ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.02.25 18:41
"СВІТЛО НЕЗЛАМНОГО ПОРОГА" (замальовка сценарію)
ХОР ВОЇНІВ СВІТЛА:
«Ця сповідь – тим, чий земний шлях обірвався надто рано,
ставши тихим болем нашої весни.
Ми присвячуємо ці слова кожному дому, що вистояв під крижаним вітром,
і кожному серцю, яке не згасло в сутінках втрат.
Нехай наш сад прокине

Артур Курдіновський
2026.02.25 18:23
Спасибі (сонет)
Дратує душу тліюче багаття,
Блакить небесну пронизав кармін.
Стою посеред лютого один...
Самотносте! Рубай мене на шмаття!

Роби це без жалю, з палким завзяттям!
Багато невідмолених провин!
Життя - болото. Жодних світлих змін.

Ігор Шоха
2026.02.25 17:32
До висохлих джерел
Оглянуся, буває, у минуле
тай думаю, не знаючи чому, –
а може, і мене не всі забули
так само як і я, коли почули
що згадувати їх ще є кому.
І є кому журитися так само
за митями щасливої доби
і червоніти темними ночами,

Віктор Кучерук
2026.02.25 15:56
* * *
Не німіли в тужному мовчанні,
Наче стадо зляканих овець, -
Спалахнули шини на Майдані
Від вогню обурених сердець.
Почалася смертна скрута бою
На промерзлих вулицях святих, -
Помирали здружено герої,
Щоб навічно в пам'ять увійти.

Борис Костиря
2026.02.25 13:05
Літо
Непомітно літо підійшло,
Ніби пілігрим святий і грішний.
Листям і літописом тепло
Напливає передвістям грізним.

Літо підійшло без привітань,
Без анонсів і фанфар веселих.
У вікно постукала герань,

Юрій Гундарів
2026.02.25 10:23
Мій читацький денник. Валер‘ян Підмогильний
ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ Отже, у мене народилася ідея - дарувати тим читачам, які стежать за тим, що я пропоную їхній увазі, свої емоції від тих поетичних чи прозових творів, що залишають слід у душі. Йтиметься про художні перлини українських творців - і тих,

Тетяна Левицька
2026.02.25 08:15
Хто ти?
То ніж у серце, то плювок у спину!
По правій б'ють, підстав і ліву. Доти
мовчиш і терпиш гніт ти не людина —
істота.

Ти — генетичний робот не інакше,
і не зважай на те, що серце чуйне
від болісної ніжності заплаче

В Горова Леся
2026.02.24 22:40
Лютий
Цей місяць лютий, він такий важкий.
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.

Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...

Володимир Невесенко
2026.02.24 21:49
Зачепилось сонце за верхівку клена
Зачепилось сонце за верхівку клена,
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.

Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,

Іван Потьомкін
2026.02.24 19:33
Надлюдина - нелюд (з Овідієвих "Метаморфоз")
Не йде із пам’яті мале оте хлоп’я –
Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало

Артур Курдіновський
2026.02.24 18:35
Скасуймо! Забудьмо! Спалімо!
Розквітла троянда красива,
І сонечко світить палке!
Не треба нам тут негативу,
Тож геть все мінорне й гірке!

Цю темряву, сум і химери
Готові здолати? Авжеж!
Скасуймо сонети Бодлера

Тетяна Левицька
2026.02.24 14:08
На денці океану
Хоч топить ніч квапливо
в долоні сніг лютневий,
збагнути неможливо
цей погляд металевий.
Полудою в зіницях
кришталики туманні
ховають таємниці
на денці океану.

Микола Дудар
2026.02.24 13:53
Одного разу
Одного разу кілька раз
Я заглядав собі у вічі.
Не ради себе, на показ
Не як небудь, по-чоловічі.
Було минуле сполоснеш
Туди - сюди, де сам скитався
І зайве тихо проковтнеш —
Куди впаде — не роздивлявся…

Ігор Шоха
2026.02.24 13:09
Хто є хто
Я одинокий менестрель
край річки, поля, лісу, неба
і більшого уже й не треба,
окрім дороги до осель,
куди навідуватись мушу,
щоб оплатити вічний борг
за те, що маю тіло й душу
хоча б одну з небагатьох,

Юрій Гундарів
2026.02.24 12:50
Рік Червоного Вогняного Коня
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до благородства і милосердя.
Неси, мій Червоний, всупереч болю
сивого серця…

Неси ж мене, коню, по чистому полю
до віри, надії, до Бога.
Неси, мій Червоний ВогнЯний, до волі, 

Ірина Вовк
2026.02.24 12:13
Стоїть хата-ковчег...
На узліссі часу, де весна цілує холодні шрами землі,
Стоїть хата -- ковчег, обвітрений бурями, але міцний, як віра.
За вікном Марена ще розкидає пригоршні мокрого снігу,
Намагаючись забинтувати льодом те, що болить і ятриться,
Але під корінням саду вж
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Анатолій Сердечний (1946) / Вірші

 Україна і ми
Пам'яті Івана Низового

Народи, нації і класи
Історії творці чи безпорадні маси,
Рушійна сила соціальних змін
Чи джерело традицій та духовних сил.
Була у нас козацька Україна
І Київська могутня Русь,
Та з часом залишалася руїна,
Бо ворожнеча роз'їдала нас чомусь.
Все українське ревно в нас душили,
Але не вимирав наш волелюбний дух
І ми весь час його в собі носили
Та він і досі не потух.
Ти робітник Донецька, чи селяни
Волині, Рівного, Карпат,
Єдиної країни громадяни,
Чому між вами знов такий розбрат.
Напевно, нам історія не вчитель,
Коли не розуміє брата брат,
То спритний ваш хазяїн і гнобитель
Все багатіє, розквітає у стократ.
А розум нації, її перлина -
Одних нещадно винищили,
Інших вже купили,
А треті з розпачу поглибились в собі,
Та кличе вас стражденна Батьківщина -
Не полишайте матір у біді.
Доволі захищати їхні інтереси,
Не попаде тобі із панського стола,
Злочині ці криваві меси
Вже не осяють хижого чола.
А сила наша в єдності така,
Коли виходять і ідуть мільйони,
То не встоїть ні зграя їхня зла,
Ні їх брехня, ні їх лихі закони.
Будуймо разом наше майбуття,
Щоб для людей, для творчості і злету
І хай любов'ю повниться життя
І всім, що мріялось Поету.

2013 рік



• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Леся Низова 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Катерина Савельєва 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-01-19 07:41:06
Переглядів сторінки твору 7846
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.049 / 5.47  (5.081 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 3.931 / 5.5  (3.935 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.803
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Людина і тоталітаризм
Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2019.03.04 16:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-19 17:08:30 ]
Шановний пане Анатолію! На сьогодні, крім друзів Івана Низового, які його знали особисто й любили, Ви єдиний, хто настільки сприйняв мого батька і як людину, і як поета, і як громадянина, що це побудило до написання пам"ятного вірша, у якому Ви відбили своє спільне з Іваном Низовим бачення і ставлення до життя, свій біль і свою громадянську позицію... Пане Анатолію, немає в мене таких слів, щоби висловити ті почуття, які мене охопили з приводу написання Вами цього вірша... Ваш вірш є свідченням Вашої поваги і підтримання тих святинь, які тато проніс у своїм серці через усе життя і про які писав і слізьми, і кров"ю...
Я низько схиляю перед Вами голову, пане Анатолію...
І ще я би хотіла включити Ваш вірш до розділу "Пам"яті поета" майбутнього п"ятитомного видання вибраних творів батька, якщо на це буде Ваша згода.
Якщо так, надішліть мені, будь ласка, текст присвяти на мою електронну адресу: L00311@mail.ru
З величезною повагою і вдячністю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-19 17:21:01 ]
Присвята із самої душі. Вічна пам'ять Поету Івану Низовому. Дякую за вірш, пане Анатолію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сердечний (М.К./Л.П.) [ 2013-01-21 14:34:25 ]
Леся, Олександр. дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євгенія Дєдова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-21 16:37:45 ]
Анатолій, дійсно, в нашій країні " не розуміє брата брат" і від цого горе всім. Доки ми всі разом не будемо боротися за своє щастья, нам його ніхто не подарує.
А присвята Пщету Івану Низовому - це дуже справедиво. Він вартмй того, щоб його пам'ятали, щоб у нього вчилися і любили його твори.Дякую за вірш.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-01-21 23:09:34 ]
...написано в стилі, так само болюче і відверто, сердечно... Як би хто не говорив, але, щоб писати присвяти, треба-таки, мабуть, якщо не знатися особисто з поетом, то хоча б знати його творчість, добу, століття.. Багато чого треба знати. У Вас, п. Анатолію, відчувається, є такі знання і певний життєвий досвід. ...ну і звичайно певна поетична майстерність присутня. Десь, щось, якось (зовсім трішки! :))технічно не вистачає знань, але то всьо в процесі можна правити і перетворювати, креслити-перекреслювати і писати начисто, наново, наживо...:) я щиро бажаю Вам такої роботи-турботи! Є сенс! і - шанс!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сердечний (М.К./Л.П.) [ 2013-01-22 16:33:48 ]
Євгенія, Людмила, дякую, ще попрацюємо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-24 01:22:05 ]
Олександре, пані Євгеніє, Людмило! І я вам вдячна за відгуки!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Таршин (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-26 09:03:46 ]
Ваш вірш, Анатолію, ліг мені на душу, в ньому все, що нас зараз найбільше тривожить.Вірш свідчить про дуже високу громадянську позицію автора.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сердечний (М.К./Л.П.) [ 2013-02-26 09:32:46 ]
Дякую, Надія. Треба працювати та будити людей, суспільство. І Ваша творчість мені близька і готовий підтримувати Вас. Працюймо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-06-19 14:52:40 ]
Пане Анатолію! Чудовий вірш пам'яті великого Поети Івана Низового. І від мене Вам уклін за це.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сердечний (М.К./Л.П.) [ 2013-06-20 14:51:41 ]
Дякую, Нінель. Вам подальших успіхів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Станіславська (Л.П./Л.П.) [ 2013-12-18 16:33:15 ]
низький Вам уклін. Дякую за такі правдиві та актуадльні рядочки.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сердечний (М.К./Л.П.) [ 2013-12-20 08:54:23 ]
Дякую, Ганна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Кучеренко (Л.П./Л.П.) [ 2017-04-01 22:05:09 ]
Як я Вас розумію, пане Анатолію, неможливо залишитись осторонь правди і справедливості, особливо, коли вони здатні пробуджувати сумління в черствих душах нащадків...