ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Терен
2026.04.18 13:44
Синонімічний ряд життєпису
                    І
Неповторимі доля і судьба
і очевидно – це одне й те саме,
як човник із паперу – орігамі,
так само, як життя – це боротьба,
як сум, жура і туга – це журба
поета над печальними рядками...
...............................

Юрій Гундарів
2026.04.18 13:06
Акварель Тараса
У Музеї Заповіту в Переяславі презентували акварель «Михайлівський Золотоверхий монастир у Києві» Тараса Шевченка, яка тривалий час вважалася втраченою.
Комплексна експертиза підтвердила: картину створено у 1840-х роках, і вона належить пензлю Кобзаря.

Борис Костиря
2026.04.18 12:59
Безпритульний
Безпритульний іде під дощем.
Пропікає вода до основи.
Він від світу закрився плащем,
Не знайшовши для неба обнови.

Безпритульний іде без мети,
В ліс густий, в безпритульності морок.
Не дано ж бо думкам розцвісти

Охмуд Песецький
2026.04.18 11:27
Природний стан
Король води й повітря - тільки він,
Життя служитель і господар,
У праві ставити на кін
Багатства людства і природи.

Не виступай ні "за", ні "проти", -
Собі кажу, - живи й терпи,
І не нагадуй про чесноти,

Олена Побийголод
2026.04.18 07:54
1958. Присядьмо на доріжку
Володимир Диховичний (1911-1963),
Моріс Слободськой (1913-1991)

Коли не знавали досягнень казкових,
у давні, минулі часи –
чекаючи коней по трактах поштових,
співали мандрівці усі:

Іван Потьомкін
2026.04.17 20:42
Одвічне горе України
Як не втомивсь ти на роботі
(боровсь зі сном та протирав штани),
То не Америку з Європою вини,
Що не цілком беруть на себе наші клопоти,
А ледарів таких, як ти, та казнокрадів усесильних,
Та жевжиків, пролізлих в Раду бозна яким чином,
Та тих, хто н

хома дідим
2026.04.17 18:44
* 46 *
білий брудний голуб
із тьмяними рожево яскравими
лапами
сторожкий мов отруювач
у якого при собі
отрута і намір
скрадається підскоком
межею тіні й осоння

С М
2026.04.17 17:32
Лав Стріт (The Doors)
живе на лав стріт
любить свою лав стріт
у неї дім і сад є
всі нагоди і пригоди

у неї є халати й мавпи
лінтюхи у діамантах
має мудрість і відає суть

Юрій Лазірко
2026.04.17 15:34
Віче З Янголами -- українська блюзова балада
троє нас
набралося на віче
на безлюдді повному
корчма
де за біль
розносить вина
відчай
павутиння тче

Костянтин Ватульов
2026.04.17 15:06
І знов
І знов сидить в півоберта та абрис ніжного плеча
На стінці тінню крізь зачинене фіранкою вікно.
В руці фужер, а там настоянка холодна та терпка,
Невже влаштовує на даний час її все це цілком ?

На білій шкірі видно анемічні сині русла вен,
На шиї об

Борис Костиря
2026.04.17 12:06
Розчинення
Стійка душа розчинить у собі
Тривоги й болі, як міцні метали.
Те, що прийшло в запеклій боротьбі,
Повільно і розпачливо розтало.

Розтали в плесі озера чуття,
Потужні пристрасті, земні закони.
Не викликає більше співчуття

хома дідим
2026.04.16 19:57
* 45 *
ось поет на променаді
проминає повію
мова тут не
про молодих поетів які
те саме що повії
або старих повій
котрі чим не поети
отже

Костянтин Ватульов
2026.04.16 19:17
Розповім
Розповім тобі казку про літній насичений вечір,
Там лілійника жовтого довго п’янить аромат.
Там стежинка вузька поміж хат у травичці зеленій
Упирається в став, де качки на воді майорять.

Розповім тобі казку про осінь з молочним туманом,
Що вкриває

Євген Федчук
2026.04.16 17:52
Як Юрій Довгорукий намагався Русь захопити
Упереджуючий «удар» Ізяслава.

Життя мина. Уже на схилі літ,
Коли рука не здатна меч тримати,
Схотілося перо до рук узяти,
Щоб змалювати той далекий світ,
Якого вже назад не повернуть.
Схотілося події описати,

Артур Сіренко
2026.04.16 17:04
Вулиця граків
Я довго йшов
Вулицями міста граків,
Так довго, що забув назву міста –
Цього міста темних вікон
І злих поглядів сажотрусів
Міста, яке занедбало своє ім’я.

Я шукав Істину

Охмуд Песецький
2026.04.16 13:18
На круги
Знати про гостинці мав би вчасно,
І про красну мову бранзолет -
То й кохання ватрище б не згасло,
Щастя поривалось би на злет.

Ну окей, життя іде як шоу,
Слухай-но сюди й собі прикинь -
Тільки ми побачимося знову,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Інша поезія):

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Павло Інкаєв
2025.11.29

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Василь Пастернак
2025.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оля Лахоцька / Інша поезія

 Етюд до створення світу (фрагмент 2)
земля на початку була трохи безвидна,
але зовсім не пуста –
на ній росла праісторична папороть
і водилася всіляка химерна живність.
перелесник у зеленому затінку
награвав на черемховій сопілці,
мавки прали полотна у струмках,
а дядько ох мирно
займався селекцією мухоморів
у власній неоновій теплиці.

земля була запашна
і цілковито приручена.
мама щовечора кликала її
пити парне молоко,
а світлячки збиралися
під її подушкою на нічліг.

їй би тоді і в голову не збрело
(ні за яких обставин)
чого-небудь хотіти чи шукати.
світ обертався навколо неї самої,
вона ж бо вірила тому, що бачила –
і зоставалася непорушною.

але якось вночі ангел прив'язав
до могутнього стовбура дерева,
що росте в центрі галактики,
рубіновий ліхтарик –
її вільне медвяне сонце.
епоха, коли воно щоранку
черпало трохи вогню на сході,
щоб вилити його на заході,
закінчилася.

і земля… не те, щоб зрушилася…
по суті, нічого так і не змінилося,
тільки я тепер точно знаю,
що мій світ обертається
навколо тебе.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-05-29 18:40:59
Переглядів сторінки твору 7072
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.249 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.814
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-06-02 12:14:53 ]
о, ти знаєш, я чогось останнім часом все приміряю на себе амплуа майстра розказувати казки :)) якась така безумна ідея прийшла в голову :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-05-31 22:41:47 ]
можливо наприкінці трохи схимічили таке сумирне наче
враження Олю
або знову незнаю

ніби якщо вже така розв*язка сеї надзвичайно чудової
космогонічної пасторалі мала бути, тоді вже

*що мій світ обертається
навколо Тебе.*

( але не ТЕБЕ, одна величенька літера цілком досягає )


...навіть і не знаю чому на цих сторінках не можу ніяк
втриматися, щоби якось не втрутитися у процес
на всіх інших практично ~ майже ніколи

( це не від зла, чи від Вашого неадеквату
але справді не знаю, так є )


загалом чудово~правдиво~надзвичайно
незмінно & з усіма радісними
приправами

із прийдешнім літом



С*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-06-02 12:26:09 ]
ну, можливо. У мене цей вірш взагалі почався з кінця - тобто пройшла ця аналогія, коли люди спочатку вірили, ніби земля знаходиться в центрі світу, а потім Галілей все порахував і вона почала крутитися навколо Сонця… - я цей момент перенесла на власний світ - і пережила таке дивовижне відчуття, коли втрачається опора під ногами :)

Не треба писати тебе з великої - тут нема нічого божественного, це така маленька космогонія власного світу :)

Сонце-Місяцю, я дуже рада усім вашим втручанням - і це теж важко пояснити, чому. Дуже багато з того, що ви пишете і перекладаєте, мені цікаве - воно красиве і … наче трохи страшне :)) так само мені важко собі уявити, наприклад, як можна любити хард-рок - але щось в ньому притягальне є… Якось прибігає моя шестирічна малеча і каже - мама, не виключай цю музику, вона така красива… А звучала unforgiven металіки… і я подумала - як багато є ще такого, чого я не розумію, але воно прекрасне :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-04 20:15:44 ]
Я сьогодні вже вдруге чи втретє вживаю такий сполучник як "якби". Бо були на те причини - я моделював ситуації, і вони мене жахали. Або, може, не так щоб жахали, але і не сприяли якимсь особливо телячим радощам.
І ось Ваш вірш.
для мене такий був би апогеєм. Я міг би почивати на лаврах, а також і засмучитись, бо це апогей. Далі - нічого вищого з того високого, що мені під силу.
Вітаю Вас з, НМСДД, досить визначним твором.
Для Вас він, НМСДД, навряд чи апогейний :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-06-05 19:22:53 ]
ох, Гаррі, я теж іноді дивлюся на ваші вірші і думаю, що до такого легкого і елегантного гумору навряд чи колись дотягнуся :))) до апогею нам обом ще далеко.
Вчора прибігла моя десятирічна доця з вулиці і розказує: вони з подружками обговорювали, хто ким стане, коли виросте. І оскільки вона часто бере на вулицю книжку, одна дівчинка їй так єхидненько зауважила: а ти, Юля, певне станеш поетом і будеш писати сопливі віршики для дітей. Моя Юля аж підстрибнула і відповіла: та коли я стану поетом, я буду писати такі пісні, що їх вся країна співатиме!
Я так за неї пораділа :))) нам би такий ракурс :)))