ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Буй
2025.09.18 18:13
Чекаю на любов
Байдуже – до пекла чи до раю.
Рішення приймати не мені.
Нині лиш на тебе я чекаю –
Наяву чекаю і у сні.

За плечами сорок вісім років –
І вони злетіли, наче мить.
Я збагнув, наскільки світ широкий,

С М
2025.09.18 12:14
Чарлі «Космік» (Grateful Dead)
Чоловіче шо ти як ти
Проспектом оцим-во хиляючи стильно
Дам – ді – дам – ді – да – ділі – ді
Мама зве тебе додому йди

Ситчику-читчику йди розкажи
Cпустошення все ще чатує мовби
Тон рожевий електрична блакить

Ольга Олеандра
2025.09.18 11:46
***
Осінь починається з цілунків
все ще розпашілих літніх вуст.
Вереснем прокочується лунко
сонячних обіймів перший хруст.

Це прощання буде неквапливим.
Вгорнутим у ніжну теплоту.
Вітер, то бурхливо, то пестливо

Юрій Гундарєв
2025.09.18 09:21
Мені - 70!
СІМ ЧУДЕС ЮВІЛЯРА Отже, мені виповнилося 70 років! З огляду на цю поважну цифру хотів би поділитися деяким нагромадженим досвідом. Можливо, він зацікавить когось із тих моїх читачів, хто лише наближається до такого далекого рубежу, який у дитинстві ч

Віктор Кучерук
2025.09.18 07:12
* * *
В'язень мрій і невільник турбот,
Часто змінюю плани позицій,
Бо упертий у чімсь, як осот,
Піддаюся всьому, мов мокриця.
Одягнувши сталеву броню,
Захистившись од куль і осколків, -
Я надалі боюся вогню
Допомоги чиєїсь без толку.

Тетяна Левицька
2025.09.18 01:11
Щастя любить тишу...
Щастя любить тишу,
тож плекаєш в домі;
у душі колишеш
почуття знайомі.
Затуляєш вікна, 
запіркою двері —
квіточка тендітна
в пишнім інтер'єрі.

Борис Костиря
2025.09.17 22:28
Руїни
Руїни зруйнованого міста.
Від міста нічого не лишилося.
Надгризені скелети будинків.
Бита цегла, щелепи дверей,
вищир безуства.
Що нам хочуть сказати
ці руїни? Вони не стануть
руїнами Херсонеса,

Галина Кучеренко
2025.09.17 18:46
***
Я обійму тебе…
У дотиках моїх
Забудь  свої печалі і тривоги,
Забудь напругу буднів гомінких,
Знайди спочинок на складних дорогах.
…..
…..
Нехай в моїх обіймах плине час

С М
2025.09.17 18:18
Магдалена, мій Ріґел Зонофон (Procol Harum)
Знаючи, надходить ніч і сонце палить кораблі
Я чекатиму оркестру, пограти на трубі
Став на берег би праворуч, а ліворуч на пісок
І вінка плів би з волошок, і рояль би грав ото

Капричіо ріжком виймає павутини з вух моїх
Я цей раз одверто голий. Не с

Віктор Кучерук
2025.09.17 17:57
* * *
Ходу вповільнив і спинивсь
Раптово чоловік,
Схопивсь за груди та униз
Зваливсь на лівий бік.
Ногами сіпавсь і хрипів
До піни на устах,
Немов пояснював без слів,
Чому ця хрипота

Юрій Лазірко
2025.09.17 16:58
Чужина - Матимачуха --- український блюз
Заливався світанок пташино,
Зачекався бджоли липи цвіт.
Я сьогодні вдихав Батьківщину,
Видихаючи прожитість літ.

Приспів:
Від обійм Чужина – мати-мачуха,
Світла крайці і крихти тепла.

Володимир Бойко
2025.09.17 11:14
Геть традиційну поезію!
Нетрадиційність нині в моді,
Ярмо традицій – на смітник!
Здоровий глузд шукати годі,
Бо навіть слід по ньому зник.

Коли розкручують амбіції,
Передусім цькують традиції.

Юрій Гундарєв
2025.09.17 08:56
Михайло Коцюбинський
вересня - День народження видатного українського письменника

Його називали соняшником, адже найбільше він любив сонце…

Шляхетний, стрункий, красивий,
по сходах життя пілігрим,
він ніколи не буде сивим,
він ніколи не буде старим.

М Менянин
2025.09.17 02:36
година зухвалого нечестя
Прийшла ця година,
за Отче, за Сина
зайшло в Україну
звести в домовину,
почавши з Стефана
несе смертні рани
як пік благочестя
зухвале нечестя.

Ярослав Чорногуз
2025.09.17 00:22
Відлуння імення кохання
О життя ти мойого -- світання,
Чарівливе таке, осяйне.
І любов на цім світі остання --
Хай ніколи вона не мине.

Феєричне небес розгортання --
Спалах ніжності, світлості дня.
І обіймів палких огортання,

Федір Паламар
2025.09.16 23:55
Канцона
Ты могла бы наконец
Уступить – и под венец,
Но, как донне подобает,
Говоришь: какой наглец!
Убиваешь без пощады –
Кавалеры только рады.

Я унижен – спору нет!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Спостерігаючи життя

 Тріумфатору особистих війн
Війна – ріка, і там, на дні,
Хтось опинився у багні.
Ти – переможець у війні?
Скажи мені,
Куди тече ріка війни,
І слідом – крик її луни:
На дно душі чи в темні сни,
Вином вини?
І чи потонеш в тій вині,
Коли в душі багно на дні
Й війна луною уві сні –
Чи так, чи ні?
І той, хто там, на тому дні,
І переможець у війні,
Змастили душі у багні.
Ти скажеш ні?
І хто з вас більше завинив:
Той, хто посіяв перший гнів,
Чи хто його не зупинив?
Забракло слів?
Що перемога у війні,
Коли ти грузнеш у багні
І гнівом схлипуєш вві сні?
Скажи мені.



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-08-18 11:43:06
Переглядів сторінки твору 3486
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми АНДЕГРАУНД! Без кохання, любові, ніжностей !
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2011-08-18 13:34:50 ]
після такого вірша хочеться вибачатись перед усим світом. та шукати в собі вину якої навіть немає...
інколи воюючи самі з собою ми розпорошуємо міста мирні та лагідні. в тих містах квіти мають цвісти а луна йти від слів добрих...
натхнення Танюшо та миру в серці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-08-18 20:01:05 ]
Дяка, Володю. Будь-яка істота винна від початку свого існування, навіть ще не народжені вже винні, бо вже ведуть боротьбу за виживання… Але відчувати і розуміти міру своєї вини, слідкувати за адекватністю співвідношень розмірів самої провини і відповідного почуття – норма… та рівновагу зберігати важко, весь час кудись заносить, адже живим властиво помилятись. Здається, відчуття провини змушує сильних творити добро, а самозакоханих - любити інших…

Живуть, не знаючі вини,
Лиш пси війни.
І нападають зі спини
Лише вони.
Коли настояна вина –
Вино думок,
і сивина перетина
Життєвий крок,
І вже – курок,
і вже – жнива,
І вже посіяно слова…
Слова – полова, мало справ,
Життя пізнав,
та не дібрав
У ньому міру добрих справ,
Тому – вина,
тому – вино,
Дійти до дна –
усім дано.
А щастя десь, а не на дні,
А ти шукаєш у вині,
Шукаєш те, чого нема,
І у душі твоїй зима,
Здається, що усе – дарма,
І що життя – твоя тюрма,
І треба вирватись з ярма,
Але це все –
Вино вини,
Думки несе
У темні сни,
А ти жени їх навпаки,
Й живи, поки
Летять роки,
І ще є серце й голова –
Цілуй життя і сій слова,
Бо не скінчились ще жнива…
Душа жива –
І ти живий,
Тож пий вину, як воду, пий,
Бо справа є, життя – це бій,
І в ньому варто йти до мрій.
І ти впадеш,
щоб встати знов,
і йод ввіллєш
у свіжу кров,
Ми – збирачі старих підков,
Крізь зуби цідимо: «Пішов…» -
І знов вина, бо без вини
Живуть одні лиш пси війни…
І нападають зі спини
Лише вони.

Хай війни у Вашому житті будуть лиш у необхідному для життя мінімумі, Володю, а теплих і затишних місць у серцях ближніх і дальніх друзів – у максимальній кількості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2011-08-19 09:21:35 ]
гарного вірша у відповідь твоє нічне неспання породило Таню. шкода правда що гарна жінка проводить ночі у такому марнотратстві як віршування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-08-19 13:45:51 ]
Моє життя - суцільне марнотратство, Володю. Як і взагалі життя. Ми самі вигадуємо різні сенси, а потім сперечаємось, які з них головніші, а який у цьому сенс? Гарна(у будь-якому значенні) - це такий фантик, обгортка, за якою зручно ховати непривабливу сутність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Макс Едітор (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 16:25:06 ]
Вина вини, вино вина,
Нове воно, вона нова,
Нева у вену - новина,
На дні війни багнет багна.
Забракло слів? Та йдіть ви на...

(з дружньою посмішкою)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-08-18 19:59:37 ]
Та йдіть ви на…, якщо вина,
А слів нема – у вену на,
А там, на дні - того багна…
І він новий, як новина,
А на багнеті з того дна
Стирчіть труна,
І всі йдуть на…

(приязно посміхаючись у відповідь)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-18 18:50:50 ]
Дуже сподобався вірш, Таню.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-08-18 19:58:09 ]
Дякую, Олю. Рада бачити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-08-19 02:19:32 ]
Війна війною але він...
Він переселить навіть гнів.
Що є прекрасніше від снів :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-08-19 03:15:10 ]
:)Він об'явив мені війну,
Той бісів сон, і я без сну
Читаю вірші в моніторі.
Така сумна ось ця love story...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 09:46:02 ]
Особисті війни,- це кайф...)))!