ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.08.31 14:55
Рай балачок бринить у грушах,
Рай чумаковий — без плачу.
У кошиках ховають душі
Себе від довгого дощу.
А ми пливем до монплезірів,
Торуєм шлях між сарани,
Легкі зазвичай, як порфіри,
Як кучми, сховані в чалми.

Борис Костиря
2026.08.31 12:25
Ніякі греблі пристрасть не зупинять.
Вона в ріці приречено кипить.
Вона - це зліплена із плоті пишність,
Господніх замислів пророча мить.

Ця пристрасть затопляє все навколо,
Нічим не спинена, палка, нага.
Прадавнє вогнище утворить коло.

Ірина Вовк
2026.08.31 06:25
ЦИКЛ ІІІ. ЮДЕЯ

ПІСНЯ ДВОХ МУДРОСТЕЙ: золото Саби і кедри Сіону
(драматичний «ескіз» у ритмізованій прозі, у трьох явах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
СОЛОМОН — цар Ізраїлю, обранець Ягве, чиє серце — наче глибоке море істини.
ЦАРИЦЯ САВСЬКА (МАКЕДА) — володар

Віктор Кучерук
2026.08.31 06:15
Відкладаю сон на потім,
Щоб себе уберегти,
Бо ракети на підльоті,
Бо не сплять мої кати.
Балістична чи крилата
Вже за мить уразить ціль, -
Підлітає їх багато,
Хаотично, звідусіль.

Віктор Насипаний
2026.08.30 22:33
Ще сипле трохи сонця рань в шовки барвисті,
Тепло і радість ми шукаєм в межилисті.
Блукає небо втомлене із птахом низько,
І холоди плетуть путі, бо ж осінь близько.
Приручать нас, як дич, дощі - вітри холодні.
І всі будем, як в татарви, у них в полон

Євген Федчук
2026.08.30 21:36
Як московські комуняки народ свій любили,
Задля «щастя» народного скільки люду вбили,
Хотілось би пригадати. Прикладів чимало.
Про «Антоновщину», звісно всі уже чували.
Хотілось би більш детально на тім зупинитись,
Як більшовики й селяни не змогли уж

Іван Потьомкін
2026.08.30 21:25
Чобітки червоні
Зоставила для осені зозуля.
Із сливою так марить поріднитись терен.
Шипшина не колоти хоче,
А просто притулитись до руки.
Уже завересніло.
Раз по раз ще вертає літо,
Начебто сказать забуло:

С М
2026.08.30 21:06
Це слово про Техаське радіо й такий біґ-біт
Линучі від Віржинських трясин
Неквапливо, із помірною пильністю
Слабша доля дається важко
Дехто каже: це небесна довершеність
Хтось інший: підступні вестернові мрії
Я люблю тих, що я зібрав разом на цей то

хома дідим
2026.08.30 19:47
якось незрозуміло вийшло
ти не успів ні там ні сям
проспівуючи харе крішна
чи уклоняючись мерцям
тебе лякають методично
щоб далі ти лякався сам
провідуючи світлий храм
або харизматично так

Ольга Садкова
2026.08.30 19:29
Я бачила, як плаче генерал,
коли вручали мамі квіти...
У неї син пішов за небокрай,
а вороття немає звідти.

Я бачила, як плаче генерал,
які прозорі в нього сльози.
Цю людяність звела б на п’єдестал

Борис Костиря
2026.08.30 18:16
Тепер уже не скоро буду бігать.
Погода розгулялась, Боже мій!
Навала повені, навала снігу.
Ніхто це передбачити не міг.
Удалині, як видиво морігу,
Співає тихо річковий прибій.

Не скоро випрямлюсь у зріст свій дужий,

Вячеслав Руденко
2026.08.30 17:55
У схвальному минулому
Я з вами на коні,
А перед ним нечувано
Бринить життя в борні.
Пітьма горить і падає,
Рипить канатний блок,
Весну передбачаючи,
Бабак дає урок.

Кока Черкаський
2026.08.30 16:56
Гаврило руку клав на серце,
Гаврило патріотом був,
І в молоді буремні роки
Він в Київ на майдан махнув

Він за майбутнє України
Потужно, як титан, стояв,
І, щоб прогнать злочинну владу,

Володимир Бойко
2026.08.30 16:54
НЛО пролетів над Флоридою,
У повітрі запахло коридою.
З НЛО залюбки
Вилітали бики
І ганяли тореро Флоридою.

Москалі тараторять про Сочі
І про темні виспівують ночі.

Віктор Кучерук
2026.08.30 07:22
Очі ковзають повсюди,
Погляд нишпорить кругом, -
Надихають на етюди
Краєвиди за селом.
Нива, росами умита,
Золотиться, як вогонь, -
Вітер котить хвилі жита
У западини долонь.

Ірина Вовк
2026.08.30 05:25
«МОНОЛОГ МОВЧАЗНОГО СФІНКСА»

(Глибокі сині сутінки пустелі. Вдалині ледь помітні гострі силуети пірамід. У центрі – величне, нерухоме обличчя Сфінкса, висічене зі скелі. Звучить низький гул вітру, що переходить у ритмічний шепіт, наче шурхіт мільярдів
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Спостерігаючи життя

 Тріумфатору особистих війн
Війна – ріка, і там, на дні,
Хтось опинився у багні.
Ти – переможець у війні?
Скажи мені,
Куди тече ріка війни,
І слідом – крик її луни:
На дно душі чи в темні сни,
Вином вини?
І чи потонеш в тій вині,
Коли в душі багно на дні
Й війна луною уві сні –
Чи так, чи ні?
І той, хто там, на тому дні,
І переможець у війні,
Змастили душі у багні.
Ти скажеш ні?
І хто з вас більше завинив:
Той, хто посіяв перший гнів,
Чи хто його не зупинив?
Забракло слів?
Що перемога у війні,
Коли ти грузнеш у багні
І гнівом схлипуєш вві сні?
Скажи мені.



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-08-18 11:43:06
Переглядів сторінки твору 4033
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми АНДЕГРАУНД! Без кохання, любові, ніжностей !
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2011-08-18 13:34:50 ]
після такого вірша хочеться вибачатись перед усим світом. та шукати в собі вину якої навіть немає...
інколи воюючи самі з собою ми розпорошуємо міста мирні та лагідні. в тих містах квіти мають цвісти а луна йти від слів добрих...
натхнення Танюшо та миру в серці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-08-18 20:01:05 ]
Дяка, Володю. Будь-яка істота винна від початку свого існування, навіть ще не народжені вже винні, бо вже ведуть боротьбу за виживання… Але відчувати і розуміти міру своєї вини, слідкувати за адекватністю співвідношень розмірів самої провини і відповідного почуття – норма… та рівновагу зберігати важко, весь час кудись заносить, адже живим властиво помилятись. Здається, відчуття провини змушує сильних творити добро, а самозакоханих - любити інших…

Живуть, не знаючі вини,
Лиш пси війни.
І нападають зі спини
Лише вони.
Коли настояна вина –
Вино думок,
і сивина перетина
Життєвий крок,
І вже – курок,
і вже – жнива,
І вже посіяно слова…
Слова – полова, мало справ,
Життя пізнав,
та не дібрав
У ньому міру добрих справ,
Тому – вина,
тому – вино,
Дійти до дна –
усім дано.
А щастя десь, а не на дні,
А ти шукаєш у вині,
Шукаєш те, чого нема,
І у душі твоїй зима,
Здається, що усе – дарма,
І що життя – твоя тюрма,
І треба вирватись з ярма,
Але це все –
Вино вини,
Думки несе
У темні сни,
А ти жени їх навпаки,
Й живи, поки
Летять роки,
І ще є серце й голова –
Цілуй життя і сій слова,
Бо не скінчились ще жнива…
Душа жива –
І ти живий,
Тож пий вину, як воду, пий,
Бо справа є, життя – це бій,
І в ньому варто йти до мрій.
І ти впадеш,
щоб встати знов,
і йод ввіллєш
у свіжу кров,
Ми – збирачі старих підков,
Крізь зуби цідимо: «Пішов…» -
І знов вина, бо без вини
Живуть одні лиш пси війни…
І нападають зі спини
Лише вони.

Хай війни у Вашому житті будуть лиш у необхідному для життя мінімумі, Володю, а теплих і затишних місць у серцях ближніх і дальніх друзів – у максимальній кількості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2011-08-19 09:21:35 ]
гарного вірша у відповідь твоє нічне неспання породило Таню. шкода правда що гарна жінка проводить ночі у такому марнотратстві як віршування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-08-19 13:45:51 ]
Моє життя - суцільне марнотратство, Володю. Як і взагалі життя. Ми самі вигадуємо різні сенси, а потім сперечаємось, які з них головніші, а який у цьому сенс? Гарна(у будь-якому значенні) - це такий фантик, обгортка, за якою зручно ховати непривабливу сутність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Макс Едітор (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 16:25:06 ]
Вина вини, вино вина,
Нове воно, вона нова,
Нева у вену - новина,
На дні війни багнет багна.
Забракло слів? Та йдіть ви на...

(з дружньою посмішкою)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-08-18 19:59:37 ]
Та йдіть ви на…, якщо вина,
А слів нема – у вену на,
А там, на дні - того багна…
І він новий, як новина,
А на багнеті з того дна
Стирчіть труна,
І всі йдуть на…

(приязно посміхаючись у відповідь)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-18 18:50:50 ]
Дуже сподобався вірш, Таню.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-08-18 19:58:09 ]
Дякую, Олю. Рада бачити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-08-19 02:19:32 ]
Війна війною але він...
Він переселить навіть гнів.
Що є прекрасніше від снів :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-08-19 03:15:10 ]
:)Він об'явив мені війну,
Той бісів сон, і я без сну
Читаю вірші в моніторі.
Така сумна ось ця love story...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 09:46:02 ]
Особисті війни,- це кайф...)))!