ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрко Бужанин
2026.03.18 22:08
***
Якось трапивсь папуасам
Отакий журнал «Плейбой».
Племенем вивчають, разом, -
Лише чути: - йой та йой.

Граціознії постави
І фігурки, бюсти пишні.
Папуасам все цікаве -

Оксана Дністран
2026.03.18 21:01
ПЕРЕМОВЧИ МЕНЕ…
Перемовчи, перетерпи,
Перелюби мою печаль,
Коли розхристані вітри
Крізь мене мчатимуть у даль,
Коли відступниця зима
Мене полишить на весну,
Коли давитиме вина
Холодним потом після сну,

В Горова Леся
2026.03.18 20:36
Весняного зачаття дух тонкий
Весняного зачаття дух тонкий
Несе світання поспіхом несмілим.
Де снігу нерозталі п'ятаки
Дивацьким слідом поміж трав осіли,

Збігаючись до півночі у тінь.
Так схожі на потріпані мачули.
Обабіч них струмок прохлюпотів,

Олена Побийголод
2026.03.18 19:12
1935. Пісня про Щорса (в скороченні)
Михайло Голодний (1903-1949; народився й провів юність в Україні)

Йшов загін над берегом
    в цокоті підків,
на коні під прапором
    командир сидів.

Голова зав’язана,

Марія Дем'янюк
2026.03.18 19:05
Золоте телятко
Молочний місяць — золоте телятко,
Візьму тебе на руці й пригорну...
Одвічна на Землі для всіх загадка:
Хто це говорить зорями «Люблю»?
Чому стежина в небесах ясніє?
Хто йде по ній і одночасно мріє?
Чому сопілки музика бринить,
Коли, здається, все д

Іван Потьомкін
2026.03.18 19:04
"Любій Учительці від неслухняного учня"
Я був майже в приятельських стосунках з Іваном Дзюбою, Євгеном Сверстюком – чоловими шістдесятниками, чиєю думкою дорожив кожний з причетних до красного письменства. Не раз і не два, відвідуючи Євгена Сверстюка в Інституті ботаніки, чув від нього: «Оце н

Борис Костиря
2026.03.18 13:24
* * *
Народжується ранок, як оргазм.
Народжується у вогні страждань.
І кожен промінь, наче богомаз,
У первісному вихорі жадань.

Проміння пронесеться крізь пітьму,
Немов крізь павутиння і полон,
Крізь пустку ошелешену й німу,

Юлія Щербатюк
2026.03.18 13:14
Маки цвітом в полях облетіли
Маки цвітом в полях облетіли,
Скоро в вікна загляне зима.
І природа слаба і безсила
Вже не схожа на себе сама.

По самотніх і голих алеях,
Там, де шурхіт опалих пожеж.
Голови не покривши своєї,

Юрій Гундарів
2026.03.18 09:47
ВОНИ ЗАХИЩАЛИ НАС. Василь Сліпак
Оперний співак зі світовим іменем. Володар унікального голосу - контртенору.
Соліст Паризької національної опери.
Перебуваючи за межами України, ніколи не припиняв переживати за її долю, завжди був у вирі подій.
Загинув у бою на Донбасі від кулі снайп

Віктор Кучерук
2026.03.18 06:36
* * *
Сірі котики вербові
І пухнасті, і м'які, -
І убрані празниково,
І завжди небоязкі
Ці сіренькі верхолази,
Ці пухнастики малі,
Що знов просяться до вази
На письмовому столі.

Ірина Вовк
2026.03.18 06:35
Княжна козацького степу: Епілог Пам’яті. Троянда і Полин
Не шукайте її в холодних реєстрах, у переліку дат чи в тесаному камені. Вона розчинилася в Рашківському тумані, там, де Дністер зупиняє свій біг, зачувши шерех княжих подолів. Її могила – не пагорб із хрестом, а простір між козацьким степом і молдавськи

С М
2026.03.17 22:01
За чуттями (Jefferson Airplane)
За чуттями як-от бити фарфор
Або сміятися
Бий фарфор, сміючись
Бий фарфор, сміючись, сміючись

За чуттями, як-от падолист
Або усміхання
Падай листям усміхаючись

Ірина Вовк
2026.03.17 19:35
Княжна козацького степу: Намисто султана -- прокляття і любов (продовження 3)
…У скринях окованих, серед шовків і смирни, лежало в о н о – дарунок зі Сходу, важкий і сліпучий. Намисто султана, де кожен алмаз – як сльоза, і кожен рубін – наче крапля крові пекучої. Господар Васіле Лупул надів його доньці на шию в день шлюбу: «Носи, Р

Іван Потьомкін
2026.03.17 17:57
***
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на

Ігор Терен
2026.03.17 12:43
На межі терпіння
                    І
Що не малюй,
              а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.

                    ІІ

Юрій Гундарів
2026.03.17 12:22
Мій читацький денник. Юрій Яновський
…Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці — тремтячі й нервові. Руки жорстокі й хижацькі, руки працьовиті й ледарські, руки мужчини й жінки! Вас я л
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Сірий Володимир

 Байбак у байдарці (поетична пародія)

Я сьогодні стомлений до краю,
Чахну байдаком на мілині.
...
Що минають намисли сумні.

Як морозні каверзи старої
...
І пускає вниз її майно

Цівками бурхливого підйому,
І не в силі це змінить нікому

Володимир Сірий

Ну, і як не дійдеш тут до краю?
Байбаком байбак у сірі дні,
Вірш за віршем я складати маю -
День дарма не пропаде мені.

А сьогодні так собі намислив:
Як розтане лід й заб'ють ключі,
Сяду у байдарку я навмисно -
І гайда уверх по течії.

Каверзна, несе мене донизу.
Що поробиш. Так оце дано.
Аркуш допишу я на карнизі
Та зібгаю й кину у вікно.


12.03.2013

* Джерело пародії: Володимир Сірий «Я сьогодні стомлений до краю» (http://maysterni.com/publication.php?id=87803)


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Володимир Сірий Я сьогодні стомлений до краю


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-03-12 15:57:29
Переглядів сторінки твору 7355
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.803
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-13 09:08:36 ]
Не додививсь. Дійсно, є "вниз" і є "майно".
Виявляється, і читачу, а не лише автору, треба шукать і знаходить т.з. "вузькі" та "паралельні" місця, а не лише реготать.
На мою думку, Ваша пародія більше, так би мовить, "працює" на первинний матеріал, аніж сама на себе чи на втіху авторського самолюбства.
Щасти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-13 09:18:35 ]
Спершу я хотів обіграти лише "вузькі місця" оригіналу, але потім вирішити трохи не тільки подовжити, а й розширити пародію. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-13 09:27:22 ]
Я не експерт, а маловідомий читач, а все одно готів би відзначить, як зроста рівень Вашого художньо-літературного смаку. Ті усілякі засмаглі "шоколадки" - це, на мою скромну думку аматора-початківця, не більше ніж якийсь кітч, читацькі пристрасті біля нього - це прояв певних інстинктів, яким місце у инших місцях і обставинах.
У Володимира цікава образна поезія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-13 10:43:05 ]
Мій рівень художньо-літературного смаку був досягнутий на рівні знання і розуміння української, російської та світової літератури "золотим медалістом" радянського часу. І досі, наприклад, для мене улюбленими письменниками залишаються Ернест Хемінгуей та Френсіс Скотт Фітцджеральд (для мене - ікони стилю). Але приємно, що Ви на це звернули увагу.

Буває, у читачів складається враження, ніби деколи я роблю "перекіс" у своїх текстах в сторону "основного інстинкту", але згодом вони самі переконуються, що це не так (яскравий приклад - коментарі Марини Єщенко на мої "шоколадки"). :)

І, звісно, про що вже не раз казав - рідко на нецікаві тести виходять цікаві пародії. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-12 16:25:47 ]
У генералів свої плани. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-12 16:46:35 ]
Цікава пародія!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-12 16:47:24 ]
Дяка, Світлано!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-13 06:37:21 ]
Омерта, колего, омерта.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-13 08:10:11 ]
А, може, остракізм? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-13 09:09:53 ]
Начебто ні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-13 13:57:50 ]
Вітаю, Емілю! Тішуся за Вас, що весняна Муза спонукала Вас до творення переспіву-пародії, хоча не так давно Ви "лякали" громадськість наміром залягти на дно :))
Третя строфа, завдяки неоднозначності, випадкового, як Ви кажете, а може й не випадкового, якщо зважити на елемент підсвідомого у мисленнєвому процесі, слова "карниз" має принаймі два прочитання: 1) карниз, як внутрішньоінтер"єрний елемент. ЛГ певно мав намір звести порахунки з життям, закріпивши петлю на фіранковому карнизі, але ще вирішив написати останнього вірша і викинути його у вікно, як останнє своє послання Світові; 2) карниз як архітектурний елемент зовнішнього декору будівлі. ЛГ випадково, або ні, випав з вікна, зачепився за карниз під вікном, вирішив написати своє послання домашнім, і зібгавши, вкинути його через вікно у кімнату. А далі вже як пощастить... :))
Коротше, душевні переживання ЛГ пародійованого оригіналу Вам вдалося схопити і дотепно змалювати: ситуація кризова, але написання вірша - як порятунок і зв"язок зі світом.
Дякую! Натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-13 15:05:06 ]
Вітаю, Галино!
Та я не лякав громадськість, я й справді так тоді думав, чесно. :) А потім передумав. :) Хіба я не хазяїн своєму слову: захотів - дав, захотів - забрав. :)))
Цікаво, але Ви у настільки фахово викладеному коментарю досить близько підійшли до істини: я й справді той карниз міг інтерпретувати в обох сенсах - у випадку інтер'єру досить дописати дві літери до передостаннього слова (якщо не вважати за слово сполучник) (в якийсь момент хотів так пожартувати, але не наважився (за Висоцьким: "так что не рискнул"), бо поезія - то небезпечна річ щодо здійснення), а у випадку екстер'єру - знесло байдарку течією до вікна (і далі за Вашим текстом). Ось тобі і телепатія у дії! :)
Дякую щиро, Галино, за цікавий і змістовний коментар!
Навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-13 15:06:17 ]
коментарю = коментарі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-13 19:54:39 ]
Власнє!(як кажуть поляки)
Дуже добре, що Ви не написали Вашому ЛГ те фатальне "сь" :) жарти жартами, а про техніку безпеки треба дбати, навіть у поезії :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-14 08:02:28 ]
І тут здогадались! Ні, Ви точно читаєте думки! :)
Dziękuję bardzo! )