ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2019.11.18 16:31
Дерев’яна каблучка – запорука дерева.
Ми обручені, чи що?

Яким треба бути майстром,
аби вирубати з мертвого дерева
собі запоруку!
Якою треба бути необрученою,
аби піти у заручини

Олександр Сушко
2019.11.18 12:30
Вирвано, витолочено печаль
І забуттям переорано пам'ять.
Чом же я знов уві сні кричав,
Наче кацапи ізнову палять?

Різали тризуб на серці ножем
І цвяхували до свОлоку длані.
Я не в окопах п'ять років уже,

Іван Потьомкін
2019.11.18 12:17
Не похиляйся над собою,
Не дай розлитися журбі.
Всевишнім подароване тобі,
Не все в нові світи полине за тобою:
Сумлінно ноосфера ще стоїть на чатах:
Аби земне на Землю повертати.
І як у вічність відліта душа,
Борги твої бере хлопчина чи дівча.

Тамара Шкіндер
2019.11.18 11:51
Докупи день збирає вечір сизий,
Спалахуючи блиском ліхтарів.
Підкинув місяць у багаття хмизу
І засіяв півкругом угорі.

Квапливо поспішає перехожий.
Зітхають порожнечею двори.
Відмежувавшись поза огорожу,

Юрій Сидорів
2019.11.18 09:35
Морозяних начерків дублі
Лягають на вікна скляні.
І форми жіночі округлі
Приходять у згадках мені.

Як тільки замріяно гляну,
Зміняється видих на вдих:
Я бачу - і тільки Уляну...

Ярослав Чорногуз
2019.11.18 07:47
Ти ледь пішла, і я вже сам не свій –
Чому прощання? Чом ідеш туди ти?
І туги найчорнішої сувій
Всього мене зумів таки сповити.

Байдужий світ навколо занімів,
І течія несе у інше русло –
В обійми до холодної зими,

Микола Соболь
2019.11.18 05:18
Він відчував красу на дотик,
Любив рельєф її волосся,
Леліяв ніжно кожен подих,
Тепло, яке від губ лилося…
І дарував коханій квіти,
У ресторані кращі блюда…
Як за таких не порадіти?
Коли кохають сильно люди.

Віктор Кучерук
2019.11.18 04:56
Сірість неба, сирість вулиць
І грудей твоїх тепло, –
Мов у втіху обернулось
Те, що розпачом було.
Бо холонув, як статуя,
Й никнув гордо, мов печать,
А тепер – тебе цілую
Так, що губ не роз’єднать.

Марґо Ґейко
2019.11.17 18:42
Каліграфія долі лягла на смиренне обличчя,
Занімілі вуста промовляють чиїсь імена,
І немов на долоні, насправді, така таємнича,
Їх замало лишилося, мало чи майже нема.

А вона як могла, як уміла жила і служила,
Відправляла човни, по воді розлітались

Сергій Губерначук
2019.11.17 16:29
Волосся моє стало жовтим,
як осінь.
Висвітлилося.
З одного боку штучно,
а з іншого – природно,
як осінь.
Загорілося.
У глибині, наприклад, серце,

Ніна Виноградська
2019.11.17 12:39
Моя любове сонячна,
На крилах
Твоїх колись злітала
До зірок.
Несли удаль тоді
Твої вітрила,
Тобі назустріч
Був найперший крок.

Вадим Василенко
2019.11.17 11:00
Вдосвіта тиша – по вінця наповнений дзбанок.
Зрониш пів слова й відлуння далеке, як постріл,
вдарить у груди і довго тремтить. Наостанок
всотуєш дим і стаєш незапрошеним гостем
сонних дерев, що у воду ввійшли по коліна.
Вогкі й тривкі, древні творива

Олександр Сушко
2019.11.17 10:38
Мій Пегас жує сирі гриби,
Теща (з голодухи) - шкло і тирсу.
Не журися, куме! Воду пий!
На сніданок дулю гамай лису.

Хтів до неба та упав на дно?
Не жалійся - сам у цьому винний.
Гетьманом у нас - паяц з кіно,

Тетяна Левицька
2019.11.17 09:13
Ще раз примусив день грачину зграю
для нас на біс зіграти водевіль.
Хоч ти не йди з мого життя благаю
у літо з листопаду заметіль.

Не залишай мені лише на згадку
гербарію словесний фоліант.
Укотре розпочнемо все спочатку -

Микола Соболь
2019.11.17 06:55
Героїв обере нарід!
Ні президент, ні депутати
Не в змозі проголосувати,
Бо хто вони? – брехливий збрід.
Коли біда прийшла до хати –
Благословляла сина мати:
«Збирайсь, дитино, у похід.
Чуєш? На сході б’ють гармати,

Олена Побийголод
2019.11.16 21:47
Володимир Висоцький. «Аліса»

Рятуйте, рятуйте! Ніяк не причалюсь!
Не випірну більше, якщо знов пірну!
Ще трошки поборсаюсь, ще попручаюсь,
та сили залишать - й піду я до дну!

І хто розбереться, де скоїлась хиба:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тетяна Глінчук
2019.11.14

Андрій Скакодуб Архіп
2019.11.06

Петро Іщук
2019.11.03

Олег Дорош
2019.11.03

Владимир Лесник
2019.10.31

Ірина Осінь
2019.09.28

Наталія Шандра
2019.09.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентин Ліпчинський / Вірші / ЧХ-2

 Недовірлива красуня
Плів павутину ніжними словами:
«Моя кохана, мила, чарівна…»
Хіба щось може бути поміж нами?..
Красива я, та не така дурна.

Сьогодні щиро вразив подарунком –
Прозорим діамантом в сім карат…
Подякувала в щічку поцілунком -
Та погляд був жагучішим стократ.

Вночі довів до повного екстазу
І каву в ліжко вранці сам приніс...
Не вірю я в кохання так одразу -
Напевно, це когось поплутав біс...


14.12.2011

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-12-14 11:16:23
Переглядів сторінки твору 2423
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.733
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2019.08.02 09:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (Л.П./М.К.) [ 2011-12-14 11:42:31 ]
Може краще:
"А вранці каву в ліжко їй приніс..."?
Якось то "ще й" не те...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-12-14 11:51:19 ]
Розповідь від імені ліричної героїні, тому "їй" не підходить.) Але подумаю.) Дякую, Адель.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2011-12-14 12:18:19 ]
А вранці - перстень у ломбард відніс))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-12-14 13:04:33 ]
Ага, як в анекдоті: "Ввечері даю їй десятку - вона моя. Вранці забираю - вона в екстазі!"))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2011-12-14 13:07:27 ]
От і маєш - поезія романтизму)) І анекдоти цинізму))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-12-14 13:17:37 ]
Знову помилився з жанром?)) Ех, не поміщається моя поезія у тісні жанрові рамки!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-12-14 14:05:35 ]
А нещодавно вразив подарунком
Із каменем у п'ять чи сім карат…

А вранці каву в ліжко він приніс... - Може так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-12-14 14:14:26 ]
Точно, і як це я сам не помітив?) Дякую, Василю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-12-14 17:32:30 ]
Славно ювелірите! А далі?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-12-15 08:16:16 ]
Дякую, пане Іване! Що ж, можливо, буде й далі...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-12-14 23:15:43 ]
Далі буде, Іване! Згодом...
Привіт, Валерію! Не каву - у чарку налий...:) Ще...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-12-15 08:18:12 ]
Вітаю, Михайле! А що ж, можна і каву, і до кави...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-12-15 10:27:30 ]
Поздравляю с пополнением коллекции на ту же тематику: случайных встреч, ее интимных и прагматичных моментов.
Позволь мне высказаться по этому поводу.
1. По-моему, название не совсем точно отображает суть происходящего. Красавица-то отдалась, «ночь прошла, ночь прошла, снова хмурое утро, снова снег и туман и поверить мне трудно» (с)* Значит, доверилась красавцу-мачо или стареющему ловеласу с тугим портмоне.
А если даже она и недоверчива, то твое, безусловно, познавательное произведение написано-то от имени первого лица. Кстати, об имени. Зовут-то ее как? Может быть, познакомишь? Вот и получается, что название какое-то неправильное. Точнее говоря, неточное.
2. Утренняя сцена меня не впечатлила. Какая-то она обыденно известная. Кофе в постель – это давным-давно как известный атрибут романтического или тревожного утра.
Может быть, пусть бы ее любовник кофе бы не приносил?
Тогда получилось бы лучше – не было бы слияния согласных и бормотания именно в этом месте.
Может быть, даже так:
«А вранці каву в ліжко не приніс». Отрицательная частица «не» сразу же сдвигает акценты.
И какова смысловая нагрузка прилагательного «справжнього»? Экстаз - и пускай себе экстаз. Мне так почему-то кажется. Он либо есть, либо его нет. Правда, бывают фальсификации. То есть, имитации. Иными словами, его отсутствие.
А местоимение «отаке» какое-то странное. Мне кажется, таких в стихотворениях – не место. От него веет не поэзией, а чем-то другим. Деревенщиной. Вот чем. Правда, я ни на чем не настаиваю.
И вот если тот любовник или кто он там кофе в постель не принес, то возникает вопрос, который можно было бы осветить в ином свете твоей поэтической рампы.
Выражение «попутал бес» довольно старое. Стоит ли в новых произведениях использовать подобные вещи?
По-моему, следует вернуться к стихотворению и задуматься:
- о том, о чем я написал. Если есть желание;
- и как его сделать не дежурной рассказкой на ту же навязшую в зубах тему, а произведением, достойным Мастера. Ты же назвался. Значит – соответствуй. Кстати, рифмы тебе нравятся?

Всяческих благ и успехов.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-12-15 15:08:14 ]
Каву в ліжко після бурхливої ночі кохання - це ж так романтично!) Можна в чашку, звичайно - але тоді це вже не буде настільки романтично.)

З останніми зауваженнями частково погоджусь, частково - ні, та щиро вдячний за розлогий коментар.

Навзаєм, Алексію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2012-07-18 22:38:36 ]
Завжди цікаво читати, коли поет пише від імені жінки :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2012-07-19 07:48:31 ]
Ага, і це не перша моя спроба (сподіваюсь, і не остання). :)
Дякую, Наталю!