ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2021.04.20 05:47
Питання руба ставить нам життя,
Підсовуючи жмут проблем на таці.
Хто ліпший: піп чи юна попадя?
Нога жони, а чи стегенце паці?

На перший погляд у дилемі цій
Немає глузду. Та копніть поглибше!
Жона гавкуча - щастя у руці,

Микола Соболь
2021.04.20 04:59
Пам'ять устеляє дим,
скільки всього не збулось –
дитяче стало чужим,
сковує серце мороз…
Дні вигорають до тла,
ночі коротші за мить…
Хочеться трішки тепла
маминого, аж кортить.

Віктор Михайлович Насипаний
2021.04.19 23:47
В класі нині шум і галас,
Тягне руку Таня:
- Ми по темі сперечались,
В мене є питання.

Що буде, якщо узяти
Курці, що неслася,
І до курячих підкласти

Ірина Вовк
2021.04.19 19:26
Плаче дощ, не по-весняному, гірко –
ховають моїх давніх знайомих,
любих моєму серцю довгожителів,
чарівників Слова, заклинателів вітрів-буревіїв.
Гей, Свароже Великий, відкрий свої луки зелені,
освіти Душам правим, відлетним
шлях до Вічного Світла.

Олександр Сушко
2021.04.19 16:53
Хто має совість - той іде і платить,
А хто халявщик - гамає за так.
Я сам у цьому, сестри, винуватий,
Роздарував усе. Дурний простак.

Тепер біда. А красти не умію.
Пісні та вірші - ось і весь навар.
Хвороба підла влізла чорним змієм,

Юлія Івченко
2021.04.19 09:57
наліво - пістолети направо – кулемети…
страшна війна кривавить та спопеляє край !
час струшує з чола колишні еполети,
бо ж кожен день – борня а кожен син – відчай!

це скільки вже століть знов заступа на горло
звіряча тінь орди та глушить мови гро

Віктор Кучерук
2021.04.19 07:25
Ані танка, ні ракети,
Ще і пороху катма, –
Лиш за кількістю поетів
Нині рівних нам нема.
Наших віршів терикони,
Від Луганська до Карпат, –
У незламній обороні
До загибелі стоять.

Микола Соболь
2021.04.19 04:48
Послухай, шелестить як очерет –
адажіо вкраїнської природи.
Присів надвечір стомлений поет
там, де русалки водять хороводи.

Зійшлися мавки круг його душі.
А виманити? Де пізнати чари?
Звиваються наяди, як вужі,

Ярослав Чорногуз
2021.04.18 20:19
Як на картині Сурикова* ніби -
Розкажуть про Суворова вони -
Мостом коротким з’єднані ці глиби -
Що через Альпи перехід здійснив.

Долає гори армія солдатів,
Фельдмаршал на коні із ними там.
Доводиться униз усим стрибати...

Євген Федчук
2021.04.18 19:37
Микола довго вовком на козаків дивився,
Ніяк похід до Криму пробачити не міг.
З Максимом теж не скоро з-за того помирився,
Неначе той був винен в поході більше всіх.
Ловив постійно вісті найменші з України,
Все сподівавсь, що раптом щось станеться-та

Микола Соболь
2021.04.18 17:14
Солов’ї не прокинулись в гаю.
Ще туманом окутаний ранок.
Босоноге дитинство згадаю.
Вийду кави попити на ґанок.
Спить село. І собаки поснули.
Тільки вітром колише серпанок.
Оживає у тінях минуле.
Де самотньо блукає світанок.

Петро Скоропис
2021.04.18 12:39
Пропоную вам невеличкий трактат
щодо автономности зору. Зір автономний
унаслідок залежности від об’єкта
уваги, розташованого неодмінно
зовні; саме себе око ніколи не бачить.
Звужуючись, око пливе за
кораблем, пурхає зі пташиною з гілки,
огортаєть

Іван Потьомкін
2021.04.18 09:02
Коли мова заходить про Трійцю,
то спада на думку не догмат Триєдності Бога,
що, як запевняють християнські авторитети,-
недосяжне людському розуму,
а підніжжя сімейного щастя юдейських жінок -
щонайменше трійця діток.
Оте «Пру у рву» ,
заповідане ш

Віктор Кучерук
2021.04.18 08:35
Г. С...

Мені не вгнатись за такою
В краї найкращих сподівань,
Адже ти піснею дзвінкою
Летиш в оточенні світань.
Але я став твоєю тінню
На всі небачені часи,

Сергій Губерначук
2021.04.18 08:24
Я спав на вітах бірюзових літа.
Повз мене з неба падали зірки.
Я – подих твій, я ледь помітний вітер,
якого ти не здунула з руки.

Я біля тебе.

В твоїм волоссі я заплутав крила.

Ігор Деркач
2021.04.18 08:00
Літепла до літа не буває
і тому, напевне, і того
холодно метелику до маю...
та сама кульбаба не літає,
а лише очікує його.

04/21
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анна Марічка
2021.03.24

Віктор Михайлович Насипаний
2021.03.06

Пан Сам
2021.03.01

Оля Мовшук
2021.02.22

Неоніла КОВАЛЬСЬКА
2021.02.22

Вікторія Павлишин
2021.02.03

Валентина Інклюд
2021.01.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 УДАР ДОЛІ (за М.Цвєтаєвою)

«Мне нравится, что Вы больны не мной,
Мне нравится, что я – больна не Вами…»

Марина Цвєтаєва

(вільний переспів)

Як добре, що не я – коханий твій,
Як добре, що не ти – моя кохана,
Що пристрасті шаленої борвій
Нас не закрутить з вечора до рана.

Що в церкві з нас не створиться сім`я,
Й не буде нам на шлюбнім ложі п`янко.
Я думав, що язичник гордий – я,
А ти лише – нещасна християнка.

Я думав, що язичник – я, не ти,
А християнка – ти, напевно з раю!
Але тобі усі гріхи простив,
А ти мені нічого не прощаєш!

Спасибі, що ненавидиш мене,
І заздриш, обливаючи хулою,
І що в оце моє буття земне
Ти прилетіла фурією злою.

Не міг очам повірити своїм…
(Не вб`ю у серці почуття високе!)
Ти вдарила щосили, наче грім!
Бий ще! Тобі підставив другу щоку!

6-8.08.7520 р. (Від Трипілля) (2012)






Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією
Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-08-15 09:26:20
Переглядів сторінки твору 2418
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.685 / 6  (5.306 / 5.87)
* Рейтинг "Майстерень" 5.677 / 6  (5.527 / 6.12)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.799
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2021.04.18 20:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-15 10:11:14 ]
То щось!!! Справжні почуття вміють перевтілити язичника в християнина і навпаки :))
Як і Ви зуміли цілковито перевтілити відомий вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-08-15 10:11:54 ]
Добре, Ярославе!
Вірю і розумію.

Тримайся! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-15 10:33:37 ]
Взагалі жінки мають щадити самолюбство чоловіків, а тут чоловік стримує свою гординю! Похвально!
Вірш напевно адресний, і до когось з авторок ПМ. А то в поершому куплеті пара коханка- до ранку звучало милозвучніше. Звичайно на власну думку.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-08-15 12:32:38 ]
Така прекрасно-болюча інтерпретація. Щось наболіло Вашому ЛГ)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-08-15 12:42:48 ]
О, як сильно і буремно! Гарна поезія!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-15 12:59:29 ]
Сердечно дякую, Олено! Ви дуже гарно вийшли на фото на презентації в Івана Гентоша! Бачив на "Натхненні"!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-15 13:01:52 ]
Ігорю! Величезне спасибі, брате, за розуміння і підтримку!))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-15 13:02:36 ]
Так, Ви все вірно відчуваєте, Таню, дякую!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-15 13:13:13 ]
Олександре! Дякую щиро, треба іноді і нам, чоловікам, себе гнуздати. Щодо коханка - до ранку - так воно було б, певно, звичніше, але мій ЛГ вважає, що слово "коханка" - це надто низький статус для коханої людини. Вона для нього одна - і дружина, і коханка і весь всесвіт і це слово він пише все великими літерами - КОХАНА! Тому й таке римування з Вашого дозволу. А хто вона - хіба це так важливо?! Хто такий ЛГ Чорногуза (і він сам!), щоб цікавитися цими питаннями?!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-15 13:14:41 ]
Любо! Сердечно дякую! Натхнення зичу!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-15 14:15:21 ]
Цікаві роздуми - язичник, християнка!

Якби була ЛЮБОВ, все було б гаразд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-15 18:55:01 ]
Оце так удар!
Прослідковується трансформація ЛГ з язичника у щирого християнина, адже заповідь він готовий виконати на всі 100! На мою скромну думку справжніми християнами стають саме у випробуваннях. Цим, і не тільки , мені сподобася , Ярославе, ваш переспів.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-15 19:39:06 ]
Дорога пані Наталю, дякую за відгук! Дозвольте тільки зауважити, що любов є, але нерозділена, може тому вона і надихає. Нема взаємності - зате є вірші і навпаки. А для творчої людини - це навіть краще. Може, у цьому і її гаразд, як Ви кажете.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-15 19:55:45 ]
Це Володю, ти точно відчув. Щось таки відбувається в душі мого ЛГ - певна трансформація. Але хто шляхетніший - язичник чи християнин - це питання. У Джека Лондона є оповідання "Язичник", там герой-язичник в усьому допомагає другові в житті - ставить "на ноги" його бізнес, обороняє його в бійці і у тяжку жвилину жертвує за друга життям - кидається в пащу акули, заслоняючи його. Але є в язичництві і така риса, як затятість. От незлюбив - і на все життя не прощу. Через цю рису ми не маємо досі незалежності справжньої. Чи завжди це добре в цьому житті, де ми всі помиляємось? І в цьому умінні прощати, мені здається, в певному сенсі - сильна сторона християнства. Хоч всепрощення і потакання гріхам - теж погано, це веде до розпусти і безчестя. І тут на якомусь етапі язичницька затятість набуває позитиву. Але якщо людина помилилася раз, це - не система, то можна їй пробачити, мені здається.
А тут - випробування коханням. Яке з них тяжче - не знаю напевне, але здається, друге не менш тяжке.
Дякую за змістовний відгук.))