ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2020.07.02 11:06
Подрузі
Ця жіночка на більше заслуговує.
усмішка сонячна і очі чудотворні.
По віденські з вершками чорну каву п'є
і ходить на пуантах на краю безодні.

Пряде із кужеля лавандорунні сни,
і дістає з криниці сивини тумани.
Летить голубкою у вогнище війни,

Сергій Губерначук
2020.07.02 09:01
Хай кожен день, мов скромна ікебана…
Хай кожен день, мов скромна ікебана,
мов невигадливий орнамент на підлозі,
хай ні на мить мене в твій дім не звано,
коли б не йшов ти – я стою на розі.

Можливо, я свій сором загубила,
коли найперше ці зустріла очі.
Нехай щодня так скромно я любила

Микола Соболь
2020.07.02 08:33
Карпатська ніч
Молитвами тихими,
коси аж до пліч,
йшла шляхами млистими
пречудова ніч.
Всюди пахло росами,
травами у млі,
запахами млосними
матінки землі…

Іван Потьомкін
2020.07.01 22:15
Безымянный праведник мира
Поначалу он заинтересовал меня рассказом о своем приятеле Йоне. Всю жизнь тот прожил под именем Леня. История житейская, когда в угоду славянскому уху Сруль, Мошке, Пинхас, Натан... вынуждены были становиться Александром, Михаилом, Анатолием... Но в отл

Олександр Сушко
2020.07.01 22:06
Літній вечір
Течуть роки, немов Дніпро-ріка,
За осінню - зима, весна, питання...
Це літо, наче мавка молода -
Таке ж гаряче і,, мабуть, останнє.

Вдихнув і задихнувся від краси,
Забув про сон, душевний спокій, вірші.
Лечу крізь легіт в піднебесну синь

Ігор Деркач
2020.07.01 21:06
Казки одного народу
Їм юшку і плюю на щі,
копаю ямище глибоке...
ачей, на мене у кущі
чатує лихо косооке.
Чи то Яга, чи то Кощій –
не мають спокою народи,
то пограбує лиходій,
а то – опричники-уроди.

Ігор Шоха
2020.07.01 20:47
Гризуни на пвлубі
Звикаємо до сарани
в саду-городі та етері,
у бувшому есересері.

А от на палубі війни
перемагають гризуни –
щурі-сусіди на галері.

Ніна Виноградська
2020.07.01 20:34
Остання світлина
Останні їхні погляди на світ,
На день серпневий, сонечко і друзів…
Минуло стільки непривітних літ,
Які тримають всіх нас у напрузі.

І моляться услід їх матері,
Батьки схиляють голови донизу.
Сини не прийдуть вранці, на зорі,

Євген Федчук
2020.07.01 20:30
Легенда про запорізький дуб
Ми вже другий десяток розміняли,
А дехто ще продовжує кричать,
Що можем ми за гарний кусень сала
І Україну – матінку продать.
Що нації такої не існує,
А наша мова – діалект і все.
І нами то Америка керує,
А то Росія звільнення несе.

Віктор Кучерук
2020.07.01 17:11
Скінчилася...
Усе минає… І відпустка теж
Розтанула, як блискітки у піні, –
З’явилася і зникла, мов кортеж,
Виблискуючих спинами дельфінів.
Ну, ось і все – зоріють небеса,
Освітлюючи сяйвом темні води, –
Розлуки смуток душу пронизав
І гіркотою обволік зісподу.

Олександр Панін
2020.07.01 16:47
Ковбой у Готелі
Скрегіт у воріт парадних,
Наче навмання,
Вдерся в них Ковбой,
нахабно
він жене Коня!

"Гей, Ковбой! В лиху годину!
Ти що, "з конопель"?

Ніна Виноградська
2020.07.01 16:30
Спогад
Той день сміявся голосом твоїм,
Яснів твоєю усмішкою, друже.
Коли з небес озвався звучний грім,
На дощик ми дивилися байдуже.

Світило сонце із твоїх очей,
А мокре листя стиха шелестіло –
На відстані душі твоє плече

Ніна Виноградська
2020.07.01 16:22
Болить
Болить ріка і заболіло небо,
Дощами з хмар течуть мої жалі.
То, може, по життю мені так треба
Злетіти вгору, впасти до землі.

Загоївши свої синці і рани,
Від сліз у зморшках залишити сіль,
Тужити за минулим і коханим,

Олександр Сушко
2020.07.01 12:19
Вкуси!
Взяв у длані істини батіг
Та вперіщив дурня (буде вава):
Жінку ображати - смертний гріх!
Ну, а чоловіка - Божа справа.

Хай жона, пиляє і товче,
А захоче - лізе у кишені.
Як мужик з титанів (не з нікчем!) -

Маргарита Ротко
2020.07.01 10:46
міфопис
ще трохи – і пройде мільйонна похмура вівця
котроїсь там ночі що б’ється мов тиші піала –
на слізки чи дрізки
………………………………не ловиться сон на живця
годинник – це сом що з руки напуває тантала

сухим шарудінням секунд
……………………………тихо двері риплять

Ніна Виноградська
2020.07.01 09:21
Місце життя
Висить у небі зірка пелехата,
А все навкруг закуталось в туман.
Дивлюсь на місце, де стояла хата,
І рветься серце з невигойних ран.

Нема нічого від мого обійстя,
Все розібрали, просто розтягли...
Від батьківської хати тільки місце.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Таня Тарасюк
2020.06.30

Ядвіга Руда
2020.06.20

Вигнанниця Добровільна
2020.06.17

Август Ина
2020.06.13

Лада Квіткова
2020.06.07

Микола Байдюк
2020.06.06

Олександр Ку
2020.05.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валентин Ліпчинський / Вірші / ЧХ-2

 Недовірлива красуня
Плів павутину ніжними словами:
«Моя кохана, мила, чарівна…»
Хіба щось може бути поміж нами?..
Красива я, та не така дурна.

Сьогодні щиро вразив подарунком –
Прозорим діамантом в сім карат…
Подякувала в щічку поцілунком -
Та погляд був жагучішим стократ.

Вночі довів до повного екстазу
І каву в ліжко вранці сам приніс...
Не вірю я в кохання так одразу -
Напевно, це когось поплутав біс...


14.12.2011

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання
• Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-12-14 11:16:23
Переглядів сторінки твору 2591
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.733
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2020.06.18 10:20
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (Л.П./М.К.) [ 2011-12-14 11:42:31 ]
Може краще:
"А вранці каву в ліжко їй приніс..."?
Якось то "ще й" не те...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-12-14 11:51:19 ]
Розповідь від імені ліричної героїні, тому "їй" не підходить.) Але подумаю.) Дякую, Адель.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2011-12-14 12:18:19 ]
А вранці - перстень у ломбард відніс))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-12-14 13:04:33 ]
Ага, як в анекдоті: "Ввечері даю їй десятку - вона моя. Вранці забираю - вона в екстазі!"))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2011-12-14 13:07:27 ]
От і маєш - поезія романтизму)) І анекдоти цинізму))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-12-14 13:17:37 ]
Знову помилився з жанром?)) Ех, не поміщається моя поезія у тісні жанрові рамки!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-12-14 14:05:35 ]
А нещодавно вразив подарунком
Із каменем у п'ять чи сім карат…

А вранці каву в ліжко він приніс... - Може так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-12-14 14:14:26 ]
Точно, і як це я сам не помітив?) Дякую, Василю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-12-14 17:32:30 ]
Славно ювелірите! А далі?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-12-15 08:16:16 ]
Дякую, пане Іване! Що ж, можливо, буде й далі...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-12-14 23:15:43 ]
Далі буде, Іване! Згодом...
Привіт, Валерію! Не каву - у чарку налий...:) Ще...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-12-15 08:18:12 ]
Вітаю, Михайле! А що ж, можна і каву, і до кави...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-12-15 10:27:30 ]
Поздравляю с пополнением коллекции на ту же тематику: случайных встреч, ее интимных и прагматичных моментов.
Позволь мне высказаться по этому поводу.
1. По-моему, название не совсем точно отображает суть происходящего. Красавица-то отдалась, «ночь прошла, ночь прошла, снова хмурое утро, снова снег и туман и поверить мне трудно» (с)* Значит, доверилась красавцу-мачо или стареющему ловеласу с тугим портмоне.
А если даже она и недоверчива, то твое, безусловно, познавательное произведение написано-то от имени первого лица. Кстати, об имени. Зовут-то ее как? Может быть, познакомишь? Вот и получается, что название какое-то неправильное. Точнее говоря, неточное.
2. Утренняя сцена меня не впечатлила. Какая-то она обыденно известная. Кофе в постель – это давным-давно как известный атрибут романтического или тревожного утра.
Может быть, пусть бы ее любовник кофе бы не приносил?
Тогда получилось бы лучше – не было бы слияния согласных и бормотания именно в этом месте.
Может быть, даже так:
«А вранці каву в ліжко не приніс». Отрицательная частица «не» сразу же сдвигает акценты.
И какова смысловая нагрузка прилагательного «справжнього»? Экстаз - и пускай себе экстаз. Мне так почему-то кажется. Он либо есть, либо его нет. Правда, бывают фальсификации. То есть, имитации. Иными словами, его отсутствие.
А местоимение «отаке» какое-то странное. Мне кажется, таких в стихотворениях – не место. От него веет не поэзией, а чем-то другим. Деревенщиной. Вот чем. Правда, я ни на чем не настаиваю.
И вот если тот любовник или кто он там кофе в постель не принес, то возникает вопрос, который можно было бы осветить в ином свете твоей поэтической рампы.
Выражение «попутал бес» довольно старое. Стоит ли в новых произведениях использовать подобные вещи?
По-моему, следует вернуться к стихотворению и задуматься:
- о том, о чем я написал. Если есть желание;
- и как его сделать не дежурной рассказкой на ту же навязшую в зубах тему, а произведением, достойным Мастера. Ты же назвался. Значит – соответствуй. Кстати, рифмы тебе нравятся?

Всяческих благ и успехов.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-12-15 15:08:14 ]
Каву в ліжко після бурхливої ночі кохання - це ж так романтично!) Можна в чашку, звичайно - але тоді це вже не буде настільки романтично.)

З останніми зауваженнями частково погоджусь, частково - ні, та щиро вдячний за розлогий коментар.

Навзаєм, Алексію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2012-07-18 22:38:36 ]
Завжди цікаво читати, коли поет пише від імені жінки :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2012-07-19 07:48:31 ]
Ага, і це не перша моя спроба (сподіваюсь, і не остання). :)
Дякую, Наталю!