ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Буй
2026.02.04 23:53
Снігова королева
Яскраве сонце посеред зими –
Твоя краса, жадана і холодна.
Не тане під гарячими слізьми
Душі твоєї крижана безодня.

Застигли в ній обидва полюси,
І хто б не намагався їх зігріти –
Усе дарма. Зі свіжої роси

Олена Побийголод
2026.02.04 19:03
1978. Репортаж з хокейного матчу (опера-буфа)
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:

• Коментатор Микола Миколайович Озеров
• Тренер збірної СРСР Віктор Васильович Тихонов
• Нападник збірної СРСР Борис Михайлов
• Захисник збірної СРСР Валерій Васильєв

Ігор Шоха
2026.02.04 18:27
Віргінський чотирикутник
Погрязло у болоті нице лоббі:
епштейни, білли, трампи... отже, всі
помішані на сексі, як на хобі,
помазаники, вдарені по лобі,
без аятол і маоїста сі,
що поки-що зациклені на бомбі.

ІІ

Артур Сіренко
2026.02.04 18:09
Краплі зимового меду
Бородатий мен (у міру сентиментальний)
З думками про острів, схожий на вікінга
Їде в темно-жовтому зледенілому автобусі,
Що має чотири чорні гумові колеса,
Їде по крижаній дорозі міста пафосу
Назустріч блідому Сонцю
(Бо зима – біла краля).
Борода

Борис Костиря
2026.02.04 11:28
Передчасне літо
Ах, це літо таке передчасне,
Що звалилось на голову нам,
Невтоленне, гаряче, прекрасне,
Нагорода за вічний бедлам.

Передчасні ця спека неждана
І це сонце пекуче, жорстке.
Передчасні, як перше кохання,

Микола Дудар
2026.02.03 19:19
***
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.

Іван Потьомкін
2026.02.03 19:03
***
Немає поки що незамінимих на той світ,
Та все ж Всевишнього благаю:
Щоб зберігати справедливість на Землі,
Тільки злочинців слід по-справжньому карати:
Брать поза чергою на той світ, а не саджать за грати.
Зрештою як і тих, хто не знає, що робить,

Артур Курдіновський
2026.02.03 16:59
Осінь посеред зими
Наснилася осінь посеред зими
І наш стадіон, той, що родом з дитинства.
Кружляє пожовкле і втомлене листя...
Далеко від мене скорботні шторми.

Ворота відчинені. Треба зайти,
Бо як же давно не було туди входу!
Повільно заходжу. Вдихаю свободу,

Ірина Білінська
2026.02.03 13:48
Лютий
Сполохані ліси
вслухаються у тишу,
а безгомінь не та —
не ніжна,
як колись…
День під пахвою сну
журу свою колише,
а ніч поміж сирен

Борис Костиря
2026.02.03 10:48
Птах
Співає птах, руйнує темінь
У гущині, у дивних снах.
Співає птах крізь ночі терем.
Співають і любов, і крах.

Ледь чутно долинає стогін,
Любовний шепіт, шал палкий.
А в когось залишився спомин

С М
2026.02.03 05:30
Немає сподівань (The Rolling Stones)
Їхав би до станції
На поїзд би успів
Немає сподівань щодо
Повтору часів о цих

Був багатієм я
Нині я жебрак
Й ніколи в лагіднім житті

Лесь Коваль
2026.02.02 20:41
Птахом
Надішліть мої сни лелеками
ген за обрій, за небокрай,
де любов заливає глеками
росянистий карпатський плай,
щоб слова оселились птицями-
емігрантами в далині
і віддали тепла сторицею
тим, хто дав колись крил мені.

Марія Дем'янюк
2026.02.02 14:09
Мороз морозенко
Щічки, наче бурячки,
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.

Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку

Борис Костиря
2026.02.02 10:35
Пустельний стадіон
Пустельний стадіон. Лиш ти стоїш на ньому,
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.

Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю

Олександр Сушко
2026.02.02 08:56
Ми - світло!
НедоІсус кремлівський на чолі
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.

Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки

Лесь Коваль
2026.02.02 08:43
Клин
Час випускати на волю синиць -
я вдосталь їх грів у долонях,
лину в траву до небес - горілиць,
мріям шепочу: "По конях!":
/рій блискавиць,
хор громовиць
тихне умить
у скронях/.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 Спроба
зоря на нічний перелаз
поклала долоньку-підкову,
порожня земля, і крім нас
на ній не було ще нікого.

ще яблучний сад не доспів,
і ти ще не знаєш про вірність,
у тиші немовлених слів
я – тільки твоя імовірність.

не знаєш, як ліпиться сон
з облич, заскорузлих до маски,
і гасне, піймавшись в полон,
останній промінчик у казки.

хтось інший – о боже, не ти,
проситиме в ночі про воду,
проклявши політ без мети,
свою непташину природу,

торкнеться сивіючих скронь,
пробитий жагою наскрізно,
і в пам'ять про інший вогонь
спитає – яка вона, ніжність?

я – перша твоя пелена,
спаду, коли відкровоточу.
…
яка ж несказанно-легка
ця мука – дивитися в очі.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-04-16 21:36:54
Переглядів сторінки твору 12622
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.753 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.723
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-17 14:20:57 ]
не можу погодитись :))
Асона́нс (лат. assonare — співзвучати) — повторення однакових голосних звукiв у рядку або строфi, що надає вiршованiй мовi милозвучностi, пiдсилює ïï музичнiсть.
Також: неточна рима, в якій співзвучні лише голосні звуки, напр.: гомін — стогін.
http://uk.wikipedia.org/wiki/Асонанс


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2012-04-17 15:39:36 ]
Бажаю птаха високого польоту!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-17 20:50:08 ]
піду записуватись на курси приземлення :) це ж не жарти - з такої висоти бебехнутись :)) жартую-жартую.
дякую, Світлано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-04-17 18:05:41 ]
о є трохи недомовок

і наче недо-чуттів, але іноді здається
наче і дещо лукавих )
згоден, що шукати поезії у ймовірностях
імовірно дуже інтересно
хоч це і не фантастичні ймовірності, правда ж
усе зрештою гра наче (знову наче)
тими банальними матеріями
які у своїй глобальності здебільшого
вже можуть нехтувати або дивитися трохи зверху
і на банальність також

практично із усієї рівноплинної мелодії
наче "вивалюються" лише оті два рядки, що
починаються із "я"
тому що - я - це наголос, Олю
якщо у другому, прикінцевому випадку, це більше
якби оформлено і певніше щодо драматичності

то рядок *я тільки твоя імовірність.*
він змазує оте *я* наголос згідно з цілим ритмом
іде на *тільки*
але це вже Ваша режисура, дивіться як знаєте
а ~
задум і деталі в принципі сподобалися

із побажаннями усіх ймовірно неодмінних
ексклюзивів, різноманітно осяяних


С*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-17 21:00:18 ]
вже вкотре не можу надивуватися, як люди по-різному прочитують один і той же вірш… думаю, може, зробити "я – тільки твоя імовірність" - там точно проситься якийсь розділовий знак, а тире додасть паузу…

а щодо лукавинки - ні, боронь Боже, то така річ, де б я дуже не хотіла допускати чогось невідкритого. Ця тема іноді зринає в літературі, але мені не подобається, як вона розв'язується, тому тут я спробувала, як завжди - напролом. Це десь з тієї серії, де "оставим недочитанный роман в парке на скамье", де кохання легше уникнути, ніж пережити. Бо справді на тих, кого ми любимо, завжди звалюється наше найтяжче - але тут є і плюс - я думаю, це можна ще сприймати і як можливість пошуку нових рівнів розуміння себе і когось…
ну от, стільки всього надумалося… ще не осяяння, правда, але дякую, дуже рада вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-17 18:29:47 ]
Файно, Олю
***
дивитися в очі
рости
останнім благанням
прости

ПСи
"яблучний сад" - я звик що коли "сік" - то "яблучний", а "сад" - яблуневий...
але це лише моя звичка...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-17 21:04:23 ]
о, хай лиш спробує простити, – і останнє благання виявиться далеко не останнім :)) Дякую, ЛЮ!
я справді не зауважила цей яблучний-яблуневий – хотіла якось яблука так непомітно вплести :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-04-18 01:32:30 ]
"проклявши політ без мети" вперто читається "без мітли" :)
а якщо серйозно - сподобався вірш. тільки назву я б ще покрутила.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-18 09:01:36 ]
в певній мірі "без мети" і "без мітли" - синоніми :)) як для кого :)) Досить схематичний у деяких місцях цей вірш, але гм… поки не напишеш - і не зрозумієш...
Дякую, Чо! Щодо назви - я спочатку думала назвати його "Імовірність", а потім вирішила, що ні - вже не дуже імовірність, бо, як кажуть, "процес пішов…". Подумаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-04-18 18:47:51 ]
Добре, Олю!
Дозволю собі загострити твою увагу на двох місцях. просто інформація для роздумів.

1. заувага Ані Малігон. пелена - легка - і справді асонансна рима, але на фоні своїх сусідок, добротних соковитих рим , вона виглядає слабким місцем вірша. що мені теорія? я сприймаю все чисто інтуїтивно. це як в строю солдат, які практично один в один - і раптом якийсь коротун. ну, йде, гарно, в ритм. але кидається в очі. Та й місце не таке, щоб не можна було допрацювати практично за кілька хвилин. І сама знаєш, що такі асонансні рими здебільшого зустрічають в невправних віршах поетів - початківців.(
до речі, а вірність - імовірність мені сприймається вишуканим. може тому, що в коренях тих слів різна вірність.

2. тепер заувага Юрка - яблучний сад. з формального боку - це те саме, що сосновий ліс назвати шишковим. бо слово утворене не від назви дерев, а від назви плодів. хоч на все можна дивитися під різними кутами зору. тим більше, в поезії, яка часто стає цікавою від поєднаності непоєднуваного. хоч і не сказав би, що це оксюморон. подумай, що тобі важливіше в цьому місці. зрештою, можна бути оригінальним ще й тим, що сад зовсім не яблуневий. існують же й інші.

А вірш в цілому - чудовий!

Дякую.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-19 21:52:27 ]
о, Слава, дякую :)) така серйозна робота!
ну справді - такий докладний розбір - я геть розгубилася, бо написала цей вірш "на підйомі" - тобто не особливо задумуючись про техніку, а так - більше від серця, бо йшло… ))
1. Про асонанси - ні, Слав, не можу з тобою згодитись, бо вся сучасна поезія тримається на асонансах, а точні рими - то дуже жорсткі наручники, в них нема волі, нема куди розвернутися. І дуже часто так буває, що приблизна, неточна рима по звучить краще, ніж точна і банальна.

Я не дуже звертаю уваги на рими - більше на зміст, і якщо я знаходжу спосіб чи форму, яка допомагає мені передати його якнайточніше, то ніякі канони мені не перепона, хоча намагаюся балансувати.

2. про яблучний - дякую, буду мати на увазі, бо тут справді мені важливі саме яблука.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-04-19 22:17:15 ]
Ех, Олю, Олю...
Звичайно, що тобі вирішувати, на що звертати увагу, а на що - ні. Тоді вже хоча б звернула увагу на твоїх сусідок по моїй анкеті. У обох із них гарний зміст поеднується з красивими римами. Полозкова, якщо не може підібрати гарну риму, просто не римує той рядок (і я розумію чому - погана рима, нмсд, кидає тінь на рівень естетики автора, не кажу вже про те, що формує смак читача).
Але, що я можу тобі сказати? І так багато сказав. Тоді буду вчитися в тебе більше змісту, ніж римування! Хоч хотілося б усього!..))

))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2012-04-19 22:42:53 ]
о, а я сьогодні саме про рими і зміст пояснювала Ярославу ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-04-19 23:11:02 ]
Зоряно, не ображайся, але за один урок я тебе в свою анкету не запишу( Походиш трохи в гості, повчиш мене, дасиш хоч з десяток уроків - і тоді вже подумаю над твоєю кандидатурою...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-20 10:22:20 ]
Слав, я між твоїх метрів випадково затесалася, коли ти вже передумаєш і зітреш?
Може, я колись і зможу більше працювати на форму, але зараз мені б не схибити в іншому - не збрехати самій собі, не дійти до того стану, коли поезія перетворюється у випендрьож - мені зараз це дуже важливо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2012-04-20 11:15:02 ]
Боронь Боже, яка анкета? Не мені тебе вчити )).І щоб ходити в гості, тре мати куди - нічого новенького ж не пишеш (
А те міркування стосувалося Олиного ставлення до написання віршів, з яким я цілком погоджуюся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-04-20 11:48:25 ]
Та ні, Олю, не затесалася, і тим більше, не випадково. Все мені в тобі подобається - і зміст, і форми, і голос...)
Лише ця одна рима не звучала... тим більше, що є простір для того, щоб її покращити... Але бачу по відгуку Зоряні, що ти нарешті зрозуміла, що я не вимахуюся. Просто, я трохи максималіст. Над деякими місцями своїх віршів (в тому числі й римами, які мене не зовсім влаштовують) я можу думати роками... тому й хотілося донести цю думку до тебе...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2012-04-19 22:45:20 ]
гарно. і яблучний сад - смачно.

погоджуюся з іншими тільки щодо зміни тієї рими. от вимовляю вголос - ну не асонансна вона мені))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-20 10:24:37 ]
гм, гм… певне, мій музикальний слух трохи підкачав… Я думала, що ця рима вибивається лиш на фоні інших більш-менш точних. ОК, значить, ще буду думати, як би по-іншому описати ту легку муку :))) дякую, Зоряно.


1   2   3   Переглянути все