)))))))
Дякую, Патарочко, розсмішили )))
Ну, те що я й Іванові написала ввище - залежить від пазухи, точніше від її розміру ))

))))
Ну, не знаю, як на мене, тут усе логічно.
Якщо коротко, мораль цієї байки така: сам замкнувся, сам і відмикайся )
Дякую, Адель. Може, іншим разом... )))

Я ще довго думала над цим катреном після написання коментаря, і розуміла, що можу помилятися у його тлумаченні. Тому ще раз перепрошую - бачу таки зрозуміла невірно.:)))

Ага, ми часто вдаємо самі перед собою, що не знаємо, не бачимо, не чуємо і т.д. )))
Ми любимо цей стан... Нам так простіше, він не потребує ніяких зусиль, дій... Сиди собі і волай ))
(МИ - це я про себе з ЛГ, - попереджаю, щоб ніхто не образився.)))

Нсправді, досить лише сказати "Годі!" - собі... )))
Дякую, Ксеню.

О! Формула Любові? Дякую дуже! ))

Дяка. Філософствуєм собі з ЛГ потроху, аби "не мудруствувати лукаво" ))