ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2019.11.18 16:31
Дерев’яна каблучка – запорука дерева.
Ми обручені, чи що?

Яким треба бути майстром,
аби вирубати з мертвого дерева
собі запоруку!
Якою треба бути необрученою,
аби піти у заручини

Олександр Сушко
2019.11.18 12:30
Вирвано, витолочено печаль
І забуттям переорано пам'ять.
Чом же я знов уві сні кричав,
Наче кацапи ізнову палять?

Різали тризуб на серці ножем
І цвяхували до свОлоку длані.
Я не в окопах п'ять років уже,

Іван Потьомкін
2019.11.18 12:17
Не похиляйся над собою,
Не дай розлитися журбі.
Всевишнім подароване тобі,
Не все в нові світи полине за тобою:
Сумлінно ноосфера ще стоїть на чатах:
Аби земне на Землю повертати.
І як у вічність відліта душа,
Борги твої бере хлопчина чи дівча.

Тамара Шкіндер
2019.11.18 11:51
Докупи день збирає вечір сизий,
Спалахуючи блиском ліхтарів.
Підкинув місяць у багаття хмизу
І засіяв півкругом угорі.

Квапливо поспішає перехожий.
Зітхають порожнечею двори.
Відмежувавшись поза огорожу,

Юрій Сидорів
2019.11.18 09:35
Морозяних начерків дублі
Лягають на вікна скляні.
І форми жіночі округлі
Приходять у згадках мені.

Як тільки замріяно гляну,
Зміняється видих на вдих:
Я бачу - і тільки Уляну...

Ярослав Чорногуз
2019.11.18 07:47
Ти ледь пішла, і я вже сам не свій –
Чому прощання? Чом ідеш туди ти?
І туги найчорнішої сувій
Всього мене зумів таки сповити.

Байдужий світ навколо занімів,
І течія несе у інше русло –
В обійми до холодної зими,

Микола Соболь
2019.11.18 05:18
Він відчував красу на дотик,
Любив рельєф її волосся,
Леліяв ніжно кожен подих,
Тепло, яке від губ лилося…
І дарував коханій квіти,
У ресторані кращі блюда…
Як за таких не порадіти?
Коли кохають сильно люди.

Віктор Кучерук
2019.11.18 04:56
Сірість неба, сирість вулиць
І грудей твоїх тепло, –
Мов у втіху обернулось
Те, що розпачом було.
Бо холонув, як статуя,
Й никнув гордо, мов печать,
А тепер – тебе цілую
Так, що губ не роз’єднать.

Марґо Ґейко
2019.11.17 18:42
Каліграфія долі лягла на смиренне обличчя,
Занімілі вуста промовляють чиїсь імена,
І немов на долоні, насправді, така таємнича,
Їх замало лишилося, мало чи майже нема.

А вона як могла, як уміла жила і служила,
Відправляла човни, по воді розлітались

Сергій Губерначук
2019.11.17 16:29
Волосся моє стало жовтим,
як осінь.
Висвітлилося.
З одного боку штучно,
а з іншого – природно,
як осінь.
Загорілося.
У глибині, наприклад, серце,

Ніна Виноградська
2019.11.17 12:39
Моя любове сонячна,
На крилах
Твоїх колись злітала
До зірок.
Несли удаль тоді
Твої вітрила,
Тобі назустріч
Був найперший крок.

Вадим Василенко
2019.11.17 11:00
Вдосвіта тиша – по вінця наповнений дзбанок.
Зрониш пів слова й відлуння далеке, як постріл,
вдарить у груди і довго тремтить. Наостанок
всотуєш дим і стаєш незапрошеним гостем
сонних дерев, що у воду ввійшли по коліна.
Вогкі й тривкі, древні творива

Олександр Сушко
2019.11.17 10:38
Мій Пегас жує сирі гриби,
Теща (з голодухи) - шкло і тирсу.
Не журися, куме! Воду пий!
На сніданок дулю гамай лису.

Хтів до неба та упав на дно?
Не жалійся - сам у цьому винний.
Гетьманом у нас - паяц з кіно,

Тетяна Левицька
2019.11.17 09:13
Ще раз примусив день грачину зграю
для нас на біс зіграти водевіль.
Хоч ти не йди з мого життя благаю
у літо з листопаду заметіль.

Не залишай мені лише на згадку
гербарію словесний фоліант.
Укотре розпочнемо все спочатку -

Микола Соболь
2019.11.17 06:55
Героїв обере нарід!
Ні президент, ні депутати
Не в змозі проголосувати,
Бо хто вони? – брехливий збрід.
Коли біда прийшла до хати –
Благословляла сина мати:
«Збирайсь, дитино, у похід.
Чуєш? На сході б’ють гармати,

Олена Побийголод
2019.11.16 21:47
Володимир Висоцький. «Аліса»

Рятуйте, рятуйте! Ніяк не причалюсь!
Не випірну більше, якщо знов пірну!
Ще трошки поборсаюсь, ще попручаюсь,
та сили залишать - й піду я до дну!

І хто розбереться, де скоїлась хиба:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тетяна Глінчук
2019.11.14

Андрій Скакодуб Архіп
2019.11.06

Петро Іщук
2019.11.03

Олег Дорош
2019.11.03

Владимир Лесник
2019.10.31

Ірина Осінь
2019.09.28

Наталія Шандра
2019.09.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентин Ліпчинський / Вірші / Сірий Володимир

 Байбак у байдарці (поетична пародія)

Я сьогодні стомлений до краю,
Чахну байдаком на мілині.
...
Що минають намисли сумні.

Як морозні каверзи старої
...
І пускає вниз її майно

Цівками бурхливого підйому,
І не в силі це змінить нікому

Володимир Сірий

Ну, і як не дійдеш тут до краю?
Байбаком байбак у сірі дні,
Вірш за віршем я складати маю -
День дарма не пропаде мені.

А сьогодні так собі намислив:
Як розтане лід й заб'ють ключі,
Сяду у байдарку я навмисно -
І гайда уверх по течії.

Каверзна, несе мене донизу.
Що поробиш. Так оце дано.
Аркуш допишу я на карнизі
Та зібгаю й кину у вікно.


12.03.2013

* Джерело пародії: Володимир Сірий «Я сьогодні стомлений до краю» (http://maysterni.com/publication.php?id=87803)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Володимир Сірий Я сьогодні стомлений до краю



Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-03-12 15:57:29
Переглядів сторінки твору 3592
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.803
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2019.08.02 09:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-13 09:08:36 ]
Не додививсь. Дійсно, є "вниз" і є "майно".
Виявляється, і читачу, а не лише автору, треба шукать і знаходить т.з. "вузькі" та "паралельні" місця, а не лише реготать.
На мою думку, Ваша пародія більше, так би мовить, "працює" на первинний матеріал, аніж сама на себе чи на втіху авторського самолюбства.
Щасти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2013-03-13 09:18:35 ]
Спершу я хотів обіграти лише "вузькі місця" оригіналу, але потім вирішити трохи не тільки подовжити, а й розширити пародію. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-13 09:27:22 ]
Я не експерт, а маловідомий читач, а все одно готів би відзначить, як зроста рівень Вашого художньо-літературного смаку. Ті усілякі засмаглі "шоколадки" - це, на мою скромну думку аматора-початківця, не більше ніж якийсь кітч, читацькі пристрасті біля нього - це прояв певних інстинктів, яким місце у инших місцях і обставинах.
У Володимира цікава образна поезія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2013-03-13 10:43:05 ]
Мій рівень художньо-літературного смаку був досягнутий на рівні знання і розуміння української, російської та світової літератури "золотим медалістом" радянського часу. І досі, наприклад, для мене улюбленими письменниками залишаються Ернест Хемінгуей та Френсіс Скотт Фітцджеральд (для мене - ікони стилю). Але приємно, що Ви на це звернули увагу.

Буває, у читачів складається враження, ніби деколи я роблю "перекіс" у своїх текстах в сторону "основного інстинкту", але згодом вони самі переконуються, що це не так (яскравий приклад - коментарі Марини Єщенко на мої "шоколадки"). :)

І, звісно, про що вже не раз казав - рідко на нецікаві тести виходять цікаві пародії. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2013-03-12 16:25:47 ]
У генералів свої плани. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-12 16:46:35 ]
Цікава пародія!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2013-03-12 16:47:24 ]
Дяка, Світлано!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-13 06:37:21 ]
Омерта, колего, омерта.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2013-03-13 08:10:11 ]
А, може, остракізм? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-13 09:09:53 ]
Начебто ні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-13 13:57:50 ]
Вітаю, Емілю! Тішуся за Вас, що весняна Муза спонукала Вас до творення переспіву-пародії, хоча не так давно Ви "лякали" громадськість наміром залягти на дно :))
Третя строфа, завдяки неоднозначності, випадкового, як Ви кажете, а може й не випадкового, якщо зважити на елемент підсвідомого у мисленнєвому процесі, слова "карниз" має принаймі два прочитання: 1) карниз, як внутрішньоінтер"єрний елемент. ЛГ певно мав намір звести порахунки з життям, закріпивши петлю на фіранковому карнизі, але ще вирішив написати останнього вірша і викинути його у вікно, як останнє своє послання Світові; 2) карниз як архітектурний елемент зовнішнього декору будівлі. ЛГ випадково, або ні, випав з вікна, зачепився за карниз під вікном, вирішив написати своє послання домашнім, і зібгавши, вкинути його через вікно у кімнату. А далі вже як пощастить... :))
Коротше, душевні переживання ЛГ пародійованого оригіналу Вам вдалося схопити і дотепно змалювати: ситуація кризова, але написання вірша - як порятунок і зв"язок зі світом.
Дякую! Натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2013-03-13 15:05:06 ]
Вітаю, Галино!
Та я не лякав громадськість, я й справді так тоді думав, чесно. :) А потім передумав. :) Хіба я не хазяїн своєму слову: захотів - дав, захотів - забрав. :)))
Цікаво, але Ви у настільки фахово викладеному коментарю досить близько підійшли до істини: я й справді той карниз міг інтерпретувати в обох сенсах - у випадку інтер'єру досить дописати дві літери до передостаннього слова (якщо не вважати за слово сполучник) (в якийсь момент хотів так пожартувати, але не наважився (за Висоцьким: "так что не рискнул"), бо поезія - то небезпечна річ щодо здійснення), а у випадку екстер'єру - знесло байдарку течією до вікна (і далі за Вашим текстом). Ось тобі і телепатія у дії! :)
Дякую щиро, Галино, за цікавий і змістовний коментар!
Навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2013-03-13 15:06:17 ]
коментарю = коментарі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-13 19:54:39 ]
Власнє!(як кажуть поляки)
Дуже добре, що Ви не написали Вашому ЛГ те фатальне "сь" :) жарти жартами, а про техніку безпеки треба дбати, навіть у поезії :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2013-03-14 08:02:28 ]
І тут здогадались! Ні, Ви точно читаєте думки! :)
Dziękuję bardzo! )