ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.02.14 19:27
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Микола Дудар
2026.02.14 15:38
Здетонірував неспокій…
Глянув, поруч холодильник.
Недалечко, в кілька кроків,
А над ним пра-пра світильник…
Довелось порозумітись.
Ніч неспокю вже вкотре,
Головне, щоб не гриміти
І дотриматися квоти…

Ігор Шоха
2026.02.14 11:44
А наш великий воїн Скандербек
один за всіх воює й не тікає.
Він(ім’ярек)
сьогодні ще абрек,
та термін скороспечених минає.

***
А бевзям до душі усе супутнє

Світлана Пирогова
2026.02.14 11:05
Усе темнішає: і світ байдужий,
і ніч тривожна, і зими крижини.
Лиш місяченько, давній, добрий друже
нагадує минуле, щось дитинне.
Легким вражає світлом сонне місто,
Як охоронець душ і снів солодких,
Не маючи для себе зовсім зиску,
Освітлює дорогу

Борис Костиря
2026.02.14 11:01
Ні, не сховаєшся ніде
Від погляду німого ока.
Безжальний суд тепер гряде.
Крокує кат розлогим кроком.

Цей погляд пропікає скрізь
До серцевини, до основи.
Якщо існують даль і вись,

Адель Станіславська
2026.02.14 10:02
Стомлене серце торкається тиші.
Гупає лунко, мов дзвони церковні.
В дотику тім прокидаються вірші
І лопотять, мов дощі підвіконням.

Стомлений день витікає у вечір
І мерехтить межи тиші свічею...
Ніч опадає на стомлені плечі

Віктор Кучерук
2026.02.14 07:23
Не сидить незрушно в хаті
Невиправний мандрівник, -
По чужих світах блукати
З юних літ помалу звик.
Не зважаючи на пору,
Та не дивлячись на вік, -
Рюкзака збирає скоро
Невгамовний чоловік.

М Менянин
2026.02.13 22:12
Хто ще про людей цих напише?
Чиї душі плачуть від ран?
Касатий, Наглюк і не лише,
Нагорний. Тупіца, Таран…*

Колись на вокзалі у Мені –
для рук вантажі в ті літа,
а поруч і в’язи зелені,

Лесь Коваль
2026.02.13 20:45
Не слухай інших - слухай тупіт степу
між веж курганів і хребтів валів,
що бє у груди перелунням склепу
й від крові вже звогнів, пополовів.
Вдихни на повні жар вільготи Яру
Холодного, як мерзла пектораль,
впусти його під шкіру барву яру,
наповни не

Артур Курдіновський
2026.02.13 18:42
Кілька місяців. Кілька життів
Я прожив, загубивши єдине,
Де в роси найчистіші краплини
Свято вірив. І дихав. І жив.

Мерехтіння вечірніх зірок,
Мов пронизана сумом соната,
Та, яку я не зможу зіграти,

Юрій Лазірко
2026.02.13 16:55
як тихо
я сплю
сонце ляга
на ріллю

небо
пошите з калюж
стежкою в’ється

Юрій Гундарів
2026.02.13 14:57
Столиця України знову під шквалом ракетних ударів.
Тисячі киян у п‘ятнадцятиградусні морози лишилися без тепла, без електрики, без води.
У ХХI столітті варварськими методами чиниться справжній геноцид проти мирних людей - стариків, дітей, вагітних жінок

Пиріжкарня Асорті
2026.02.13 10:25
Протокол 01/02.2026 від тринадцятого лютого поточного року. Місце проведення — Головний офіс Спостерігається масив образів, в якому сакральні, космічні та наукові поняття не стільки логічно з’єднуються, як взаємно змішуються і розчиняються. "Миро" я

Борис Костиря
2026.02.13 10:21
Я бачу в полоні минулих років
Своїх сьогоденних знайомих.
Вони подолали великий розрив
Епох і часів невідомих.

Ну звідки вони там узятись могли
У зовсім далекій епосі?
Знамена і гасла стоїчно несли,

Олена Побийголод
2026.02.13 07:49
Із Леоніда Сергєєва

Починає світлий образ Тещі:
Ну, от і слава Богу, розписали.
Сідайте, гості-гостеньки, за стіл!
Ослін займе, звичайно, баба Валя,
якраз із дідом Петриком навпіл!

Віктор Кучерук
2026.02.13 06:43
Злісні ракетні удари
Горе раз-по-раз несуть, -
Запах дошкульного гару
Легко породжує сум.
Скрізь повибивані вікна,
Скрипи розкритих дверей, -
Нищать роками без ліку
Орки невинних людей.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Семен Санніков (1955 - 2020) / Вірші

 ***
Образ твору
(2012)

Початок серіалу тут:
http://maysterni.com/publication.php?id=81044
http://maysterni.com/publication.php?id=81332


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-08-24 22:06:21
Переглядів сторінки твору 3876
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0.811 / 5.5  (3.719 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.311 / 5.5)
Оцінка твору автором -
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
ГЕОГРАФІЯ
Автор востаннє на сайті 2025.07.17 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Галузкевич (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-26 19:27:54 ]
Чому повтікали батьки й дітвора?

А вітер повітряні хвилі здійма -

оте "а вітер" і далі по тексту налаштовує на продовження запитання...
чому усі повтікали і чому вітер здіймає хвилі




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-27 09:44:07 ]
Бо я звик бачить труби та напівтруби, усілякі драбини та східці з балюстрадами, коли вони існують у складі ансамблю аквапарку - одного чи другого, у Ніцці, чи у Броварях (у останньому я ще не був), а цей ансамбль, за який йдеться, я побачив на Столичному шосе нашої столиці. Це був цеметний завод, вкритий курявою. Природно, шо ніяких дітей та батьків там не могло бути. Це - підприємство, яке своїми трубами нагадує здалеку аквапарк, бо кому шо, а курці просо :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-08-27 11:56:46 ]
А чому аквапарк саме у Ніцці? До речі, він там точно є? А в Києві - хіба ні? Останній рядок незрозумілий - звідки загар і біль у сідницях? :)

Щодо технічної сторони, то зауважу, що весь вірш мав би бути в одному ритмі. Тут же в першій строфі - чергування парокситонних та окситонних рим і перехресне римування, в другій - навпаки і кільцеве, в третій - знову перехресне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-08-27 12:03:40 ]
До речі, загар - русизм, українською - засмага.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-27 14:05:09 ]
Дякую за пораду.
Та й "загар і завгар" мені доводилось нерідко чуть на теренах нашої держави.
Ці атракціони, що, як Ви зазначили, в Києві або у Броварах, якась помпезна підробка під них, бо бракує головного атрибуту - сонця. А наковтатись хлорованої води можна і без цих аквапарків закритого типу. У будь-якій лікарні карболки та хлорки - хоч греблю гати.
Сідниці можна набить, якщо незручно всістись на спеціяльне сідало, на якому по черзі з]їзжають усі, хто бажає. А існують атракціони, де цих кругів нема. До того ж ніхто не забороняє, якщо не встигає встежити, додавать самому собі стартового прискорення. Спостерігачі з обслуги більш за все дивляться за дітьми. А я відштовхувався і вилітав мало не на середину басейну - туди, куди жодна инша буржуазна особа не долітала. А політ і приземлення частково впливає на сідниці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-08-27 15:04:11 ]
Можливо, на теренах нашої (?) держави скоро й не почуєш української мови. Залишиться лиш регіональна. І завгари з загаром.)

Щодо останнього рядка пояснення вичерпне, але ж у вірші його немає. А навмисне затуманювання змісту говорить, звісно ж, не на користь автора.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-27 15:05:08 ]
Я його допишу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-08-27 15:06:28 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-27 13:49:22 ]
Він неподалік від Ніцци, бо ці аквапарки на відкритому повітрі. Там за один день можна впіймать таку, як Ви кажете, засмагу, що у аквапарках павільйонного типу не впіймати за тиждень або за усе життя.
Європейські аквапарки або парки водних атракціонів розташовуються так, що частково використовується природний ландшафт, також на їхніх теріторіях ростуть сосни, у затінку яких можна відпочити на газоні. Це у нас газони існують для табличок "по газонам не ходить", вигулу собак, щоб ти було куди накеренити, або паркування автомашин тих автовласників, у яких нема ні гаражів, ні совісті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-08-27 15:04:59 ]
ОК, дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-27 15:10:08 ]
Так само як існують китайські автомобілі, ззовні подібні до "Мерседесів", "Лексусів" і т.д. і т.п., існують і такі аквапарки, де можна так само активно відпочить, якщо орієнтуватись на стрибки та швидке переміщення цими трубами та напівтрубами у тверезому чи нетверезому вигляді. І Київське море - це не Середземне, і народне щастя - це далеко як не всенародне.