ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Н Кап
2019.12.10 12:42
Дозвольте на вухо...
Лиш вам... По секрету...
Ви тільки нікому про це не кажіть!
нехай пропонують корону... карету...
хоч пів-королівства - будь-ласка,мовчіть!

І навіть якщо вам
підсунуть принцесу

Олександр Сушко
2019.12.10 11:30
Ступаючи поміж кривавих цят
Вплітаю світло в музику мінорну.
А річка - без початку і кінця,
По кризі - блюдця чорних ополонок.

Штовхає боривітер у плече,
Аби у вир шубовснув з головою..
У ближній каламуті - втрати щем,

Ігор Деркач
2019.12.10 09:47
Як хочеться вернутись у світи
дитячої мети на перепутті
тай іншою дорогою іти
у паралельно обране майбутнє.

І як не набираю висоти,
а тягарі усе ще не забуті
і нічого заради суєти

Галина Михайлик
2019.12.10 09:37
Все як завжди: початок&кінець.
Інтрига тільки «як?», «коли?», «навіщо?».
…В єдину мить дерева стали нижчі,
а стежка розчинилась навпростець…

Чи, хепіенд? Розв’язка і фінал -
фортіссімо акорд на ноті щастя!
…Сюжетний вузол саморозрубався

Віктор Кучерук
2019.12.10 08:12
Г. С...
Стосунків наших пізню зав’язь
Руйнує ранній холод чвар,
Хоч ми обоє намагались
Незгоди стримати удар.
Стражденним душам на догоду,
Не оберталися назад, –
Раділи будь-якій погоді

Микола Соболь
2019.12.10 05:23
Вона любить зорі ясні,
Дерева од інею срібні,
Сніги до перини подібні,
Короткі, насуплені дні.
Милується нині зима
На те, як веселі синички
Під вікна летять з годівнички,
Бо стужа до серця пройма.

Олександр Сушко
2019.12.10 03:56
Правду говоритиму навмисно,
Істина сьогодні на кону:
Лапу шобтиздохові потисну,
А тобі руки не простягну.

Бо собака ліпша за людину,
Віддана як жінка, їсть усе.
Ти ж мене кладеш під гільйотину

Ярослав Чорногуз
2019.12.10 00:25
Учу усіх я жити безоглядно,
Люблю, щоб ззаду сунула людва.
В трусах порвалась нитка Аріадни,
І обірвався на Голготу шлях.

Хвилююся у розпачі німому –
Рятуй же, любко, ну хіба це жисть?
Хтось викликав мені швидку з дурдому,

Тамара Шкіндер
2019.12.09 21:50
Не поранюсь об сни,
По їх лезу вернусь у минуле.
Мить і вічність злітають у небо
По сходинках хмар.
Відштовхнусь від стіни,
Де туманами днів потонулих
Оповиті серця.
І до сонця майну, як Ікар.

Ярослав Чорногуз
2019.12.09 18:07
Тихо алеєю йду,
Змовкла пташина розмова…
Нічка принишкла в саду,
Затишна нічка зимова.

Так, ніби зірку ясну
Місяць торкає за плечі…
Ніченьку враз пригорнув

Ігор Деркач
2019.12.09 17:40
Минає все – жага, жура, очарування,
любов, що першою була, і є остання.
Уже ніяку не найду,
і поки фею заведу,
іду у баню.

У неї заночую і... захочу чаю.
Ні, я не п’ю, але і їй не наливаю.

Олександр Сушко
2019.12.09 16:26
Проти кого тепер заряджати пістолі?
Хто мій друг незрадливий? Хто вчаєний тать?
Москвомовне хохлятко дрімає у льолі,
Брат із жінкою сваряться..."бля", "перемать"...

Чорну вервицю слів, запозичену в чорта,
Звикнув чути щоденно племіш-гаволов.

Н Кап
2019.12.09 13:39
Чи не тому, що я тобі - ріка?
(Дорога? Перепона? Бездоріжжя?)
не знаєш сам до часу. Але ніжність
росте крізь ніч, що мов земля, глевка.
Що мов вода, якій немає дна.
Пребілий день пресинім снігом
повен.

Сергій Губерначук
2019.12.09 13:25
Україно рідна –
Вкраїно моя,
люблю тебе щиро,
милая земля!

Ліси, степи, луки,
і Дніпро реве.
Ні за які муки

Микола Соболь
2019.12.09 07:25
Укрий, тумане, стомлені дерева
Допоки сніг блукає поза містом
Хай горобина полум’я намистом
Освітлює густе, грудневе мрево.

Сіріє день одразу по обіді,
Сиріє сонце та не хоче гріти,
Оголені хитає вітер віти

Олександр Сушко
2019.12.09 02:12
Що ж, сідай, побалакаймо. Пляшка
Хай сьогодні розв'яже язик.
Пити крівцю навчитись не важко -
Складно жити людиною вік.

Тяжко ворога й тещу любити,
Зріти правду без лірики шат.
Я свою заганяю у сіті
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Мидрон Тазинк
2019.12.09

Ольга Якубенко
2019.11.28

Н Кап
2019.11.26

Козак Ігор Козак Ігор
2019.11.20

Тетяна Шульга
2019.11.20

Галина Сливка
2019.11.19

Тетяна Глінчук
2019.11.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Семен Санніков (1955) / Вірші

 до світлого дня

"Точка нашего корабля
В неизвестном летит пространстве". (рос.)

муз. Євгена Доги на слова Володимира Лазарєва, співа Надія Чепрага, підтяга Володимир Коннов.

Образ твору Холодна пожежа поволі згаса,
Зализує сонце морозні підпали,
Що вельми потужно тріщали й палали.
На землю зійшла страхітлива краса.
Її тимчасово-правічні прикмети
Циклічно висвітлюють факти пожеж
На водах і суші своєї планети,
Яка прикрашає всесвітній манеж,
Де ходить усе, що існує, по колу,
А що не існує, лягло чи літа,
Чи сиплеться іскрами зверху додолу.
Де аспідні райдуги, де пустота.

Дивлюсь я на землю привабливо-голу,
І мрію про світлі наступні свята.

(2013)

А-а-а-а-а-а-а,
А-а-а-а-а-а-а-а,
А-а-а-а-а-а-а,
А-а-а-а-а-а-а-а.

А-а-а-а-а-а-а,
А-а-а-а-а-а-а-а,
А-а-а-а-а-а-а,
А-а-а-а-а-а-а-а-а...
(співається у мінорі, а у фінальній частині - з особливою душевною піднесеністю, яка наприкінці трансформується в емоційний спад)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-03-09 20:53:35
Переглядів сторінки твору 2373
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.054 / 5.5  (4.957 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.413 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2019.12.08 20:54
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-03-09 21:36:48 ]
Дуже цікавий рондель, Семене! Найбільш вдалими, на мій погляд, є рядки:
"На землю зійшла страхітлива краса.
Її тимчасово-правічні прикмети
Циклічно висвітлюють факти пожеж..."
А також:
"Де ходить усе, що існує, по колу,
А що не існує, стоїть чи літа."
Образ "всесвітній манеж" мені сподобався найбільше. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-09 21:52:19 ]
Я в ронделях не тумкаю. У даному випадку якось самочинно поєднались-переплелись 2 способи римування, до яких додавсь додатковий рядок, щоб 2 фінальних не здавались самотніми або відірваними від попередніх за рахунок зміни настрою літературного героя.
У нього зникло бажання писать порівнювать, фантазувать-викаблучуватись, бо його захопили духовні емоції. Все ж крутиться і працює не просто так. Воно не могло виникнуть ні сіло-ні впало.
Навзаєм :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2013-03-09 21:43:08 ]
З висоти орлиного польоту очікуєте прихід весни...

А поки:
Мокрим дощем сьогодні посипало.
Дощить зима, а днів погожих мало.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-09 21:49:22 ]
І не виника бажання купувать землю, ділить, щось на ній возводить (якісь там побутові споруди-гаражі-басейни), силувати, а натомість виника бажання любить цю землю, а головне - не забувать, завдяки Кому це все існує...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-03-09 22:12:53 ]
Добрий вечір, Семене!
Це так вигляда, якби засолодке підсолював, а надто крихке виминав. І як все виходить гармонійно! Як оці рядки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-09 22:13:51 ]
Десь так :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-09 23:25:07 ]
страхітлива "краса" - якраз у цю пору ранньої весни, коли сніг вже зійшов, а зелені ще немає, все сміття - на виду...
настрій - життєствердний!
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-10 07:06:05 ]
А що діється під вікнами житлового фонду столиці, заселеної новоприбульцями? Оселяються на якийсь термін, бо потім непомітно (без хур, якими возять меблеві гарнітури та усілякий крам) зникають, якісь тимчасові нові городяни, з яких не всі мають уяву про людське співіснування, бо, напевне, мешкали у хоромах тих селищ або райцентрів, з яких виїхали шукать роботу. Бо жити треба. Нові робочі місця таксистів і перевізників на 'ланосах' і мікроавтобусах у столиці є. Нема їх на більш гонорових посадах, але когось з киян можна посунуть, якщо є якась 'рука' земляка (однопартійця, якщо готуваться до інтегрування масштабно) у владі. За законами якоїсь циклічности повернулось, але чомусь у спотвореному вигляді, старе. І раніше київські підприємства комплектувались новоприбульцями. Та тепер тих фабрик-заводів-пароплавів нема. Самі офіси та новобудови.
У вірші настрій життєствердний.
Війни ж нема. Ми не араби, араби - не ми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Бур'ян (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-10 10:13:16 ]
Це приклад, як простими словами можна намалювати такий життєствердний пейзаж... Сподобалось!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-10 13:39:57 ]
У поєднаннях створюється щось нове. Оксіморони відіграють певну роль у створенні нових образів, у яких начебто поєднується те, що ніколи не єдналось.
"Зимова пожежа", "морозні підпали", чистота аспідного кольору тощо.
Звичні метафори, так само як і буденної властивости свята нічого цікавого та нового в собі не несуть. Вони лише затягують у своє коло.
Дякую за спостережливість :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2013-03-10 10:43:55 ]
Життя прекрасне в своїй буденності, але чомусь кожний із нас завжди очікує від нього для себе ще більшого - свята, це точно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-10 12:24:56 ]
За святами звичайного буденного змісту можна ходить на "стометрівки" столиці, обласних і районних центрів або у світ поеії, філіал якого тут.
Мало не щодня якісь і чиїсь віншування. Та ніхто нікому не налива... А є, за кого і за що.
А от достеменно світлі свята - инша справа, навіть за тих самих умов. Буде кагор.
Щасти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-13 19:19:35 ]
Ваші описи - роздуми хочеться перечитувати двічі(як мінімум)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-14 06:47:53 ]
Можливо, ці описи-опуси настільки метафоричні, або в них така кількість образів, що останні потребують додаткової читацької уваги. Видавці та режисери столичних театрів поки що своєї не приділили :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-14 15:39:13 ]
Шкода,бо це добре,коли твір спонукає до роздумів...Філософських.А образи вагомі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-23 08:12:14 ]
Напевне, спонукає лише до Ваших (і читацьких загалом) філософських роздумів, бо мої віршовані іноді сприймаються як "філософські". Саме в "лапках".
Щоправда, про це доводилось чуть лише одного разу.
Я не прибічник однобокого сприйняття будь-якого явища. Можливо, таке сприйняття є джерелом моєї авторської філософії. Якщо це саме вона :)