ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2025.12.07 18:01
Уроки лінь робити, купа всього у Сашка.
Домашня вправа з мови знов чомусь важка.
Надумався спитати в свого братика Іллі:
- Що означає «наступати на оті ж граблі?»
Та брат лиш посміявсь: - Учися сам. Нема дурних.
Дзвони до друзів. Хай тобі пояснюють в

Євген Федчук
2025.12.07 12:23
Збирається вже в хмари вороння,
На падалі готове жирувати.
Уже недовго москалям чекати,
Вже скоро стрілки Смути задзвенять
І встане над Московією дим,
І ріки крові потечуть до моря.
Уже ударить грім розплати скоро
Та стукатиме Смерть у кожен дім.

Тетяна Левицька
2025.12.07 08:06
Я плела тобі віночок
не на смерть, моя дитино.
Підірвався мій синочок
в міннім полі на машині.

Відірвало: руки, ноги,
під Покровськом гострим лезом.
Кров'ю син кропив дороги —

Віктор Кучерук
2025.12.07 06:13
Укрившись вогкою землею
Опісля вибуху, - лежав
Безсилий вилізти з-під неї,
Через серйозність клятих травм.
Лише стогнав несамовито
І сам себе щомить жалів
За те, що мало зміг прожити
На щастям зрадженій землі...

Мар'ян Кіхно
2025.12.07 04:57
Володимиру Діброві

О де ви, милі серцю покритки
та ніжні тонкосльозі байстрюки! -
гукаю в небо відчайдушним покриком
і роззираюся довкола з-під руки.

Нема. Нема. Невже повимирали ви,

Борис Костиря
2025.12.06 22:19
Заблукав я в епохах минулих.
Я усюди, та тільки не тут.
У віках призабутих, заснулих
Я шукаю одвічний статут.

Я поринув у первісні глиби,
В манускрипти у пилу століть.
Я шукаю священної риби,

Богдан Манюк
2025.12.06 15:04
З екрана телевізора в кімнату навпроти долинав голос американського президента Джо Байдена — трохи хриплий і, як завше, спокійний. «Чи не щовечора чую застереження? — подумав Згурський, за звичкою вибираючи книгу для читання з сотень придбаних. — Невже з

С М
2025.12.06 05:21
уже була ніч спекотна довга літня
наскільки сягав мій зір
о оттак-от
а моє серце десь у
зимовому зимному штормі
оу моя люба як нам знайтись?
як то знайтись бейбі?
як то знайтись?

Борис Костиря
2025.12.05 22:16
Мене тягне чомусь у минуле,
В ті епохи, які відцвіли,
Мене тягне у мушлі заснулі,
Мене тягне у сон ковили.

Мене тягне в забуті сторінки,
У пожовклі книжки, в патефон.
Мене тягне в далекі століття,

Юрій Лазірко
2025.12.05 17:03
місячного сяйва мілина
ти і я
не випиті до дна
ти і я
бурхлива течія
ти моя ти моя ти моя

приспів:

Артур Курдіновський
2025.12.05 15:26
Потанцюймо полонез палкий,
Пристрасний, примхливий... Прошу, пані!
Перший поцілунок пестить пряно,
Перервавши пафосні плітки.

Потіснився пірует п'янкий
Подихом повільної павани.
Потанцюймо полонез палкий,

Сергій Губерначук
2025.12.05 14:59
Ти жарина з циганського вогнища,
давно відгорілого, відспіваного.
Його розтоптали дикі коні.
І ти вирвалася з-під їхніх копит
і врятувалася.

Була ніч, ти нічого не бачила.
Тільки те, що могла осяяти

Юлія Щербатюк
2025.12.05 14:15
Ви, звісно, пам'ятаєте, безсила
забути саме той, один із днів.
Схвильована кімнатою ходили,
Різке в обличчя кидали мені.

"Нам треба розлучитись", - Ви казали.
Життя моє шалене не для Вас.
Мені донизу падати і далі,

Мар'ян Кіхно
2025.12.05 11:02
Почнімо так сей раз, хоча й не хочеться. «Пташиний базар» на Куренівці – ключове всьому. Завжди я просив батьків туди хоча би подивитися. На вході корм, нашийники, сачки, гачки, вудки, піддувалки та інші причандали: а за тим поступово – черва на ловлю, р

Микола Дудар
2025.12.05 09:16
Не джерело, джерельце ти…
Живого всесвіту, що поруч
Розквіт, цвіту, сто літ цвісти
До того як рвану угору…
Нірвана всіх нірван моїх,
Що поруч квітли розцвітали
Чужі сприймались за своїх
Ми їх не радужно сприймали…

Тетяна Левицька
2025.12.05 09:00
Не ламай мене під себе —
Хмара сіра на півнеба,
Інша чорна, наче слива,
Мабуть, буде скоро злива.
Не цілуй мене жадано,
Поцілунок не розтане.
Звикну дихати тобою,
Укривати сон габою,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Сірий Володимир

 Байбак у байдарці (поетична пародія)

Я сьогодні стомлений до краю,
Чахну байдаком на мілині.
...
Що минають намисли сумні.

Як морозні каверзи старої
...
І пускає вниз її майно

Цівками бурхливого підйому,
І не в силі це змінить нікому

Володимир Сірий

Ну, і як не дійдеш тут до краю?
Байбаком байбак у сірі дні,
Вірш за віршем я складати маю -
День дарма не пропаде мені.

А сьогодні так собі намислив:
Як розтане лід й заб'ють ключі,
Сяду у байдарку я навмисно -
І гайда уверх по течії.

Каверзна, несе мене донизу.
Що поробиш. Так оце дано.
Аркуш допишу я на карнизі
Та зібгаю й кину у вікно.


12.03.2013

* Джерело пародії: Володимир Сірий «Я сьогодні стомлений до краю» (http://maysterni.com/publication.php?id=87803)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Володимир Сірий Я сьогодні стомлений до краю


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-03-12 15:57:29
Переглядів сторінки твору 7125
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.803
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-13 09:08:36 ]
Не додививсь. Дійсно, є "вниз" і є "майно".
Виявляється, і читачу, а не лише автору, треба шукать і знаходить т.з. "вузькі" та "паралельні" місця, а не лише реготать.
На мою думку, Ваша пародія більше, так би мовить, "працює" на первинний матеріал, аніж сама на себе чи на втіху авторського самолюбства.
Щасти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-13 09:18:35 ]
Спершу я хотів обіграти лише "вузькі місця" оригіналу, але потім вирішити трохи не тільки подовжити, а й розширити пародію. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-13 09:27:22 ]
Я не експерт, а маловідомий читач, а все одно готів би відзначить, як зроста рівень Вашого художньо-літературного смаку. Ті усілякі засмаглі "шоколадки" - це, на мою скромну думку аматора-початківця, не більше ніж якийсь кітч, читацькі пристрасті біля нього - це прояв певних інстинктів, яким місце у инших місцях і обставинах.
У Володимира цікава образна поезія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-13 10:43:05 ]
Мій рівень художньо-літературного смаку був досягнутий на рівні знання і розуміння української, російської та світової літератури "золотим медалістом" радянського часу. І досі, наприклад, для мене улюбленими письменниками залишаються Ернест Хемінгуей та Френсіс Скотт Фітцджеральд (для мене - ікони стилю). Але приємно, що Ви на це звернули увагу.

Буває, у читачів складається враження, ніби деколи я роблю "перекіс" у своїх текстах в сторону "основного інстинкту", але згодом вони самі переконуються, що це не так (яскравий приклад - коментарі Марини Єщенко на мої "шоколадки"). :)

І, звісно, про що вже не раз казав - рідко на нецікаві тести виходять цікаві пародії. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-12 16:25:47 ]
У генералів свої плани. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-12 16:46:35 ]
Цікава пародія!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-12 16:47:24 ]
Дяка, Світлано!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-13 06:37:21 ]
Омерта, колего, омерта.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-13 08:10:11 ]
А, може, остракізм? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-13 09:09:53 ]
Начебто ні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-13 13:57:50 ]
Вітаю, Емілю! Тішуся за Вас, що весняна Муза спонукала Вас до творення переспіву-пародії, хоча не так давно Ви "лякали" громадськість наміром залягти на дно :))
Третя строфа, завдяки неоднозначності, випадкового, як Ви кажете, а може й не випадкового, якщо зважити на елемент підсвідомого у мисленнєвому процесі, слова "карниз" має принаймі два прочитання: 1) карниз, як внутрішньоінтер"єрний елемент. ЛГ певно мав намір звести порахунки з життям, закріпивши петлю на фіранковому карнизі, але ще вирішив написати останнього вірша і викинути його у вікно, як останнє своє послання Світові; 2) карниз як архітектурний елемент зовнішнього декору будівлі. ЛГ випадково, або ні, випав з вікна, зачепився за карниз під вікном, вирішив написати своє послання домашнім, і зібгавши, вкинути його через вікно у кімнату. А далі вже як пощастить... :))
Коротше, душевні переживання ЛГ пародійованого оригіналу Вам вдалося схопити і дотепно змалювати: ситуація кризова, але написання вірша - як порятунок і зв"язок зі світом.
Дякую! Натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-13 15:05:06 ]
Вітаю, Галино!
Та я не лякав громадськість, я й справді так тоді думав, чесно. :) А потім передумав. :) Хіба я не хазяїн своєму слову: захотів - дав, захотів - забрав. :)))
Цікаво, але Ви у настільки фахово викладеному коментарю досить близько підійшли до істини: я й справді той карниз міг інтерпретувати в обох сенсах - у випадку інтер'єру досить дописати дві літери до передостаннього слова (якщо не вважати за слово сполучник) (в якийсь момент хотів так пожартувати, але не наважився (за Висоцьким: "так что не рискнул"), бо поезія - то небезпечна річ щодо здійснення), а у випадку екстер'єру - знесло байдарку течією до вікна (і далі за Вашим текстом). Ось тобі і телепатія у дії! :)
Дякую щиро, Галино, за цікавий і змістовний коментар!
Навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-13 15:06:17 ]
коментарю = коментарі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-13 19:54:39 ]
Власнє!(як кажуть поляки)
Дуже добре, що Ви не написали Вашому ЛГ те фатальне "сь" :) жарти жартами, а про техніку безпеки треба дбати, навіть у поезії :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-14 08:02:28 ]
І тут здогадались! Ні, Ви точно читаєте думки! :)
Dziękuję bardzo! )