ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Терен
2026.03.03 22:23
Нечитабельне
                    І
Сьогодні що не авгур, то поет.
І як не засміятися на кутні,
вичитуючи опуси майбутні,
де що не автор, то авторитет,
і що не геній, то анахорет
окремої і запашної кухні.

Світлана Пирогова
2026.03.03 18:57
Весна і жінка неподільні (акровірш)
В-есна і жінка, звісно, неподільні.
Е-(Є) в кожній усмішка від Лади.
С-іяє сонце, дихається вільно.
Н-ароджують життя, рулади.
А як в романтику цілком пірнають!

І тануть всі сніги навколо.

Микола Дудар
2026.03.03 12:32
Не значить "все"...
Забути все, не значить все!
Лишились: Пам’ять, Душа, Тіло
Одне питанняко просте:
А що, у прощі не скрипіло?
Хіба, що в Пам’ять хтось заліз…
Хіба, що в снах Душа блукала…
Хіба, що Тіло між коліс…
Хіба, що того було мало.

Борис Костиря
2026.03.03 10:32
* * *
На блошиних ринках пустоти
Вловиш ти ніщо, німу безглуздість.
У палкій гонитві до мети
Здійсниться спектакль хиткого тлуму.

На блошиних ринках віднайдеш
Відчай, небуття, відсутність сенсу,
Книги із безоднею без меж

Віктор Кучерук
2026.03.03 07:01
* * *
Великий Віз
Вночі привіз
Яскраве світло, -
Світінь вогні,
Неначе в сні,
Блищали й квітли.
Зникала ніч
Побіля віч

Микола Дудар
2026.03.02 20:05
***
І бабця на лавці…
І вікна в цеглині…
Зустрінуться вранці
В своїй порожнині…

А подруги вийдуть
І всядуться поруч,
Торкаєшся, з виду

С М
2026.03.02 18:06
Cимпатія до Диявола (The Rolling Stones)
Дозвольте мені представитися
Маю смак володію грішми
І я прожив довге-довге життя
Викрадаючи душі грішників
Був я там де Ісус Христос
Обертався до сумніву й болю
Зробив усе щоби Пилатус
Вимив руки звершивши долю

Іван Потьомкін
2026.03.02 14:30
ЦАРИЦЯ ВАШТІ
Що ти таке вчинила там, царице,
Що лютістю Ахашвероша скинута з трону?
Такою, що переважила і змови недругів,
І зненависть підкорених держав...
Ти, найвродливіша з усіх жінок!

***
По третім році, як засів на троні в Сузах,

Борис Костиря
2026.03.02 10:26
Нічні роздуми
Так не хочеться спати лягати.
Ти з важливого щось не здійснив.
Ти прорвеш огорожі та ґрати,
Проповзеш крізь поля з усіх сил.

Щось назавжди потоне в намулі
І осяде на дно небуття.
Так воскресне в майбутнім минуле,

Віктор Кучерук
2026.03.02 05:59
* * *
Коли лоза цвіла на схилах
І не минали гожі дні,
Мені шалено пощастило -
Тебе зустріти навесні.
І стерти відстань поміж нами,
І розбудити почуття, -
І говорити тільки прямо
Про рух вперед без вороття.

Микола Дудар
2026.03.01 23:47
***
Повернемось до дрібниць,
До її глибин - дрібничок…
Відсторонимо лисиць
І братів, і їх сестричок…
А ще кума і куму.
Хресних діток позашлюбних,
І ага… і те — угу,
Що відклеїлось з розумних.

Артур Курдіновський
2026.03.01 23:35
Поема зими
Горить камін. Давно замовкли грози.
Новий ноктюрн виконує рояль.
О, зимо! Всі мої гарячі сльози
Чи зможуть розтопити твій кришталь?

Безмежний білий колір в синій тиші.
Підходжу вранці знову до вікна.
Тут візерунками поему пише

Ігор Терен
2026.03.01 22:54
Поповнення неологізмів
А ми повиростали на гірчиці,
пили цикуту, їли полини,
тому і злиться
те, що нас боїться
не між людей, а поміж очмани.

***
А словники міняти не на часі,

Микола Дудар
2026.03.01 20:58
Гниє і попахує
зайшов на сторінку Сонце-Місяця... перечитав кілька разів. Підтримую. Незабаром і я залишу ПМ. Давно предавно тут було затишнно і цікаво. Нині тут гниє і попахує...

Володимир Невесенко
2026.03.01 18:01
Ранок на річці
Колише ранок траву шовкову,
в долині блякло мигтить ромен
і гонить вітер імлу ранкову,
і сходить сонце уже ген-ген.

Палає обрій вогнем мосяжним*,
стікає сяйва густе вино.
Здається небо таким досяжним,

Євген Федчук
2026.03.01 16:06
Похід правобережного гетьмана Куницького проти татар в 1683 році
У корчмі, що біля Січі нині велелюдно,
Зібралося за столами козаків багато,
Усі вдягнуті розкішно, адже нині свято.
Корчмареві за шинквасом сьогодні не нудно.
То тут, то там: «Іще налий!» - кожен раз лунає,
Наймити ледве встигають розносити кухлі.
Л
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Інша поезія):

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Вероніка В
2025.12.24

Павло Інкаєв
2025.11.29

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Василь Пастернак
2025.08.04

Сонний Равлик
2025.06.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оля Лахоцька / Інша поезія

 Гора
я справді не знаю
навіщо покликала тебе сюди
повела за собою
я сказала – ми підемо далі
в темряву
яка мені не страшна

по овальних кільцях часу
коли один сезон переходить в інший
а якщо нам набридне
ми згодимося на аномалію
у якій одна весна
впадає в іншу
мов ріка

я просила – довірся
я не знаю довірі іншого виправдання
окрім самотності
в неї немає інших прикрас
окрім скуйовджених вербових котиків
які холод сприймає
за чергову помилку тепла

і ось я стою перед горою
бо кожен коли-небудь стає перед горою
бо час не передбачив можливості
не стати перед горою
і мене лякає не її висота
а те як ти сміючись
називаєш її долиною…

сміючись
живеш в іншому напрямку




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-04-23 21:42:34
Переглядів сторінки твору 7836
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.461 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.853
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-04-24 10:33:33 ]
А я б закінчила долиною. Бо останні два рядки надто вже "передньопланові", пояснюючі і розжовуючі. імхо, те, що він гору називає долиною, і так дуже красномовно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 10:39:25 ]
так, Чо, я й сама не могла собі пояснити, навіщо мені та остання фраза :)) але без неї я наче зависаю… наче ще щось важливе треба було сказати, а я не сказала.
добре, буду думати.
дякую! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 10:41:23 ]
Тема вождения за собой в нынешние времена довольно актуальная, но если поэтически мыслить и излагать, то она приобретает иные тонкости-нюансы и очертания-изгибы. В Ваших поэзиях я нахожу что-то новое, возникшее то ли благодаря веянию поэтического времени, а оно веет в спину и гонит, как мне кажется, вперед, то ли благодаря тоске жизни. Ведь и она приводит не только лишь к унынию, но и к движению.
Вы открываете новые грани своего поэтического дара.
Мне так почему-то кажется.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 11:11:01 ]
Недавно прочитала досить цікаву думку: письменник пише тому, що має якесь власне бачення (відчуття) динаміки світу і щедро ним ділиться… Я так довго думала - наш час часто описують різними "пост-"термінами, але так не могло би бути, щоб з усього "пост-" не пробивалося щось нове… В мене є таке відчуття, що це нове десь глибинно пробивається :)) от би тільки знайти спосіб його вловити :))
дякую, Алексію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 13:27:19 ]
Останнім часом менше дивуюся. І не тому, що все бачила, а тому, що все більше переконуюся - аномалія, то просто коли один сенс переходить в інший. Але перед цим - обов'язково гора. Кожному - своя.

Сподобалося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-25 11:52:04 ]
дякую, Олено! постійно собі те й кажу - досить вже дивуватися – а не виходить :))) і здається, що вже так багато знаю, а ті гори все виникають і виникають :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 17:48:52 ]
Цікаве горо-осмислення, Олю :)
"по овальних кільцях часу" - чому "овальних"?
"які холод сприймає" - тут напевно "яких" - воно звичайно веде до "х х", але "які" - робить інверсію не зовсім прозорою
"ми згодимося на аномалію" - чому "аномалію", мені здається, що це досить природній процес...
"сміючись
"живеш в іншому напрямку" - гмм... задумався...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-25 11:57:30 ]
о, то була спроба самій собі відповісти на дуже важливе запитання про час :)) овальні - бо в мене таке враження, що рік складається тільки з двох пір - зими і літа, а осінь і весна - тільки маленькі проміжки між ними…
"які холод сприймає" - точніше б звучало "які холод приймає", але "сприймає" більше стосується розуміння, то я й не знаю, як краще.
Аномалія - гм… я тут походила зі штангенциркулем і визначила, що то тільки у поетів одна весна переходить в іншу, а у нормальних людей - ні :))
дякую, ЛЮ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-25 21:05:08 ]
Дотепно про штангенциркулі і мікрометри... На відстані душі!!!
Сподобався Ваш, Олю, вірш-роздум! :))
А ще Ви якась особливо відкрита і щира у коментарях.
І цьому я врадуваний!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-27 21:37:32 ]
дякую, Василю :))
це тільки з мамою не можна бути щирою, бо вона зразу розкритикує і ще чого доброго дасть поза вуха :))) а ми тут просто спілкуємось, що нам?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-04-25 21:46:39 ]
о бачу тема про дзеркалення трохи лунала...

але навіщо лякатися?
можна спробувати з цього розважитися
чи не так


:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-27 21:35:35 ]
о, тут трохи не те віддзеркалення :))
це ще одна моя теорія, про яку я так і не наважилася сказати відкрито :)) ніхто так не переконаний, що життя вже скінчилося, як люди в 17-18 років - звідси і максималізм, я думаю. десь коло 25-ти людям трохи попускає, вони включаються в активний пошук. а щось схоже на осяяння, прозріння, починається коло 30-ти, і так далі… Тобто я думаю, що у кожного з нас є альтернатива старіння - щось типу руху у зворотному напрямку, тільки внутрішньо… (от нагородила, правда ж?)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-04-27 21:51:31 ]

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-27 22:09:51 ]
...let your courage be my model…
дякую :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-04-27 22:12:25 ]
кураж ~ це майже Все