ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.02.03 19:19
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.

Іван Потьомкін
2026.02.03 19:03
Немає поки що незамінимих на той світ,
Та все ж Всевишнього благаю:
Щоб зберігати справедливість на Землі,
Тільки злочинців слід по-справжньому карати:
Брать поза чергою на той світ, а не саджать за грати.
Зрештою як і тих, хто не знає, що робить,

Артур Курдіновський
2026.02.03 16:59
Наснилася осінь посеред зими
І наш стадіон, той, що родом з дитинства.
Кружляє пожовкле і втомлене листя...
Далеко від мене скорботні шторми.

Ворота відчинені. Треба зайти,
Бо як же давно не було туди входу!
Повільно заходжу. Вдихаю свободу,

Ірина Білінська
2026.02.03 13:48
Сполохані ліси
вслухаються у тишу,
а безгомінь не та —
не ніжна,
як колись…
День під пахвою сну
журу свою колише,
а ніч поміж сирен

Борис Костиря
2026.02.03 10:48
Співає птах, руйнує темінь
У гущині, у дивних снах.
Співає птах крізь ночі терем.
Співають і любов, і крах.

Ледь чутно долинає стогін,
Любовний шепіт, шал палкий.
А в когось залишився спомин

С М
2026.02.03 05:30
Їхав би до станції
На поїзд би успів
Немає сподівань щодо
Повтору чуттів о цих

Був багатієм я
Нині я жебрак
Й ніколи в лагіднім житті

Марія Дем'янюк
2026.02.02 14:09
Щічки, наче бурячки,
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.

Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку

Борис Костиря
2026.02.02 10:35
Пустельний стадіон. Лиш ти стоїш на ньому,
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.

Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю

Олександр Сушко
2026.02.02 08:56
НедоІсус кремлівський на чолі
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.

Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки

Лесь Коваль
2026.02.02 08:43
Час випускати на волю синиць -
я вдосталь їх грів у долонях,
лину в траву до небес - горілиць,
мріям шепочу: "По конях!":
/рій блискавиць,
хор громовиць
тихне умить
у скронях/.

Тетяна Левицька
2026.02.02 08:07
Далеке минуле не сниться щоночі:
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.

Всміхається мило, кому — невідомо?

Ігор Шоха
2026.02.01 21:27
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига

Іван Потьомкін
2026.02.01 21:08
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?

Світлана Пирогова
2026.02.01 16:33
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.

Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.

С М
2026.02.01 13:31
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство

немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль

Євген Федчук
2026.02.01 12:19
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Іншомовна поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Гіпсофіл Підсніжнюк Євгеній Кузьменко Павло
2024.11.26

Ігор Прозорий
2024.05.17

Владислав Город
2023.04.01

Чоловіче Жіноче
2022.03.19

Ольга Буруто
2022.01.12

Любов Ю
2021.12.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Іншомовна поезія / Поэтические переводы

 Из Игоря Павлюка. Живу. Учусь я ненавидеть злато
Живу. Учусь я ненавидеть злато,
Познав покой и счастия и гроз.
И женщины (волнением объяты)
Дрожат и косы кутают в мороз.

В зеницах заблудился я и в звездах,
Пропах мой хлеб церквями и вином.
И глубоко во мне скрипит колодец,
Идет мой правнук от него с Днепром.

Печаль все гуще. Всхлипы мотыльковы.
И в одиночестве из носа кровь.
И мелет кто-то туго и медово
Мои секунды в полноте стихов...


11.04.2012

Оригінал для ознайомлення:

Ігор Павлюк

Живу. Учусь ненавидіти гроші,
Пізнавши щастя спокою і гроз.
Мої жінки (схвильовано хороші)
Тремтячі коси кутають в мороз.

Я заблудився в зорях і зіницях,
Пропах мій хліб церквами і вином.
Десь глибоко в мені скрипить криниця,
Мов правнук йде від неї із Дніпром.

Густіє сум. І схлипує метелик.
І кров із носа люрить в самоті.
І хтось так туго, так медово меле
Мої секунди, віршами густі...


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Епіграми, Наслідування Пародії, Дурдом


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-04-11 14:13:04
Переглядів сторінки твору 11192
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.808 / 5.5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.728
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-04-13 08:44:14 ]
Це правда, Ярославе, я сам звернувся до Чорі з проханням подивитись на мій переклад і висловити свою думку.
А з паном Ігорем у нас є чарівна спільна знайома поетеса, яка, сподіваюсь, допоможе в разі виникнення непорозумінь. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-04-11 21:02:53 ]
1 - "Живу. Учусь я ненавидеть злато," - построение фразы абсолютно не характерно для русского языка. Так по-русски могут сказать афроамериканцы или китайцы, прошедшие полугодовой курс обучения. Говорящий по-русски и чувствующий его никогда бы не поставил личное местоимение "я" туда, куда поставили его Вы.

2 - "Познав покой и счастия и гроз" - "счастие" - есть архаизм (так же, как "зеницы"), в отличие от "криницы", которая не является архаизмом. Первое: в оригинале архаизмов нет. Второе: "покой гроз" - это уже что-то из области, пограничной с демоническими силами и увлечениями. По крайней мере, у Павлюка этого нет. У него определяющим является слово "счастье", в переводе - "покой". Это меняет смысл.

3 - "И женщины (волнением объяты)
Дрожат и косы кутают в мороз." - какие женщины? мимо проходили? соседки? потеря "моих" значительна. И не женщины дрожат, а косы. В переводе получилось, что дрожащие от волнения (или от холода) какие-то женщины непонятно, с какой радости кутают в мороз косы. И причем здесь ЛГ?

4 - "В зеницах заблудился я и в звездах" - насколько я поняла смысл авторского текста, второй катрен продолжает тему первого, где говорится о "женщинах ЛГ", с которыми он познал счастье и покоя, и гроз. Потому совершенно естественно, что он мог заблудиться в зорях (рассветах-закатах, проведенных с ними) и в зрачках (глазах) этих женщин. Какие на фиг звёзды??? Он что - Луноход? Насчет "зениц" уже говорилось. Употребление архаизмов там, где у автора их нет, на иой взгляд, плохой феншуй.

(далі буде)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-04-13 08:37:06 ]
1 - "Живу. Учусь я ненавидеть злато," - считаю, в стихотворении вполне допустима такая перестановка. Русский язык для меня почти как родной, первые мои стихи были именно на русском языке, учитывая к тому же победы в конкурсах нескольких моих стихотворений, написанных по-русски.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-04-13 15:14:40 ]
2 - "Познав покой и счастия и гроз" - см. мой диалог с Мартой Январской.

3 - "И женщины (волнением объяты)
Дрожат и косы кутают в мороз." - не считаю, что потеря "моих" так уж значительна, как и не принципиально, дрожат сами женщины или их косы. Этак мы с Вами дойдем до спора, кто кем вертит - собака хвостом или хвост собакой. :) А с какой радости они кутают эти косы в мороз, так это уже скорее вопрос к автору оригинала, а не ко мне. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-04-13 15:17:19 ]
4 - "В зеницах заблудился я и в звездах" - это Ваше авторское прочитание, Люба, а я понял так, как я понял, и соответственно и перевел. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-04-13 15:21:07 ]
Наверное, не стоит считать архаизмами ни "злато", ни "счастие", ни "зеницы", во всяком случае, в стихотворениях, поскольку эти и подобные слова употребляются сплошь и рядом современными поэтами (если не верите, загляните хотя бы на Стихиру). :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-04-11 21:22:30 ]
5 - "Мой хлеб пропах церквями и вином"
"Идет мой правнук от него с Днепром." - зачем надо было переставлять слова местами, меняя систему ударений?

6 - "Всхлипы мотыльковы" - "це якась салонна чуш непоротая" (с) (СонцеМесяц).

7 - "И кто-то туго мелет и медово" - тоже не русская конструкция, разделяющая два прилагательных глаголом с союзом.

8 - "Мои секунды в полноте стихов..." - у Павлюка густоту секундам придают стихи. секунды как бы густеют стихами, замедляются даже. В переводе что такое - эта "полнота стихов"? Они поправились? Забеременели? От голода вспухли?

Я уже говорила где-то: я понимаю английский язык, могу на нем читать, даже кое-что писать и пользоваться его обсценной лексикой. Но я бы не рискнула писать на нем стихи - из уважения к языку и к себе.

That’s all :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-04-11 23:34:17 ]
honey, it's "pearls before swine" ;o) save it...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-04-11 23:39:50 ]
save? for what? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-04-11 23:41:50 ]
for whom :o)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-04-11 23:42:57 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-04-12 13:46:58 ]
7. И мелет кто-то туго и медово - а ця конструкція як, Чорі?

Дякую за докладний розбір польотів, Любо, спробую покращити, наскільки і якщо можливо, цей один з "дурдомячо-маразматичних" варіантів (за словами аноніма з ніком "Епіграми, Наслідування Пародії,") :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-04-12 17:55:06 ]
така конструкція краще, але воно нічого не врятує. на мою думку, ця спроба не варта всіх цих зусиль.
це якщо чесно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-04-13 08:08:27 ]
Та в мене секунди тратяться на ці всі зусилля, Чорі. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-04-13 08:33:07 ]
5 - "Мой хлеб пропах церквями и вином" - переставил так, как у Павлюка.

8 - "Мои секунды в полноте стихов..." - считаю, вполне возможно, пример: "в полноте чувств".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-12 10:18:17 ]
http://maysterni.com/publication.php?id=76481

принимаю огонь на себя:)
с теплом, пламенным)...


1   2   3   Переглянути все