ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.27
10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
2024.04.27
09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.
2024.04.27
08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.
2024.04.27
08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.
Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.
Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,
2024.04.27
05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
2024.04.27
05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
2024.04.26
23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
2024.04.26
14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
2024.04.26
08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
2024.04.26
08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
2024.04.26
07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
2024.04.26
05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
2024.04.25
19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’
2024.04.25
17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
2024.04.25
11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
2024.04.25
09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
2024.04.15
2024.03.02
2023.02.18
2021.07.17
2021.01.08
2020.12.05
2020.03.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Критика | Аналітика
Мандри в космосі 34 Малевича квадрати (логіка кольорових композицій)
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Мандри в космосі 34 Малевича квадрати (логіка кольорових композицій)
“Кольорові проблеми” на мистецьких теренах вирішує супрематизм (suprem) – напрям у малярстві, що основується на домінуванні кольору над іншими властивостями в живописі… Але розширмо рамки від мистецьких до реальних розмірів світу безконечного простором, рухом та проявами, де живопис - мізерний фрагмент тієї реальності. Якщо Казимир Малевич малював свій чорний квадрат (за однією з версій), як ікону, а півсвіту впродовж майже століття “молилось” на неї… а він, як на мене, просто передбачав-програмував кінець того ж супрематизму-мистецтва-світу, а заодно, напевно, прагнув панування над світом “атеїзму – бісів”*… і чорного квадрата як ікони… Але досить злої іронії. Матеріальний колір фарби тут ні до чого… і оскільки стереотипність чорного квадрата сьогодні очевидна – навіщо видумувати щось нове. Для справді матеріальної суті світу байдужий колір заданої геометричної форми (квадрата-кола-трикутника…) - синій, червоний, жовтий, чорний чи білий. Стає актуальним питання тла, розміру та сюжету… а загалом, рухаючи ситуацію до стану абсурду, – й самої “квадратури квадрата” - геометричної форми як певної варіантної умовності тих реальних обрисів обєкта, що початково мав невизначену (абсурдну) форму...вже потім свідомість , слідуючи власній логіці, витворила сьогоднішню геометрію, виокремивши коло, трикутник, квадрат (кулю, піраміду, куб…) Так само і кольори – сніг, трава ,небо, ніч, сонце…
Як правило, кольорові персонажі (квадрати) малюються на білому тлі, або на чорному, або на тлі будь - якого іншого кольору… Постає питання композиції. А тут на перший план уже виходить сама логіка, що автоматично розширює рамки мистецтва до… звичайно ж до безконечності: вдень чорний квадрат на білому тлі і кольорові квадрати; вночі – білий на чорному і кольорові квадрати… Тут вигідно вирізняється присутність кольорових квадратів як на чорному, так і на білому тлі… Якщо ж брати інший колір, то він звужує рамки тла і кардинально зменшує розміри обрисів образу. Якщо день (білий), то на увесь світ, якщо ніч (чорна), то на половину земної кулі, а якщо червоне - то лише губи -троянда… тому на червонім тлі (губ-троянди…) кольрові «квадрати» за розмірами логічно близькі до розмірів людини… Синє (голубе) тло збільшується до розмірів неба. Жовте , хоч візуально (як персонаж), є колом незначних розмірів на синьому тлі неба, але віддавна усвідомлюється, як щось безконечно проникаюче, то ж присутнє на всьому просторі матеріального світу (образ сонця). Таким чином жовтий, як тло, - це щось значно «розмірніше» всіх вище згадуваних розмірів…
Пізніші трансфомації людською свідомістю (наукові дослідження) навколиньої реальності дають для «кольорових роздумів» нові логічні образи: «чорні діри космосу», як очевидний зразок того «що не існує»**, і теорію світло-кольору … але в кольоровому спектрі, яку подає ця теорія, відсутні біла та чорна барви (а в просторі фотошопу веселка з чорною та білою барвою реально існує), і начебто парадокс – тюбик чорної та білої фарби такі ж матерільні, як всі інші… і начебто пародоксальність ахроматичності, тобто безбарвність сірої (білої-чорної) барви тла, що «… то темніє, то світліє, аж зникає в чорному або білому.»… *** Отже, якщо сіре (чорне-біле) виокремити з кольорового ряду, то воно постає: реально, як прозорість чорного тла (ранковий посвіт віконного квадрата) і метафізично - як ідея насичення «чорної діри» світлим матеріальним змістом… як певне примирення цих антагоністичних носіїв змісту та подальший оптимізм загальної картини світобудови!
Ось така спрощена схема цього фрагменту роздумів.
* Федір Достоєвський - роман БІСИ
** “ Мертвим може бути тільки те, що не існує і ніколи не існувало, або, можливо, речовина без найменших ознак світла, як наприклад чорні діри.” - Ольга Будзан - ЗАМКНЕНЕ КОЛО АБО ПОРЯДОК У СОНЯЧНІЙ СИСТЕМІ. Поетичні Майстерні - http://maysterni.com/publication.php?id=82840
*** дивись додаток.
2012
додаток
худ. Я Саландяк
Ярослав Анонім
НОВА ЛОГІКА КОЛЬОРОВИХ КОМПОЗИЦІЙ (взято з кн. Малий мотлох 4 ст. 22. сАм видав 2011)
Варто зазначити, що йдеться не так про логіку барви матерії, властивостей зору, гри світлотіні..., як про логіку чуттєвих асоціацій і варіантів свідомих образів та загального руху свідомості до ситуації абсурду, переданої через логіку барви (колір як ідея)…
В цьому уривку автором уся логіка свідомо зводиться до ідеї світло-кольору. Світло кольором не є: воно виявляє кольорові властивості (барви) матерії – білу та чорну теж... Звідси випливає оптимізм – усе Є! (і не тільки ідеєю). Залишається єдиний момент – чорні діри космосу, але назва „чорні“ чисто умовна , бо вони (діри) пожирають простір та матерію (як білу, так і чорну…). Але світло?.. „Біла“ діра космосу (сонце) випромінює матерію-простір (і не лише білу...). Звідси і логічний висновок – біла та чорна барви, а не лише світло-темрява.
Підсумуємо: ідея білого-чорного ( як присутність-відсутність світла) прийнятна чисто умовно (біла, чорна діри). Світло (тільки воно одне) є завжди і всюди, ми стоїмо на ньому, його їмо, є ним самі, в якийсь момент його не бачимо... Це не чорний колір (як ідея,) але і чорний ( як барва)! Якщо це усвідомимо, то бачитимемо світло завжди і всюди, мов віруюча людина Бога...
Чи знаємо, як розставлено кольори? Червоний-синій-жовтий як ідея... Подаємо їх, свідомо змішуючи, і маємо... цілий світ. А білий-чорний – світ-ло-темрява як ідеальний варіант... Матеріально ж маємо чорну та білу фарби. Вони в суміші творять сірий колір. Він то темніє, то світліє, аж зникає в чорному або білому. Якщо всі кольори змішати, то (практично) також буде сірий...
Але ось тюбики фарби:„Марс черный”,„Белила цинковые”.А ось тюбики:„ Голубая „ФЦ””, „Краплак красный темный”, „Кадмий желтый светлый (А)”. Стверджую ідеологію кольору для теорії оптимізму (абсурду) : зверху посередині – золото (тепле світло – „Кадмий желтый светлый”), він же відтепер і бажане загальне тло. Внизу зліва – срібло (холодне світло – „Белила цинковые”), справа – чорний („ні той ні інший” (нейтральний*) – „Марс черный”) в оточенні сірого. Трохи вище маємо чорні ( „той та інший” – „Голубая „ФЦ””, „Краплак”). Ще вище, чорні ( „той та інший” в сріблі), виявлені світлом, – кольори холодного оптимізму...
Та насправді тих тюбиків значно більше: „ Зеленая „ФЦ””, „Кадмий оранжевый (А)“, „Тиоиндиго розовая УСВ“... Візьмемо для прикладу „Кобальт фиолетовый темный (А)”. Коли той колір червоний? Коли синій? А коли насправді фіолетовий (чистий)? Ось! Нарешті жаданний момент істини (абсурду): за певних композиційних обставин він буде червоним, за інших обставин – синім! А також, за певних умов, – чистим фіалковим, або ж сірим (бо за логікою – змішування основних кольрів дає сірий)...
Такою бачиться спрощена схема реальності відносин білого кольору (холодного світла) та чорного кольору (нейтральної байдужої барви) і конкретних різноманітних кольорів (барв) у світі варіантному та інваріантному. А насправді ж реальність безконечно абсурдніша(оптимістичніша)...
*Нейтральний – лат.neutralis,від neuter – ні той, ні інший.– Словник іншомовних слів
Як правило, кольорові персонажі (квадрати) малюються на білому тлі, або на чорному, або на тлі будь - якого іншого кольору… Постає питання композиції. А тут на перший план уже виходить сама логіка, що автоматично розширює рамки мистецтва до… звичайно ж до безконечності: вдень чорний квадрат на білому тлі і кольорові квадрати; вночі – білий на чорному і кольорові квадрати… Тут вигідно вирізняється присутність кольорових квадратів як на чорному, так і на білому тлі… Якщо ж брати інший колір, то він звужує рамки тла і кардинально зменшує розміри обрисів образу. Якщо день (білий), то на увесь світ, якщо ніч (чорна), то на половину земної кулі, а якщо червоне - то лише губи -троянда… тому на червонім тлі (губ-троянди…) кольрові «квадрати» за розмірами логічно близькі до розмірів людини… Синє (голубе) тло збільшується до розмірів неба. Жовте , хоч візуально (як персонаж), є колом незначних розмірів на синьому тлі неба, але віддавна усвідомлюється, як щось безконечно проникаюче, то ж присутнє на всьому просторі матеріального світу (образ сонця). Таким чином жовтий, як тло, - це щось значно «розмірніше» всіх вище згадуваних розмірів…
Пізніші трансфомації людською свідомістю (наукові дослідження) навколиньої реальності дають для «кольорових роздумів» нові логічні образи: «чорні діри космосу», як очевидний зразок того «що не існує»**, і теорію світло-кольору … але в кольоровому спектрі, яку подає ця теорія, відсутні біла та чорна барви (а в просторі фотошопу веселка з чорною та білою барвою реально існує), і начебто парадокс – тюбик чорної та білої фарби такі ж матерільні, як всі інші… і начебто пародоксальність ахроматичності, тобто безбарвність сірої (білої-чорної) барви тла, що «… то темніє, то світліє, аж зникає в чорному або білому.»… *** Отже, якщо сіре (чорне-біле) виокремити з кольорового ряду, то воно постає: реально, як прозорість чорного тла (ранковий посвіт віконного квадрата) і метафізично - як ідея насичення «чорної діри» світлим матеріальним змістом… як певне примирення цих антагоністичних носіїв змісту та подальший оптимізм загальної картини світобудови!
Ось така спрощена схема цього фрагменту роздумів.
* Федір Достоєвський - роман БІСИ
** “ Мертвим може бути тільки те, що не існує і ніколи не існувало, або, можливо, речовина без найменших ознак світла, як наприклад чорні діри.” - Ольга Будзан - ЗАМКНЕНЕ КОЛО АБО ПОРЯДОК У СОНЯЧНІЙ СИСТЕМІ. Поетичні Майстерні - http://maysterni.com/publication.php?id=82840
*** дивись додаток.
2012
додаток
худ. Я Саландяк
Ярослав Анонім
НОВА ЛОГІКА КОЛЬОРОВИХ КОМПОЗИЦІЙ (взято з кн. Малий мотлох 4 ст. 22. сАм видав 2011)
Варто зазначити, що йдеться не так про логіку барви матерії, властивостей зору, гри світлотіні..., як про логіку чуттєвих асоціацій і варіантів свідомих образів та загального руху свідомості до ситуації абсурду, переданої через логіку барви (колір як ідея)…
В цьому уривку автором уся логіка свідомо зводиться до ідеї світло-кольору. Світло кольором не є: воно виявляє кольорові властивості (барви) матерії – білу та чорну теж... Звідси випливає оптимізм – усе Є! (і не тільки ідеєю). Залишається єдиний момент – чорні діри космосу, але назва „чорні“ чисто умовна , бо вони (діри) пожирають простір та матерію (як білу, так і чорну…). Але світло?.. „Біла“ діра космосу (сонце) випромінює матерію-простір (і не лише білу...). Звідси і логічний висновок – біла та чорна барви, а не лише світло-темрява.
Підсумуємо: ідея білого-чорного ( як присутність-відсутність світла) прийнятна чисто умовно (біла, чорна діри). Світло (тільки воно одне) є завжди і всюди, ми стоїмо на ньому, його їмо, є ним самі, в якийсь момент його не бачимо... Це не чорний колір (як ідея,) але і чорний ( як барва)! Якщо це усвідомимо, то бачитимемо світло завжди і всюди, мов віруюча людина Бога...
Чи знаємо, як розставлено кольори? Червоний-синій-жовтий як ідея... Подаємо їх, свідомо змішуючи, і маємо... цілий світ. А білий-чорний – світ-ло-темрява як ідеальний варіант... Матеріально ж маємо чорну та білу фарби. Вони в суміші творять сірий колір. Він то темніє, то світліє, аж зникає в чорному або білому. Якщо всі кольори змішати, то (практично) також буде сірий...
Але ось тюбики фарби:„Марс черный”,„Белила цинковые”.А ось тюбики:„ Голубая „ФЦ””, „Краплак красный темный”, „Кадмий желтый светлый (А)”. Стверджую ідеологію кольору для теорії оптимізму (абсурду) : зверху посередині – золото (тепле світло – „Кадмий желтый светлый”), він же відтепер і бажане загальне тло. Внизу зліва – срібло (холодне світло – „Белила цинковые”), справа – чорний („ні той ні інший” (нейтральний*) – „Марс черный”) в оточенні сірого. Трохи вище маємо чорні ( „той та інший” – „Голубая „ФЦ””, „Краплак”). Ще вище, чорні ( „той та інший” в сріблі), виявлені світлом, – кольори холодного оптимізму...
Та насправді тих тюбиків значно більше: „ Зеленая „ФЦ””, „Кадмий оранжевый (А)“, „Тиоиндиго розовая УСВ“... Візьмемо для прикладу „Кобальт фиолетовый темный (А)”. Коли той колір червоний? Коли синій? А коли насправді фіолетовий (чистий)? Ось! Нарешті жаданний момент істини (абсурду): за певних композиційних обставин він буде червоним, за інших обставин – синім! А також, за певних умов, – чистим фіалковим, або ж сірим (бо за логікою – змішування основних кольрів дає сірий)...
Такою бачиться спрощена схема реальності відносин білого кольору (холодного світла) та чорного кольору (нейтральної байдужої барви) і конкретних різноманітних кольорів (барв) у світі варіантному та інваріантному. А насправді ж реальність безконечно абсурдніша(оптимістичніша)...
*Нейтральний – лат.neutralis,від neuter – ні той, ні інший.– Словник іншомовних слів
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=10848Дивитись першу версію.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"МАНДРИ В КОСМОСІ 35. ІДЕЯ – ІДЕЯ ІДЕЙ. ОЛЬГА БУДЗАН «ЗАМКНЕНЕ КОЛО…» (вибрані тексти Поетичних Май"
• Перейти на сторінку •
"ПЕРЕПЕТІЇ “ЧОРНОГО” КВАДРАТА 2"
• Перейти на сторінку •
"ПЕРЕПЕТІЇ “ЧОРНОГО” КВАДРАТА 2"
Про публікацію