ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.12.01 11:08
Зрубане дерево
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує

Софія Кримовська
2025.12.01 09:50
Туман
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.

Микола Дудар
2025.12.01 09:33
***
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по

Тетяна Левицька
2025.12.01 08:53
Ой, чи жи́ві...
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:

В Горова Леся
2025.12.01 08:47
На плечІ
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.

Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав

Віктор Кучерук
2025.12.01 05:52
* * *
Бушувала ніч прибоєм,
Вирувала, мов окріп, -
Затуманений журбою,
Ранок стишено осліп.
Вирв навколишніх не бачить,
Як і безлічі сміття, -
Болі зносити терпляче
Научило всіх життя...

Ярослав Чорногуз
2025.12.01 02:53
Дива зими
Зима прийшла й теплішає усе,
Вже сніг перетворила на тумани.
Мороз далеко -- задніх там пасе --
Мов світ укритий ковдрою омани.

Клубочиться, густюща, наче дим,
І мізки так запудрює нівроку --
Середнім. і старим, і молодим,

Олександр Буй
2025.11.30 22:20
Адресат із минулого
У минуле не відправити листа:
Є адреса – та немає адресата.
Ти мене забула. Ти мені не рада.
Я кохаю досі. Це – моя розплата,
Це – нещастя арифметика проста...

Та і що б я написав у тім листі?
Ну, хіба про те, що не забув, на подив,

Микола Дудар
2025.11.30 21:25
***
Очей незнана глибина…
Спокус спланованих побори
І тіл задіяних струна —
Надіюсь, вірю, що на користь…

Роки - струмки підземних вод
І течія питань джерельних —
Сім’ї продовження штрихкод,

Євген Федчук
2025.11.30 19:21
* * *
Докоряла одна жінка часто чоловіку,
Мовляв, сам частенько їздить у місто велике,
Бачить ярмарок. А їй же удома сидіти.
Вона ж також на ярмарок хоче поглядіти.
Доконала чоловіка, згодився узяти.
От, приїхали у місто щось там продавати.
Випряг волів ч

Борис Костиря
2025.11.30 15:15
* * *
Стоїть під вікном чоловік
і чекає, поки йому
винесуть їжу
або келих істини.
Мандрівник у пошуках
забутих сенсів,
утраченої тривоги,
розгубленого натхнення.

Іван Потьомкін
2025.11.30 12:48
***
Не буряним Бетховен входить до мене,
А цими сріблястими струмками,
Що на галяву вибігають сміючись,
Наввипередки мчать, вливаючись
У Шуберта і Берліоза, й Мендельсона...
Бачу його - іще не генія глухого,
А юнака, в якого віра розійшлась з довірою,

Тетяна Левицька
2025.11.30 10:34
В любистку
Ще купаю в любистку життя золоте,
та мене безтурботну облиште.
Я ненавиджу старість печальну за те,
що спотворює справжні обличчя.
Хто б там що не казав — безпорадність, як рак,
тіло й мозок живий роз'їдає.
У середині груші огидний хробак
проклад

Віктор Кучерук
2025.11.30 06:52
* * *
Мов теплу і світлу пилюку
Вітрисько здійняв і несе, -
Згадалися мамині руки,
Що вміли робити усе.
В уяві постало обличчя
Вродливе, неначе весна,
Й до себе зове таємничо,
І душу втішає сповна.

Тетяна Левицька
2025.11.29 23:08
Група крові
Я можу піти за моря, щоб тебе
не бачити більше й не чути.
Вже час відбілив ластовиння рябе
на личку блідому покути.

І ти посивів, як тополя в гаю,
зими не буває без срібла.
А я, божевільна, в зими на краю

Микола Дудар
2025.11.29 21:59
***
У сон навідавсь Елвіс Преслі
І напросився на ночліг…
А відчуття, що він воскреснув —
І я відмовити не зміг…
Бо в той минулий вечір наче ж
Я «самокруток» не вживав.
Ну а віскарика тим паче.
Хоча і сморіду кивав…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ліна Костенко (1930) / Вірші

 ***
Великі поети не вміють писати віршів.
Клював їх орел в печінку і сумнів сни випасав.
Графоманові краще. Графоман вирішив
написати –
і написав.

Про що завгодно.
Коли завгодно.
Скільки завгодно.
І завжди всує.
Головне, що не антинародно.
Народ засилосує.

А геніальні поети – такі бездарні!
Виходять з ночей аж чорні, як шахтарі з забою.
А ті клаптенята паперу – то смертельні плацдарми
самотньої битви з державами,
з часом,
з самим собою.




Найвища оцінка Андрій Зланіч 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Богдан Гордасевич 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2006-02-03 20:19:37
Переглядів сторінки твору 9764
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.163 / 5.67  (5.082 / 5.65)
* Рейтинг "Майстерень" 5.381 / 6  (5.199 / 5.87)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.08.20 12:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Зланіч (Л.П./Л.П.) [ 2006-02-04 12:46:27 ]
Саме так.
Вимазані фарбою та чорнилом б*ють клавіатури та ламають олівці, врешті-решт знищуючи написане.
Адже головне - то статевий акт з Космосом, всьо інше...
Ріспект Ліні Костенко, так приємно занурюватись в обрії справжнього митця, дуже приємно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2006-02-08 10:24:12 ]
Абсолютно так.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстер Рим (Л.П./Л.П.) [ 2006-09-17 12:25:48 ]
"А ті клапенята паперу – то смертельні плацдарми
самотньої битви з державами,
з часом,
з самим собою."
Це точні рядки, гарні рядки, пережиті рядки (хіба, що з часом помилочка можлива :)).

А це невідомі для автора речі:
"Графоманові краще. Графоман вирішив
написати –
і написав.

Про що завгодно.
Коли завгодно."

Хочеться привести слова іншого авторитета,
М.Цвєтаєвої:
"Я знаю правду! Все прежние правды – прочь!
Не надо людям с людьми на земле бороться!.."

Процес творчості характерний усім людям ab initio, ab incunabulis! Смію зауважити, що народна творчість (врешті-решт всіх народів укупі, - усіх тих, хто собі дозволяє: "Про що завгодно.\Коли завгодно.\Скільки завгодно...") є основою для вищої співпраці з мовою (мовами) для майстрів поезії. І вони мають бути тільки вдячні своїм попередникам і сучасникам за допомогу у цьому.:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Шацька (Л.П./М.К.) [ 2007-11-08 10:04:11 ]
четвертий рядок з кінця "а ті клапТенята паперу"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-15 21:07:49 ]
А потім геніальному поетові хтось поставить 5, так само як дідові-графоману. Отака дяка. Слово Ліни Костенко - безсмертний дотик до душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2008-02-15 21:20:53 ]
Шановна Лесю, як на мене, ця композиція не є геніальним творінням. Але наявність цієї композиції дозволяє відчути масштаб творчої особистості шановної Ліни Костенко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2008-02-15 21:25:23 ]
А потім, наші "діди" серед любителів. А Ліна Костенко тут серед визначних майстрів відповідного рівня, і оцінки тут здобуваються, я так розумію, значно важче.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-15 21:27:42 ]
Так у цьому й сенс творення - тисячі людей - тисячі думок. і кожен має право мати право.
Я розумію, чому пані Ліна замовкла і не спілкується практично ні з ким.
Я не просто люблю поезію Ліни Костенко, я нею дихаю і нею молюся. І тому вона для мене геніальна до останнього слова. Даруйте, якщо це не збігається з думкою РМ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-15 21:30:40 ]
"Головне, що не антинародно.
Народ засилосує" - на жаль, досить часто це стає останнім доводом і критерієм акта створення будь- чого, у тому числі і поезії. І тоді "народом" вибаячається і сірість, і відсутність навіть не таланту, а здібностей. Хіба мало прикладів?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-15 21:32:17 ]
Господь із ними, з дідами. Їхнє місце там, де воно є. Але мертва цифра залишається виміром... чого?
Сьогодні не маю настрою сперечатися із будь-ким, хочу усамітнитися зі справжнім словом. Можна з книжкою. А можна й так - в ефірі. Пані Ліна не прочитає, але янголи принесуть їй оті ефірні коливання, я у це вірю. Мабуть, я зовсім немудра...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-15 23:37:42 ]
Шановна Лесю, шановна Любо, я вважаю, що коли жінки щось зауважують, то не спроста і я вам у цьому повністю довіряю.
Так, достатньо мати хорошу книжку в руках і не думати про супутні речі. Але у нас тут Майстерні і ми, як дослідники, дотикаємось до сутнісних речей, приносячи інколи навіть і біль тим чи іншим людям.
Проблема об'єктивності існує - безумовно. Її можна вирішити тільки багатьма ставленнями, інтелігентним діалогом (в цілях найкращого розуміння автора) і в першу чергу редакторів. Повинні бути відповіді на запитання, закритість тематики не на користь Поезії.
Особа правдивого автора не повинна страждати у будь якому випадку.
Це і справді делікатна тема.
І тому я дуже сподіваюсь, що ви, Любо і Лесю, будете не проти у найближчому майбутньому ввійти в число наших редакторів, і своїми поглядами відстоювати ті цінності у Поезії, які для вас, і не тільки для вас, важливі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-16 00:34:17 ]
Шановний Володимире!
1. Мені здається, що ставлення багатьох не може вирішити проблему об’єктивності (згадайте, що багато ставлень зробили з Пастернаком), бо будь-яка творчість (і поезія в тому числі) - справа суб’єктивна. Тому "об’єктивної" оцінки навіть і чекати не варто, тим паче у творчому середовищі :)) Комусь подобається Плужник, комусь Пупкін, і тут ніякі авторитети, ніякі точки зору редакторів не спрацьовують (як ми бачимо з рейтингів).
2. Іноді для найкращого розуміння автора допомагають якраз не інтелігентні діалоги, а інтелігентна сварка, коли людина відкривається і зриває маски хоча б тимчасово.
3. Що таке "правдивий автор", вибачте, не розумію :))
Тому, Володимире, щиро дякую за пропозицію, вона була вельми несподіваною, але мій темперамент, боюсь, не дозволить мені завжди підтримувати "інтелігентний діалог", як це вимагається від редакторів.
До того ж, свою позицію я завжди можу висловити і так.
Ще раз вибачте :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-16 13:32:49 ]
Зрозуміло.
Правдивий автор? І "Особа правдивого автора не повинна страждати у будь якому випадку..." - це, напевно, автор, у якого і справді є достатньо велика кількість самостійних (що не потребують для свого оживлення певного акторського виконання?) творів. Творів глибоких, не суперечних дійсності від Творця...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-16 13:51:33 ]
Ви маєте на увазі самодостатніх творів? Так, на щастя, такі є і будуть завжди. Але вони якнайменше потребують наших оцінок, бо для них є єдиний об’єктивний оцінювач – ЧАС.
Ми можемо лише висловити своє сприйняття цих творів, але ж це буде всього лише оцінювання суто НАШОЇ ВЛАСНОЇ спроможності осягнути їх.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-16 14:59:50 ]
Абсолютно погоджуюсь з вами. Але це дуже важливо - відчувати ту чи іншу нашу спроможність поруч із великими.