ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарів
2026.04.18 13:06
У Музеї Заповіту в Переяславі презентували акварель «Михайлівський Золотоверхий монастир у Києві» Тараса Шевченка, яка тривалий час вважалася втраченою.
Комплексна експертиза підтвердила: картину створено у 1840-х роках, і вона належить пензлю Кобзаря.

Борис Костиря
2026.04.18 12:59
Безпритульний іде під дощем.
Пропікає вода до основи.
Він від світу закрився плащем,
Не знайшовши для неба обнови.

Безпритульний іде без мети,
В ліс густий, в безпритульності морок.
Не дано ж бо думкам розцвісти

Охмуд Песецький
2026.04.18 11:27
Король води й повітря - тільки він,
Життя служитель і господар,
У праві ставити на кін
Багатства людства і природи.

Не виступай ні "за", ні "проти", -
Собі кажу, - живи й терпи,
І не нагадуй про чесноти,

Олена Побийголод
2026.04.18 07:54
Володимир Диховичний (1911-1963),
Моріс Слободськой (1913-1991)

Коли не знавали досягнень казкових,
у давні, минулі часи –
чекаючи коней по трактах поштових,
співали мандрівці усі:

Іван Потьомкін
2026.04.17 20:42
Як не втомивсь ти на роботі
(боровсь зі сном та протирав штани),
То не Америку з Європою вини,
Що не цілком беруть на себе наші клопоти,
А ледарів таких, як ти, та казнокрадів усесильних,
Та жевжиків, пролізлих в Раду бозна яким чином,
Та тих, хто н

хома дідим
2026.04.17 18:44
білий брудний голуб
із тьмяними рожево яскравими
лапами
сторожкий мов отруювач
у якого при собі
отрута і намір
скрадається підскоком
межею тіні й осоння

С М
2026.04.17 17:32
живе на лав стріт
любить свою лав стріт
у неї дім і сад є
всі нагоди і пригоди

у неї є халати й мавпи
лінтюхи у діамантах
має мудрість і відає суть

Юрій Лазірко
2026.04.17 15:34
троє нас
набралося на віче
на безлюдді повному
корчма
де за біль
розносить вина
відчай
павутиння тче

Костянтин Ватульов
2026.04.17 15:06
І знов сидить в півоберта та абрис ніжного плеча
На стінці тінню крізь зачинене фіранкою вікно.
В руці фужер, а там настоянка холодна та терпка,
Невже влаштовує на даний час її все це цілком ?

На білій шкірі видно анемічні сині русла вен,
На шиї об

Борис Костиря
2026.04.17 12:06
Стійка душа розчинить у собі
Тривоги й болі, як міцні метали.
Те, що прийшло в запеклій боротьбі,
Повільно і розпачливо розтало.

Розтали в плесі озера чуття,
Потужні пристрасті, земні закони.
Не викликає більше співчуття

хома дідим
2026.04.16 19:57
ось поет на променаді
проминає повію
мова тут не
про молодих поетів які
те саме що повії
або старих повій
котрі чим не поети
отже

Костянтин Ватульов
2026.04.16 19:17
Розповім тобі казку про літній насичений вечір,
Там лілійника жовтого довго п’янить аромат.
Там стежинка вузька поміж хат у травичці зеленій
Упирається в став, де качки на воді майорять.

Розповім тобі казку про осінь з молочним туманом,
Що вкриває

Євген Федчук
2026.04.16 17:52
Упереджуючий «удар» Ізяслава.

Життя мина. Уже на схилі літ,
Коли рука не здатна меч тримати,
Схотілося перо до рук узяти,
Щоб змалювати той далекий світ,
Якого вже назад не повернуть.
Схотілося події описати,

Артур Сіренко
2026.04.16 17:04
Я довго йшов
Вулицями міста граків,
Так довго, що забув назву міста –
Цього міста темних вікон
І злих поглядів сажотрусів
Міста, яке занедбало своє ім’я.

Я шукав Істину

Охмуд Песецький
2026.04.16 13:18
Знати про гостинці мав би вчасно,
І про красну мову бранзолет -
То й кохання ватрище б не згасло,
Щастя поривалось би на злет.

Ну окей, життя іде як шоу,
Слухай-но сюди й собі прикинь -
Тільки ми побачимося знову,

Борис Костиря
2026.04.16 13:01
Ледь чутні промені ранкові
Проб'ють могутню німоту,
Знайшовши ті слова у мові,
Які ословлять пустоту.

Тендітні промені пробудять
Від сну тяжких, лихих століть,
Штовхнувши у нудотні будні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Світлий (1968) / Вірші

 Загублений
Не розкаяний і покараний,
В ніч загублений, в день не знайдений.
Умивавсь колись тими росами,
Та життя пішло перекосами,
Перекосами понад річкою.
Як, з мечем тепер чи зі стрічкою ?
Де Ти, Господи, поруч демони,
Від знебарвлення місяць кремовий.
У недільний день - свіжі голуби,
На базарі хтось виніс коливо.
Огорнуся я давнім спомином,
А орли снують понад комином
І дим стелиться все городами,
Підіймає бунт між народами.
Поталанило бути згорбленим,
Ледь навприсідки, трохи стомленим.
З мудрим янголом тихим поступом
Увесь рік провів за «Апостолом».
Не розкаяний і покараний,
Може, дощ пройде…
Буду знайдений.

15.07.12




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-07-15 20:38:36
Переглядів сторінки твору 9907
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.762 / 5.5  (4.886 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 4.655 / 5.5  (4.709 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.722
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.04.09 14:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-07-19 03:13:52 ]
Коментар 1 (для Устимко Яни).
Забавно спостерігати, Яно, як ви переконуєте, що підставлена (я ще розумію - виставлена) ніжка краще від товариського плеча. До речі, пропоную розглянути - як варіант - "рубить с плеча». Хоча … "сікти" голови це вже особливий дар іншого нашого співрозмовника. Однак, залишимо поза увагою ті ваші антитези «ні про шо», і перейдемо до суті.

Напевно вам добре відома притча про Шартрський собор, в якій на запитання: «Що ви робите?» , робітники дають різні відповіді. Для одного це важка праця з «цим проклятим камінням», для другого - заробіток «на кусень хліба своїй жінці і двом донечкам», для третього – предмет особливої гордості: « Будую храм!».

Ті дискусії, які спалахують (час від часу) у коментарях, частіше мають відношення не до
форми і змісту твору, а виражають сукупності наших відношень як до Поезії в цілому, так і до ПМ – зокрема. Від нас, нашої позиції, нашого бачення у великій мірі залежить те, що ми зводимо. Адже формуємо поетичне обличчя не тільки ПМ, а і самої Поезії.

Архіважливе тут питання – уміння уживатися, бо проблеми виникають саме тоді, коли одна група користувачів намагається піднести себе над іншими (або і всіма). В таких випадках критика вже не відіграє свою первинну функцію, а стає заложницею обставин. При зграйному способі «переконування» непокірних, діалог (якщо він має місце) не відіграє будівничої функції, а завдає руйнівної дії. В програші залишаємося усі…

Як приклад, такого неконструктивного підходу, ваша недавня публікація «Первні (стилізація під Світлану Майю Залізняк)» (http://www.maysterni.com/publication.php?id=79698).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-07-19 03:16:31 ]
Коментар 2 (для Осоки Сергія).

Шановний добродію Сергію, не буду вдруге моніторити ваші висловлювання і наочно демонструвати ваше ковбойське «вміння» вести діалоги (для цього достатньо провідати хоча б свіжу сторінку http://www.maysterni.com/publication.php?id=79281&comment_id=627134546#627134546 ).

Просто не можу зрозуміти вашої логіки. Якщо цей вірш «прочитується, забувається, від нього нічого і ніде не зостається», тобто сприймається вами «пласко, безпомічно», для чого ви тоді вже вкотре відвідуєте цю сторінку і залишаєте свої образливі коментарі (падаючи на «хвіст» іншим дописувачам…:)

Тож можу відповісти лише те, що ви написали Гренуіль де Маре в одному зі своїх коментарів: «що я можу відповісти дописувачу, який має на меті не критичні думки висловити, а до кісток обгризти » автора. Хоча щоб "гризти" потрібні зуби , а у вас хіба що скубти… :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-07-22 21:42:57 ]
Василю, щиро дякую за привітання на моїй сторінці!!! Цей вірш я вже коментував.
Подобається твердість автора у відстоюванні своєї позиції.


1   2   3   Переглянути все