ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.04.23 19:09
Якби красі ще й довголіття
Я й замолоду не відзначавсь красою.
Тож і на старості не скаржусь на літа:
Не так вони погарцювали на моїм обличчі.
А от як бачу тих, з ким і стоять колись не личило,
Туга такою млостю серце огорта,
Немовби хтось знічев’я замахнувсь косою.
Крізь зем

Костянтин Ватульов
2026.04.23 18:48
Не мовчи
Мовчазні твої губи до біса приємні та трохи вологі,
А сьогодні всю ніч виявляються кволі і як неживі.
Подивися, дукач, мов останні години нам очі мозолить.
Подивися, вже моститься вітер бешкетний до крони тополі.
І крізь темінь світанок пускає на не

Ігор Терен
2026.04.23 17:39
Про незмінне і незамінне
                    І
Як за весною прийде літо,
так за війною буде мир.
Який не є орієнтир,
навіщо зайве ворожити,
чи то відкине кінь копита,
чи ноги простягне емір.
Гадай на гущу і на карти,

С М
2026.04.23 13:00
Поплач, гітаро, собі (The Beatles)
І поки любов уві всіх почиває
Моя гітаро, плач собі
І поки підлога метіння чекає
Поплач, гітаро, собі

Чом не підкажуть вам спосіб жоден
Свою відкрити любов
Чом інші вами керують знову

Борис Костиря
2026.04.23 12:49
* * *
Впадаєш в сон, як у нову затоку
І виринаєш неводом без риб,
Бажаючи поринути углиб
Й довіритись вселенському потоку.

На мілину тривожну і безплідну
Ти напливаєш у старім човні.
І тільки на жаданій глибині

Тетяна Левицька
2026.04.23 10:35
Порох жалів
Дорогі коліжанки, не тіште мене,
не сушіть мої сльози жагучі.
І любов, і зажура колись промайне,
кане каменем в урвищі кручі.

Я не знаю, коли ті печалі пройдуть —
сильна жінка теж інколи плаче.
На порозі моїм розплескалася ртуть —

Юрій Гундарів
2026.04.23 09:24
ВОНИ ЗАХИЩАЛИ НАС. Ольга Сімонова
Позивний «Сімба". Надзвичайно вродлива, завжди зі стильною зачіскою… Родом із Челябінська. Загинула за свободу України. Їй було 34 роки.
Оля стала першим контрактником Збройних Сил – іноземкою, яка отримала паспорт громадянки України під час служби в ар

Віктор Кучерук
2026.04.23 06:18
* * *
Через стишену дорогу
Неквапливо вечір брів
І стелив собі під ноги
Довгі тіні яворів.
Він топив у видноколі
Сонця схилене чоло, -
За собою вів із поля
Сірі сутінки в село.

хома дідим
2026.04.22 21:23
* 50 *
направду побоку хто й що про це помислить
мислителю немає жодних меж
усім подобається відстань адже відстань
як є життя прадивіш не прозвеш
дзвінкий тверезий ранок славнозвісний
о не вантаж його
забутих предків тіні не бентеж
у кілька сотень літ не

С М
2026.04.22 17:00
Продовження Історії Банґало Білла (The Beatles)
Ей, Банґало Білле
Що там убив, о Банґало Білле
Ей, Банґало Білле
Що там убив, о Банґало Білле

Він полював на тигра, із рушницею й слоном
На всі випадки, поряд матінки заслон
За черепом – американський расовий саксон

Тетяна Левицька
2026.04.22 16:30
За фіранками
Вже за фіранками минуле —
як бути далі, я не знаю.
Здається, й досі не збагнула,
що більше пролісків немає.

Ділю думки на «до» і «після»,
і посипаю сіллю рану.
На струнах серця, наче пісня,

Борис Костиря
2026.04.22 15:20
* * *
Такі дощі тотальні і вселенські
Охоплюють із флангів, як орда.
Вони відкриють манускрипти древні,
В яких перегорить свята біда.
А на гілках повиснуть одкровення,
Як вищі і непізнані знамення.

Дощі відкриють невідомі суті,

Охмуд Песецький
2026.04.22 14:43
Ще не весна
Співають пісень вовки,
Надривне нічне сопрано.
Дається зима взнаки,
Радіє весна зарано.
Доходять і до 5-ти,
Буває, нічні морози.
Вона не спішить прийти
З теплом хоч якоїсь дози.

Олена Побийголод
2026.04.22 07:45
1952. Під стукіт коліс
Л.Давидович (1900-1986), В.Драгунський (1913-1972)

Мчать ялинки, мчать галяви,
місяць в озеро пірна.
Гарно так на верхній лаві
край відкритого вікна!

    Нічка за вікном чорніє,

Віктор Кучерук
2026.04.22 05:29
* * *
На теплих крилах весняних вітрів
Ключ журавлиний звично прилетів
І на болоті ось уже курличе
Щодня невпинно зграя мандрівнича.
Гучне звучання повних голосів
Тепер не змовкне до осінніх днів,
А потім самозахист знов покличе
Птахів кудись за наше п

хома дідим
2026.04.21 22:19
* 49 *
що тут вигадувати що ліпити
у порожнечі між байдужих стін
і то не гобіти були а брити
казав тобі а ти скривилася при цім
тебе цікавить щось просте і зрозуміле
поплакати чи посміятися собі
і речі що тебе наразі оточили
чи уточнили · всі вони аби
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Спостерігаючи життя

 Тріумфатору особистих війн
Війна – ріка, і там, на дні,
Хтось опинився у багні.
Ти – переможець у війні?
Скажи мені,
Куди тече ріка війни,
І слідом – крик її луни:
На дно душі чи в темні сни,
Вином вини?
І чи потонеш в тій вині,
Коли в душі багно на дні
Й війна луною уві сні –
Чи так, чи ні?
І той, хто там, на тому дні,
І переможець у війні,
Змастили душі у багні.
Ти скажеш ні?
І хто з вас більше завинив:
Той, хто посіяв перший гнів,
Чи хто його не зупинив?
Забракло слів?
Що перемога у війні,
Коли ти грузнеш у багні
І гнівом схлипуєш вві сні?
Скажи мені.



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-08-18 11:43:06
Переглядів сторінки твору 3691
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми АНДЕГРАУНД! Без кохання, любові, ніжностей !
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2011-08-18 13:34:50 ]
після такого вірша хочеться вибачатись перед усим світом. та шукати в собі вину якої навіть немає...
інколи воюючи самі з собою ми розпорошуємо міста мирні та лагідні. в тих містах квіти мають цвісти а луна йти від слів добрих...
натхнення Танюшо та миру в серці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-08-18 20:01:05 ]
Дяка, Володю. Будь-яка істота винна від початку свого існування, навіть ще не народжені вже винні, бо вже ведуть боротьбу за виживання… Але відчувати і розуміти міру своєї вини, слідкувати за адекватністю співвідношень розмірів самої провини і відповідного почуття – норма… та рівновагу зберігати важко, весь час кудись заносить, адже живим властиво помилятись. Здається, відчуття провини змушує сильних творити добро, а самозакоханих - любити інших…

Живуть, не знаючі вини,
Лиш пси війни.
І нападають зі спини
Лише вони.
Коли настояна вина –
Вино думок,
і сивина перетина
Життєвий крок,
І вже – курок,
і вже – жнива,
І вже посіяно слова…
Слова – полова, мало справ,
Життя пізнав,
та не дібрав
У ньому міру добрих справ,
Тому – вина,
тому – вино,
Дійти до дна –
усім дано.
А щастя десь, а не на дні,
А ти шукаєш у вині,
Шукаєш те, чого нема,
І у душі твоїй зима,
Здається, що усе – дарма,
І що життя – твоя тюрма,
І треба вирватись з ярма,
Але це все –
Вино вини,
Думки несе
У темні сни,
А ти жени їх навпаки,
Й живи, поки
Летять роки,
І ще є серце й голова –
Цілуй життя і сій слова,
Бо не скінчились ще жнива…
Душа жива –
І ти живий,
Тож пий вину, як воду, пий,
Бо справа є, життя – це бій,
І в ньому варто йти до мрій.
І ти впадеш,
щоб встати знов,
і йод ввіллєш
у свіжу кров,
Ми – збирачі старих підков,
Крізь зуби цідимо: «Пішов…» -
І знов вина, бо без вини
Живуть одні лиш пси війни…
І нападають зі спини
Лише вони.

Хай війни у Вашому житті будуть лиш у необхідному для життя мінімумі, Володю, а теплих і затишних місць у серцях ближніх і дальніх друзів – у максимальній кількості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2011-08-19 09:21:35 ]
гарного вірша у відповідь твоє нічне неспання породило Таню. шкода правда що гарна жінка проводить ночі у такому марнотратстві як віршування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-08-19 13:45:51 ]
Моє життя - суцільне марнотратство, Володю. Як і взагалі життя. Ми самі вигадуємо різні сенси, а потім сперечаємось, які з них головніші, а який у цьому сенс? Гарна(у будь-якому значенні) - це такий фантик, обгортка, за якою зручно ховати непривабливу сутність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Макс Едітор (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-18 16:25:06 ]
Вина вини, вино вина,
Нове воно, вона нова,
Нева у вену - новина,
На дні війни багнет багна.
Забракло слів? Та йдіть ви на...

(з дружньою посмішкою)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-08-18 19:59:37 ]
Та йдіть ви на…, якщо вина,
А слів нема – у вену на,
А там, на дні - того багна…
І він новий, як новина,
А на багнеті з того дна
Стирчіть труна,
І всі йдуть на…

(приязно посміхаючись у відповідь)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-18 18:50:50 ]
Дуже сподобався вірш, Таню.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-08-18 19:58:09 ]
Дякую, Олю. Рада бачити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-08-19 02:19:32 ]
Війна війною але він...
Він переселить навіть гнів.
Що є прекрасніше від снів :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-08-19 03:15:10 ]
:)Він об'явив мені війну,
Той бісів сон, і я без сну
Читаю вірші в моніторі.
Така сумна ось ця love story...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 09:46:02 ]
Особисті війни,- це кайф...)))!