ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.08.06 12:01
Суд історії на балконі палацу Клеопатра увірвалася на відкриту терасу палацу, де Цезар спостерігав за пожежею. Її сукня з найтоншого китайського шовку тріпотіла на вітрі, а важке золоте намисто-пектораль із зображенням крилатої Ісіди тремтіло від част

хома дідим
2026.08.06 11:52
для чого епатаж
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні

Вячеслав Руденко
2026.08.06 07:59
Коли ми розумом своїм
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,

Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів

Віктор Кучерук
2026.08.06 07:21
Вітер розвіяв туман над покосами,
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі

М Менянин
2026.08.05 23:07
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.

Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –

С М
2026.08.05 22:02
Сіре місто це
Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі

Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці

Ольга Садкова
2026.08.05 21:37
Ешелон довжелезний. «Телячі» вагони.
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!

Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв

В Горова Леся
2026.08.05 16:32
Притулюся тобі до плеча, у смиренні притихну,
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.

Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об

Борис Костиря
2026.08.05 13:59
Так цілий світ для тебе замалий.
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в

Ірина Вовк
2026.08.05 12:51
Ця оповідь – спроба зазирнути за завісу сухої історичної хроніки. Мені хотілося показати стародавню Александрію 48 року до н.е. періоду цариці Клеопатри та римського імператора Юлія Цезаря як живий організм: з її шумом порту, запахами нільського мулу, роз

Тетяна Левицька
2026.08.05 11:36
Тобі написала б я, милий, листа,
та знаю, що він до Едему не дійде.
Від кірки до кірки мене прочитав,
а я нашвидку пролистала деінде.

Залишив на спомин багато чого,
ще більше забрав у мутне потойбіччя —
пів світу і ластівку серця мого,

хома дідим
2026.08.05 09:49
мене тримали і тримають
наївні ревнощі твої
мов декадентські ледь
міщанські втім
тендітні фрукти
ледь зіпсовані із краю
не зовсім навіть
мазохізм чи фемінізм

Віктор Кучерук
2026.08.05 05:58
З часів обтесаних чепіг
Цей край благословен, -
Стоїть на пагорбах своїх
Мій Вишгород здавен.
З глибин століть і дотепер
Нічому не скоривсь, -
Не обвалився він униз,
А в товщу хмар встромивсь.

Роксолана Вірлан
2026.08.05 00:56
Змикає туго в коло Уробороса -
безвісний Архітектор снів і проявів -
і того, хто пророчить певно й голосно,
і того, хто частується напоями,

і того, хто для шляху ще не збуджений -
а збудиться колись - це точно станеться -
і, хай він мислить нині

Ольга Садкова
2026.08.04 21:35
Ні доказів, ні печатки —
струна впізнає струну.
Почнімо усе спочатку —
від магії чи від сну.

Від кроку, що був назустріч,
від подиху, що, як шовк.
Хай часоплину всупереч

Світлана Пирогова
2026.08.04 20:06
У саду медово пахне втома,
Яблука налиті до країв.
Лампами червоними удома
Запалають у полоні снів.

Йде по стиглій ниві з блиском серпик,
Хилить вправно до землі стебло.
Як остання нота літа, серпень
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Гентош Іван

 Негасима ватра (поетична пародія)

Здавалось – той вогонь давно у серці згас,
Ваш погляд – і воно забилось, як шалене!
Ну як же я без Вас, ну як же я без Вас,
Ну як же я без Вас, і як же Ви без мене?
...
І голос хриплий став, і ноги ніби з вати.
...
Цей вихор почуттів, і сподівань, і мрій,
...
Обличчям би пірнув у кучері оці,
...
А почуття п’янить, хвилює як вино,
Я знав що спалахне, горітиме, не згасне.

Іван Гентош

Здавалось - той вогонь давно у ватрі згас,
Дивлюся - та не згас, а розгорівсь шалено!
Ну хто туди налив, хто хлюпнув в неї гас?
Дізнаюся колись - отримає від мене.

Горить та ватра вже не знаю скільки літ,
Я хмизу в ній спалив і бозна скільки лісу,
Не знаю лиш кому за те складати звіт
І скільки ще вона горітиме, до біса.

Здається, гасне от – а вихор налетить,
Роздмухає, втече – і як його назвати?
Я сам ледь не пірнув у той вогонь на мить,
Близенько підійшов - а ноги наче з вати.

Піду, нап’юсь вина, наллю у кварту вщерть,
Краплиною його утішу тую ватру:
Нехай вона горить, а я втікаю геть -
Не хочеться нести із нею більше варту.


10.04.2012

Натхнення: Іван Гентош "романс " Як же я без Вас... » (http://maysterni.com/publication.php?id=76364)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Іван Гентош романс Як же я без Вас...


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-04-10 13:55:52
Переглядів сторінки твору 2395
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-04-10 13:57:45 ]
Іване, прошу прийняти з гумором. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-10 15:50:37 ]
Я б не ризикував, Валерію.
Я поясню.
Редакція вже виставила свою оцінку тому, НМСДД, беззаперечно інтимно-ліричному твору. Це вже - визнання.
Деяка частина поетичної громади відгукнулась - і теж з високим позитивом. Могли бути і сльози.
"Ватні ноги" ніяким чином не вплинули на серйозність моменту. Лазерний диск коштує копійки, але його вже ніхто не переписуватиме.
То чи варто займатись пустою справою?
Невже тебе не хвилює щось не менш ліричне?
Син Божий приймає муки страждання за людство. За його зради, гріхи та гигачки.
Чи тебе ця тема не цікавить?
Є інша. Післязавтра річниця старту балістичної ракети з людиною усередині. Хіба не дата?
Читаючи твою пародію, я посміхнувся. Дякую. я теж звернув увагу на ватні ноги. Кумедна, НМСДД, дрібниця :)

З передсвятковими вітаннями,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-04-11 08:39:29 ]
Хто не ризикує, той не п'є шампанського. :)
Атож, до визнання РМ та частини поетичної громади додалось і моє - у вигляді пародії. :)
Подумав - а чому б не обіграти оце співставлення пристрасті з вогнем? Обіграв. Наскільки вдало - судити читачам.
Приємно, що зумів викликати і твою усмішку. :)

І вдячний за привітання, Гаррі.
Навзаєм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-04-10 16:50:39 ]
Сміливо, Валєр! Звичайно, сприймаю з гумором і надзвичайною... цікавістю, бо пародії на романс я ще направду не бачив. На неї музика писатиметься окремо, чи використаєш варіант Анатолія?
А якщо серйозно (про смішне), то мені найбільше в твоєму творінні (я і свої пародії так називаю) сподобалося закінчення.
Хай горить та ватра! І саме горить, а не тліє - тут правильно, молодець!
Про "ноги з вати" Гаррі вже тобі казав, в прямому розумінні воно сприймається звісно не так романтично, як в переносному, і звичайно може сподобатися. Загалом обіграно досить толерантно
(то я як автор оригіналу) і на пристойному технічному, на мою думку, рівні (то вже як "працівник" жанру).
Хоча, (чесно!), і тут погоджуюся з Гаррі цілком,
особисто я не ризикнув би напевне писати пародію на романс.
Успіхів і натхнення! Щиро


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-04-11 08:47:27 ]
Значить, хоч тут стану першовідкривачем - пародистом романсів. :)
А закінчення я мусив поміняти, Іване - не помітив одразу, що однакові рими в останніх двох строфах. Та й "ноги з вати" залишив з оригіналу. Здалося, що так все-таки буде краще.
От ніяк не позбудусь звички виправляти перший варіант! :)
І дякую за толерантний, ба, частково навіть схвальний відгук, Іване! :)
Навзаєм. Не менш щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-11 14:44:45 ]
я балдею, честное слово)
и чем не романс?)
это мастерство - сделать пародию доброй
а она у вас именно такая
класнючая ваша пародия. да простит нас громада)
а шампанское будем пить вместе)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-04-11 14:53:05 ]
Якщо чесно, то я й сам сміявся, коли писав пародію, і навіть досі пробиває на "хі-хі", коли перечитую ))
А, не знаю щодо доброти, але веселою постарався зробити.
І щиро тішусь, Марто, що аж так сподобалася вам моя пародія.
А шампанське - обов'язково, при особистій зустрічі!