ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2026.10.09 17:17
У квасолі джміль гуде:
Квіти там ще де-не-де.
А плоди дозріти встигнуть?
Так! Квасоля зветься вігна.

В серпні квітне - в самий раз!
Буде смакота у нас!
То ж старайся, джмелю милий,

Борис Костиря
2026.10.09 14:37
Я не хочу уже прокидатись.
Хочу бути у магії сну.
Я забуду паролі і дати
І спалю на майдані весну.
Я не хочу вертатись із казки,
Із уяви, чарівних споруд,
Із феєрій, туманів і ласки,
Феєрверків, містерій і пут.

Вячеслав Руденко
2026.10.09 10:48
— Що до пояснення ранку звитяжного
Лису шпаркому у сутінках вечора
Станє зі мною дзвеніти розважливо
Епосом скіфів пательня розпечена.
Контур егрегора часу прадавнього
Темне минулого - зваба незвідана,
Болотоходами стежка уславлена
Долі забутої

С М
2026.10.09 10:39
Я – Змій-Король, що повзає
По кублі своєму
Змій-Король, що повзає
По кублі своєму
Маю подруг, але знай
Що я маю, все для мене

Ось повзу на підвіконня

хома дідим
2026.10.09 09:02
іще палітурка сезонна
при вогкій стіні цегляній
у досвіт
фабричні освітлені вікна
залізнодорожні вогні
і цвинтар за переїздом
останній притулок мерця
під ґрунтом жорстким

Віктор Кучерук
2026.10.09 06:11
Від листя, очищена вітром, дорога
Блищить під ногами, як вимите скло.
Від ранньої стужі зростає тривога:
Чи встигну догнати минуле тепло?
Воно уночі подалося в безодню
Оту, що стіною оточує ліс,
В якому шукатиму в дні прохолодні
Тепло межи сосен,

Євген Федчук
2026.10.08 17:56
Сидять діди із бабами, згадують минуле.
Та не те, що десь від когось мимохідь почули,
А те, що самим малими прийшлось пережити,
З рідних країв податися ледь не на край світу.
Сидять, слухають всі мовчки, не перебивають,
Видно, заново минуле те пережи

Артур Сіренко
2026.10.08 17:02
Я продаю тишу
Дірявими шотландськими міхами,
Я міняю тишу
На мідні крейцери,
Карбовані в країні глиняній.
Купіть хоч трохи тиші
Ви, погоничі білих верблюдів -
Альбіносів пустелі необачності.

Володимир Мацуцький
2026.10.08 16:52
Головний посил вірша Володимира Мацуцького «Всесвітній громе, де ти?» — це не звільнення чи «порятунок» росіян від їхнього власного рабства, а заклик до справедливості, захисту України та покарання агресора. Автор звертається до вищих сил («Всесвітнього

Ольга Садкова
2026.10.08 15:49
Поспішав Славко до школи,
запізнитись не хотів:
мав здавати реферата про
породистих котів.

Біг охоче і бадьоро,
хоч портфель був заважкий.
Ось і школа, перший поверх,

Михайло Укран
2026.10.08 15:35
Оксамитами квітчана Панна
Самобутньо вкривала поля.
І ліси, і водойми старанно
Ніжний усміх вбирали здаля.

Не списати словами пейзажі
І прекрасні, барвисті вбрання
Сонцесяйних блискіткових пажів

Ігор Шоха
2026.10.08 15:13
                        І
Розбійники з великої дороги
трамбують меншу із усіх боків,
ніде не припиняються тривоги...
ніхто не кликав їх, а хто привів
неважко здогадатися – це строгі
третейські судді – жупел демагогів
у вигляді ґарантів і братів.

Володимир Ляшкевич
2026.10.08 14:17
У вогняні знемоги дні - провіщені, наснажені,
залюблені в меди життя - відроджені і ти, і я.
Це дивний збіг, як оберіг, як долі сміх, дороги біг,
де понад сни - лади струни, і з пелени - синь далини.

І лине буднів тятива туди, де пісня горлова,
де

Сергій Губерначук
2026.10.08 13:52
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),

Борис Костиря
2026.10.08 13:23
Я нічого не зміг роздивитись
У безглуздій німій темноті.
Я звалився з коня, ніби витязь,
У абсурд і свавілля катів.

Не побачу імен, фотографій
На вечірньому цвинтарі я.
Наче відблиск небачених графік,

хома дідим
2026.10.08 09:45
що сказати що написати друже
чи дістались ми суті й тиші нарешті
або нами оволоділа байдужість
хоч ми і продовжуєм вештатись
цими вулицями та майданами
веселощами у примарних мандрах
чудуванням чуттєвим у розкошах
бодай на хвильку отож-бо
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Семен Санніков (1960) / Вірші

 Нема чому радіть
Образ твору
Прийдешнє сторіччя фашизмом ляка,
Чекають на нас і земні катаклізми,
Тринадцяте літо побачимо грізним,
Достойним обструкції чи матюка
І від міщанина, і від селюка -
Народного фонду моєї Вітчизни,
Яка до любови його заклика.
Водночас імперське ярмо лиховісне
Своєю наявністю вабить і тисне -
Оце перспективи. І даність така.
Ще й панство про себе нагадує різне -
Зустрів я персону з його кодляка.

(2013)

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-03-23 06:33:28
Переглядів сторінки твору 10319
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.978 / 5.5  (4.935 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.394 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2026.09.20 21:27
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-03-23 16:42:50 ]
У контексті рядка можна зрозуміть, що саме. Я розраховую на нього.
Ті прямокутні автономні кишенькові дівайси, про які Ви доречно мені нагадали, не вписуються у багети мого вірша. І мови про нього вже нема, і його вже сьогодні можна вважать учорашнім, завтра - позавчорашнім, а післязавтра - минулим і далеким від завдань і надзавдань післязавтрашнього творчого життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2013-03-23 22:38:35 ]
Ранковий варіант мені прийшовся більше до вподоби, з ізюминкою. Але він міг викликати занепокоєння серед "галицько-волинського" князівства, якщо без конкретики....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-03-23 23:16:27 ]
Не тягне мене на конфронтації.
Мене в них весь час намагаються втягнуть, вигадуючи те, чого не було, або подаючи перекручені-перебрехані відомости (т.з. 'факти').
Ось вірш без агресії, прізвищ (а кожен з нас має гарантоване законами України право на захист персональних даних). Нічого з переліченого мною тут і ніде нема, то які проблеми?
А, по-друге, існують і не загубились усі коментарі. Було б слідство, то воно б розібралось, а чиясь пуста аргументація - це якась, вибачте, лірика і намагання заплямувать чисте ім'я (знаєте, чиє).
Мабуть, зупинюсь я на останньому варіянті...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-03-23 23:38:13 ]
До речі. Печальний чи ні, але факт.
У ті минулорічні часи, коли Нібіру можна було роздивитись під час заходу Сонця, я ознайомивсь з деякими перспективами сьогодення. Я читав ще восени про цей сніг, що пада, і про майбутнє спекотне літо, яке врешті-решт не забариться, як про найоптимістичніший прогноз. Нібіру пролетіла такій відстані, що катастрофа не відбулась, але відбулись певні зміни у кліматі. В Іспанії, до речі, цього року курортний сезон може розпочатись раніше. Щоправда, вода... Її температура не женеться за змінами, які відбулись. Лише цього року. Потім налагодиться.
Все з часом налагодиться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-18 16:18:51 ]
Семене!!!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-06-18 22:26:25 ]
Я вже тут. Не можу гарантувать, що надовго і щодня, бо така в мене нова ризикована робота.
Крізь скляні стіни та підлогу баштового крана, з якого я керую роботою моєї бригади, багато чого я бачу, можна сказать, иншими очима. Дрібне розчиняється у величному. Воно тане на його тлі. Я иншими очима дивлюсь і на поезію, і мене не дивує бажання хоч трішки помовчати.
Воно мене захопило.