Із драговини якось брудна жаба з’явилась.
«Лікую всі хвороби!»- на світ весь заявила.
До знахарки нової хворі не йдуть - несуться.
За місце в черзі декотрі вже б’ються.
А жаба ще й охоти додати пацієнтам вміє:
«Я найвправніша в світі! На мене лиш надія!
Усе це побрехеньки, що Ескулап найлуччий,
Бо він, я запевняю, годився б мені в учні!..»
Росла черга й зростала, мов снігова лавина...
І міг би опинитися котрийсь у драговині...
На щастя, у ці хвастощі не всі тоді повірили.
Реве віслюк до черги: «Не вірте бузувірці!»
«Чому за інших, знахарко, ви так уболіваєте,
А про свою персону тим часом забуваєте?»-
Сказав і усміхнувся мудрий лис глумливо.
«Аби не шкутильгали, кращою були б ви,-
Порадив заєць.- Позбутись зморщок варто».
«Підлікувати очі, бридкі й вирячкуваті!»-
Баран у бік жаби гидливо тричі сплюнув.
Почула звірина це й на знахарку посунула.
І, щоб не нарватись на побої за провину,
Гунула жаба з горя в безпечну драговину.
P.S.
Здоров’я – така ще цілина,
Що всяк гада, що він щось зна.