ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.01.15 21:29
Стільки народ мій мудрості втілив у прислів’я,
що лишатися в дурнях якось вже й незручно:
«Дозволь собаці лапу покласти на стіл, то вона увесь готова захопити».
«Добре говорить, а зле робить».
Чи, може, ми й справді «мудрі потім»?
«Шукаємо мудрість

С М
2026.01.15 21:12
війна закінчиться вже скоро
хай ми зістарились обоє
невідомий воїне

снідають – новини днесь
телек діти поруч десь
ще в утробі – скоро мрець
куля й шолом нанівець

Ярослав Чорногуз
2026.01.15 20:08
Зима, зима, снігами вкрила все --
Краса природня і холодна сила.
Але для нас біду вона несе,
Вкраїна мов од горя посивіла.

Не сміх дітей, а горе матерів.
Землі здригання від ракет, шахедів.
Ну хто б тебе, Вкраїнонько, зігрів?

Євген Федчук
2026.01.15 19:55
Ходять чутки, що колись люди могли знати
Коли саме, в який день будуть помирати.
Ото якось Бог спустивсь, взяв людську подобу,
Подивитись захотів, що ж рід людський робить.
Іде, бачить дід старий тин собі ладнає,
Патики лиш де-не-де в землю устромляє

Юлія Щербатюк
2026.01.15 13:17
А час цей моральність затер
в догоду занепаду плину.
Та я, от дивак, дотепер
нас поміж шукаю Людину.

Шукаю, і мрію знайти
подій серед, надто розхожих.
Та мрії спливають, із тим

Ольга Олеандра
2026.01.15 11:41
Сядемо, запалимо свічки.
Руки складені у форму для молитви.
Та слова, що виринають звідкись,
мають смак прогірклий та бридкий.

Хочеться картати – нам за що?
Скільки можна? Скільки ще? Де брати
сили відмовлятись помирати

Борис Костиря
2026.01.15 10:37
Я все чекаю дива з невідомості,
Немовби пароксизми випадковості.
Впаду у сніг чи в зелень-мураву,
Впаду в надію ледь іще живу.
І стану крапкою у дивній повісті,
Немов непогасимий спалах совісті.

Я дива жду в задушливій буденності.

Віктор Кучерук
2026.01.15 07:44
Уже добре утоптаний сніг
Під ногами порипує в тих,
Кого холод злякати не зміг
І не змусив гуляти не йти.
А надворі - сама білизна
Проти сонця блищить, наче скло, -
Тішить очі мої дотемна
Вкрите снігом промерзле село...

Ярослав Чорногуз
2026.01.14 19:17
Мільйонами світять у небі зірки,
Освітлюють і умирають.
Кохання всевишнє пройде крізь віки -
Без нього життя немає.

У небі яріє там зірка твоя -
Дощ, хмари, туман пробиває.
Вона мені денно і нощно сія -

Володимир Мацуцький
2026.01.14 18:23
Моє варення їсть оса,
Допоки їм я суп.
Варення буду їсти сам,
Я прожену осу.

Осу я миттю зачавлю,
Вона поганий гість
Чого осу я не люблю?

Микола Дудар
2026.01.14 12:07
І буде все гаразд.
Надіюсь, вірю… також
Відклеїться маразм —
Принаймні з аміаку…

Гаразди, зазвичай,
Без усмішки не ходять
Маразм з маразмом, хай…

Борис Костиря
2026.01.14 10:52
Не можу я зібратися докупи.
Увага розлітається, мов дим,
Розшарпаний, розбитий і закутий
В розряди вибухів, як пілігрим.
Я думкою літаю поверхово,
Не здатний осягнути глибину.
Вона бреде, немов бідак, по колу,
Не в змозі усвідомити вину.

Світлана Пирогова
2026.01.14 10:45
Здається чистим резюме зими,
Бо жодної не видно плями.
Але в хурделиці - кохання мис,
І лід блищить на свіжих зламах.

- Безвізово пройти б крізь заметіль,
Вину б зітерти й світло-тіні.
Та спростувати аксіому кіл

Іван Потьомкін
2026.01.14 09:17
Коло товаришів неохоче ширив:
Навіщо смутку додавати тим,
Кому не скоро ще до вирію
В далеку путь? Не був святим,
Але й не надто грішним.
Полюбляв тишу замість слів невтішних.
Просив : «Не кладіть у труну-тюрму,
Спаліть і попіл розвійте понад степо

Віктор Кучерук
2026.01.14 06:59
Сонце зирить з-поза хмари,
Повіває морозцем, -
Прогуляюсь трохи зараз,
Помилуюсь гожим днем.
Через гай піду до річки, -
Може, зайця сполохну,
Чи козулям невеличким
Улаштую метушню.

Марія Дем'янюк
2026.01.13 22:57
Упірнула нічка в річку,
І сріблястий ранок
Ніжно так прошепотів:
"Поспішай на ганок.

Нумо, чобітки вдягни,
Светрик, рукавички,
Вже на тебе зачекались
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Семен Санніков (1955 - 2020) / Вірші

 ***
Образ твору
(2012)

Початок серіалу тут:
http://maysterni.com/publication.php?id=81044
http://maysterni.com/publication.php?id=81332


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-08-24 22:06:21
Переглядів сторінки твору 3846
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0.811 / 5.5  (3.719 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.311 / 5.5)
Оцінка твору автором -
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
ГЕОГРАФІЯ
Автор востаннє на сайті 2025.07.17 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Галузкевич (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-26 19:27:54 ]
Чому повтікали батьки й дітвора?

А вітер повітряні хвилі здійма -

оте "а вітер" і далі по тексту налаштовує на продовження запитання...
чому усі повтікали і чому вітер здіймає хвилі




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-27 09:44:07 ]
Бо я звик бачить труби та напівтруби, усілякі драбини та східці з балюстрадами, коли вони існують у складі ансамблю аквапарку - одного чи другого, у Ніцці, чи у Броварях (у останньому я ще не був), а цей ансамбль, за який йдеться, я побачив на Столичному шосе нашої столиці. Це був цеметний завод, вкритий курявою. Природно, шо ніяких дітей та батьків там не могло бути. Це - підприємство, яке своїми трубами нагадує здалеку аквапарк, бо кому шо, а курці просо :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-08-27 11:56:46 ]
А чому аквапарк саме у Ніцці? До речі, він там точно є? А в Києві - хіба ні? Останній рядок незрозумілий - звідки загар і біль у сідницях? :)

Щодо технічної сторони, то зауважу, що весь вірш мав би бути в одному ритмі. Тут же в першій строфі - чергування парокситонних та окситонних рим і перехресне римування, в другій - навпаки і кільцеве, в третій - знову перехресне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-08-27 12:03:40 ]
До речі, загар - русизм, українською - засмага.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-27 14:05:09 ]
Дякую за пораду.
Та й "загар і завгар" мені доводилось нерідко чуть на теренах нашої держави.
Ці атракціони, що, як Ви зазначили, в Києві або у Броварах, якась помпезна підробка під них, бо бракує головного атрибуту - сонця. А наковтатись хлорованої води можна і без цих аквапарків закритого типу. У будь-якій лікарні карболки та хлорки - хоч греблю гати.
Сідниці можна набить, якщо незручно всістись на спеціяльне сідало, на якому по черзі з]їзжають усі, хто бажає. А існують атракціони, де цих кругів нема. До того ж ніхто не забороняє, якщо не встигає встежити, додавать самому собі стартового прискорення. Спостерігачі з обслуги більш за все дивляться за дітьми. А я відштовхувався і вилітав мало не на середину басейну - туди, куди жодна инша буржуазна особа не долітала. А політ і приземлення частково впливає на сідниці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-08-27 15:04:11 ]
Можливо, на теренах нашої (?) держави скоро й не почуєш української мови. Залишиться лиш регіональна. І завгари з загаром.)

Щодо останнього рядка пояснення вичерпне, але ж у вірші його немає. А навмисне затуманювання змісту говорить, звісно ж, не на користь автора.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-27 15:05:08 ]
Я його допишу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-08-27 15:06:28 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-27 13:49:22 ]
Він неподалік від Ніцци, бо ці аквапарки на відкритому повітрі. Там за один день можна впіймать таку, як Ви кажете, засмагу, що у аквапарках павільйонного типу не впіймати за тиждень або за усе життя.
Європейські аквапарки або парки водних атракціонів розташовуються так, що частково використовується природний ландшафт, також на їхніх теріторіях ростуть сосни, у затінку яких можна відпочити на газоні. Це у нас газони існують для табличок "по газонам не ходить", вигулу собак, щоб ти було куди накеренити, або паркування автомашин тих автовласників, у яких нема ні гаражів, ні совісті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-08-27 15:04:59 ]
ОК, дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-27 15:10:08 ]
Так само як існують китайські автомобілі, ззовні подібні до "Мерседесів", "Лексусів" і т.д. і т.п., існують і такі аквапарки, де можна так само активно відпочить, якщо орієнтуватись на стрибки та швидке переміщення цими трубами та напівтрубами у тверезому чи нетверезому вигляді. І Київське море - це не Середземне, і народне щастя - це далеко як не всенародне.