ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2020.02.21 06:28
Увірував
Увірував у тебе Україно!
Не я один, – Герої Небесної сотні,
Ті, хто бій прийняли на сході сьогодні,
Не схиливши у покорі коліна.
Увірують ті, хто прийде за нами,
Оті, хто не зречеться духу свободи
І Переяславської не підпишуть угоди,
І випалять смо

Віктор Кучерук
2020.02.21 05:32
* * *
Коли дрімають нишком
Завжди лайливі пси, –
Я чую слів непишних
Невтомні голоси.
З’являються нізвідки,
Натхненню завдяки, –
Мого безсоння свідки,
Нічних потуг вершки.

Віктор Кучерук
2020.02.20 22:25
* * *
Половіють зорі на світанні
І згасають, наче ліхтарі, –
Пригорнися ще раз на прощання
І вуста устами обігрій.
У досвітню пору якнайкраще
Жовтим цвітом квітнуть буркуни, –
Не лишай мене напризволяще,
Посеред лукавої весни.

Олександр Панін
2020.02.20 19:47
Танго ассасинів
На основі відеокліпу:
"John Powell - Assassin's Tango"

Assassin's Tango,
тобто - танго вбивць -
то назва відеокліпу,
де попри гангстерські війни,
двоє кохають і танцюють

Козак Дума
2020.02.20 15:52
Шоста зима
Ми честь свою і гідність захистили
у чотирнадцятім, із кров’ю, на снігу,
в кулак зібравши свою волю й сили.
Сьогодні нам говорять: «Ви в боргу!»

Що сталося? Куди бредеш, народе,
уперши більма в ясла, і мовчиш?!
Вже не потрібні воля і свобода?

Євген Федчук
2020.02.20 15:41
Хмельницький
Якось несподівано захопила старість,
Вчора ще енергія била через край,
А сьогодні думати тільки і зосталось,
Що мене очікує:пекло або рай.
Що мене очікує – я і сам не знаю.
Жити намагався наче без гріха,
Але доля, кажуть, свій рахунок має,
А вона н

Тетяна Левицька
2020.02.20 15:16
Бог не прощає смертної вини
Війна скінчиться, вбивце, у полон
здасися, не радій що снайпер схибив.
У кожного є свій армагеддон,
здируть і шкіру, як луску із риби.

Гряде розплата за жорстокість, кат!
Настане черга скинути забрало.
На цвинтарі - прокляття, сльози втрат ,

Сергій Губерначук
2020.02.20 12:34
Блеф
Цей рух між елементами буття –
злиденний покер аж до самогубства –
повсюдний блеф гріха чи боголюбства –
блеф задля гри в життя без каяття!

П’яніє ґеніальність у нужді –
зливається з божественним началом –
їй коряться піґмеї і вожді –

Микола Соболь
2020.02.20 07:14
Віршата ллються із душі
Чай без цукру зробить ранок ситим.
Не люблю писати уночі.
Хіба пелька тістечком забита
Провіршує рим складні ключі?

Кажуть: лине муза не до пуза.
Спродаю святкові кунтуші.
Бо поет у долі вічний лузер,

Королева Гір
2020.02.19 23:59
Запалю лампадку
Запалю лампадку знову на вікні,
За НЕБЕСНУ СОТНЮ ці скорботні дні.
Роковини шості...шості...та не в снах,
Це - болюча рана, думка голосна.

Не палають шини на майдані скрізь,
Але плинуть ріки, не води, а й сліз,
Не стоять намети, не буде гуде майда

Козак Дума
2020.02.19 23:21
Хмаринка
Вітер немов балерину
в небі хмарину кружляв,
в танці до сонця він линув,
принцом себе уявляв.
Раптом зітхнув, в гай повернув,
ліг під кущем відпочити –
плинув у сни серед весни,
бачив хмарину у квітах.

Олександр Сушко
2020.02.19 20:09
Парнусем лехайм!
Нарешті! Ура! Алілуя!
Грипозна минулась халепа!
Давай я тебе поцілую,
Щоб настрій піднявся до неба.

Заскніла любов без обіймів,
Втомилася слухати чмихи.
Чахоточний вірусняк здимів,

Олександр Панін
2020.02.19 18:57
Кохання, яке пішло
Зелені схили, мала альтанка,
Де не зустріти кохання вже,
І таємницю побачень давніх
Альтанка вірно береже…

Дівча ласкаве, красуня мила,
Твій образ чистий - кохання цвіт,
Як ти світилась, як ти любила,

Козак Дума
2020.02.19 18:19
Дочекалися
Яка стратегія, навчання де з-під палки,
де на роялі – тільки без трусів,
де президент не може без шпаргалки...
Діждалися покращення часів?!

Євген Федчук
2020.02.19 15:41
Ярема Вишневецький
Яремо, Яремочко, що ж ти наробив,
Всю Вкраїну-матінку кровію залив?
Чи тебе зродила справді Україна,
Отакого злого невдячного сина?
Як же ти на матір підняв свою руку,
Залишив по собі стогін, плач і муки?
Чи ж того хотіла твоя рідна мати
Щоб ім’ям

Вікторія Лимарівна
2020.02.19 14:08
Потяг час`у
З несамовитою швидкістю потяг,
не зупиняючись, мчиться вперед.
Брами йому відчиняють, ворота.
Тільки й бажає про зоряний злет.

Потяг час`у в неймовірному русі
лине в безмежність, зупинок нема.
Десь там, далекий перон його змусить
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Інша поезія):

Янка Кара
2020.01.05

Сергій Зубець
2020.01.01

Наталья Иванова Харина
2019.11.28

Тетяна Глінчук
2019.11.14

Владимир Лесник
2019.10.31

Анатолій Філософ
2019.10.03

Дмитро Заєць
2019.08.06






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оля Лахоцька / Інша поезія

 Ми
коли я кажу, що ми, як два вуха –
повернуті в різні боки і тому не чуємо одне одного,
ти заперечуєш: ми не два ока,
і нам не треба дивитись в одному напрямку.
можливо, ми – дві руки,
що одна з них, тримаючи книжку,
не розуміє, для чого інша гортає сторінки, –
такі однакові, але такі несхожі…
що у нас спільного?

якось стара зморшкувата дорога,
що курила люльку, сидячи біля замшілого каменя,
сказала мені пізнім надвечір'ям:
ваші тіла – два черевики:
один не має смислу без другого,
ви все життя доганяєте одне одного,
то відстаючи, то випереджаючи –
бо лиш так ви рухаєтесь.
і тільки той, хто одягнув вас, – птах…





• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання
• Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-05-25 22:54:13
Переглядів сторінки твору 1254
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.380 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.838
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-05-25 23:18:49 ]
Мудрі речі сказала дорога, і ЛГ. І автор, звичайно!
"Ростемо ж ми, гей!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-25 23:23:01 ]
ну, сподіваюся, що хоча б птах знає, куди йде :))
дякую, Іване!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-05-26 00:19:50 ]
гарна образність, вічна тема, чудовий твір


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-26 11:22:24 ]
дуже дякую, Таню! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-05-26 09:42:07 ]
Замислює... Підтримую думку Івана.
Але останній рядок чогось мене сумніває... Чи то оте, що птах - одягнув (щодо птаха в буквальному сенсі воно якось усміхає навіть)- сумнівне, чи то Птах - хочеться з великої літери. А ще краще, якби було щось на кшталт (воно до дороги і до черевиків якось точніше прилягає):
І тільки той, хто вас провадить, - птах...(Птах)?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-26 11:20:41 ]
о, бачите - ви не допускаєте уявлення, що людина може бути частиною якогось іншого (вищого) цілого - а перехід саме до цієї думки я хотіла вибудувати у вірші. Тобто "провадить вас" - все ще зберігає цей поділ на окремих незалежних людей, і той птах - теж сприймається як щось відособлене від тих, кого провадить. А насправді - я подаю це як здогад, припущення - що немає мене, тебе, птаха - є одна жива сутність, яка проявляє себе на землі в окремих людях… :)) і ще така думка цікава приходить - коли ці черевики зносяться, чи ж птах не придбає собі нові, щоб іти далі?...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-05-26 12:15:56 ]
Я допускаю це, Олю, але у вірші я цього не відчула. "той, хто одягнув вас" - це вже звучить відокремлено.
І потім... я думала, що кому-кому, а птахові, щоб іти(?) далі черевики навряд чи потрібні.))) У нього є крила. Свійська птиця і та - певно, мріє колись злетіти.
Оль, я не чіпляюсь, я просто намагаюсь зрозуміти. Тому Ви вибачте за ці коментарі, якщо вони Вам здаються зовсім недоречні, то видаліть. Добре?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-26 12:23:38 ]
пані Любо! це чудовий коментар! просто я вже цей вірш декому показувала :)) і сумніви були десь такі ж. Ну, справді, я розумію, що це дуже нелогічно - птах іде. Але я й не намагалася зробити тут все дуже логічним, бо не дуже піддається все це поясненням.
А написався вірш так - я довго думала над важливим для себе питанням і от наче картинка в голові проявилася - ця стара жінка-дорога, яка добре розуміється на взутті :)) бо вже бачила не одних таких, як ми :)) і раз - сіла й записала… а потім ще тиждень мучилася над першою частиною - вона якраз і логічна :))

Може, це я трохи нетактовно вам відповіла у першому коментарі, не сердьтеся на мене, будь ласка :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-05-26 12:24:19 ]
Олю, мабуть, твоji вiршi нiколи не набриднуть менi. завжди дивуеш, вражаеш у хорошому розумiннi. а цей вiрш не схожий на твоji попереднi.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-26 12:25:47 ]
дякую, Маріанночко :) я дуже рада!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2012-05-26 18:58:24 ]
Судячи з вірша, в тебе, Олю, однаково сильні відчуття побутових бурунів і глибин закоханості...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-27 12:43:19 ]
ох вже ті побутові буруни :)) хотіла б їх не помічати, але не вдається :)) дякую, пане Вікторе, дуже рада вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-05-31 22:44:59 ]
оце дуже навіть насправді класно все

*тішиться майже по-дитячому, що уникнув
притаманних * длинных благородных объяснений (с)

оце - воно


С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-06-02 12:33:03 ]
о, а мені цей вірш виглядав таким брунатно-коричневим :) майже без додаткових кольорів, аж сумнівалася, чи варто комусь показувати :)) дякую, Сонце-Місяцю!
/тішиться справді по-дитячому :)/