ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юхим Семеняко
2026.03.30 11:52
  Вірш викликає відчуття дещо розбалансованої лірики, де щирість вічного людського почуття поєднується з рисами сучасності – від модерної зачіски Wolf Cut до класичної коси зі стрічкою. Це поєднання створює настрій суму й затишку з відтінком загадковості,

Віктор Кучерук
2026.03.30 06:44
Ще зорі сплять у темнім небі
І не парує ще роса, -
Ще не торкнулась довгих стебел
Моя нагострена коса.
Ще світ увесь неначе вимер
І лиш сіріє спроквола, -
Ще лиш шурхоче невидимий
Кажан, у пошуках дупла.

С М
2026.03.29 21:22
Перша дівчино, яку любив
Настав час заспівати тобі
Прощальну пісню
Мені було сімнадцять, як тебе стрів я

Ми не бачилися часто, майнули роки
Востаннє, коли бачив тебе, ти прийняла
Ісуса

Віктор Насипаний
2026.03.29 20:08
У третім класі вчитель дітям каже:
- Сьогодні розповім цікаве дуже.
Ми будем вчити нині земноводні.
Подвійний спосіб в них життя в природі.
Розмова в нас про тих, що спритні й дужі.
Живуть і у воді вони й на суші.
Можливо, здогадаєтеся, хто то?
Ч

Охмуд Песецький
2026.03.29 18:40
Тобі щось інакше порадити важко,
Коли до вподоби модерний Wolf Cut.
Коса - не твоє і шовкова застяжка -
Це те, що існує для інших дівчат.

За мною і ходять, і саме такі ось,
Яким я неначе амурний гайдай.
Не з ними робитиму те, що наснилось,

Євген Федчук
2026.03.29 18:09
Іще не вечір та вже йшло до того.
Десь сонце загубилося в хмарках.
Між пагорбами пролягла дорога,
Що звалась з давніх пір Поліський шлях.
Вела з Підгайців через Старе Місто,
Загайці в Новосілку, звідтіля
Вже далі на Тернопіль, з нього, звісно,
Де а

Володимир Ляшкевич
2026.03.29 14:55
У сутінках я майбуття помітив.
Воно нічим не втішило мене.
Його красою міг би я змінити -
її ж усе недобре омине.
Та не зібрав краси я - ось і квити.
І захід Сонця віддає вогнем.
За втраченим, не стрітим, не прожитим -
до обрію багряноликий щем.

Борис Костиря
2026.03.29 13:36
Так перша ніжна позолота
Торкнеться кленів і беріз.
Пробудиться дружина Лота
У сяйві нескоримих сліз.

Торкнуться віяння епохи
Думок, сердець, облич і слів.
Порветься пристрасть Архілоха

Юрій Гундарів
2026.03.29 12:58
Якось незрозуміло… Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі… Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста. Оточують його

хома дідим
2026.03.29 10:06
поет сидить мов павук
тчучи свої павутини
радо вітаючи будь-яких мух
висисає їх із хітину
а ще між ребрами книг
наслухає серцебиття
знуджених необережних тих
читачів що летять летять

Юрій Гундарів
2026.03.29 09:22
У ніч на 28 березня 2026 року Одеса зазнала потужної масованої атаки.
Так, у пологовому будинку №5 після влучання «шахеда» в центр будівлі зруйнувано покрівлю та перекриття між поверхами. Медичний персонал евакуював до сховища 32 пацієнток і 22 новонарод

В Горова Леся
2026.03.29 08:56
Горіхи розпустили чорні крила
Воронячі на вЕльон аличі,
У сні стоять, весна не розбудила.
Та в голих вітах трудиться Ярило,
Брунькам тугим тепло віддаючи.

Цілує кожну пристрасно, бо хоче
Зацілувати так, щоб і чалма

Віктор Кучерук
2026.03.29 07:10
Години, дні, роки без тебе,
Без теплих пестощів твоїх, -
Це тільки в казці завжди лебідь
Не упадає тихо в гріх.
Це тільки в мріях м'яко й гладко
Лягає твій життєвий шлях,
А наяву - броди і кладки,
І переслідування страх.

Олена Побийголод
2026.03.29 06:53
Цезар Солодар (1909-1992; народився й провів юність в Україні)

Принесли у землянку посилку –
    й мов дихнуло чимсь близьким.
І на серці заграла сопілка,
    і згадався рідний дім...

        Бо відправлення поштове –

Артур Курдіновський
2026.03.29 02:44
Тривога в серці. Морок. П'ята ранку.
В домівках - темні вікна, душі сонні.
Лягла на білосніжне підвіконня
Симфонія кривавого світанку.
Було замало власного вікна -
Хотілось охопити ціле місто...
Крик вирвався з грудей: "Війна! Війна!"

Володимир Бойко
2026.03.28 23:30
Якщо довкола тебе крутяться пройдисвіти, це ще не означає, що навколо тебе обертається Земля. Кожен інший лікар повинен поставити інший діагноз. Думка поперек звички, мов кістка поперек горла. Що зверху сплило, те хвиля і виносить. Інвалідам п
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 Спроба
зоря на нічний перелаз
поклала долоньку-підкову,
порожня земля, і крім нас
на ній не було ще нікого.

ще яблучний сад не доспів,
і ти ще не знаєш про вірність,
у тиші немовлених слів
я – тільки твоя імовірність.

не знаєш, як ліпиться сон
з облич, заскорузлих до маски,
і гасне, піймавшись в полон,
останній промінчик у казки.

хтось інший – о боже, не ти,
проситиме в ночі про воду,
проклявши політ без мети,
свою непташину природу,

торкнеться сивіючих скронь,
пробитий жагою наскрізно,
і в пам'ять про інший вогонь
спитає – яка вона, ніжність?

я – перша твоя пелена,
спаду, коли відкровоточу.

яка ж несказанно-легка
ця мука – дивитися в очі.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-04-16 21:36:54
Переглядів сторінки твору 12826
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.753 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.723
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-17 14:20:57 ]
не можу погодитись :))
Асона́нс (лат. assonare — співзвучати) — повторення однакових голосних звукiв у рядку або строфi, що надає вiршованiй мовi милозвучностi, пiдсилює ïï музичнiсть.
Також: неточна рима, в якій співзвучні лише голосні звуки, напр.: гомін — стогін.
http://uk.wikipedia.org/wiki/Асонанс


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2012-04-17 15:39:36 ]
Бажаю птаха високого польоту!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-17 20:50:08 ]
піду записуватись на курси приземлення :) це ж не жарти - з такої висоти бебехнутись :)) жартую-жартую.
дякую, Світлано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-04-17 18:05:41 ]
о є трохи недомовок

і наче недо-чуттів, але іноді здається
наче і дещо лукавих )
згоден, що шукати поезії у ймовірностях
імовірно дуже інтересно
хоч це і не фантастичні ймовірності, правда ж
усе зрештою гра наче (знову наче)
тими банальними матеріями
які у своїй глобальності здебільшого
вже можуть нехтувати або дивитися трохи зверху
і на банальність також

практично із усієї рівноплинної мелодії
наче "вивалюються" лише оті два рядки, що
починаються із "я"
тому що - я - це наголос, Олю
якщо у другому, прикінцевому випадку, це більше
якби оформлено і певніше щодо драматичності

то рядок *я тільки твоя імовірність.*
він змазує оте *я* наголос згідно з цілим ритмом
іде на *тільки*
але це вже Ваша режисура, дивіться як знаєте
а ~
задум і деталі в принципі сподобалися

із побажаннями усіх ймовірно неодмінних
ексклюзивів, різноманітно осяяних


С*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-17 21:00:18 ]
вже вкотре не можу надивуватися, як люди по-різному прочитують один і той же вірш… думаю, може, зробити "я – тільки твоя імовірність" - там точно проситься якийсь розділовий знак, а тире додасть паузу…

а щодо лукавинки - ні, боронь Боже, то така річ, де б я дуже не хотіла допускати чогось невідкритого. Ця тема іноді зринає в літературі, але мені не подобається, як вона розв'язується, тому тут я спробувала, як завжди - напролом. Це десь з тієї серії, де "оставим недочитанный роман в парке на скамье", де кохання легше уникнути, ніж пережити. Бо справді на тих, кого ми любимо, завжди звалюється наше найтяжче - але тут є і плюс - я думаю, це можна ще сприймати і як можливість пошуку нових рівнів розуміння себе і когось…
ну от, стільки всього надумалося… ще не осяяння, правда, але дякую, дуже рада вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-17 18:29:47 ]
Файно, Олю
***
дивитися в очі
рости
останнім благанням
прости

ПСи
"яблучний сад" - я звик що коли "сік" - то "яблучний", а "сад" - яблуневий...
але це лише моя звичка...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-17 21:04:23 ]
о, хай лиш спробує простити, – і останнє благання виявиться далеко не останнім :)) Дякую, ЛЮ!
я справді не зауважила цей яблучний-яблуневий – хотіла якось яблука так непомітно вплести :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-04-18 01:32:30 ]
"проклявши політ без мети" вперто читається "без мітли" :)
а якщо серйозно - сподобався вірш. тільки назву я б ще покрутила.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-18 09:01:36 ]
в певній мірі "без мети" і "без мітли" - синоніми :)) як для кого :)) Досить схематичний у деяких місцях цей вірш, але гм… поки не напишеш - і не зрозумієш...
Дякую, Чо! Щодо назви - я спочатку думала назвати його "Імовірність", а потім вирішила, що ні - вже не дуже імовірність, бо, як кажуть, "процес пішов…". Подумаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-04-18 18:47:51 ]
Добре, Олю!
Дозволю собі загострити твою увагу на двох місцях. просто інформація для роздумів.

1. заувага Ані Малігон. пелена - легка - і справді асонансна рима, але на фоні своїх сусідок, добротних соковитих рим , вона виглядає слабким місцем вірша. що мені теорія? я сприймаю все чисто інтуїтивно. це як в строю солдат, які практично один в один - і раптом якийсь коротун. ну, йде, гарно, в ритм. але кидається в очі. Та й місце не таке, щоб не можна було допрацювати практично за кілька хвилин. І сама знаєш, що такі асонансні рими здебільшого зустрічають в невправних віршах поетів - початківців.(
до речі, а вірність - імовірність мені сприймається вишуканим. може тому, що в коренях тих слів різна вірність.

2. тепер заувага Юрка - яблучний сад. з формального боку - це те саме, що сосновий ліс назвати шишковим. бо слово утворене не від назви дерев, а від назви плодів. хоч на все можна дивитися під різними кутами зору. тим більше, в поезії, яка часто стає цікавою від поєднаності непоєднуваного. хоч і не сказав би, що це оксюморон. подумай, що тобі важливіше в цьому місці. зрештою, можна бути оригінальним ще й тим, що сад зовсім не яблуневий. існують же й інші.

А вірш в цілому - чудовий!

Дякую.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-19 21:52:27 ]
о, Слава, дякую :)) така серйозна робота!
ну справді - такий докладний розбір - я геть розгубилася, бо написала цей вірш "на підйомі" - тобто не особливо задумуючись про техніку, а так - більше від серця, бо йшло… ))
1. Про асонанси - ні, Слав, не можу з тобою згодитись, бо вся сучасна поезія тримається на асонансах, а точні рими - то дуже жорсткі наручники, в них нема волі, нема куди розвернутися. І дуже часто так буває, що приблизна, неточна рима по звучить краще, ніж точна і банальна.

Я не дуже звертаю уваги на рими - більше на зміст, і якщо я знаходжу спосіб чи форму, яка допомагає мені передати його якнайточніше, то ніякі канони мені не перепона, хоча намагаюся балансувати.

2. про яблучний - дякую, буду мати на увазі, бо тут справді мені важливі саме яблука.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-04-19 22:17:15 ]
Ех, Олю, Олю...
Звичайно, що тобі вирішувати, на що звертати увагу, а на що - ні. Тоді вже хоча б звернула увагу на твоїх сусідок по моїй анкеті. У обох із них гарний зміст поеднується з красивими римами. Полозкова, якщо не може підібрати гарну риму, просто не римує той рядок (і я розумію чому - погана рима, нмсд, кидає тінь на рівень естетики автора, не кажу вже про те, що формує смак читача).
Але, що я можу тобі сказати? І так багато сказав. Тоді буду вчитися в тебе більше змісту, ніж римування! Хоч хотілося б усього!..))

))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2012-04-19 22:42:53 ]
о, а я сьогодні саме про рими і зміст пояснювала Ярославу ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-04-19 23:11:02 ]
Зоряно, не ображайся, але за один урок я тебе в свою анкету не запишу( Походиш трохи в гості, повчиш мене, дасиш хоч з десяток уроків - і тоді вже подумаю над твоєю кандидатурою...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-20 10:22:20 ]
Слав, я між твоїх метрів випадково затесалася, коли ти вже передумаєш і зітреш?
Може, я колись і зможу більше працювати на форму, але зараз мені б не схибити в іншому - не збрехати самій собі, не дійти до того стану, коли поезія перетворюється у випендрьож - мені зараз це дуже важливо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2012-04-20 11:15:02 ]
Боронь Боже, яка анкета? Не мені тебе вчити )).І щоб ходити в гості, тре мати куди - нічого новенького ж не пишеш (
А те міркування стосувалося Олиного ставлення до написання віршів, з яким я цілком погоджуюся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-04-20 11:48:25 ]
Та ні, Олю, не затесалася, і тим більше, не випадково. Все мені в тобі подобається - і зміст, і форми, і голос...)
Лише ця одна рима не звучала... тим більше, що є простір для того, щоб її покращити... Але бачу по відгуку Зоряні, що ти нарешті зрозуміла, що я не вимахуюся. Просто, я трохи максималіст. Над деякими місцями своїх віршів (в тому числі й римами, які мене не зовсім влаштовують) я можу думати роками... тому й хотілося донести цю думку до тебе...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2012-04-19 22:45:20 ]
гарно. і яблучний сад - смачно.

погоджуюся з іншими тільки щодо зміни тієї рими. от вимовляю вголос - ну не асонансна вона мені))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-20 10:24:37 ]
гм, гм… певне, мій музикальний слух трохи підкачав… Я думала, що ця рима вибивається лиш на фоні інших більш-менш точних. ОК, значить, ще буду думати, як би по-іншому описати ту легку муку :))) дякую, Зоряно.


1   2   3   Переглянути все