ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2025.12.24 21:29
Сказав туристу футурист:
- Я-футурист! А ти -турист!

- Все вірно, - відповів турист,-
Який же з мене футурист?

Артур Курдіновський
2025.12.24 15:51
Безсніжна зима. Беззмістовний мороз.
Безрадісний вечір, безмовний світанок.
В повітрі - відлуння сумних лакримоз,
Сліди від порожніх палких обіцянок.

Беззахисне місто. Безсовісний світ.
Безбарвні думки та безплідна планета.
Свиней не відтягнеш від

Микола Дудар
2025.12.24 14:40
Ти бачив те, небачене ніким…
Забутий ним і згублений між ними.
Вдавав себе завбачливо глухим
Своїми (Господи, сприйми…) гучними.

В тобі ховалось сховане від сліз
З усіх доріг назбиране роками…
І ти як той у долі доле-віз,

Борис Костиря
2025.12.24 12:14
Ці паростки весни проб'ються безумовно
Крізь кригу і сніги, крізь сумніви і страх.
Вони здолають підступи і мову,
Якою говорив зими старий монах.

Вони здолають забуття і змову
Ненависті і зла, потворної тюрми
І так здобудуть певну перемогу

Сергій Губерначук
2025.12.24 09:23
– Який пан товстий та негарний.
– О-о-о, у пана в животі – риба.
У риби всередині – ікра.
А ікра та – очі.
А очі то – світ.
Світ – то пан.

23–24 серпня 1996 р., Київ

Віктор Кучерук
2025.12.24 06:54
Мов тополиний пух прилинув
На мерзлу землю за вікном, -
Рої сніжинок безупинно
Літали й вихрились кругом.
Кружляли, никли, шурхотіли
Навколо хати аж надмір
І світ ставав ще більше білим,
І білість вабила на двір.

Артур Сіренко
2025.12.23 23:51
Ми ховались від холодного дощу чужих слів під чорною парасолькою віри. Барабанні постукування по натягнутому пружному шовку китайщини здавались нам то посмішкою Будди, то словами забутого пророка-халдея, то уривками сури Корану. Ми ховались від дощу чужих

С М
2025.12.23 22:04
О докторе добрий – на поміч!
Там де серце було в мене – біль
Він тихий він б’ється
Можте вирвати і
У банці отій зберегти?

О мамо мені все недобре
І сьогодні не день а стрибок

Олександр Буй
2025.12.23 21:12
Я прочитати дам вогню твої листи,
А фото покладу чим глибше до шухляди, –
І потім сам-на-сам для пані Самоти
Співати заведу мінорні серенади...

Хай полум’я горить, ковтаючи слова,
Що зранили навік понівечену душу, –
І запалає вмить від болю голова

Борис Костиря
2025.12.23 19:57
Я іду забутими стежками
У глухих, неходжених місцях.
Заблукав поміж двома віками,
Хоч порив небесний не зачах.

Заблукав у лісі чи у полі,
У далеких хащах наземних.
Я шукаю волі у неволі,

Микола Дудар
2025.12.23 17:30
Перше моє прозвисько (в дитинстві) -- Євик, Свинопас, і пішло -- Сем, Кальок, Борода, Будулай, Татарин, Боніфацій, Лабух...
ПРИСВЯТА. ДЕЯКИМ:

Оптимістично налаштований, не згас…
Все те, що було придбане, з тобою.
Одне із прозвиськ, схожість, «свиноп

Тетяна Левицька
2025.12.23 17:18
Я босоніж пройду
по тонкому льоду —
не потону в сутужну хвилину.
А та біль, що в мені
пропаде навесні
у рожевім суцвітті люпину.

І не страшно іти,

Кока Черкаський
2025.12.23 15:31
Ой, нема чого читати,
усе нецікаве,
кожен пише про те саме
іншими словами

Усі стали патріоти,
проклинають рашку,
бо без рашки гарно жити,

Сергій Губерначук
2025.12.23 11:38
Повертатися годі
з-під чужого крила.
На далекому сході
ти за себе була.
Там династії бились,
там точились бої,
там на тебе дивились
через очі твої.

Віктор Кучерук
2025.12.23 08:01
Шумить стривожено Дніпро,
Коли борвій здіймає хвилі, -
Коли лякається добро
У вир стрибнути з мокрих схилів.
Пропахле пилом і багном,
Воно боїться обмивати
Себе при світлі чи смерком,
Щоб оминало річку свято.

Тетяна Левицька
2025.12.22 19:59
Видно не того любила,
розірвала, попалила
помаранчові вітрила.
Деревом вросла в землицю —
погляд гострий, серце — криця,
а душа, немов криниця:
милосердна, хлібосільна,
щира, горда, своєрідна,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Гентош Іван

 Негасима ватра (поетична пародія)

Здавалось – той вогонь давно у серці згас,
Ваш погляд – і воно забилось, як шалене!
Ну як же я без Вас, ну як же я без Вас,
Ну як же я без Вас, і як же Ви без мене?
...
І голос хриплий став, і ноги ніби з вати.
...
Цей вихор почуттів, і сподівань, і мрій,
...
Обличчям би пірнув у кучері оці,
...
А почуття п’янить, хвилює як вино,
Я знав що спалахне, горітиме, не згасне.

Іван Гентош

Здавалось - той вогонь давно у ватрі згас,
Дивлюся - та не згас, а розгорівсь шалено!
Ну хто туди налив, хто хлюпнув в неї гас?
Дізнаюся колись - отримає від мене.

Горить та ватра вже не знаю скільки літ,
Я хмизу в ній спалив і бозна скільки лісу,
Не знаю лиш кому за те складати звіт
І скільки ще вона горітиме, до біса.

Здається, гасне от – а вихор налетить,
Роздмухає, втече – і як його назвати?
Я сам ледь не пірнув у той вогонь на мить,
Близенько підійшов - а ноги наче з вати.

Піду, нап’юсь вина, наллю у кварту вщерть,
Краплиною його утішу тую ватру:
Нехай вона горить, а я втікаю геть -
Не хочеться нести із нею більше варту.


10.04.2012

Натхнення: Іван Гентош "романс " Як же я без Вас... » (http://maysterni.com/publication.php?id=76364)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Іван Гентош романс Як же я без Вас...


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-04-10 13:55:52
Переглядів сторінки твору 2151
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-04-10 13:57:45 ]
Іване, прошу прийняти з гумором. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-10 15:50:37 ]
Я б не ризикував, Валерію.
Я поясню.
Редакція вже виставила свою оцінку тому, НМСДД, беззаперечно інтимно-ліричному твору. Це вже - визнання.
Деяка частина поетичної громади відгукнулась - і теж з високим позитивом. Могли бути і сльози.
"Ватні ноги" ніяким чином не вплинули на серйозність моменту. Лазерний диск коштує копійки, але його вже ніхто не переписуватиме.
То чи варто займатись пустою справою?
Невже тебе не хвилює щось не менш ліричне?
Син Божий приймає муки страждання за людство. За його зради, гріхи та гигачки.
Чи тебе ця тема не цікавить?
Є інша. Післязавтра річниця старту балістичної ракети з людиною усередині. Хіба не дата?
Читаючи твою пародію, я посміхнувся. Дякую. я теж звернув увагу на ватні ноги. Кумедна, НМСДД, дрібниця :)

З передсвятковими вітаннями,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-04-11 08:39:29 ]
Хто не ризикує, той не п'є шампанського. :)
Атож, до визнання РМ та частини поетичної громади додалось і моє - у вигляді пародії. :)
Подумав - а чому б не обіграти оце співставлення пристрасті з вогнем? Обіграв. Наскільки вдало - судити читачам.
Приємно, що зумів викликати і твою усмішку. :)

І вдячний за привітання, Гаррі.
Навзаєм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-04-10 16:50:39 ]
Сміливо, Валєр! Звичайно, сприймаю з гумором і надзвичайною... цікавістю, бо пародії на романс я ще направду не бачив. На неї музика писатиметься окремо, чи використаєш варіант Анатолія?
А якщо серйозно (про смішне), то мені найбільше в твоєму творінні (я і свої пародії так називаю) сподобалося закінчення.
Хай горить та ватра! І саме горить, а не тліє - тут правильно, молодець!
Про "ноги з вати" Гаррі вже тобі казав, в прямому розумінні воно сприймається звісно не так романтично, як в переносному, і звичайно може сподобатися. Загалом обіграно досить толерантно
(то я як автор оригіналу) і на пристойному технічному, на мою думку, рівні (то вже як "працівник" жанру).
Хоча, (чесно!), і тут погоджуюся з Гаррі цілком,
особисто я не ризикнув би напевне писати пародію на романс.
Успіхів і натхнення! Щиро


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-04-11 08:47:27 ]
Значить, хоч тут стану першовідкривачем - пародистом романсів. :)
А закінчення я мусив поміняти, Іване - не помітив одразу, що однакові рими в останніх двох строфах. Та й "ноги з вати" залишив з оригіналу. Здалося, що так все-таки буде краще.
От ніяк не позбудусь звички виправляти перший варіант! :)
І дякую за толерантний, ба, частково навіть схвальний відгук, Іване! :)
Навзаєм. Не менш щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-11 14:44:45 ]
я балдею, честное слово)
и чем не романс?)
это мастерство - сделать пародию доброй
а она у вас именно такая
класнючая ваша пародия. да простит нас громада)
а шампанское будем пить вместе)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-04-11 14:53:05 ]
Якщо чесно, то я й сам сміявся, коли писав пародію, і навіть досі пробиває на "хі-хі", коли перечитую ))
А, не знаю щодо доброти, але веселою постарався зробити.
І щиро тішусь, Марто, що аж так сподобалася вам моя пародія.
А шампанське - обов'язково, при особистій зустрічі!