ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2020.07.09 09:15
Розбрат
Не взнаки тобі плакати,
названий брате.
Я з тобою, як з матір’ю
разом ридаю.
А сміюся – без тебе,
бо іншого знаю,
і тепер з ним одним
я, як є, винуватий.

Віктор Кучерук
2020.07.09 06:22
* * *
Огидно руку в руку брати
І промовлять якісь слова,
Коли на дружби циферблаті
Секундна стрілка лиш жива.
Дарма шикуєшся в кільватер
У сподіванні дальших справ, –
Негідний вчинок твій, як фатум,
Ланцюг стосунків розірвав...

Дума Козак
2020.07.08 23:02
За межею бідності
Давно не бачив я таких скрутних часів.
Гадаю, для країни це критичні роки…
Ми опинились за межею бідності усі,
але, нажаль, по різні її боки…

Серго Сокольник
2020.07.08 22:27
Істинне
Зі хмар полону, де розтанув мар лід
Цілунків сонячних із місячним гало,
Упали на осоння перші краплі
Небесних сліз, які пролиті за теплом

Надій на те, що ніби неможливе,
Та все ж омріяне, мов літній зорепад,
Що здійснення бажання породив у

Іван Потьомкін
2020.07.08 21:58
Розплата за зраду
Підійшов Олекса, став біля вікна.
Марусенька в хаті, та чомусь сумна.
Постукав легенько тричі у вікно:
«Пусти, люба, в хату. Не бачились давно».
«Ой хоч стукай, Лексієчко, не стукай.
Піди собі Галюточки пошукай».
«Нащо ж брала перстники і коралі теж

Євген Федчук
2020.07.08 19:43
Легенда про острів Перун
Як у Києві на горі крутій
Жив колись страшний трьохголовий змій.
Не в печері жив – на самій горі
І в страху були і малі, й старі.
Бо не їв той змій ні свиней, ні кіз,
М’ясо лиш людське залюбки він гриз.
І навкруг гори все кістки лежать,
Та боїться

Олександр Панін
2020.07.08 15:02
Не примара
Лабіринти Сновидінь

Душа померлої дружини
Розмовляє із коханою
Колишнього чоловіка

***

Ігор Шоха
2020.07.08 14:29
Відкриття і винаходи
І винайти нічого я не міг,
і навичок ученого не маю,
та висуваю носа за поріг
і день новий,буває, відкриваю.

***
І бозна-чим забита голова,
і вітер виє і війною віє,

Ігор Деркач
2020.07.08 13:23
Заручники минулого
Ідуть поети. Їхня роль така –
у пору смути суще освітити,
аби платили інші менше мито,
коли життя не варте п’ятака.

Їх проводжають авгури-піїти,
у кого доля не така тяжка
на фоні оглашенного совка,

Галина Сливка
2020.07.08 13:10
***
Леготом, леготом... Ниткою променя
В голчине вушко щасливе і зболене
Вперто всиляю - шитво ж бо не скінчене...
Крила журавчині долею мічені...
Ритмом пульсуючим - серцю не байдуже -
Помисли з діями зв'язую в райдугу.
Шляху мелодію зросять сльозинам

Віктор Кучерук
2020.07.08 08:23
* * *
Болюче щось, неначе жало,
Зненацька душу обпекло
І так мені недобре стало,
Як ще ніколи не було.
Умить згорьовано подумав,
Що вірю в завтрашнє дарма,
Адже навколо стільки суму,
Що місця радощам нема.

Сергій Губерначук
2020.07.08 08:14
Який тут Господь-Бог?! Самі погрози!..
Який тут Господь-Бог?! Самі погрози!
П’ять пальців по руці – це все, що є.
Трудись від мавпи поскрізь сміх і сльози,
трудись, людино, бо ж не все – твоє.

На всі віки, на всі премногі літа
молитву калібруєш позалад.
Повір у себе! І не будеш бита

Шон Маклех
2020.07.07 21:54
Тягар смутку
Я блукав серед натовпу
Людей, що не слухають
Цвірінькання горобців,
П’ють повітря настояне на шумі,
І не знають, що землі боляче,
Коли вони топчуть її – втомлену
Цвяхованими черевиками байдужості.
Я носив тягар смутку

Євген Федчук
2020.07.07 20:46
Легенда про картоплю
Садили картоплю ми у дідуся.
Він ямки копає, а ми із сестрою,
Кидаємо в ямки картоплю обоє
В надії, що скоро закінчиться вся.
Вже сонечко добре з небес припіка.
Дідусь утомився та й ми ледве ходим.
Уже посадили ледь не пів городу.
Аж ось і бабуся о

Ігор Федів
2020.07.07 11:42
Без остраху
Дозволили казати слово,
Підняти очі від землі,
А серце бачити готово
Свободи натяки малі.

Помалювали стару клітку,
А охорони не зняли,
Душею линемо у сітку,

Володимир Бойко
2020.07.07 11:24
Фуршет
Я частував своєю кров`ю комарів,
Я на фуршеті цьому мало не здурів.
Які ж вони немилосердні, комарі –
Жалкі завсідники вечірньої зорі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Іншомовна поезія):

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Наталья Иванова Харина
2019.11.28

Сергій Губерначук
2019.07.07

Матвій Смірнов
2019.06.11

Інеса Завялова
2018.02.17

Бор Александр Нильс
2017.11.19

Вікторія Лимарівна
2017.10.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валентин Ліпчинський / Іншомовна поезія / Поэтические переводы

 Из Игоря Павлюка. Живу. Учусь я ненавидеть злато
Живу. Учусь я ненавидеть злато,
Познав покой и счастия и гроз.
И женщины (волнением объяты)
Дрожат и косы кутают в мороз.

В зеницах заблудился я и в звездах,
Пропах мой хлеб церквями и вином.
И глубоко во мне скрипит колодец,
Идет мой правнук от него с Днепром.

Печаль все гуще. Всхлипы мотыльковы.
И в одиночестве из носа кровь.
И мелет кто-то туго и медово
Мои секунды в полноте стихов...


11.04.2012

Оригінал для ознайомлення:

Ігор Павлюк

Живу. Учусь ненавидіти гроші,
Пізнавши щастя спокою і гроз.
Мої жінки (схвильовано хороші)
Тремтячі коси кутають в мороз.

Я заблудився в зорях і зіницях,
Пропах мій хліб церквами і вином.
Десь глибоко в мені скрипить криниця,
Мов правнук йде від неї із Дніпром.

Густіє сум. І схлипує метелик.
І кров із носа люрить в самоті.
І хтось так туго, так медово меле
Мої секунди, віршами густі...


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Епіграми, Наслідування Пародії, Дурдом



• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання
• Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-04-11 14:13:04
Переглядів сторінки твору 6250
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.808 / 5.5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.728
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.07.03 10:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2012-04-13 08:44:14 ]
Це правда, Ярославе, я сам звернувся до Чорі з проханням подивитись на мій переклад і висловити свою думку.
А з паном Ігорем у нас є чарівна спільна знайома поетеса, яка, сподіваюсь, допоможе в разі виникнення непорозумінь. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-04-11 21:02:53 ]
1 - "Живу. Учусь я ненавидеть злато," - построение фразы абсолютно не характерно для русского языка. Так по-русски могут сказать афроамериканцы или китайцы, прошедшие полугодовой курс обучения. Говорящий по-русски и чувствующий его никогда бы не поставил личное местоимение "я" туда, куда поставили его Вы.

2 - "Познав покой и счастия и гроз" - "счастие" - есть архаизм (так же, как "зеницы"), в отличие от "криницы", которая не является архаизмом. Первое: в оригинале архаизмов нет. Второе: "покой гроз" - это уже что-то из области, пограничной с демоническими силами и увлечениями. По крайней мере, у Павлюка этого нет. У него определяющим является слово "счастье", в переводе - "покой". Это меняет смысл.

3 - "И женщины (волнением объяты)
Дрожат и косы кутают в мороз." - какие женщины? мимо проходили? соседки? потеря "моих" значительна. И не женщины дрожат, а косы. В переводе получилось, что дрожащие от волнения (или от холода) какие-то женщины непонятно, с какой радости кутают в мороз косы. И причем здесь ЛГ?

4 - "В зеницах заблудился я и в звездах" - насколько я поняла смысл авторского текста, второй катрен продолжает тему первого, где говорится о "женщинах ЛГ", с которыми он познал счастье и покоя, и гроз. Потому совершенно естественно, что он мог заблудиться в зорях (рассветах-закатах, проведенных с ними) и в зрачках (глазах) этих женщин. Какие на фиг звёзды??? Он что - Луноход? Насчет "зениц" уже говорилось. Употребление архаизмов там, где у автора их нет, на иой взгляд, плохой феншуй.

(далі буде)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2012-04-13 08:37:06 ]
1 - "Живу. Учусь я ненавидеть злато," - считаю, в стихотворении вполне допустима такая перестановка. Русский язык для меня почти как родной, первые мои стихи были именно на русском языке, учитывая к тому же победы в конкурсах нескольких моих стихотворений, написанных по-русски.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2012-04-13 15:14:40 ]
2 - "Познав покой и счастия и гроз" - см. мой диалог с Мартой Январской.

3 - "И женщины (волнением объяты)
Дрожат и косы кутают в мороз." - не считаю, что потеря "моих" так уж значительна, как и не принципиально, дрожат сами женщины или их косы. Этак мы с Вами дойдем до спора, кто кем вертит - собака хвостом или хвост собакой. :) А с какой радости они кутают эти косы в мороз, так это уже скорее вопрос к автору оригинала, а не ко мне. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2012-04-13 15:17:19 ]
4 - "В зеницах заблудился я и в звездах" - это Ваше авторское прочитание, Люба, а я понял так, как я понял, и соответственно и перевел. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2012-04-13 15:21:07 ]
Наверное, не стоит считать архаизмами ни "злато", ни "счастие", ни "зеницы", во всяком случае, в стихотворениях, поскольку эти и подобные слова употребляются сплошь и рядом современными поэтами (если не верите, загляните хотя бы на Стихиру). :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-04-11 21:22:30 ]
5 - "Мой хлеб пропах церквями и вином"
"Идет мой правнук от него с Днепром." - зачем надо было переставлять слова местами, меняя систему ударений?

6 - "Всхлипы мотыльковы" - "це якась салонна чуш непоротая" (с) (СонцеМесяц).

7 - "И кто-то туго мелет и медово" - тоже не русская конструкция, разделяющая два прилагательных глаголом с союзом.

8 - "Мои секунды в полноте стихов..." - у Павлюка густоту секундам придают стихи. секунды как бы густеют стихами, замедляются даже. В переводе что такое - эта "полнота стихов"? Они поправились? Забеременели? От голода вспухли?

Я уже говорила где-то: я понимаю английский язык, могу на нем читать, даже кое-что писать и пользоваться его обсценной лексикой. Но я бы не рискнула писать на нем стихи - из уважения к языку и к себе.

That’s all :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-04-11 23:34:17 ]
honey, it's "pearls before swine" ;o) save it...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-04-11 23:39:50 ]
save? for what? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-04-11 23:41:50 ]
for whom :o)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-04-11 23:42:57 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2012-04-12 13:46:58 ]
7. И мелет кто-то туго и медово - а ця конструкція як, Чорі?

Дякую за докладний розбір польотів, Любо, спробую покращити, наскільки і якщо можливо, цей один з "дурдомячо-маразматичних" варіантів (за словами аноніма з ніком "Епіграми, Наслідування Пародії,") :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-04-12 17:55:06 ]
така конструкція краще, але воно нічого не врятує. на мою думку, ця спроба не варта всіх цих зусиль.
це якщо чесно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2012-04-13 08:08:27 ]
Та в мене секунди тратяться на ці всі зусилля, Чорі. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2012-04-13 08:33:07 ]
5 - "Мой хлеб пропах церквями и вином" - переставил так, как у Павлюка.

8 - "Мои секунды в полноте стихов..." - считаю, вполне возможно, пример: "в полноте чувств".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ХХХХХХХХ ХХХХХХХХ (Л.П./М.К.) [ 2012-04-12 10:18:17 ]
http://maysterni.com/publication.php?id=76481

принимаю огонь на себя:)
с теплом, пламенным)...

1   2   3   Переглянути все