ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.05.03 10:49
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в

Леся Горова
2024.05.03 08:07
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.

Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі

Артур Курдіновський
2024.05.03 06:09
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!

Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!

Віктор Кучерук
2024.05.03 05:47
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Вже не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.

Ілахім Поет
2024.05.03 01:37
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п

Ілахім Поет
2024.05.02 22:35
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі

Євген Федчук
2024.05.02 19:57
Було то все за давніх тих часів,
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів

Іван Потьомкін
2024.05.02 12:35
Велике пошанування до батька й матері, бо Господь Пресвятий ставить його вище пошанування до Себе Самого… Є в тебе майно чи нема - шануй батька твого і матір твою, навіть якщо живеш милостинею" Раббі Шимон бар Йохай Давно це сталось. Тоді, як в І

Світлана Пирогова
2024.05.02 11:03
Четвер Великий. Таїнство вечері.
Ісус омив всім учням ноги
У знак покори. Чиста атмосфера.
Благословення людям Богом.

І кожному із учнів дав він хліба.
За всіх страждав Ісус у муках,
Бо розіп*яли його згодом тіло.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:26
Літери


Я отримав букву R,
відтепер я - Шарль Бодлер!
Літера казкова:
раз! - і все готово.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:19
Нотатки дружини письменника Скажу відверто: мені особисто подобаються оповідання мого чоловіка - короткі, але дуже зворушливі. І нехай він досі не лауреат премій, як дехто з його однокурсників, не входить до правління творчих спілок, не видає щорічно ч

Тетяна Левицька
2024.05.02 08:59
Не розказуй мені про любов —
бо блаженство злетіло раптово,
ніби в небо пташина казкова,
що покинула рідний альков.
Не розказуй мені про любов!

Не торкайся моєї руки,
струмом доторк холодний на шкірі,

Леся Горова
2024.05.02 08:05
Голубі троянди

Я у вІрші ховаюся, ніби в дитинстві за штору.
Між рядками ховаю себе від тривог і жахіть.
Але схованка ця ненадійна і зовсім прозора.
То колись під вікном було затишно й тепло сидіть.

Той куточок наснився мені: із тканини м'якої

Артур Курдіновський
2024.05.02 05:59
У старомодній та незграбній шафі
Знайшов я дещо. Зовсім не чекав.
Знайшов свого дитинства нотний зошит,
Який не бачив новомодних шаф.

Серед старих блокнотів та конспектів
Мені засяяв, наче діамант,
Дешевий та простенький нотний зошит,

Віктор Кучерук
2024.05.02 04:40
На все твоя, мій Боже, милість
І ласка істинна твоя, -
Тож не журюся, що змінилась
Життя земного течія.
Уже відлунює гучніше
Мені минуле шумом днів
І в серцем вистражданих віршах,
І в чистих трелях ніжних слів.

Козак Дума
2024.05.01 17:52
Червоними слізьми країна плаче,
сумує без упину третій рік…
І кровотеча більшає, тим паче,
що ріки крові – не берези сік!.

Як виявилось, цирк – то небезпека,
загрози пік – зелене шапіто!.
Канабісом торгують у аптеках,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мос
2023.02.21

Саша Серга
2022.02.01

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Світличний (1929) / Публіцистика

        Фраґмент листа Івана Світличного з ув’язнення




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-01-23 15:30:30
Переглядів сторінки твору 5428
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (4.924 / 5.71)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.477 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми АВТОРИ
ЛІТПРОЦЕСИ
Соціально-громадська тематика
Довкола відомих персон
Автор востаннє на сайті 2012.01.23 19:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-01-23 19:50:08 ]
Повернення Івана Світличного на Луганщину триває

З блогу http://politiko.ua/blogpost7608

"Уперше Івана Світличного органи КДБ СРСР заарештували 31 серпня 1965 року й звільнили через вісім місяців. Офіційно він не мав робочого місця за фахом, але літературної та наукової праці не залишав ніколи, навіть тоді, коли 12 січня 1972 року був заарештований вдруге й ув’язнений на сім років таборів суворого режиму і п’ять років заслання.Більшість літературних творів Іван Світличний написав у таборі. Це вірші, поеми, переклади з польської, словенської, сербської, словацької, чеської, турецької, найбільше – з улюбленої французької. А ще літературознавчі студії, робота над словником синонімів української мови і наполегливе редагування табірного самвидаву, що, потрапляючи за кордон, демонстрував усьому світові нескореність руху опору серед політичних в’язнів.

У вірші «Парнас» Іван Світличний подумки знову зустрічається з незабутніми творами своїх побратимів Ігоря Калинця, Миколи Вінграновського, Ліни Костенко, Василя Голобородька, Василя Стуса:Парнас! І що ті шпони й допит?Не вірю в будень, побут, клопіт –В мізерію, дрібнішу тлі.Вщухає суєтна тривога.І в небесах я бачу БогаІ Боже слово на землі.Коли читаєш двотомне видання листів Івана Світличного, яке побачило світ завдяки дружині Леоніді, сестрі Надії та Михайлині Коцюбинській, не перестаєш захоплюватися його силою духу, мужністю і незламністю. Якби не деякі подробиці табірного побуту, то здається, що листи ці написані письменником і вченим, який врешті-решт отримав змогу творчо працювати, читати сотні різноманітних книг і періодичних видань, особливо з філософії, мовознавства, літературознавства, чи не всі лінгвістичні словники, що тоді виходили.Літературознавець Михайлина Коцюбинська зауважувала, що Іван Світличний використовував листи як іще одну нагоду реалізувати свої професійні інтереси критика ще в 60-х роках. А в 70-х роках, перебуваючи в ув’язненні й на засланні, епістолярна критика стала основним виявом його літературознавчих інтересів.

У листі до дружини від 27 квітня 1975 року Іван Світличний писав, що взагалі втратив смак до читання середньої літератури, а з більшою насолодою читає щось наукове, філологічне. «Зокрема, порадь Михасі прочитати видрукувану в №3 «Вопросов литературы» за цей рік статтю С.Ломінадзе про Лермонтова. Я читав її як роман. У нас, на Україні, навіть схожого чогось не буває».Лист від 31 жовтня 1975 року: «Чи читала Ти в №10 «Вітчизни» вірші М.Вінграновського? Дуже приємно, що чоловік попри всі несприятливості лишився самим собою і зберіг чистим своє поетичне світобачення. Особливо це звучить на тлі Драчевих дисонансів. Якби ще й Ліну почути, як Вінграновського!Зверни увагу на поезії М.Фішбейна – вони надруковані одразу після М.Вінграновського. Такий свіжий і витончений поетичний талант».А в листі до дружини від 21 березня 1976 року з болем згадує про тогорічного лауреата Шевченківської премії Івана Драча й наводить слова Михайлини Коцюбинської, де вона порівнювала шлях теперішнього лауреата з долею Павла Тичини, «якого вона також дуже любила».Лист від 16 травня 1976 року: «Читаю я, як і взагалі останнім часом, мало, але отримав «Крайнебо» Тютюнника і читав з цікавістю: це не нове слово в літературі, однак автор зберіг такий погляд на героїв, який зараз трапляється рідко: вони живуть самоцільним життям, мало залежать від високих людських матерій, і події, здавалося б суто побутові, для них є життєвими. Це ще від класичної літератури, сильно прозвучало у його брата, а в теперішніх Гончарів і Стельмахів вивітрилося зовсім і звучить тому, як щось незвичне і несподіване».

Останній літературний твір Івана Світличного – це переклад на сучасну українську мову літературну пам’ятку епохи Київської Русі « Слова о полку Ігоревім», про що й повідомив у листі до свого побратима Євгена Сверстюка 17 червня 1981 року, сподіваючись у майбутньому вдосконалити перший варіант.Однак більше нового літературного майбутнього в Івана Світличного не було. Перебування на засланні у високогірному районі Алтаю спричинило 20 серпня 1981 року тяжкий інсульт. Важко хворим змушений відбувати увесь термін ув’язнення, яке закінчилося 23 січня 1983 року. Помер Іван Світличний 25 жовтня 1992 року і похований на Байковому цвинтарі неподалік від могил Василя Стуса, Олекси Тихого, Юрія Литвина..."