ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2026.11.09 16:15
Друзі до мене прийшли вчора, надвечір
Сам я лежав у постелі, умираючи
Ені Бон зі Сейнт-Ейнжел
Казала ”надворі погода шикарна“

Ще вітер тоді завивав у проймі дверній
О, хто ти такий, щоби погоді відмовіти
Мені би спокою, щоби умерти собі

Марія Дем'янюк
2026.11.09 15:58
Геть всі шишки на ялинці
Усміхаються хмаринці.
Вітер гілочки хитає,
Він ялинку колисає:
— Люлі, люлі, спи гарненько,
Чарівнице зелененька!

Та ялинці вдень не спиться:

Володимир Бойко
2026.11.09 14:35
Дід в гірському селі під Женевою
Мордувався з розпуки статевої.
Бо в селі на горі
Лиш бабусі старі,
А панянки гуляють Женевою.

На стоянці в порту Гонолулу
Бабі Ксенії вухо надуло.

Сергій Губерначук
2026.11.09 12:39
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),

Світлана Пирогова
2026.11.09 11:24
А вже листопад із сумними вітрами,
Літає і падає листя-метелик.
І джерги осінні на душі нам стелить.
Не знає ніхто, що за синню й горами,
Бо крутиться світ, наче зірвана хвіртка.
І стіни замовкли, а серце тріпоче.
А далі що буде? Все знає лиш Отче.

Вячеслав Руденко
2026.11.09 09:29
Де ті духи що дрімають,
Духам вічним спати треба?—
У надриві зволікання
Їх нетлінне — не від Неба!
Хто відчує — буде вільним
Від зневіри і шляхетства,
Буде плавати в ефірі,
Називатися мистецтвом,

Віктор Кучерук
2026.11.09 06:57
Жовтіють вікна, рожевіє обрій,
Кричать ворони - все, як і раніш, -
Мені сьогодні невимовно добре
Отут, де досі краєвиди ті ж.
Мене сюди завжди ведуть дороги,
І тільки тут душа моя - своя, -
Зникають зразу болі і тривоги,
Коли знайоме роздивляюсь я.

Євген Федчук
2026.11.08 15:06
Московський карлик світ увесь ляка,
Що ядерну він зброю в діло пустить,
Свої ракети ядерні запустить.
І кінець світу всіх тоді чека.
Всі москалі відправляться у рай,
А вороги згорять в огні пекельнім.
Ну, звісно, перспективи невеселі,
Від москалів

Борис Костиря
2026.11.08 14:41
Чи буду далі я писати
Лиш кров'ю у сумних листах,
Які долатимуть пасати?
І з клітки визволиться птах.
Чи буду я писати ранок,
Чудовий виснажений день
І присмерк, як відкрита рана,
Як приспів зболених пісень?

хома дідим
2026.11.08 12:35
політ нормальний
чим би не політ
знайти слова
в обіймах
із незримим
тобі до снаг тонкий
осяжний світ
сяйливий часом

Юрій Гундарів
2026.11.08 10:00
Кохатися між тривогами,
наче крізь дощ між краплями, -
до останнього стогону,
між ночами і ранками.

2026 рік

Ірина Вовк
2026.11.08 08:56
ІІ. ЕПОХА ВІДРОДЖЕННЯ: Тріумф і трагедія людського Генія

4. «ЛЕОНАРДО ДА ВІНЧІ: Сфумато, або Серпанок для Мони Лізи»

(Драматичний есей-містерія в голосах на три дії)

Дійові особи:
Леонардо да Вінчі – геніальний італійський митець, уче

Віктор Кучерук
2026.11.08 06:13
Вітер видмухнув з-під тину
Поруділий лист, -
Я дивлюсь на цю картину
І шукаю зміст.
Небо хмарами провисло,
Далина німа, -
За оцим останнім листом
Вже іде зима.

Іван Потьомкін
2026.11.07 18:17
Андрій Розумовський
Маестро, чи не могли б Ви подивитись оцю ось пісню ?

Бетховен
З приємністю, Ваша величність. Ви стільки робите для мене, що тепер я – найбагатший, мабуть, серед моїх колег. Де ще б я перевірить зміг те, що тільки-но створив, як не

Борис Костиря
2026.11.07 16:32
Мені часу постійно бракує.
Я не хочу втрачати на сон
Цілу вічність. Стоїть одесную
Невблаганний, жорстокий клаксон.

Океан промовляє безмежно
Уві сні, наче сага сторіч.
Я навшпиньках іду обережно

Ігор Терен
2026.11.07 13:51
Тарган вусатий б’є усі рекорди
і певно-що радіють бульбаші,
що їхній незамінний держиморда
вже переплюнув Мао й Чанкайші,
але мабуть, не знає навіть ШІ,
що бригадир колгоспного городу
не має ні моралі, ні душі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Семен Санніков (1960) / Вірші

 Нема чому радіть
Образ твору
Прийдешнє сторіччя фашизмом ляка,
Чекають на нас і земні катаклізми,
Тринадцяте літо побачимо грізним,
Достойним обструкції чи матюка
І від міщанина, і від селюка -
Народного фонду моєї Вітчизни,
Яка до любови його заклика.
Водночас імперське ярмо лиховісне
Своєю наявністю вабить і тисне -
Оце перспективи. І даність така.
Ще й панство про себе нагадує різне -
Зустрів я персону з його кодляка.

(2013)

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-03-23 06:33:28
Переглядів сторінки твору 10490
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.978 / 5.5  (4.935 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.394 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2026.11.02 13:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-03-23 16:42:50 ]
У контексті рядка можна зрозуміть, що саме. Я розраховую на нього.
Ті прямокутні автономні кишенькові дівайси, про які Ви доречно мені нагадали, не вписуються у багети мого вірша. І мови про нього вже нема, і його вже сьогодні можна вважать учорашнім, завтра - позавчорашнім, а післязавтра - минулим і далеким від завдань і надзавдань післязавтрашнього творчого життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2013-03-23 22:38:35 ]
Ранковий варіант мені прийшовся більше до вподоби, з ізюминкою. Але він міг викликати занепокоєння серед "галицько-волинського" князівства, якщо без конкретики....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-03-23 23:16:27 ]
Не тягне мене на конфронтації.
Мене в них весь час намагаються втягнуть, вигадуючи те, чого не було, або подаючи перекручені-перебрехані відомости (т.з. 'факти').
Ось вірш без агресії, прізвищ (а кожен з нас має гарантоване законами України право на захист персональних даних). Нічого з переліченого мною тут і ніде нема, то які проблеми?
А, по-друге, існують і не загубились усі коментарі. Було б слідство, то воно б розібралось, а чиясь пуста аргументація - це якась, вибачте, лірика і намагання заплямувать чисте ім'я (знаєте, чиє).
Мабуть, зупинюсь я на останньому варіянті...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-03-23 23:38:13 ]
До речі. Печальний чи ні, але факт.
У ті минулорічні часи, коли Нібіру можна було роздивитись під час заходу Сонця, я ознайомивсь з деякими перспективами сьогодення. Я читав ще восени про цей сніг, що пада, і про майбутнє спекотне літо, яке врешті-решт не забариться, як про найоптимістичніший прогноз. Нібіру пролетіла такій відстані, що катастрофа не відбулась, але відбулись певні зміни у кліматі. В Іспанії, до речі, цього року курортний сезон може розпочатись раніше. Щоправда, вода... Її температура не женеться за змінами, які відбулись. Лише цього року. Потім налагодиться.
Все з часом налагодиться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-18 16:18:51 ]
Семене!!!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-06-18 22:26:25 ]
Я вже тут. Не можу гарантувать, що надовго і щодня, бо така в мене нова ризикована робота.
Крізь скляні стіни та підлогу баштового крана, з якого я керую роботою моєї бригади, багато чого я бачу, можна сказать, иншими очима. Дрібне розчиняється у величному. Воно тане на його тлі. Я иншими очима дивлюсь і на поезію, і мене не дивує бажання хоч трішки помовчати.
Воно мене захопило.