ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.21 22:14
На цвинтарі листя опале
Про щось прошепоче мені,
Немовби коштовні опали,
Розкидані у бистрині.

На цвинтарі листя стражденне
Нам так мовчазливо кричить.
Постійність є у сьогоденні,

Юрій Лазірко
2025.11.21 21:13
мовчіть боги
сумління слова не давало
мовчіть бо ви
розбіглись по нірван підвалах
немов щурі
з небесних кораблів
в землі сирій
покоїться ваш гнів

Юрій Лазірко
2025.11.21 21:11
вже тебе немає поруч і тепла
самоту в душі сьогодні я знайшла
з мого серця аж то смерті
Бог велів тебе не стерти
знемагаю по тобі

я існую бо ти є і вірю снам
ти релігія моя де сам-на-сам

Сергій Губерначук
2025.11.21 16:14
І прийшла Перемога!
Уся Україна в Києві постала.
Зійшов Віктор
од Андрія,
од Первозваного –
Багатоочікуваний.
На Михайла
він, як святий Михаїл, у вогні помаранчевім

Ігор Шоха
2025.11.21 16:07
У мене дуже мало часу
до неминучої біди,
та поки-що і цього разу
як Перебендя у Тараса
ще вештаюсь туди-сюди.
Зів’яло бачене раніше.
Не ті часи і біди інші:
у небо падає земля,

Микола Дудар
2025.11.21 15:58
Багатострадний верші пад
Джерел утомлених від спраги
Не відсторонить листопад
Бо він такий… цікаві справи…
У нього розклад, власний ритм
І безліч сотенних сюрпризів
А ще набрид волюнтаризм
Пустоголових арт-харцизів

Тетяна Левицька
2025.11.21 09:21
Осені прощальної мотив
нотами сумними у етері.
Він мене так легко відпустив,
ніби мріяв сам закрити двері.

Різко безпорадну відірвав
від грудей своїх на теплім ложі,
хоч вагомих не було підстав

Олександр Буй
2025.11.21 02:48
Димок мисливського багаття
Серед осінньої імли...
Згадаймо, хто живий ще, браття,
Як ми щасливими були!

Тісніше наше дружне коло,
Та всіх до нього не збереш:
Не стало Смоляра Миколи,

Борис Костиря
2025.11.20 22:08
Я іду у широкім роздоллі,
В чистім полі без тіні меча.
І поламані, згублені долі
Запалають, немовби свіча.

Я іду у широкім роздоллі.
Хоч кричи у безмежність віків,
Не відкриє криваві долоні

Євген Федчук
2025.11.20 21:46
Прем’єр угорський Орбан заграє
Постійно з москалями. Мутить воду,
Щоби завдати Україні шкоди:
Європа вчасно поміч не дає.
З ним зрозуміло, бо таких, як він
Москва багато в світі розплодила.
На чомусь десь, можливо підловила
І в КаДеБе агент іще оди

Іван Потьомкін
2025.11.20 21:20
Ой учора ізвечора сталася новина:
Зчаровала дівчинонька вдовиного сина.
А як мала чарувати, кликала до хати:
“Зайди, зайди, козаченьку, щось маю сказати!"
Українська народна пісня

Перше ніж сказати своє заповітне,
Запросила козаченька шклянку в

Володимир Мацуцький
2025.11.20 13:41
У Росії немає своєї мови,
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.

В Горова Леся
2025.11.20 10:40
Хмар білосніжні вузлики
Звісили сірі зАв'язки.
Може, то дійство запуску
Ватяних дирижабликів
Під вітродуйну музику?

Так він легенько дмухає -
Листя сухе терасою

С М
2025.11.20 07:42
За рогом тут кіношку
Про Бетмена крутили
Як він літає по небесах –
Чому і я не міг би сам?

Придбавши пару крил
Стіною вліз нагору
Майже стрибав у повітря

Тетяна Левицька
2025.11.20 00:03
На її повіках чорна сажа,
губи й здалеку вульгарні, Васю.
До тієї «самки», як ти кажеш,
жоден кілька років не торкався.
Кривить рот від сорому — дитина
не померла в ній іще донині.
Та хіба нещасна в тому винна,
що в її очах тумани сині?

Борис Костиря
2025.11.19 22:21
Я йду вночі під дощем
крізь ліс. Мені в обличчя
хлище вода, як небесна кара.
Так сторінки історії
вдаряються болючими кинджалами.
Непізнані події
б'ють ляпасами.
Гострими стрілами
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 Спроба
зоря на нічний перелаз
поклала долоньку-підкову,
порожня земля, і крім нас
на ній не було ще нікого.

ще яблучний сад не доспів,
і ти ще не знаєш про вірність,
у тиші немовлених слів
я – тільки твоя імовірність.

не знаєш, як ліпиться сон
з облич, заскорузлих до маски,
і гасне, піймавшись в полон,
останній промінчик у казки.

хтось інший – о боже, не ти,
проситиме в ночі про воду,
проклявши політ без мети,
свою непташину природу,

торкнеться сивіючих скронь,
пробитий жагою наскрізно,
і в пам'ять про інший вогонь
спитає – яка вона, ніжність?

я – перша твоя пелена,
спаду, коли відкровоточу.

яка ж несказанно-легка
ця мука – дивитися в очі.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-04-16 21:36:54
Переглядів сторінки твору 12442
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.753 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.723
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-17 14:20:57 ]
не можу погодитись :))
Асона́нс (лат. assonare — співзвучати) — повторення однакових голосних звукiв у рядку або строфi, що надає вiршованiй мовi милозвучностi, пiдсилює ïï музичнiсть.
Також: неточна рима, в якій співзвучні лише голосні звуки, напр.: гомін — стогін.
http://uk.wikipedia.org/wiki/Асонанс


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2012-04-17 15:39:36 ]
Бажаю птаха високого польоту!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-17 20:50:08 ]
піду записуватись на курси приземлення :) це ж не жарти - з такої висоти бебехнутись :)) жартую-жартую.
дякую, Світлано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-04-17 18:05:41 ]
о є трохи недомовок

і наче недо-чуттів, але іноді здається
наче і дещо лукавих )
згоден, що шукати поезії у ймовірностях
імовірно дуже інтересно
хоч це і не фантастичні ймовірності, правда ж
усе зрештою гра наче (знову наче)
тими банальними матеріями
які у своїй глобальності здебільшого
вже можуть нехтувати або дивитися трохи зверху
і на банальність також

практично із усієї рівноплинної мелодії
наче "вивалюються" лише оті два рядки, що
починаються із "я"
тому що - я - це наголос, Олю
якщо у другому, прикінцевому випадку, це більше
якби оформлено і певніше щодо драматичності

то рядок *я тільки твоя імовірність.*
він змазує оте *я* наголос згідно з цілим ритмом
іде на *тільки*
але це вже Ваша режисура, дивіться як знаєте
а ~
задум і деталі в принципі сподобалися

із побажаннями усіх ймовірно неодмінних
ексклюзивів, різноманітно осяяних


С*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-17 21:00:18 ]
вже вкотре не можу надивуватися, як люди по-різному прочитують один і той же вірш… думаю, може, зробити "я – тільки твоя імовірність" - там точно проситься якийсь розділовий знак, а тире додасть паузу…

а щодо лукавинки - ні, боронь Боже, то така річ, де б я дуже не хотіла допускати чогось невідкритого. Ця тема іноді зринає в літературі, але мені не подобається, як вона розв'язується, тому тут я спробувала, як завжди - напролом. Це десь з тієї серії, де "оставим недочитанный роман в парке на скамье", де кохання легше уникнути, ніж пережити. Бо справді на тих, кого ми любимо, завжди звалюється наше найтяжче - але тут є і плюс - я думаю, це можна ще сприймати і як можливість пошуку нових рівнів розуміння себе і когось…
ну от, стільки всього надумалося… ще не осяяння, правда, але дякую, дуже рада вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-17 18:29:47 ]
Файно, Олю
***
дивитися в очі
рости
останнім благанням
прости

ПСи
"яблучний сад" - я звик що коли "сік" - то "яблучний", а "сад" - яблуневий...
але це лише моя звичка...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-17 21:04:23 ]
о, хай лиш спробує простити, – і останнє благання виявиться далеко не останнім :)) Дякую, ЛЮ!
я справді не зауважила цей яблучний-яблуневий – хотіла якось яблука так непомітно вплести :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-04-18 01:32:30 ]
"проклявши політ без мети" вперто читається "без мітли" :)
а якщо серйозно - сподобався вірш. тільки назву я б ще покрутила.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-18 09:01:36 ]
в певній мірі "без мети" і "без мітли" - синоніми :)) як для кого :)) Досить схематичний у деяких місцях цей вірш, але гм… поки не напишеш - і не зрозумієш...
Дякую, Чо! Щодо назви - я спочатку думала назвати його "Імовірність", а потім вирішила, що ні - вже не дуже імовірність, бо, як кажуть, "процес пішов…". Подумаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-04-18 18:47:51 ]
Добре, Олю!
Дозволю собі загострити твою увагу на двох місцях. просто інформація для роздумів.

1. заувага Ані Малігон. пелена - легка - і справді асонансна рима, але на фоні своїх сусідок, добротних соковитих рим , вона виглядає слабким місцем вірша. що мені теорія? я сприймаю все чисто інтуїтивно. це як в строю солдат, які практично один в один - і раптом якийсь коротун. ну, йде, гарно, в ритм. але кидається в очі. Та й місце не таке, щоб не можна було допрацювати практично за кілька хвилин. І сама знаєш, що такі асонансні рими здебільшого зустрічають в невправних віршах поетів - початківців.(
до речі, а вірність - імовірність мені сприймається вишуканим. може тому, що в коренях тих слів різна вірність.

2. тепер заувага Юрка - яблучний сад. з формального боку - це те саме, що сосновий ліс назвати шишковим. бо слово утворене не від назви дерев, а від назви плодів. хоч на все можна дивитися під різними кутами зору. тим більше, в поезії, яка часто стає цікавою від поєднаності непоєднуваного. хоч і не сказав би, що це оксюморон. подумай, що тобі важливіше в цьому місці. зрештою, можна бути оригінальним ще й тим, що сад зовсім не яблуневий. існують же й інші.

А вірш в цілому - чудовий!

Дякую.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-19 21:52:27 ]
о, Слава, дякую :)) така серйозна робота!
ну справді - такий докладний розбір - я геть розгубилася, бо написала цей вірш "на підйомі" - тобто не особливо задумуючись про техніку, а так - більше від серця, бо йшло… ))
1. Про асонанси - ні, Слав, не можу з тобою згодитись, бо вся сучасна поезія тримається на асонансах, а точні рими - то дуже жорсткі наручники, в них нема волі, нема куди розвернутися. І дуже часто так буває, що приблизна, неточна рима по звучить краще, ніж точна і банальна.

Я не дуже звертаю уваги на рими - більше на зміст, і якщо я знаходжу спосіб чи форму, яка допомагає мені передати його якнайточніше, то ніякі канони мені не перепона, хоча намагаюся балансувати.

2. про яблучний - дякую, буду мати на увазі, бо тут справді мені важливі саме яблука.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-04-19 22:17:15 ]
Ех, Олю, Олю...
Звичайно, що тобі вирішувати, на що звертати увагу, а на що - ні. Тоді вже хоча б звернула увагу на твоїх сусідок по моїй анкеті. У обох із них гарний зміст поеднується з красивими римами. Полозкова, якщо не може підібрати гарну риму, просто не римує той рядок (і я розумію чому - погана рима, нмсд, кидає тінь на рівень естетики автора, не кажу вже про те, що формує смак читача).
Але, що я можу тобі сказати? І так багато сказав. Тоді буду вчитися в тебе більше змісту, ніж римування! Хоч хотілося б усього!..))

))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2012-04-19 22:42:53 ]
о, а я сьогодні саме про рими і зміст пояснювала Ярославу ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-04-19 23:11:02 ]
Зоряно, не ображайся, але за один урок я тебе в свою анкету не запишу( Походиш трохи в гості, повчиш мене, дасиш хоч з десяток уроків - і тоді вже подумаю над твоєю кандидатурою...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-20 10:22:20 ]
Слав, я між твоїх метрів випадково затесалася, коли ти вже передумаєш і зітреш?
Може, я колись і зможу більше працювати на форму, але зараз мені б не схибити в іншому - не збрехати самій собі, не дійти до того стану, коли поезія перетворюється у випендрьож - мені зараз це дуже важливо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2012-04-20 11:15:02 ]
Боронь Боже, яка анкета? Не мені тебе вчити )).І щоб ходити в гості, тре мати куди - нічого новенького ж не пишеш (
А те міркування стосувалося Олиного ставлення до написання віршів, з яким я цілком погоджуюся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-04-20 11:48:25 ]
Та ні, Олю, не затесалася, і тим більше, не випадково. Все мені в тобі подобається - і зміст, і форми, і голос...)
Лише ця одна рима не звучала... тим більше, що є простір для того, щоб її покращити... Але бачу по відгуку Зоряні, що ти нарешті зрозуміла, що я не вимахуюся. Просто, я трохи максималіст. Над деякими місцями своїх віршів (в тому числі й римами, які мене не зовсім влаштовують) я можу думати роками... тому й хотілося донести цю думку до тебе...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2012-04-19 22:45:20 ]
гарно. і яблучний сад - смачно.

погоджуюся з іншими тільки щодо зміни тієї рими. от вимовляю вголос - ну не асонансна вона мені))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-20 10:24:37 ]
гм, гм… певне, мій музикальний слух трохи підкачав… Я думала, що ця рима вибивається лиш на фоні інших більш-менш точних. ОК, значить, ще буду думати, як би по-іншому описати ту легку муку :))) дякую, Зоряно.


1   2   3   Переглянути все