ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.06.18 12:57
Наш рід
Ми зійшлися, щоб множився рід,
Щоб зростав український нарід,
Та життя скерувало не так -
Ми злучали котів і собак.

Бо найперше цінує наш рід
Непоганий стабільний дохід,
А як треба продовжити рід -

Борис Костиря
2026.06.18 11:59
Стежина
А кого я знайду на забутій стежині?
Може, Будду, а може, в лахмітті Христа.
Чи Конфуція в давній, старій одежині.
Ця стежина - пролог до нового хреста.

На зарослій і вкритій снігами стежині
Відшукаю забуті, затихлі слова,
Що сховались колись у зел

Володимир Ляшкевич
2026.06.18 10:15
Кольт. За А.Курдіновським «Ці вечори»
Кінець! Я все колишнє перезрів.
Кольт у руці не виправить мій нрав,
та крапку покладе тому, як жив,
нехай і з тим, за що усе б віддав.

Моя душа неначе за дверми,
в яких немає клямки вороття
аби не повернути до юрми,

Віктор Кучерук
2026.06.18 08:09
* * *
Вовк почув від Лиса вість,
Що разів, напевно, шість
У саду з'являвся гість,
Що кору і зелень їсть,
І від саду аж до гаю
Непокареним петляє,
Бо, не маючи утоми,
Відточив отак прийоми

Мар'ян Кіхно
2026.06.18 03:59
Віршоване звертання
Поганий правнуче!
Ми, славний прадід твій,
не задля того це понаскладали,
щоб всяке падло,
опинившися в віддаленні,
про се ліпило, як йому намарено, й
грошву легку звивало у сувій
на сплату світла,

Олена Побийголод
2026.06.17 22:45
1921. Наш паровоз
Борис Скорбін (1904-1972; народився й провів молодість в Україні)

Ми діти тих, хто бій давав
самій Центральній Раді,
хто паровоз свій полишав,
йдучи на барикади.

    Наш паровозе, мчи притьма,

хома дідим
2026.06.17 21:35
* 115 *
неминучість намагається
влізти в душу ніби
їй мало того що вона і так
неминуча
мовби поганські боги
якім обов’язкова
маніфестація
неминучість ревно

Олег Герман
2026.06.17 20:26
Собі
Я брав круті пороги без вагань,
Палив мости, не дбаючи про попіл.
Із безлічі безумних сподівань
Лишав собі лише гарячий клопіт.

Здавався світ підручним і малим,
Кохання — штормом, а невдачі — димом,
І кожен день у пошуках мети

Артур Сіренко
2026.06.17 13:46
Музика Жовтої Істини
У день сонцестояння,
Коли Сонце дивувалось і завмирало
Споглядаючи людей і коней,
Ясени та просо,
І синиці й вивільги
Славили буяння зела,
Вчитель Досконалий з Північних Мурів
Запитав музику Жовтої Істини:

Борис Костиря
2026.06.17 12:04
Поспіх
Мені часу, напевно, ніколи не стане.
Я постійно біжу і не знаю куди.
У далеких полях чи лісах Індостану
Я шукаю розгойдані смисли годин.

Ніби відповідь на нерозв'язні питання,
Я шукаю у джунглях безумного дня.
А впіймаю у руки часи катування,

Вячеслав Руденко
2026.06.17 09:34
Модерн вовни
Чумацький шлях як ніч ,як сон
Чумак завжди хороший,
Був в дивну сіль поверх кальсон
Він схований між грошей.
Модерн вовни давно відсох,
Вогонь в очах світився,
Зелених щічок світлий мох,
У кузні де дрімав Сварог,

Тетяна Левицька
2026.06.17 09:11
Тужливий
Безпорадний погляд,
Усмішка Мадонни.
Чорна кішка поряд,
Як думки бездонні.
На полиці образ —
Божа Діва плаче,
Поховала вчора
Господа, неначе.

Віктор Кучерук
2026.06.17 07:36
* * *
На столі смачний сніданок
Жде на Рому кожен ранок:
Трошки ситної вівсянки
І компоту з ягід склянка,
Чи вареників із сиром
Дух іде по тій квартирі,
Де онукові радіти
Бабця буде ціле літо.

Мар'ян Кіхно
2026.06.17 04:21
"П.п"
Учора на потьмареному небі
я колесо побачив і звізду.
Іх бін такий закоханий у тебе,
що слів, їй-богу, зразу не знайду.

П.П
Співає птічка пісню голосну
і від любові серце заміраєт.

Артур Курдіновський
2026.06.17 01:55
Ці вечори
Ці вечори лишаються моїми,
Я їх відчув, прийняв і пережив.
Душа моя - за чорними дверима,
Але від них давно нема ключів.

Дороги мовчазні до мене звикли,
Хоча багато бачили облич.
Ці вечори, заплакані й прогірклі,

Артур Сіренко
2026.06.17 00:09
Там, за синім обрієм
Вусаті норовисті кентаври
Дегустують стиглі яблука
В саду патріарха Ноя:
У дітей Нефели був свій пліт
І свій нечемний човен*
Зроблений з бамбукових стовбурів.
Вони полюбляли кислі істини,
А Ной цінував хмільне і солодке,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Семен Санніков (1955) / Вірші

 Нема

"Отак, болюче, молодість відходить.
Нема давно звірят, з якими ріс."

http://maysterni.com/publication.php?id=86165

І.Павлюк

Образ твору
Давно нема звірят, з якими ріс -
Відбігали своє... Почили в бозі.
Лише згадаю, боляче до сліз.
Забути б їх... А не вдається й досі -
Згадки та сни тримають у облозі.

Багіра постає, немов жива -
Підходе, притискається й мурлика.
У сни й вовки вриваються, бува,
Відвідує Шерхан, вусата пика,
І шкірячись, гарчить. Скотина дика.

Реве Балу, гарцює Кала-Наг,
Регочуться хвостаті бандерлоги…
Я можу збожеволіти у снах.
Втекти кудись би з їхньої облоги -
Та все одно до них вертають ноги.

Померла курка Ряба - я тужу,
Солом'яний бичок не йме понуки.
Кляну культуру нинішню й чужу
В афекті від болючої розпуки -
Трансформерами граються онуки.

(2013)

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-01-27 11:36:37
Переглядів сторінки твору 4924
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.102 / 5.5  (4.848 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.317 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.794
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Станси і новостанси
Автор востаннє на сайті 2026.06.18 13:24
Автор у цю хвилину присутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-01-27 11:46:22 ]
ого, п. Санніков! думаю, п. Ігор буде задоволений...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-01-27 11:48:00 ]
Важко передбачить, як воно буде :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-01-27 12:23:31 ]
Не думаю, що Ігор буде у захваті від рядків:
"А на «гробки» не виїхав і досі",
"Я відчував її знайомий запах".

Ой-ой, куди пародисти крокують?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-01-27 13:49:30 ]
Мені не хотілось би згадувать про "Дзяди" або про "батьківські суботи". Більш за все мене цікавила аналогія. Читаючи, безумовно, важливий для літературно-художньої літератури вірш, я звернув увагу як на одне, так само і на щось инше. Ним виявились звірята.
Дякую за увагу і за певну допомогу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-27 12:38:20 ]
НМСД вірш про Мауглі, яий оселився серед людей :)
І не треба плутати епіграф і пародію: вірш серйозний і нахрапистий :)
Думаю,автор повинен розтлумачити: епіграф, тобто заперечити, що це пародія :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-01-27 12:48:40 ]
Та звісно, що це не пародія, тут і неозброєним оком видно, а епіграф і є епіграф, а не цитата для пародії (сподіваюсь, автор цитати не потягне автора вірша у суд за порушення авторського права). :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-01-27 15:53:01 ]
Все, що завгодно, Валерію, може буть у нашій країні :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-01-28 10:02:16 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-01-27 15:51:49 ]
Так, Костянтине, Ви правильно визначили :)
А розтлумачувать я не збиравсь, бо всі образи читачам відомі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2013-01-27 21:12:32 ]
У своїй творчості, ви таки в ногу з часом, пане Семене :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-01-27 22:45:01 ]
У мене були тупі, якщо буть відвертим, але водночас і щирі, якщо наділить зайченят, ведмедиків і жабенят якостями людського характеру, іграшки. Деякі з них щось промовляли своєю лісовою чи болотною мовою.
Рядок, взятий мною у епіграф, є своєрідною знахідкою у вірші, якого я не зміг обминуть.
Та я не настільки видатна особа, щоб писать про себе, якщо існує Мавглі - це дитинча джанглів, прототип якого з часом дослуживсь у буржуазній Франції мало не до міністра.
Напевне, він сумував за цим лісом. І я сумую за канікулами у бабусі, щоправда, не вовчиці, а колгоспниці часів розвинутого соціялізму...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-03 14:15:15 ]
Саме вчора вдбувалися зустрічі "звірят", з якими ріс...
:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-02-04 09:23:23 ]
Наші зустрічі одійшли в минуле. Частина однокласників роз'їхалась по "багатих селах" країн Євросоюзу, частина - "межи людьми". Спробуй зібрать докупи те, що назавжди розвалилось.