ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2025.11.16 10:21
Лечу крізь час за обрій золотий
Туди, де колисає сонце тишу.
Немає там злостивої шопти,
Мелодії лишень, пісні та вірші.

Мажорний лад обарвлює печаль,
Пастельні фарби тонуть у веселці.
Мого життя не згасла ще свіча,

Тетяна Левицька
2025.11.16 02:27
Під прицілом чарівної Геби*
блискавка не вдарила тебе?
Будеш жити поки є потреба
зачерпнути море голубе.

Мрій затято про Гаваї тихі,
в фінікових пальмах острови.
Щоб яругою блукало лихо

Борис Костиря
2025.11.15 22:18
Хлопець вирвшив улаштувати
похорон свого кохання
і поклав жалобний вінок
до хвіртки своєї пасії.
Дівчина вийшла з двору
і нічого не розуміє:
хто це міг зробити?
Лише тут небо

Іван Потьомкін
2025.11.15 18:28
Відтоді, як з ночов кленових
Мене життя закинуло в цей світ,
Не пригадаю дядька Хведося
Без стружок та олівця за вухом.
Теслею був знаний
Дядько на Канівщину всю.
А в Грищенцях
Його вважали ще й диваком.

Ігор Шоха
2025.11.15 13:36
Ще, напевне, мене пам'ятає
та, що знає – між нами війна,
та луною у небі витає:
« Це вона... це вона... це вона...»
І якби не дароване фото,
що не відаю, де заховав,
то не вірив би, нехотя, хто то
невідправлений лист написав,

С М
2025.11.15 10:30
Як я ходив іще у семінарську школу
Була особа там, напучувала, буцім
Як оце звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Ти не у змозі звернутися до Бога молитвою!

Хто надасть мені притулок? Місце, де ховатис

Юрко Бужанин
2025.11.15 10:16
Я - мов раб...
Близькість з котрим
компрометує.
Ти - наче
високопоставлена
Персона...
Не дай Боже,
побачать

Микола Дудар
2025.11.15 09:10
Заради забавки — маклює.
Заради вибриків — клює…
І один одного вартує,
Як жаль, по-правді, не моє…
Зірвали б куш і розділили б.
Третину їм, а решту тим,
Хто так охоче насмітили
Своїм замовленням «святим»…

Ігор Шоха
2025.11.14 22:47
Є ще люди на білому світі.
що не вимерли у суєті
і несуть із минулого дітям
естафету доби неоліту,
де малюють горшки не святі.

ІІ
Із минулого бачу сьогодні

Борис Костиря
2025.11.14 21:53
Самотній пожовклий листок
Упав на підлогу печально.
Як човен у морі думок,
Лежить він один безпричально.

Самотній пожовклий листок -
Це лист невідомо від кого.
Проклав невідчутний місток

Богдан Фекете
2025.11.14 12:58
кров застрягає в жилах
треба її розганяти
додивитися старе порно
чи сміття винести з хати

у фейсбуку брудними словами
напишу старому політику
як дожити із цими козлами

Ігор Терен
2025.11.14 12:55
Коли на біле кажуть чорне,
а світлу застує пітьма,
линяють коміки – придворні
і зеленаві, зокрема,
яким аплодували хором,
а нині, хто не ідіот,
іспанський відчуває сором
за неотесаний народ,

Богдан Фекете
2025.11.14 12:46
От-от почнеться літо.
Буде спека, інколи аномальна.
Ми готові до цього. Як завжди.
Важке дихання міського асфальту.
Сонце від якого наїжачуються перехожі
Дивляться сердито і втомлено
Висихають та вигорають.
І цей шум, гудіння, грім.

Сергій Губерначук
2025.11.14 12:19
Мій секс на відстані –
прекрасна річ.
Приходьте подивитися –
це варто,
хоча б тому,
що сперма б’є ключем
і йде «запліднення у ваших душах».
Ви не гидайтеся,

Володимир Мацуцький
2025.11.14 12:09
У Росії немає своєї мови,
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.

В Горова Леся
2025.11.14 10:36
Дорога (цикл сонетів)

І.
Вела дорога в дощ і в спеку
Між різнотрав'ями узбіч.
Мітли чи списа біле древко -
ОпЕртя, і нічого більш.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 Спроба
зоря на нічний перелаз
поклала долоньку-підкову,
порожня земля, і крім нас
на ній не було ще нікого.

ще яблучний сад не доспів,
і ти ще не знаєш про вірність,
у тиші немовлених слів
я – тільки твоя імовірність.

не знаєш, як ліпиться сон
з облич, заскорузлих до маски,
і гасне, піймавшись в полон,
останній промінчик у казки.

хтось інший – о боже, не ти,
проситиме в ночі про воду,
проклявши політ без мети,
свою непташину природу,

торкнеться сивіючих скронь,
пробитий жагою наскрізно,
і в пам'ять про інший вогонь
спитає – яка вона, ніжність?

я – перша твоя пелена,
спаду, коли відкровоточу.

яка ж несказанно-легка
ця мука – дивитися в очі.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-04-16 21:36:54
Переглядів сторінки твору 12427
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.753 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.723
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-17 14:20:57 ]
не можу погодитись :))
Асона́нс (лат. assonare — співзвучати) — повторення однакових голосних звукiв у рядку або строфi, що надає вiршованiй мовi милозвучностi, пiдсилює ïï музичнiсть.
Також: неточна рима, в якій співзвучні лише голосні звуки, напр.: гомін — стогін.
http://uk.wikipedia.org/wiki/Асонанс


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2012-04-17 15:39:36 ]
Бажаю птаха високого польоту!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-17 20:50:08 ]
піду записуватись на курси приземлення :) це ж не жарти - з такої висоти бебехнутись :)) жартую-жартую.
дякую, Світлано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-04-17 18:05:41 ]
о є трохи недомовок

і наче недо-чуттів, але іноді здається
наче і дещо лукавих )
згоден, що шукати поезії у ймовірностях
імовірно дуже інтересно
хоч це і не фантастичні ймовірності, правда ж
усе зрештою гра наче (знову наче)
тими банальними матеріями
які у своїй глобальності здебільшого
вже можуть нехтувати або дивитися трохи зверху
і на банальність також

практично із усієї рівноплинної мелодії
наче "вивалюються" лише оті два рядки, що
починаються із "я"
тому що - я - це наголос, Олю
якщо у другому, прикінцевому випадку, це більше
якби оформлено і певніше щодо драматичності

то рядок *я тільки твоя імовірність.*
він змазує оте *я* наголос згідно з цілим ритмом
іде на *тільки*
але це вже Ваша режисура, дивіться як знаєте
а ~
задум і деталі в принципі сподобалися

із побажаннями усіх ймовірно неодмінних
ексклюзивів, різноманітно осяяних


С*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-17 21:00:18 ]
вже вкотре не можу надивуватися, як люди по-різному прочитують один і той же вірш… думаю, може, зробити "я – тільки твоя імовірність" - там точно проситься якийсь розділовий знак, а тире додасть паузу…

а щодо лукавинки - ні, боронь Боже, то така річ, де б я дуже не хотіла допускати чогось невідкритого. Ця тема іноді зринає в літературі, але мені не подобається, як вона розв'язується, тому тут я спробувала, як завжди - напролом. Це десь з тієї серії, де "оставим недочитанный роман в парке на скамье", де кохання легше уникнути, ніж пережити. Бо справді на тих, кого ми любимо, завжди звалюється наше найтяжче - але тут є і плюс - я думаю, це можна ще сприймати і як можливість пошуку нових рівнів розуміння себе і когось…
ну от, стільки всього надумалося… ще не осяяння, правда, але дякую, дуже рада вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-17 18:29:47 ]
Файно, Олю
***
дивитися в очі
рости
останнім благанням
прости

ПСи
"яблучний сад" - я звик що коли "сік" - то "яблучний", а "сад" - яблуневий...
але це лише моя звичка...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-17 21:04:23 ]
о, хай лиш спробує простити, – і останнє благання виявиться далеко не останнім :)) Дякую, ЛЮ!
я справді не зауважила цей яблучний-яблуневий – хотіла якось яблука так непомітно вплести :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-04-18 01:32:30 ]
"проклявши політ без мети" вперто читається "без мітли" :)
а якщо серйозно - сподобався вірш. тільки назву я б ще покрутила.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-18 09:01:36 ]
в певній мірі "без мети" і "без мітли" - синоніми :)) як для кого :)) Досить схематичний у деяких місцях цей вірш, але гм… поки не напишеш - і не зрозумієш...
Дякую, Чо! Щодо назви - я спочатку думала назвати його "Імовірність", а потім вирішила, що ні - вже не дуже імовірність, бо, як кажуть, "процес пішов…". Подумаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-04-18 18:47:51 ]
Добре, Олю!
Дозволю собі загострити твою увагу на двох місцях. просто інформація для роздумів.

1. заувага Ані Малігон. пелена - легка - і справді асонансна рима, але на фоні своїх сусідок, добротних соковитих рим , вона виглядає слабким місцем вірша. що мені теорія? я сприймаю все чисто інтуїтивно. це як в строю солдат, які практично один в один - і раптом якийсь коротун. ну, йде, гарно, в ритм. але кидається в очі. Та й місце не таке, щоб не можна було допрацювати практично за кілька хвилин. І сама знаєш, що такі асонансні рими здебільшого зустрічають в невправних віршах поетів - початківців.(
до речі, а вірність - імовірність мені сприймається вишуканим. може тому, що в коренях тих слів різна вірність.

2. тепер заувага Юрка - яблучний сад. з формального боку - це те саме, що сосновий ліс назвати шишковим. бо слово утворене не від назви дерев, а від назви плодів. хоч на все можна дивитися під різними кутами зору. тим більше, в поезії, яка часто стає цікавою від поєднаності непоєднуваного. хоч і не сказав би, що це оксюморон. подумай, що тобі важливіше в цьому місці. зрештою, можна бути оригінальним ще й тим, що сад зовсім не яблуневий. існують же й інші.

А вірш в цілому - чудовий!

Дякую.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-19 21:52:27 ]
о, Слава, дякую :)) така серйозна робота!
ну справді - такий докладний розбір - я геть розгубилася, бо написала цей вірш "на підйомі" - тобто не особливо задумуючись про техніку, а так - більше від серця, бо йшло… ))
1. Про асонанси - ні, Слав, не можу з тобою згодитись, бо вся сучасна поезія тримається на асонансах, а точні рими - то дуже жорсткі наручники, в них нема волі, нема куди розвернутися. І дуже часто так буває, що приблизна, неточна рима по звучить краще, ніж точна і банальна.

Я не дуже звертаю уваги на рими - більше на зміст, і якщо я знаходжу спосіб чи форму, яка допомагає мені передати його якнайточніше, то ніякі канони мені не перепона, хоча намагаюся балансувати.

2. про яблучний - дякую, буду мати на увазі, бо тут справді мені важливі саме яблука.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-04-19 22:17:15 ]
Ех, Олю, Олю...
Звичайно, що тобі вирішувати, на що звертати увагу, а на що - ні. Тоді вже хоча б звернула увагу на твоїх сусідок по моїй анкеті. У обох із них гарний зміст поеднується з красивими римами. Полозкова, якщо не може підібрати гарну риму, просто не римує той рядок (і я розумію чому - погана рима, нмсд, кидає тінь на рівень естетики автора, не кажу вже про те, що формує смак читача).
Але, що я можу тобі сказати? І так багато сказав. Тоді буду вчитися в тебе більше змісту, ніж римування! Хоч хотілося б усього!..))

))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2012-04-19 22:42:53 ]
о, а я сьогодні саме про рими і зміст пояснювала Ярославу ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-04-19 23:11:02 ]
Зоряно, не ображайся, але за один урок я тебе в свою анкету не запишу( Походиш трохи в гості, повчиш мене, дасиш хоч з десяток уроків - і тоді вже подумаю над твоєю кандидатурою...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-20 10:22:20 ]
Слав, я між твоїх метрів випадково затесалася, коли ти вже передумаєш і зітреш?
Може, я колись і зможу більше працювати на форму, але зараз мені б не схибити в іншому - не збрехати самій собі, не дійти до того стану, коли поезія перетворюється у випендрьож - мені зараз це дуже важливо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2012-04-20 11:15:02 ]
Боронь Боже, яка анкета? Не мені тебе вчити )).І щоб ходити в гості, тре мати куди - нічого новенького ж не пишеш (
А те міркування стосувалося Олиного ставлення до написання віршів, з яким я цілком погоджуюся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-04-20 11:48:25 ]
Та ні, Олю, не затесалася, і тим більше, не випадково. Все мені в тобі подобається - і зміст, і форми, і голос...)
Лише ця одна рима не звучала... тим більше, що є простір для того, щоб її покращити... Але бачу по відгуку Зоряні, що ти нарешті зрозуміла, що я не вимахуюся. Просто, я трохи максималіст. Над деякими місцями своїх віршів (в тому числі й римами, які мене не зовсім влаштовують) я можу думати роками... тому й хотілося донести цю думку до тебе...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2012-04-19 22:45:20 ]
гарно. і яблучний сад - смачно.

погоджуюся з іншими тільки щодо зміни тієї рими. от вимовляю вголос - ну не асонансна вона мені))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-20 10:24:37 ]
гм, гм… певне, мій музикальний слух трохи підкачав… Я думала, що ця рима вибивається лиш на фоні інших більш-менш точних. ОК, значить, ще буду думати, як би по-іншому описати ту легку муку :))) дякую, Зоряно.


1   2   3   Переглянути все