ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тата Рівна
2020.11.26 21:45
П‘ята ранку, лунко й холодно, не приходять думки
Порожнеча, немає сну ні в одному оці
Незворотність абсурдного сушить голову
Голова засушена на тарань
Що там буде завтра? Яка історія?
Яка парадигма прийдешнього?
Амплітуда коливань?
Смішні до бе

Євген Федчук
2020.11.26 19:39
Спекотний день зміняла врешті ніч,
Навколо все примарніше ставало,
Бухикати гармати перестали
І пил, і дим поволі осідали.
Вже б можна було чути людську річ,
Але у вухах наче шмаття вати,
Хіба до ранку відновиться слух.
Як віспою подовбано навкруг

Ярослав Чорногуз
2020.11.26 19:37
З Діани гроту йдем до бельведеру,
Сталлоне, Гір, також Ален Делон
Вже відбули краси своєї еру,
Та вічно юним бог є Аполлон.

Як та весна, він молодий і дужий,
Красуні Артеміді – рідний брат.
Ці діти Зевса і Латони дружать,

Олександр Панін
2020.11.26 17:08
Біжать Баранюги
міцні, круторогі,
Викрешують іскри
в борні,
Могутні, уперті
у битвах завзятих,
В очицях палають
вогні.

Іван Потьомкін
2020.11.26 13:39
Як почувся півня спів,
Лис на ферму полетів.
Прибіга. Примружив око:
«Є м’ясце, та зависоко...
Любий друже, я б хотів,
Щоб ти поруч мене сів.
Мав би я тоді нагоду,
Віддать шану твоїй вроді».

Ігор Шоха
2020.11.26 13:31
Ще гуляю... мріями блукаю...
не блуджу, та іноді гадаю, –
де мої синиці й журавлі:
чи у небі, чи в його імлі?
Знаю, що ніде немає раю
на моїй дорозі по землі.

Де-не-де розвіяні по світу

Ніна Виноградська
2020.11.26 10:55
Скидали мов дрова
палили слов’янськії гени
а душі кружляли
над холодом змучених тіл

і снігом грудневим
лягала зима на рамена
де горе закрило

Ніна Виноградська
2020.11.26 10:53
Застигла від болю пилипівська ніченька чорна,
А в хаті всі вікна посліпли, снігами он їх замело.
У повітці змовкли давно вже не труджені жорна,
Бо голод прийшов у моє слобожанське село.

Немає у матері нині для діток зернини,
Одну картоплинку щоранк

Тетяна Левицька
2020.11.26 08:54
Огорну тебе теплом,
неймовірною любов'ю,
Нахилюся над чолом
й витру смуток сивиною.
Задрімаю на плечі,
безтурботно, як дитина.
Буду вогником свічі
палахтіти безупинно.

Сергій Губерначук
2020.11.26 06:06
З-перед вістря гострого спису,
що насамперед,
стебло встигає на коліна впасти,
бо усе за законами трави:
де подихи, прояви, сік і тяжіння.

Полишивши роздірливу яму,
що довго у яр обертається,

Микола Соболь
2020.11.26 05:08
Вперше земля не пахла землею
і вперше від неї тхнуло…
З дерев погризли залишки глею*,
на продаж тягли баули…

«Ой, дайте мені хлібчика трохи,
діточкам треба щось їсти.
Двоє вчора померло в Явдохи…

Тата Рівна
2020.11.25 22:31
На подорож у минуле немає квитків
А лікар мій каже, що це шкідливо й не варто
Вертатися у місця прожитих життів
Пити щоразу ту саму вже спиту кварту

«Ніяких минулих життів. Не твоє. Забудь!» —
Спросоння шептали подушка й гіпертонія
Але я уперт

Олександр Олехо
2020.11.25 10:11
Місце гріха – душа
Місто гріхів – планета
Ось допишу віршА
Стану на шлях аскета…

Окіл живе юрба
Помстою і брехнею
Лаю в душі раба

Тетяна Левицька
2020.11.25 09:35
Була колись ти ружею,
що пнулася до неба.
Рукою хтось байдужою
зламав красиві стебла,

в землі лишивши корінця,
та навесні опісля,
пелюстям відродилася,

Микола Соболь
2020.11.25 07:24
А на душі так любо
і щастя через край.
Дай поцілую губи,
спиваючи розмай…
Таке палке кохання
буває раз в житті.
Ти перша і остання
у сонмі почуттів.

Сергій Губерначук
2020.11.25 06:09
Спи, моя радосте, цить –
бо й простирадло вже спить.

Подушки більш не вищать.
Ковдри посохли й блищать.

Навіть заснуло трюмо,
ані дзеленькне воно.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Аделаїда
2020.11.25

Валерій Докид
2020.11.18

Владислав Сотніков
2020.11.17

К Ґерц
2020.10.15

Нікітіна Вікторія
2020.09.18

Ріша Бо
2020.09.07

Катя Мушаровская Кетрин
2020.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Семен Санніков (1955) / Вірші

 до світлого дня

"Точка нашего корабля
В неизвестном летит пространстве". (рос.)

муз. Євгена Доги на слова Володимира Лазарєва, співа Надія Чепрага, підтяга Володимир Коннов.

Образ твору Холодна пожежа поволі згаса,
Зализує сонце морозні підпали,
Що вельми потужно тріщали й палали.
На землю зійшла страхітлива краса.
Її тимчасово-правічні прикмети
Циклічно висвітлюють факти пожеж
На водах і суші своєї планети,
Яка прикрашає всесвітній манеж,
Де ходить усе, що існує, по колу,
А що не існує, лягло чи літа,
Чи сиплеться іскрами зверху додолу.
Де аспідні райдуги, де пустота.

Дивлюсь я на землю привабливо-голу,
І мрію про світлі наступні свята.

(2013)

А-а-а-а-а-а-а,
А-а-а-а-а-а-а-а,
А-а-а-а-а-а-а,
А-а-а-а-а-а-а-а.

А-а-а-а-а-а-а,
А-а-а-а-а-а-а-а,
А-а-а-а-а-а-а,
А-а-а-а-а-а-а-а-а...
(співається у мінорі, а у фінальній частині - з особливою душевною піднесеністю, яка наприкінці трансформується в емоційний спад)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-03-09 20:53:35
Переглядів сторінки твору 2777
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.054 / 5.5  (4.957 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.413 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2020.02.23 18:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-03-09 21:36:48 ]
Дуже цікавий рондель, Семене! Найбільш вдалими, на мій погляд, є рядки:
"На землю зійшла страхітлива краса.
Її тимчасово-правічні прикмети
Циклічно висвітлюють факти пожеж..."
А також:
"Де ходить усе, що існує, по колу,
А що не існує, стоїть чи літа."
Образ "всесвітній манеж" мені сподобався найбільше. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-09 21:52:19 ]
Я в ронделях не тумкаю. У даному випадку якось самочинно поєднались-переплелись 2 способи римування, до яких додавсь додатковий рядок, щоб 2 фінальних не здавались самотніми або відірваними від попередніх за рахунок зміни настрою літературного героя.
У нього зникло бажання писать порівнювать, фантазувать-викаблучуватись, бо його захопили духовні емоції. Все ж крутиться і працює не просто так. Воно не могло виникнуть ні сіло-ні впало.
Навзаєм :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2013-03-09 21:43:08 ]
З висоти орлиного польоту очікуєте прихід весни...

А поки:
Мокрим дощем сьогодні посипало.
Дощить зима, а днів погожих мало.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-09 21:49:22 ]
І не виника бажання купувать землю, ділить, щось на ній возводить (якісь там побутові споруди-гаражі-басейни), силувати, а натомість виника бажання любить цю землю, а головне - не забувать, завдяки Кому це все існує...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-03-09 22:12:53 ]
Добрий вечір, Семене!
Це так вигляда, якби засолодке підсолював, а надто крихке виминав. І як все виходить гармонійно! Як оці рядки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-09 22:13:51 ]
Десь так :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-09 23:25:07 ]
страхітлива "краса" - якраз у цю пору ранньої весни, коли сніг вже зійшов, а зелені ще немає, все сміття - на виду...
настрій - життєствердний!
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-10 07:06:05 ]
А що діється під вікнами житлового фонду столиці, заселеної новоприбульцями? Оселяються на якийсь термін, бо потім непомітно (без хур, якими возять меблеві гарнітури та усілякий крам) зникають, якісь тимчасові нові городяни, з яких не всі мають уяву про людське співіснування, бо, напевне, мешкали у хоромах тих селищ або райцентрів, з яких виїхали шукать роботу. Бо жити треба. Нові робочі місця таксистів і перевізників на 'ланосах' і мікроавтобусах у столиці є. Нема їх на більш гонорових посадах, але когось з киян можна посунуть, якщо є якась 'рука' земляка (однопартійця, якщо готуваться до інтегрування масштабно) у владі. За законами якоїсь циклічности повернулось, але чомусь у спотвореному вигляді, старе. І раніше київські підприємства комплектувались новоприбульцями. Та тепер тих фабрик-заводів-пароплавів нема. Самі офіси та новобудови.
У вірші настрій життєствердний.
Війни ж нема. Ми не араби, араби - не ми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Бур'ян (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-10 10:13:16 ]
Це приклад, як простими словами можна намалювати такий життєствердний пейзаж... Сподобалось!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-10 13:39:57 ]
У поєднаннях створюється щось нове. Оксіморони відіграють певну роль у створенні нових образів, у яких начебто поєднується те, що ніколи не єдналось.
"Зимова пожежа", "морозні підпали", чистота аспідного кольору тощо.
Звичні метафори, так само як і буденної властивости свята нічого цікавого та нового в собі не несуть. Вони лише затягують у своє коло.
Дякую за спостережливість :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2013-03-10 10:43:55 ]
Життя прекрасне в своїй буденності, але чомусь кожний із нас завжди очікує від нього для себе ще більшого - свята, це точно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-10 12:24:56 ]
За святами звичайного буденного змісту можна ходить на "стометрівки" столиці, обласних і районних центрів або у світ поеії, філіал якого тут.
Мало не щодня якісь і чиїсь віншування. Та ніхто нікому не налива... А є, за кого і за що.
А от достеменно світлі свята - инша справа, навіть за тих самих умов. Буде кагор.
Щасти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-13 19:19:35 ]
Ваші описи - роздуми хочеться перечитувати двічі(як мінімум)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-14 06:47:53 ]
Можливо, ці описи-опуси настільки метафоричні, або в них така кількість образів, що останні потребують додаткової читацької уваги. Видавці та режисери столичних театрів поки що своєї не приділили :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-14 15:39:13 ]
Шкода,бо це добре,коли твір спонукає до роздумів...Філософських.А образи вагомі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-23 08:12:14 ]
Напевне, спонукає лише до Ваших (і читацьких загалом) філософських роздумів, бо мої віршовані іноді сприймаються як "філософські". Саме в "лапках".
Щоправда, про це доводилось чуть лише одного разу.
Я не прибічник однобокого сприйняття будь-якого явища. Можливо, таке сприйняття є джерелом моєї авторської філософії. Якщо це саме вона :)