ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.07.04 10:49
поліція моралі
міліція скорботи
мене не помічали
я брав порядні ноти
нот усього дванадцять
апостолів так само
євангеліє збацать
із греком іоанном

Тетяна Левицька
2026.07.04 09:57
Пливуть за роками
Осінні тумани
У каламутну безодню небес.
Вже дихає в спину
Доба часоплину,
І тесля вистругує з ясена хрест.

Небіжчики кличуть

Віктор Кучерук
2026.07.04 07:56
За мною вслід плететься щодоби,
Знесилене неспинною ходою, -
Усе оте, що я уже зробив
У вічній боротьбі з самим собою.
Минулим справам не веду лічби,
Просиджуючи цілі дні за чаєм, -
Лише в думках з'являється "якби",
Та і "чому" нікуди не зника

Ірина Вовк
2026.07.04 05:44
Розділ XІV: ПОПІЛ СИРИНА* ТА ВІЧНІСТЬ НА ПЕРГАМЕНТІ 1075 рік. Париж. Палац Сіте. Король Філіп І, уже зрілий і могутній володар, сидів за великим дубовим столом, заваленим хартіями. Поруч із ним стояла Анна. Рауля вже не було на цьому світі – він пішов

Ванда Савранська
2026.07.03 22:45
На відстані руки,
Немов застигли в русі,
Стоять мої батьки,
Бабусі, прабабусі...
Всього десятки літ -
Так мало проминуло!
Дивлюся їм услід,
В моє близьке минуле.

Роксолана Вірлан
2026.07.03 20:00
Говори до мене тонкосердно -
знаками столітньої кори,
наче би усі слова - безсмертні...
нетутешньо й дивно говори.

Вигляну довірливо з- за древа,
трісне під копитцем чорний сук.
Чи стрілець ти, чи зальотна мева?

Артур Курдіновський
2026.07.03 14:10
Я з балкону дивлюся на темний проспект.
Він похований вкотре бездонною ніччю.
Сам собі я уламок надії позичу -
Не побачу його у монокль і лорнет.

Як би містом нічним прогулятись хотів!
А ще краще - метро! А ще краще - трамваєм!
Тільки стукає серц

Борис Костиря
2026.07.03 12:55
Вдихаю душу очерету,
Вдихаю пахощі зими.
Зникома посмішка скелета
Народить епоси землі.
Лиш у потужності стилета
Відчую подихи в імлі.

Такий старезний, аж прадавній,

Олег Герман
2026.07.03 11:55
Нехай гнітить невиплаканий жаль
І слово запізніле ранить груди.
Ми просто люди — помилкові люди,
Що дивляться крізь темряву у даль.

Ілюзії, підпалені мовчанням,
Розвіяв вітер попелом ущент.
Та з цих безглуздих, непотрібних жертв

Юрко Бужанин
2026.07.03 10:33
Пізнім вечором похожим
Літератор йшов додому.
Настрій мав прекрасний, схоже,
Щось наспівував знайоме.
Презентації щоденні -
Тріумфальні, фантастичні!
І овації шалені
До вершин письменства кличуть!

Віктор Кучерук
2026.07.03 06:56
Із глибокої криниці
Зачерпну відром водиці
І нестерпну спрагу прожену, -
Обмочивши трохи вуса,
Сам вдоволено нап'юся,
Потім дам напитися коню.
Після довгої дороги,
Хай спочине прудконогий

Ірина Вовк
2026.07.03 05:02
Розділ XІІІ:ОСТАННІЙ АКОРД ЗОЛОТОЇ ОСЕНІ: ДУША ЯСТРУБА Осіння ніч 1074 року дихала прохолодою крізь відчинене вікно спальні. Запах сухого листя й перших приморозків проникав у кімнату, де на великому ліжку під хутряними ковдрами лежав той,

Євген Федчук
2026.07.02 19:34
Були собі дві подруги, удвох із малого.
Разом росли, разом грались. Не було такого,
Щоби вони розсварились. Отак виростали.
А, коли уже дівчата на виданні стали,
То в одної з‘явивсь хлопець високий та гарний.
Друга його захотіла перейняти - марно.
В

С М
2026.07.02 18:13
Шкрябаю каручу Шеві '39
Далі – на Ель Монті Ліжен стадіон
Підібрати визгу, о божественна
Тирить ковпаки, убитая у хлам

Пухлі дайси, бонґи, вперті в зад
Човен любови, готовий до атаки

Ванда Савранська
2026.07.02 16:48
На Купала, ворожбитної ночі,
Волошковий я сплітала віночок.
Хай поплине, хай поплине
рікою,
Хочу бути в Україні
з тобою...

Де ти милий, знати хочу -

Борис Костиря
2026.07.02 13:16
Пора міняти це постільне,
Де потонув у глибині
Пекельних дум, листів осінніх,
Кошмарів, наче буруни.

У цьому ліжку народились
Прозріння, сумніви й жахи.
Руно постане, ніби диво
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ліна Костенко (1930) / Вірші

 ***
Великі поети не вміють писати віршів.
Клював їх орел в печінку і сумнів сни випасав.
Графоманові краще. Графоман вирішив
написати –
і написав.

Про що завгодно.
Коли завгодно.
Скільки завгодно.
І завжди всує.
Головне, що не антинародно.
Народ засилосує.

А геніальні поети – такі бездарні!
Виходять з ночей аж чорні, як шахтарі з забою.
А ті клаптенята паперу – то смертельні плацдарми
самотньої битви з державами,
з часом,
з самим собою.




Найвища оцінка Андрій Зланіч 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Богдан Гордасевич 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-02-03 20:19:37
Переглядів сторінки твору 10106
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.166 / 5.67  (5.178 / 5.75)
* Рейтинг "Майстерень" 5.406 / 6  (5.515 / 6.2)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.08.20 12:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Зланіч (Л.П./Л.П.) [ 2006-02-04 12:46:27 ]
Саме так.
Вимазані фарбою та чорнилом б*ють клавіатури та ламають олівці, врешті-решт знищуючи написане.
Адже головне - то статевий акт з Космосом, всьо інше...
Ріспект Ліні Костенко, так приємно занурюватись в обрії справжнього митця, дуже приємно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2006-02-08 10:24:12 ]
Абсолютно так.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстер Рим (Л.П./Л.П.) [ 2006-09-17 12:25:48 ]
"А ті клапенята паперу – то смертельні плацдарми
самотньої битви з державами,
з часом,
з самим собою."
Це точні рядки, гарні рядки, пережиті рядки (хіба, що з часом помилочка можлива :)).

А це невідомі для автора речі:
"Графоманові краще. Графоман вирішив
написати –
і написав.

Про що завгодно.
Коли завгодно."

Хочеться привести слова іншого авторитета,
М.Цвєтаєвої:
"Я знаю правду! Все прежние правды – прочь!
Не надо людям с людьми на земле бороться!.."

Процес творчості характерний усім людям ab initio, ab incunabulis! Смію зауважити, що народна творчість (врешті-решт всіх народів укупі, - усіх тих, хто собі дозволяє: "Про що завгодно.\Коли завгодно.\Скільки завгодно...") є основою для вищої співпраці з мовою (мовами) для майстрів поезії. І вони мають бути тільки вдячні своїм попередникам і сучасникам за допомогу у цьому.:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Шацька (Л.П./М.К.) [ 2007-11-08 10:04:11 ]
четвертий рядок з кінця "а ті клапТенята паперу"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-15 21:07:49 ]
А потім геніальному поетові хтось поставить 5, так само як дідові-графоману. Отака дяка. Слово Ліни Костенко - безсмертний дотик до душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2008-02-15 21:20:53 ]
Шановна Лесю, як на мене, ця композиція не є геніальним творінням. Але наявність цієї композиції дозволяє відчути масштаб творчої особистості шановної Ліни Костенко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2008-02-15 21:25:23 ]
А потім, наші "діди" серед любителів. А Ліна Костенко тут серед визначних майстрів відповідного рівня, і оцінки тут здобуваються, я так розумію, значно важче.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-15 21:27:42 ]
Так у цьому й сенс творення - тисячі людей - тисячі думок. і кожен має право мати право.
Я розумію, чому пані Ліна замовкла і не спілкується практично ні з ким.
Я не просто люблю поезію Ліни Костенко, я нею дихаю і нею молюся. І тому вона для мене геніальна до останнього слова. Даруйте, якщо це не збігається з думкою РМ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-15 21:30:40 ]
"Головне, що не антинародно.
Народ засилосує" - на жаль, досить часто це стає останнім доводом і критерієм акта створення будь- чого, у тому числі і поезії. І тоді "народом" вибаячається і сірість, і відсутність навіть не таланту, а здібностей. Хіба мало прикладів?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-15 21:32:17 ]
Господь із ними, з дідами. Їхнє місце там, де воно є. Але мертва цифра залишається виміром... чого?
Сьогодні не маю настрою сперечатися із будь-ким, хочу усамітнитися зі справжнім словом. Можна з книжкою. А можна й так - в ефірі. Пані Ліна не прочитає, але янголи принесуть їй оті ефірні коливання, я у це вірю. Мабуть, я зовсім немудра...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-15 23:37:42 ]
Шановна Лесю, шановна Любо, я вважаю, що коли жінки щось зауважують, то не спроста і я вам у цьому повністю довіряю.
Так, достатньо мати хорошу книжку в руках і не думати про супутні речі. Але у нас тут Майстерні і ми, як дослідники, дотикаємось до сутнісних речей, приносячи інколи навіть і біль тим чи іншим людям.
Проблема об'єктивності існує - безумовно. Її можна вирішити тільки багатьма ставленнями, інтелігентним діалогом (в цілях найкращого розуміння автора) і в першу чергу редакторів. Повинні бути відповіді на запитання, закритість тематики не на користь Поезії.
Особа правдивого автора не повинна страждати у будь якому випадку.
Це і справді делікатна тема.
І тому я дуже сподіваюсь, що ви, Любо і Лесю, будете не проти у найближчому майбутньому ввійти в число наших редакторів, і своїми поглядами відстоювати ті цінності у Поезії, які для вас, і не тільки для вас, важливі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-16 00:34:17 ]
Шановний Володимире!
1. Мені здається, що ставлення багатьох не може вирішити проблему об’єктивності (згадайте, що багато ставлень зробили з Пастернаком), бо будь-яка творчість (і поезія в тому числі) - справа суб’єктивна. Тому "об’єктивної" оцінки навіть і чекати не варто, тим паче у творчому середовищі :)) Комусь подобається Плужник, комусь Пупкін, і тут ніякі авторитети, ніякі точки зору редакторів не спрацьовують (як ми бачимо з рейтингів).
2. Іноді для найкращого розуміння автора допомагають якраз не інтелігентні діалоги, а інтелігентна сварка, коли людина відкривається і зриває маски хоча б тимчасово.
3. Що таке "правдивий автор", вибачте, не розумію :))
Тому, Володимире, щиро дякую за пропозицію, вона була вельми несподіваною, але мій темперамент, боюсь, не дозволить мені завжди підтримувати "інтелігентний діалог", як це вимагається від редакторів.
До того ж, свою позицію я завжди можу висловити і так.
Ще раз вибачте :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-16 13:32:49 ]
Зрозуміло.
Правдивий автор? І "Особа правдивого автора не повинна страждати у будь якому випадку..." - це, напевно, автор, у якого і справді є достатньо велика кількість самостійних (що не потребують для свого оживлення певного акторського виконання?) творів. Творів глибоких, не суперечних дійсності від Творця...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-16 13:51:33 ]
Ви маєте на увазі самодостатніх творів? Так, на щастя, такі є і будуть завжди. Але вони якнайменше потребують наших оцінок, бо для них є єдиний об’єктивний оцінювач – ЧАС.
Ми можемо лише висловити своє сприйняття цих творів, але ж це буде всього лише оцінювання суто НАШОЇ ВЛАСНОЇ спроможності осягнути їх.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-16 14:59:50 ]
Абсолютно погоджуюсь з вами. Але це дуже важливо - відчувати ту чи іншу нашу спроможність поруч із великими.