ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Костянтин Ватульов
2026.06.01 19:27
Весна
Полюбляю зелене оточення,
Особливо під промені вранішні.
І удосталь росою намочений,
Задурманений квітом акації.

Ще пройтися стежками охайними
Водночас і тужливо, і радісно,
Де жбурляють промінчики барвами

хома дідим
2026.06.01 17:35
* 101 *
в житті холоднім і похмурім
чогось хотів кудись-там біг
за снами уві снах моїх
і в церкві тільки та премудрість
мене оточували мури
на цім лазурнім небодні
цикуту радили мені
а в перлах порпалися кури

Ольга Олеандра
2026.06.01 15:25
***
У кожній з нас є Щось позалюдське.
У кожному. Без винятків. Й неясно
це Щось несимпатичне і жаске
чи неповторно самобутнє і прекрасне?

Воно у нас танцює? Чи лежить
заховане, зарите якнайглибше?
Не через цю відчуженість сюрчить

Федір Паламар
2026.06.01 14:41
Йошамін
В ім’я вищого Життя, нехай буде прославлене горнє Світло! Блиском укрився я, і Світло засяяло світ. Утри стали поодаль і змовлялися проти мене. (…) Муж, який скинув мене зі свого місця на землю (…) ти знищиш їх (…) Не руйнуй творіння Утр і не проганяй

Тетяна Левицька
2026.06.01 13:44
Порожнеча
Похмурий день у крона прослизнув
і зачепився поглядом за вечір.
Готується до стомленого сну
міських кварталів тьмяна порожнеча.

Сідаєш у намолене таксі,
мене лишивши на бруківці літа.
І наостанок зойкає шассі

Сергій Губерначук
2026.06.01 13:35
Творчість…
…Творчість – Така, як Ти!
Як, Ти?

18 жовтня 1999 р., Київ

Ігор Шоха
2026.06.01 13:01
Імміґрація з еміграції
Весна минає. Літо на порозі.
Немає миру, бо іде війна.
Жене людей додому чужина.
Дай, Боже, не почити у дорозі
міграції поезії у прозі
лихого житія. Душа одна.

ІІ

Борис Костиря
2026.06.01 12:10
Мороз
Прийшов мороз такий справдешній,
Хитнув підвалини старі.
Сховалась думка у черешні,
Сховалась мова у землі.
У теплім краю журавлі
В піснях оспівують прийдешнє.

Мороз величною ходою

Юрко Бужанин
2026.06.01 11:29
***
Зелена матова тарілка
пахла метеоритами і космічним пилом
Його несли під руки два сірих гуманоїди
обережно як перше видання класика
Він гикав у невагомости
і думав про невиплачений гонорар

Землянине ми прийшли забрати твій розум

Вячеслав Руденко
2026.06.01 11:04
… загубитись в лободині полуничного часу…
… засинає полуниця -
наді мною Око дня -
може липень забарився
степом в пошуках коня,

чи затримався в долонях,
запашного полину,
підхопивши пил на скроні,

Світлана Пирогова
2026.06.01 09:36
Річка Кодима (рондель)
Срібляста річка котить тихі води
Між берегів, замаяних в зело.
Життя до річки Кодими текло,
Шукаючи притулку і свободи.

Тут дзеркалом стає сама природа,
Схиливши верб зажурене чоло.
Срібляста річка котить тихі води

Віктор Кучерук
2026.06.01 06:13
* * *
Пожухле листя під ногами
Тривожно й лячно шарудить,
Уперто здійснюючи намір -
Моїх думок порвати нить.
Шурхоче мляво, однотонно,
Щоб міркувань утратив суть, -
І вже вони плетуться сонно,
Уже мені їх не збагнуть...

Володимир Бойко
2026.06.01 00:29
Нетривіальні думки – 9
Бліда міль за токсичністю переважає навіть бліду поганку. Хворому на всю голову і всієї землі буде замало. «Братья» лізуть без упину – як не з любов’ю, то з ракетами. В українській політичній історії відцентрові сили переважали доцентрові. Кол

Артур Курдіновський
2026.05.31 19:17
Зелена мелодія (мале коло ронделів)
Чи наснилось, чи ні... Вже заплутався. Не пам'ятаю...
А можливо, це просто уламок мого вітража.
Розквітала, мов літо, моя відігріта душа
У зеленій мелодії, ніжно-липневім розмаї.

Я заплющую очі та чую журу водограю,
Чиста зелень мелодії сірість мо

С М
2026.05.31 15:20
Новенький в містечкові (Eagles)
Розмови на вулиці, майже сімейні
Є сподівання і на тебе погляди
Кожен зустрічний бажає знайомитись
Навіть із друзями почуваєшся не тим

Джонні – новенький в містечкові нашому
Всякому цікавий, тобі дають шанс

Євген Федчук
2026.05.31 15:03
Павуки в банці. Боротьба за владу в Радянському Союзі 1
Як Сталін партійну «опозицію» подолав.

Хто учився при Союзі, здобував освіту,
Пам’ятає, що у вузах доводилось вчити.
І марксизми, й атеїзми без кінця зубрили,
Та й історію партійну, безумовно вчили.
Бо ж без того професію ми не здобували,
Як не з
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 Спроба
зоря на нічний перелаз
поклала долоньку-підкову,
порожня земля, і крім нас
на ній не було ще нікого.

ще яблучний сад не доспів,
і ти ще не знаєш про вірність,
у тиші немовлених слів
я – тільки твоя імовірність.

не знаєш, як ліпиться сон
з облич, заскорузлих до маски,
і гасне, піймавшись в полон,
останній промінчик у казки.

хтось інший – о боже, не ти,
проситиме в ночі про воду,
проклявши політ без мети,
свою непташину природу,

торкнеться сивіючих скронь,
пробитий жагою наскрізно,
і в пам'ять про інший вогонь
спитає – яка вона, ніжність?

я – перша твоя пелена,
спаду, коли відкровоточу.
…
яка ж несказанно-легка
ця мука – дивитися в очі.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-04-16 21:36:54
Переглядів сторінки твору 13282
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.753 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.723
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-17 14:20:57 ]
не можу погодитись :))
Асона́нс (лат. assonare — співзвучати) — повторення однакових голосних звукiв у рядку або строфi, що надає вiршованiй мовi милозвучностi, пiдсилює ïï музичнiсть.
Також: неточна рима, в якій співзвучні лише голосні звуки, напр.: гомін — стогін.
http://uk.wikipedia.org/wiki/Асонанс


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2012-04-17 15:39:36 ]
Бажаю птаха високого польоту!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-17 20:50:08 ]
піду записуватись на курси приземлення :) це ж не жарти - з такої висоти бебехнутись :)) жартую-жартую.
дякую, Світлано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-04-17 18:05:41 ]
о є трохи недомовок

і наче недо-чуттів, але іноді здається
наче і дещо лукавих )
згоден, що шукати поезії у ймовірностях
імовірно дуже інтересно
хоч це і не фантастичні ймовірності, правда ж
усе зрештою гра наче (знову наче)
тими банальними матеріями
які у своїй глобальності здебільшого
вже можуть нехтувати або дивитися трохи зверху
і на банальність також

практично із усієї рівноплинної мелодії
наче "вивалюються" лише оті два рядки, що
починаються із "я"
тому що - я - це наголос, Олю
якщо у другому, прикінцевому випадку, це більше
якби оформлено і певніше щодо драматичності

то рядок *я тільки твоя імовірність.*
він змазує оте *я* наголос згідно з цілим ритмом
іде на *тільки*
але це вже Ваша режисура, дивіться як знаєте
а ~
задум і деталі в принципі сподобалися

із побажаннями усіх ймовірно неодмінних
ексклюзивів, різноманітно осяяних


С*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-17 21:00:18 ]
вже вкотре не можу надивуватися, як люди по-різному прочитують один і той же вірш… думаю, може, зробити "я – тільки твоя імовірність" - там точно проситься якийсь розділовий знак, а тире додасть паузу…

а щодо лукавинки - ні, боронь Боже, то така річ, де б я дуже не хотіла допускати чогось невідкритого. Ця тема іноді зринає в літературі, але мені не подобається, як вона розв'язується, тому тут я спробувала, як завжди - напролом. Це десь з тієї серії, де "оставим недочитанный роман в парке на скамье", де кохання легше уникнути, ніж пережити. Бо справді на тих, кого ми любимо, завжди звалюється наше найтяжче - але тут є і плюс - я думаю, це можна ще сприймати і як можливість пошуку нових рівнів розуміння себе і когось…
ну от, стільки всього надумалося… ще не осяяння, правда, але дякую, дуже рада вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-17 18:29:47 ]
Файно, Олю
***
дивитися в очі
рости
останнім благанням
прости

ПСи
"яблучний сад" - я звик що коли "сік" - то "яблучний", а "сад" - яблуневий...
але це лише моя звичка...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-17 21:04:23 ]
о, хай лиш спробує простити, – і останнє благання виявиться далеко не останнім :)) Дякую, ЛЮ!
я справді не зауважила цей яблучний-яблуневий – хотіла якось яблука так непомітно вплести :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-04-18 01:32:30 ]
"проклявши політ без мети" вперто читається "без мітли" :)
а якщо серйозно - сподобався вірш. тільки назву я б ще покрутила.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-18 09:01:36 ]
в певній мірі "без мети" і "без мітли" - синоніми :)) як для кого :)) Досить схематичний у деяких місцях цей вірш, але гм… поки не напишеш - і не зрозумієш...
Дякую, Чо! Щодо назви - я спочатку думала назвати його "Імовірність", а потім вирішила, що ні - вже не дуже імовірність, бо, як кажуть, "процес пішов…". Подумаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-04-18 18:47:51 ]
Добре, Олю!
Дозволю собі загострити твою увагу на двох місцях. просто інформація для роздумів.

1. заувага Ані Малігон. пелена - легка - і справді асонансна рима, але на фоні своїх сусідок, добротних соковитих рим , вона виглядає слабким місцем вірша. що мені теорія? я сприймаю все чисто інтуїтивно. це як в строю солдат, які практично один в один - і раптом якийсь коротун. ну, йде, гарно, в ритм. але кидається в очі. Та й місце не таке, щоб не можна було допрацювати практично за кілька хвилин. І сама знаєш, що такі асонансні рими здебільшого зустрічають в невправних віршах поетів - початківців.(
до речі, а вірність - імовірність мені сприймається вишуканим. може тому, що в коренях тих слів різна вірність.

2. тепер заувага Юрка - яблучний сад. з формального боку - це те саме, що сосновий ліс назвати шишковим. бо слово утворене не від назви дерев, а від назви плодів. хоч на все можна дивитися під різними кутами зору. тим більше, в поезії, яка часто стає цікавою від поєднаності непоєднуваного. хоч і не сказав би, що це оксюморон. подумай, що тобі важливіше в цьому місці. зрештою, можна бути оригінальним ще й тим, що сад зовсім не яблуневий. існують же й інші.

А вірш в цілому - чудовий!

Дякую.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-19 21:52:27 ]
о, Слава, дякую :)) така серйозна робота!
ну справді - такий докладний розбір - я геть розгубилася, бо написала цей вірш "на підйомі" - тобто не особливо задумуючись про техніку, а так - більше від серця, бо йшло… ))
1. Про асонанси - ні, Слав, не можу з тобою згодитись, бо вся сучасна поезія тримається на асонансах, а точні рими - то дуже жорсткі наручники, в них нема волі, нема куди розвернутися. І дуже часто так буває, що приблизна, неточна рима по звучить краще, ніж точна і банальна.

Я не дуже звертаю уваги на рими - більше на зміст, і якщо я знаходжу спосіб чи форму, яка допомагає мені передати його якнайточніше, то ніякі канони мені не перепона, хоча намагаюся балансувати.

2. про яблучний - дякую, буду мати на увазі, бо тут справді мені важливі саме яблука.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-04-19 22:17:15 ]
Ех, Олю, Олю...
Звичайно, що тобі вирішувати, на що звертати увагу, а на що - ні. Тоді вже хоча б звернула увагу на твоїх сусідок по моїй анкеті. У обох із них гарний зміст поеднується з красивими римами. Полозкова, якщо не може підібрати гарну риму, просто не римує той рядок (і я розумію чому - погана рима, нмсд, кидає тінь на рівень естетики автора, не кажу вже про те, що формує смак читача).
Але, що я можу тобі сказати? І так багато сказав. Тоді буду вчитися в тебе більше змісту, ніж римування! Хоч хотілося б усього!..))

))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2012-04-19 22:42:53 ]
о, а я сьогодні саме про рими і зміст пояснювала Ярославу ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-04-19 23:11:02 ]
Зоряно, не ображайся, але за один урок я тебе в свою анкету не запишу( Походиш трохи в гості, повчиш мене, дасиш хоч з десяток уроків - і тоді вже подумаю над твоєю кандидатурою...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-20 10:22:20 ]
Слав, я між твоїх метрів випадково затесалася, коли ти вже передумаєш і зітреш?
Може, я колись і зможу більше працювати на форму, але зараз мені б не схибити в іншому - не збрехати самій собі, не дійти до того стану, коли поезія перетворюється у випендрьож - мені зараз це дуже важливо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2012-04-20 11:15:02 ]
Боронь Боже, яка анкета? Не мені тебе вчити )).І щоб ходити в гості, тре мати куди - нічого новенького ж не пишеш (
А те міркування стосувалося Олиного ставлення до написання віршів, з яким я цілком погоджуюся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-04-20 11:48:25 ]
Та ні, Олю, не затесалася, і тим більше, не випадково. Все мені в тобі подобається - і зміст, і форми, і голос...)
Лише ця одна рима не звучала... тим більше, що є простір для того, щоб її покращити... Але бачу по відгуку Зоряні, що ти нарешті зрозуміла, що я не вимахуюся. Просто, я трохи максималіст. Над деякими місцями своїх віршів (в тому числі й римами, які мене не зовсім влаштовують) я можу думати роками... тому й хотілося донести цю думку до тебе...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2012-04-19 22:45:20 ]
гарно. і яблучний сад - смачно.

погоджуюся з іншими тільки щодо зміни тієї рими. от вимовляю вголос - ну не асонансна вона мені))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-20 10:24:37 ]
гм, гм… певне, мій музикальний слух трохи підкачав… Я думала, що ця рима вибивається лиш на фоні інших більш-менш точних. ОК, значить, ще буду думати, як би по-іншому описати ту легку муку :))) дякую, Зоряно.


1   2   3   Переглянути все