ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.06.11 17:34
Битва біля Білої Весі у грудні 1154 року
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при

Ігор Терен
2026.06.11 15:56
Злободенні факти
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.

***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...

Борис Костиря
2026.06.11 15:44
Ялинки
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.

Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,

Володимир Ляшкевич
2026.06.11 13:22
Посткавафісне. Бібліотекар
Щоденність – тиха, непримітно-звична плином.
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.

Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - майбуття.

Злітають звідтіля провіщення всілякі -

Тетяна Левицька
2026.06.11 08:10
Кара
Везувій винищив Помпеї
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.

Охмуд Песецький
2026.06.11 07:41
Рецепт з тобою
Як інакше назвати довге чекання чогось для тебе важливого? Певно, хворобою, яку треба перенести, знаючи, що вона не марна і колись відпустить. Ти ковтаєш казенні ліки у палаті своєї байдужості до всього, що є довкола, і слухаєш лікаря часу. Він лікує мов

хома дідим
2026.06.11 06:54
* 109 *
верлібри дуже навіть
експортний артикул
якщо у тебе є
чого продати
їм
читачам трактатів
молодняку на слемі
панночкам серпанковим

Віктор Кучерук
2026.06.11 05:55
Пастух
Лисуватий, крутолобий,
У незміннім кожушку, -
Спозарана дід худобу
Доглядає на лужку.
З-під верби спостерігає,
Добре бачачи здаля,
Що наблизилось до гаю
Недосвідчене теля.

М Менянин
2026.06.10 23:58
Танки* наші
Нумо в коло йдіть до нас,
раді бачити тут вас.
В ритмі з рухом гучні гуки,
хто зна де ті ноги й руки…

Бубон тут як тулумбас**
грувом*** покриває нас.
Коло витримати в русі

Іван Потьомкін
2026.06.10 21:26
***
Стільки причин в юдеїв для печалі.
Стільки постів і молитов сумних.
Та все ж не знайдеш серед них
Оту, аби гірке минуле не вертало.
Як зненависть здолати безпричинну,
Одвічну зненависть людини до людини?
Почата Каїном, що так і не розкаявсь,
Як Аве

Ігор Шоха
2026.06.10 19:47
Ренесанс по-українськи
Поки ворог протягує лапи,
порятунок лише в боротьбі.
Святе діло – убити ка*апа
і не так у бою як в собі.

***
Важко бути поетом епохи
де в болоті зав’яз криголам,

Артур Сіренко
2026.06.10 19:19
Летимо в Небо
Час квітучих чилійських суниць
Зачинені всі двері крамниць:
Вітер зітхає –
Щось шепоче про човен
В зеленому морі вишень,
А може про крихітку
Яку звуть Нетреба.
Рахую свічки-зірки

Костянтин Ватульов
2026.06.10 19:10
Господи
Господи, ти ж говорив, що все забудеться,
Замолиться, заспокоїться, завершиться тризною,
Але уважно поглянь на мої руки:
Жодних відбитків від обручок,
Шлейфів шрамів та ліній життя.
На обличчі сонмище зморшок,
У відцвілих очах жодної сльози,
Бо ча

Тетяна Левицька
2026.06.10 18:21
Не така, як усі
Напевно, що ти не така, як усі,
і маєш на все — незатьмарений погляд.
Що коїться у потаємній душі —
не знає ніхто, окрім чуйного Бога.
Ти любиш повторювати: «Не така!»
Так! — Зіткана з ніжної квітки і криці.
Образи прощаєш, та підла рука
не

Артур Курдіновський
2026.06.10 17:20
Ким стати? (за мотивами відомих подій у Києві)
Вся голова - у творчому процесі!
Ким стати - щось ніяк я не збагну.
На світі так багато є професій,
Але з усіх я оберу одну.

Відважним буду, героїчним, сильним!
Я впевнений, що вірний шлях обрав.
Завжди спостерігатиму я пильно,

Борис Костиря
2026.06.10 13:35
Хаос
Хтось уривається в буття
Спокійне, виважене, тихе,
Прискорює серцебиття
І будить призабуте лихо.
На струнах суму й каяття
Долає він підводні рифи.

Хтось уривається у сон,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Спостерігаючи життя

 Тріумфатору особистих війн
Війна – ріка, і там, на дні,
Хтось опинився у багні.
Ти – переможець у війні?
Скажи мені,
Куди тече ріка війни,
І слідом – крик її луни:
На дно душі чи в темні сни,
Вином вини?
І чи потонеш в тій вині,
Коли в душі багно на дні
Й війна луною уві сні –
Чи так, чи ні?
І той, хто там, на тому дні,
І переможець у війні,
Змастили душі у багні.
Ти скажеш ні?
І хто з вас більше завинив:
Той, хто посіяв перший гнів,
Чи хто його не зупинив?
Забракло слів?
Що перемога у війні,
Коли ти грузнеш у багні
І гнівом схлипуєш вві сні?
Скажи мені.



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-08-18 11:43:06
Переглядів сторінки твору 3805
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми АНДЕГРАУНД! Без кохання, любові, ніжностей !
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2011-08-18 13:34:50 ]
після такого вірша хочеться вибачатись перед усим світом. та шукати в собі вину якої навіть немає...
інколи воюючи самі з собою ми розпорошуємо міста мирні та лагідні. в тих містах квіти мають цвісти а луна йти від слів добрих...
натхнення Танюшо та миру в серці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-08-18 20:01:05 ]
Дяка, Володю. Будь-яка істота винна від початку свого існування, навіть ще не народжені вже винні, бо вже ведуть боротьбу за виживання… Але відчувати і розуміти міру своєї вини, слідкувати за адекватністю співвідношень розмірів самої провини і відповідного почуття – норма… та рівновагу зберігати важко, весь час кудись заносить, адже живим властиво помилятись. Здається, відчуття провини змушує сильних творити добро, а самозакоханих - любити інших…

Живуть, не знаючі вини,
Лиш пси війни.
І нападають зі спини
Лише вони.
Коли настояна вина –
Вино думок,
і сивина перетина
Життєвий крок,
І вже – курок,
і вже – жнива,
І вже посіяно слова…
Слова – полова, мало справ,
Життя пізнав,
та не дібрав
У ньому міру добрих справ,
Тому – вина,
тому – вино,
Дійти до дна –
усім дано.
А щастя десь, а не на дні,
А ти шукаєш у вині,
Шукаєш те, чого нема,
І у душі твоїй зима,
Здається, що усе – дарма,
І що життя – твоя тюрма,
І треба вирватись з ярма,
Але це все –
Вино вини,
Думки несе
У темні сни,
А ти жени їх навпаки,
Й живи, поки
Летять роки,
І ще є серце й голова –
Цілуй життя і сій слова,
Бо не скінчились ще жнива…
Душа жива –
І ти живий,
Тож пий вину, як воду, пий,
Бо справа є, життя – це бій,
І в ньому варто йти до мрій.
І ти впадеш,
щоб встати знов,
і йод ввіллєш
у свіжу кров,
Ми – збирачі старих підков,
Крізь зуби цідимо: «Пішов…» -
І знов вина, бо без вини
Живуть одні лиш пси війни…
І нападають зі спини
Лише вони.

Хай війни у Вашому житті будуть лиш у необхідному для життя мінімумі, Володю, а теплих і затишних місць у серцях ближніх і дальніх друзів – у максимальній кількості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2011-08-19 09:21:35 ]
гарного вірша у відповідь твоє нічне неспання породило Таню. шкода правда що гарна жінка проводить ночі у такому марнотратстві як віршування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-08-19 13:45:51 ]
Моє життя - суцільне марнотратство, Володю. Як і взагалі життя. Ми самі вигадуємо різні сенси, а потім сперечаємось, які з них головніші, а який у цьому сенс? Гарна(у будь-якому значенні) - це такий фантик, обгортка, за якою зручно ховати непривабливу сутність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Макс Едітор (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 16:25:06 ]
Вина вини, вино вина,
Нове воно, вона нова,
Нева у вену - новина,
На дні війни багнет багна.
Забракло слів? Та йдіть ви на...

(з дружньою посмішкою)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-08-18 19:59:37 ]
Та йдіть ви на…, якщо вина,
А слів нема – у вену на,
А там, на дні - того багна…
І він новий, як новина,
А на багнеті з того дна
Стирчіть труна,
І всі йдуть на…

(приязно посміхаючись у відповідь)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-18 18:50:50 ]
Дуже сподобався вірш, Таню.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-08-18 19:58:09 ]
Дякую, Олю. Рада бачити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-08-19 02:19:32 ]
Війна війною але він...
Він переселить навіть гнів.
Що є прекрасніше від снів :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-08-19 03:15:10 ]
:)Він об'явив мені війну,
Той бісів сон, і я без сну
Читаю вірші в моніторі.
Така сумна ось ця love story...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 09:46:02 ]
Особисті війни,- це кайф...)))!