ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.06 22:08
Я радію молодій траві.
Хай народяться мрії живі!

Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,

Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.

Світлана Пирогова
2025.07.06 18:51
Заквітчали мальви літо
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.

Євген Федчук
2025.07.06 16:14
Хто не знає Олександра, що Невським прозвався?
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув

Олександр Сушко
2025.07.06 10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.

Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,

Віктор Кучерук
2025.07.06 05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Гентош Іван, Луцюк Домінік

 Ламери мастдайнi (лiтературна пiсляпародiя)

"Мой компьютер, серый маг,
звероящур, хронофаг,
обжил всё моё пространство,
скушал залежи бумаг...
...
И глядим мы друг на друга.
Каждый думает, что жив…"

(Домінік Луцюк “МОЙ КОМПЬЮТЕР (Песенка ламера)”)

"Юзер мій – абзац, відпад,
...
Ламер дикий – жесть і сміх!
З ламера сміятись гріх –
...
Переплутати - дурдом!-
Сідюка із пісюком!
Паралельно – баг чи фіча.
...
Ну і де апгрейд той, де?
...
Вся порнушка пропаде!
...
Накінець Віндá злетіла –
...
В пісюків життя не мед

(Іван Гентош "пародія « Пісенька пісюка »")

Буває, ламери мастдайні,
Коли знайдуть звичайний глюк,
Назвуть комп’ютер персональний
Напівпрезирливо - пісюк.

Користувач для них - то юзер.
Апгрейдять боти сідюки -
Та чи програмери безглузді
Складуть прогу, як невтямки?

Вінди́ летять - у вирій, певно.
Шукають ключ, але на нюх
Не переносять тих, що ревно
Від них ховають щось з порнух.

Як сленг комп’ютерний всі легко
Та й на озброєння взяли:
Не рублять фішку в тому лего,
Але ганяють без балди́.

Жонглюють модними словами -
З них посміятися не гріх -
Забудуть скоро мову мами,
Ступивши ледве за поріг.


08.02.2012

Джерела післяпародії: Домінік Луцюк “МОЙ КОМПЬЮТЕР (Песенка ламера)” (http://maysterni.com/publication.php?id=71426), Іван Гентош "пародія « Пісенька пісюка »" (http://maysterni.com/publication.php?id=73234)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Домінік Луцюк МОЙ КОМПЬЮТЕР (Песенка ламера) Іван Гентош пародія Пісенька пісюка


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-02-08 16:11:36
Переглядів сторінки твору 2000
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.672
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Іронічна інша поезія
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-02-08 17:43:47 ]
Привіт ще раз, Емілю! В тебе вже проглядається стійка тенденція писати післяпародію на моє чергове творіння... Це тішить і тривожить водночас. Тішить - бо все ж таким чином в жанрі пародії ведеться (чи проводиься) певна робота, назагал мав би популяризуватися жанр пародії вцілому. Тривожить - бо вимоги до післяпародії (на мою думку) значно вищі, ніж до пародії. І тут рівень повинен бути "покруче". Щодо конкретного твору - наче все і вірно, і ідея проглядається...
Хотілось би підтримати колегу по цеху, але (знову ж - на мою суб’єктивну думку) післяпародія трохи програє в гумористичному плані попереднім творам. Може то мені, як автору, так видається, та я не сміявся... чомусь. Може просто писати пародію (ще одну) на той же оригінальний твір, чи що... До речі, по цій причині я не коментував і твою попередню післяпародію, там ситуація схожа. Хоча, повторююся, все наче вірно...
Якнайщиріше. Тримайся - тисну руку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-02-09 13:51:17 ]
Та це я, Іване, пробую створити новий жанр - післяпародію, тобто пародію на пародію, продовжуючи доказувати сформовану тобою теорему (аксіому?), що пародію можна написати на будь-який вірш, а, отже, в тому числі - і на пародію.) Щоправда, ідея створення жанру післяпародії належить РМ, а я просто продовжую втілювати її у життя.)) Звичайно, хотілось би спробувати свої сили і в написанні післяпародії на пародії інших авторів, але ж їх просто немає - після нищівного падолисту практичного і не залишилось.)))
Щодо рівня, який у пародії чомусь повинен бути вищий, аніж в оригіналі, а в післяпародії - ще вищий, аніж в пародії... - у зв'язку з цим згадався анекдот, щоправда, на музичну тематику: один композитор написав п'єсу, на першій сторінці якої було написано, як її грати: "швидко" ("алегро"), на другій - "дуже швидко", на третій - "швидко, наскільки можливо", і все-таки на останній - "ще швидше".)))
Тримаюсь, наскільки можу, Іване!))))
Вдячний за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-02-08 23:34:27 ]
Ну і я до гарної компанії :о)
Емілю, як на мене - у Вашій пародії занадто моралізаторства... Пародія, імхо, повинна бути легкою, доброзичливо-смішною, а не дидактичною... Ну шоб весело! :о)
Бо ще ж є епіграми, сатири, інвективи...
Широ і з повагою
Домінік


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-02-09 13:35:06 ]
А, таки так, визнаю, люблю деколи прикинутись святішим за Папу Римського.)
Вдячний за відгук, Домініку!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-02-09 13:58:07 ]
І хто ж сказав, що пародія "повинна бути легкою, доброзичливо-смішною, а не дидактичною... Ну шоб весело!"? - та ні, зовсім не повинна. Вона може бути і гострою, викривальною, наближеною до згаданої інвективи - а чому б і ні?)
З найщирішою повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-02-09 14:28:41 ]
Емілю, пародія – перш за все – КОМІЧНИЙ образ твору, стилю, жанру тощо… ДОТЕПНИЙ… який націлено (у захованому плані) на естетичну оцінку об’єкта…
А вже потім – усе інше…

Дружньо
Домі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-02-09 15:07:06 ]
"Первым делом, первым делом - самолеты,
Ну, а девушки? А девушки - потом!"
:)