ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.28 08:30
***
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:

Ілахім Поет
2024.04.28 08:15
Ще б пак
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.

Леся Горова
2024.04.28 07:35
Райдуга
Подивися у очі мої, та невже ти
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.

Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн

Віктор Кучерук
2024.04.28 05:40
На дозвіллі
Спіймав під вечір окунів
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Безкровне
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Одарчина кицька
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Побажай – і я воскресну
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
До Великодня
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
* * *
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ісус в Ірода Антипи
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
Втома
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Шепче молитвами
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Любов доктора Фрейда
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
І знову бузок
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
* * *
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / ЧХ-2

 Недовірлива красуня
Плів павутину ніжними словами:
«Моя кохана, мила, чарівна…»
Хіба щось може бути поміж нами?..
Красива я, та не така дурна.

Сьогодні щиро вразив подарунком –
Прозорим діамантом в сім карат…
Подякувала в щічку поцілунком -
Та погляд був жагучішим стократ.

Вночі довів до повного екстазу
І каву в ліжко вранці сам приніс...
Не вірю я в кохання так одразу -
Напевно, це когось поплутав біс...


14.12.2011

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-12-14 11:16:23
Переглядів сторінки твору 3549
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.733
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-12-14 11:42:31 ]
Може краще:
"А вранці каву в ліжко їй приніс..."?
Якось то "ще й" не те...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-12-14 11:51:19 ]
Розповідь від імені ліричної героїні, тому "їй" не підходить.) Але подумаю.) Дякую, Адель.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2011-12-14 12:18:19 ]
А вранці - перстень у ломбард відніс))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-12-14 13:04:33 ]
Ага, як в анекдоті: "Ввечері даю їй десятку - вона моя. Вранці забираю - вона в екстазі!"))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2011-12-14 13:07:27 ]
От і маєш - поезія романтизму)) І анекдоти цинізму))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-12-14 13:17:37 ]
Знову помилився з жанром?)) Ех, не поміщається моя поезія у тісні жанрові рамки!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-12-14 14:05:35 ]
А нещодавно вразив подарунком
Із каменем у п'ять чи сім карат…

А вранці каву в ліжко він приніс... - Може так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-12-14 14:14:26 ]
Точно, і як це я сам не помітив?) Дякую, Василю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-12-14 17:32:30 ]
Славно ювелірите! А далі?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-12-15 08:16:16 ]
Дякую, пане Іване! Що ж, можливо, буде й далі...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-12-14 23:15:43 ]
Далі буде, Іване! Згодом...
Привіт, Валерію! Не каву - у чарку налий...:) Ще...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-12-15 08:18:12 ]
Вітаю, Михайле! А що ж, можна і каву, і до кави...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-12-15 10:27:30 ]
Поздравляю с пополнением коллекции на ту же тематику: случайных встреч, ее интимных и прагматичных моментов.
Позволь мне высказаться по этому поводу.
1. По-моему, название не совсем точно отображает суть происходящего. Красавица-то отдалась, «ночь прошла, ночь прошла, снова хмурое утро, снова снег и туман и поверить мне трудно» (с)* Значит, доверилась красавцу-мачо или стареющему ловеласу с тугим портмоне.
А если даже она и недоверчива, то твое, безусловно, познавательное произведение написано-то от имени первого лица. Кстати, об имени. Зовут-то ее как? Может быть, познакомишь? Вот и получается, что название какое-то неправильное. Точнее говоря, неточное.
2. Утренняя сцена меня не впечатлила. Какая-то она обыденно известная. Кофе в постель – это давным-давно как известный атрибут романтического или тревожного утра.
Может быть, пусть бы ее любовник кофе бы не приносил?
Тогда получилось бы лучше – не было бы слияния согласных и бормотания именно в этом месте.
Может быть, даже так:
«А вранці каву в ліжко не приніс». Отрицательная частица «не» сразу же сдвигает акценты.
И какова смысловая нагрузка прилагательного «справжнього»? Экстаз - и пускай себе экстаз. Мне так почему-то кажется. Он либо есть, либо его нет. Правда, бывают фальсификации. То есть, имитации. Иными словами, его отсутствие.
А местоимение «отаке» какое-то странное. Мне кажется, таких в стихотворениях – не место. От него веет не поэзией, а чем-то другим. Деревенщиной. Вот чем. Правда, я ни на чем не настаиваю.
И вот если тот любовник или кто он там кофе в постель не принес, то возникает вопрос, который можно было бы осветить в ином свете твоей поэтической рампы.
Выражение «попутал бес» довольно старое. Стоит ли в новых произведениях использовать подобные вещи?
По-моему, следует вернуться к стихотворению и задуматься:
- о том, о чем я написал. Если есть желание;
- и как его сделать не дежурной рассказкой на ту же навязшую в зубах тему, а произведением, достойным Мастера. Ты же назвался. Значит – соответствуй. Кстати, рифмы тебе нравятся?

Всяческих благ и успехов.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-12-15 15:08:14 ]
Каву в ліжко після бурхливої ночі кохання - це ж так романтично!) Можна в чашку, звичайно - але тоді це вже не буде настільки романтично.)

З останніми зауваженнями частково погоджусь, частково - ні, та щиро вдячний за розлогий коментар.

Навзаєм, Алексію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2012-07-18 22:38:36 ]
Завжди цікаво читати, коли поет пише від імені жінки :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-19 07:48:31 ]
Ага, і це не перша моя спроба (сподіваюсь, і не остання). :)
Дякую, Наталю!