ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2025.12.12 14:03
У мене на грудях ти стогнеш, і довго,
звитяжуєш голосно щем.
А рима – проста й заримована Богом,
й окреслена віщим дощем.

Про що ця розмова? Коли ані слова?
Про що нереально тужу?
Ти плачеш білугою, дещо з совою.

Богдан Манюк
2025.12.12 12:51
Марія Лавренюк. Улиянка. Роман. —Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2024. —216 с. Чи не кожен автор рецензії замислюється над тим, чому не оминув увагою твір того чи іншого письменника, що підштовхнуло його до роздумів про прочитане і, власне, якими б

Тетяна Бондар
2025.12.12 07:59
ця присутність незримо гріє
ізсередини
як свіча
проростає в думки
надією
вперто спалюючи печаль
її дихання тихше тиші
її голос як неба глиб

Тетяна Левицька
2025.12.12 07:34
Дзвінок бентежний тишу зранив —
не мріяла узріть тебе
через сніги і океани,
захмарні молитви небес
такого дивного, чужого
без квітів і ковтка води.
Навіщо ж не лишив за рогом
свої непрохані сліди?

Віктор Кучерук
2025.12.12 06:55
Заспаний ранок туманиться
Стишено далі в півсні, -
Росами вкрита вівсяниця
Губить краплини ясні.
Чується каркання галичі,
В озері - слески плотви, -
Запах цвітіння вчучається
І шелестіння трави.

Віктор Насипаний
2025.12.12 01:13
Чому спізнивсь у школу ти? –
Питає вчителька Сашка Гудзя.
- На рибу з татом нині мали йти,
Та він мене з собою не узяв.

- Тобі ж, напевно, батько пояснив,
Чому до школи йти. Не на ставок.
- Еге ж. Сказав, чому не піду з ним.

Наталя Мазур
2025.12.11 21:42
Відколоситься, відголоситься,
Відцвіте, відшумить, відіграє.
Сива осінь - журлива пророчиця
Позбирає лелеки у зграї.

І відплаче дощем, і відмолиться,
Відгорить, порозносить димами.
Побілішає місто та вулиця,

Борис Костиря
2025.12.11 21:24
Ітимеш у лютий мороз
Босоніж крізь поле стооке,
Крізь спогади, сосни тривог,
Крізь мороку дивні мороки.

Ітимеш стернею кудись,
До крові поранивши стопи.
Ітимеш у даль чи у вись

Євген Федчук
2025.12.11 21:00
Розлючений Куремса у шатрі
Своєму собі місця не знаходив.
Кляв і Данила, й дощову погоду,
Й набіги шаленіючих вітрів.
Вже стільки літ він прагне одного:
Розширити монгольські володіння,
В Данила землі відібрати з півдня,
Улуса щоб розширити свого.

В Горова Леся
2025.12.11 20:24
Де безмежність засяяла спалахом зірки новОї
Де космічні потоки сплітають галактикам коси,
Там у просторі часу лунає наспІв із любові
Нам про те, що чекає на нас і що вже відбулося.

А любов - вона вічна Чумацького шляху скиталиця,
Не погасне на Обру

Світлана Пирогова
2025.12.11 13:19
Зима безсніжна оселилась
У час оголених дерев,
І десь далеко чути рев,
Пропаща рветься гірко сила.

Для попелищ нема різниці.
За роком рік одне і теж.
Червоне ллють сповна без меж

Тетяна Левицька
2025.12.11 11:25
Ніч стелила сиві сни
на стежину білу.
За п'ять років до війни
я тебе зустріла.
Посиділи сам на сам
у кафе готичнім:
Музика... поезій храм
і слова ліричні.

Віктор Кучерук
2025.12.11 07:14
Десь отам за видноколом
Край спокою і добра, -
Там в яскраво-синій колір
Вбрані лагідні моря.
Там хмариночки прозорі
Не затінюють блакить
І немає вбитих горем,
І стривожених щомить...

Сергій СергійКо
2025.12.10 23:47
Поповзла завіса, схоже,
Зал готує очі й слух.
Ми удвох. Затишна ложа
І легкий парфумів дух.

У житті ми ті ж актори.
Не на сцені хоч, але
Почуттів примхливе море

Іван Потьомкін
2025.12.10 22:41
Гадаю, що байка про Зайця й Ведмедя багатьом відома. Оповім її тим, хто ще не чув. Якось стрілись віч-на-віч наші герої. Привітались. А потім Заєць каже Ведмедю: «Хочеш у морду?» «Од тебе?»- питає з глуздом ошелешений Ведмідь. «Ні! Там, за рогом, усім

Борис Костиря
2025.12.10 20:55
Не сховаєшся уже у нішах.
Лише ти і голизна світів.
Ти стоїш, немов самотній інок,
У краю зруйнованих мостів.

Не сховаєшся за ті ідеї,
Що зітліли і упали в прах.
Не сховаєшся в краю Медеї,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Гентош Іван

 Негасима ватра (поетична пародія)

Здавалось – той вогонь давно у серці згас,
Ваш погляд – і воно забилось, як шалене!
Ну як же я без Вас, ну як же я без Вас,
Ну як же я без Вас, і як же Ви без мене?
...
І голос хриплий став, і ноги ніби з вати.
...
Цей вихор почуттів, і сподівань, і мрій,
...
Обличчям би пірнув у кучері оці,
...
А почуття п’янить, хвилює як вино,
Я знав що спалахне, горітиме, не згасне.

Іван Гентош

Здавалось - той вогонь давно у ватрі згас,
Дивлюся - та не згас, а розгорівсь шалено!
Ну хто туди налив, хто хлюпнув в неї гас?
Дізнаюся колись - отримає від мене.

Горить та ватра вже не знаю скільки літ,
Я хмизу в ній спалив і бозна скільки лісу,
Не знаю лиш кому за те складати звіт
І скільки ще вона горітиме, до біса.

Здається, гасне от – а вихор налетить,
Роздмухає, втече – і як його назвати?
Я сам ледь не пірнув у той вогонь на мить,
Близенько підійшов - а ноги наче з вати.

Піду, нап’юсь вина, наллю у кварту вщерть,
Краплиною його утішу тую ватру:
Нехай вона горить, а я втікаю геть -
Не хочеться нести із нею більше варту.


10.04.2012

Натхнення: Іван Гентош "романс " Як же я без Вас... » (http://maysterni.com/publication.php?id=76364)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Іван Гентош романс Як же я без Вас...


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-04-10 13:55:52
Переглядів сторінки твору 2142
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-04-10 13:57:45 ]
Іване, прошу прийняти з гумором. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-10 15:50:37 ]
Я б не ризикував, Валерію.
Я поясню.
Редакція вже виставила свою оцінку тому, НМСДД, беззаперечно інтимно-ліричному твору. Це вже - визнання.
Деяка частина поетичної громади відгукнулась - і теж з високим позитивом. Могли бути і сльози.
"Ватні ноги" ніяким чином не вплинули на серйозність моменту. Лазерний диск коштує копійки, але його вже ніхто не переписуватиме.
То чи варто займатись пустою справою?
Невже тебе не хвилює щось не менш ліричне?
Син Божий приймає муки страждання за людство. За його зради, гріхи та гигачки.
Чи тебе ця тема не цікавить?
Є інша. Післязавтра річниця старту балістичної ракети з людиною усередині. Хіба не дата?
Читаючи твою пародію, я посміхнувся. Дякую. я теж звернув увагу на ватні ноги. Кумедна, НМСДД, дрібниця :)

З передсвятковими вітаннями,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-04-11 08:39:29 ]
Хто не ризикує, той не п'є шампанського. :)
Атож, до визнання РМ та частини поетичної громади додалось і моє - у вигляді пародії. :)
Подумав - а чому б не обіграти оце співставлення пристрасті з вогнем? Обіграв. Наскільки вдало - судити читачам.
Приємно, що зумів викликати і твою усмішку. :)

І вдячний за привітання, Гаррі.
Навзаєм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-04-10 16:50:39 ]
Сміливо, Валєр! Звичайно, сприймаю з гумором і надзвичайною... цікавістю, бо пародії на романс я ще направду не бачив. На неї музика писатиметься окремо, чи використаєш варіант Анатолія?
А якщо серйозно (про смішне), то мені найбільше в твоєму творінні (я і свої пародії так називаю) сподобалося закінчення.
Хай горить та ватра! І саме горить, а не тліє - тут правильно, молодець!
Про "ноги з вати" Гаррі вже тобі казав, в прямому розумінні воно сприймається звісно не так романтично, як в переносному, і звичайно може сподобатися. Загалом обіграно досить толерантно
(то я як автор оригіналу) і на пристойному технічному, на мою думку, рівні (то вже як "працівник" жанру).
Хоча, (чесно!), і тут погоджуюся з Гаррі цілком,
особисто я не ризикнув би напевне писати пародію на романс.
Успіхів і натхнення! Щиро


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-04-11 08:47:27 ]
Значить, хоч тут стану першовідкривачем - пародистом романсів. :)
А закінчення я мусив поміняти, Іване - не помітив одразу, що однакові рими в останніх двох строфах. Та й "ноги з вати" залишив з оригіналу. Здалося, що так все-таки буде краще.
От ніяк не позбудусь звички виправляти перший варіант! :)
І дякую за толерантний, ба, частково навіть схвальний відгук, Іване! :)
Навзаєм. Не менш щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-11 14:44:45 ]
я балдею, честное слово)
и чем не романс?)
это мастерство - сделать пародию доброй
а она у вас именно такая
класнючая ваша пародия. да простит нас громада)
а шампанское будем пить вместе)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-04-11 14:53:05 ]
Якщо чесно, то я й сам сміявся, коли писав пародію, і навіть досі пробиває на "хі-хі", коли перечитую ))
А, не знаю щодо доброти, але веселою постарався зробити.
І щиро тішусь, Марто, що аж так сподобалася вам моя пародія.
А шампанське - обов'язково, при особистій зустрічі!