ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні

С М
2026.01.29 18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів невисловлених рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…

Олена Побийголод
2026.01.29 10:42
Із Іллі Еренбурга (1891-1967)

Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,

і є душа – іще не скорена,

Ярослав Чорногуз
2026.01.29 05:37
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.

Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші

 чуття
Образ твору  
є інакші буття
для чуттів імовірно інакших
як немає межі
для чуття не існує межі
є нечуване ми
для якого існує все наше
як нема безчуттів
для буттів неймовірно чужих








 



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-05-12 21:10:03
Переглядів сторінки твору 7242
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.838
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.01.30 06:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-05-12 23:09:51 ]
рубіКубіка :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-05-12 23:13:25 ]
& руді ща всем поставит пива..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-12 23:09:59 ]
Мені дуже цікаво було вчитуватися і думати, але останні 2 рядки таки завели в глухий кут:
"як нема безчуттів
для буттів неймовірно чужих"




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-05-12 23:17:37 ]
о Ларисо, та хто ж вчитується і вдумується в поезії -
хіба це технічні мануали?

як нема чуття, то це і є оте безчуття
хоч насправді його ~ нема

із усім уклінними дяками за цікавість
& найсвітлішими виявленнями шанувань

завжди


С*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-05-12 23:20:08 ]
справжнє чуття не потребує межі. та й для чого?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-05-12 23:30:05 ]
авжеж, у самісіньке яблучко, о Терцино

радий поверненню & приязній появі
вдячий за світлу безпосередність
розумінь

із усіма правдешніми
травнево~квітковими
побажаннями

осяйного



С*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-05-13 00:56:15 ]



є інакші буття
паралельні й перпендикулярні
в них інакші системи
розгойданих координат
по аорті пливу
роздивляючись по-капілярно
неймовірно чужа
в коридорах знайомих палат… :о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-05-13 02:42:44 ]
о сьогодні трохи згадували айсберґи.. апять)


...як заходиш, направо
і потім наліво, прямо
хто б не був, не лякайся його
се праведний біль
все свої як чужі
як свої неодмінно & явно
час проходить за грубі стіни
легко як стій
...все повернеться вмить
вічне літо похмуро-тихе
час кудись і чогось летить
між думки & дзвінки
хто себе впіймав, убив
розтяв безтямно
як вода цей релаксний мотив
і вогні у воді


С*







Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-16 22:12:05 ]
все у всьому… :))
дуже сподобався цей вірш - в ньому багато повітря...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-05-17 07:18:47 ]

усе імовірно, Олю

Вам багато чого відкрито, я не маю жодного сумніву

це в принципі на кухонний погляд ) конструкція
яку ну зовсім трішки підзавернули, додали назву,
котра відповідає букві але не духові
і доповнили цілком самоцінною картинкою

вийшла майже ікебана
або ймовірно щось таке як dub
(оглядаєцця чи не підкрався раптом якійсь тонкий знавець)
ну майже...

це все в принципі не те щоби серйозно
але у кожній забавці є доля забавки
& таке інше, Ви це все гарно знаєте
і самі

правдиво вдячний, що не пошкодували часу
бо справді хтозна, що саме і за чим зреагує
у тій частині свідомості
яка є тиглем
у котрому все випробовуються сполуки
& у деяких випадках навіть виходить щось подібне на...

(трохи забалакався)


із правдивими привітальними & уклінними
еманаціями травнево~
всецвітними

& іншими улюбленими
винятковостями



С*





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-05-23 13:10:53 ]
Багатовимірно, чуттєво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-05-23 20:53:44 ]
ну так, все починається наче від простого віддзеркалення ~

наприклад висловити *відчуття чуття*
& дальше зупинитися майже неможливо
бо навіть найтонше відлуння чуття
є так само відчуття


:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-05-23 21:41:36 ]
О це вже антична філософія :)) мабуть, так!