ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.05.07 01:36
Неначе все - так само, як раніше...
Але чомусь хапається рука
За порожнечу. Березнева тиша -
Багатообіцяюча така.

Здавалося б: чого мені чекати?
Викреслюючи урочисті дати
Пожовклого свого календаря,

Микола Соболь
2024.05.06 14:26
Мовчить триклятий сюзерен,
що полчища стоять на сході
та запевняє: «Не сьогодні
прийде до нас війни кузен».
Незвідані шляхи Господні.

Пора усім на шашлики.
Арей, напевно, щось та знає,

Юрій Гундарєв
2024.05.06 09:56
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.

Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені

Світлана Пирогова
2024.05.06 09:25
Слова для пісні від імені чоловіка)

Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.

В очах твоїх я бачу щастя,

Віктор Кучерук
2024.05.06 06:23
Уже від ранку й дотемна
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…

Артур Курдіновський
2024.05.06 02:08
Сказав їм Воїн: "Слава Україні!"
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!

Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка

Ілахім Поет
2024.05.06 00:12
Не зважай. Так нерідко трапляється у житті. Силоміць не закохують. Ще не зумів ніхто це заперечити… Щастя – то казка на DVD. Там вино почуттів – тут у мене суцільний оцет. Не зважай. Хай лисиця-кохання мене гризе, як спартанця, чий образ пригадую все ч

Ігор Шоха
2024.05.05 20:48
Кому – весна, кому – війна,
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.

Меланія Дереза
2024.05.05 20:09
П'ять речень Як утворилася наша ватага і на чому трималася? - одним реченням сформулювати непросто. Скажу так: і звичайнісінький працівник рибного господарства, і пихатий податківець з братами, і я - досвідчений пройдисвіт - усі ми гарно проводили ч

Олександр Сушко
2024.05.05 18:39
Пасха Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти. Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така

Євген Федчук
2024.05.05 13:01
Коли хтось дива подивитись захотів.
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько

Іван Потьомкін
2024.05.05 10:55
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич

Артур Курдіновський
2024.05.05 02:04
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!

Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?

Ілахім Поет
2024.05.05 00:09
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.

Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл

Артур Курдіновський
2024.05.04 13:30
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.

Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,

Ілахім Поет
2024.05.04 12:17
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Вірші / Моя "інша поезія"

 Мить вічності
Ранкове місто поспішає жити:
в напрузі механізми розпорядку.
І хто його посміє зупинити,
на аркуш плану хто поставить ляпку?

Тканина часу - зіткана із митей.
Тканина простору – фарбована в туман…
І раптом – вершник! струнко-гордовитий
з туману виринув і зникнув десь отам…

Ось він "пливе", повільно і велично,
не поспішаючи. Навіщо? І куди?
Завмерли звуки і підков ритмічність...
Перестук серця: Вічність… Вічність… Вічність...

А чи він був? Чи мрілось у тумані?
У сірий будень хто змістив часи?
Між простором і часом - у реальність
він заблукав у пошуку краси?..

… (2013)

Ще раз про "тканину часу", згадану у моєму попередньому вірші "Гостини"(...=87799)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-03-14 09:45:33
Переглядів сторінки твору 6912
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.708
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Блюз. Інша поезія
Інша візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-14 09:52:58 ]
Бувають такі "бунтарські" миті в житті, коли хочеться відкинути усі правила і розклади, і насолоджуватися польотом вільного падіння, а при самій землі, усупереч усім законам фізики,знову шугнути в небо... ось так і цей вірш - свідомо "ставить ляпку" на правила ритмування, частково - на римування, допускає небажані збіги приголосних...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-14 10:34:53 ]
Ну як не усміxнутися, угледівши "ляпку". Клас! :))
Галинко! Всупереч гравітації - ЛЕТІТЬ!!! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-14 10:50:08 ]
О! Перший відгук - і від вершника! Супер! То Вам ці пошуки краси мають бути знайомі...
Дякую за постійний позитив у Ваших коментарях, пане Василю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-03-14 11:15:35 ]
Я хоча й не вершник, але на всі "100" погоджуюсь з Василем!
Удачі вершнику і натхнення автору!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-14 11:45:11 ]
Дякую, пане Мирославе і від автора, і мабуть від вершника-ЛГ :)
До речі, у вірші описано реальний випадок, коли серед міської метушні "спального" району новобудов, де і не пахне середньовічною архітектурою, повз велелюдну автотранспортну зупинку спокійно собі "проплив" вершник (ні в селі, ні в місті, і в наш час коні не така вже й рідкість). Але був такий густий туман...От і набуло все напівреального змісту...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-14 13:54:31 ]
Мені страшенно подобається Галина Михайлик у її "бунтарські миті" :)
Результат - повнокровні вірші!
Цей вірш я сприйняла як цілісну картину, навіть як епізод якогось містичного фільму... Такі мої враження...

До речі, саме казкового вершника у Львові можу легко уявити... Львів для мене - особливе місто...

Спасибі, Галинко, що Ви така :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-14 16:19:59 ]
Дякую, Лесю! Часом отак відпружишся... згодом дивишся - а далі все складається "за правилами" :))
Дякую за любов до Львова. Хоча у цьому вірші немає конкретики щодо назви, але описаний епізод справді змальований з львівської натури ...:))
І Вам, Лесю,спасибі, що і Ви така, як є!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-14 23:50:38 ]
Галинко, спасибі Вам за все.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-14 16:10:10 ]
Це містика:читаю Ваш вірш у той час як Ви читаєте мій і відчуваю,як поруч проїзджає вершник...Може він нас на мить поєднав,і вірші про миті...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-14 16:25:11 ]
О так! скільки вже цікавих збігів і я спостерегла на ПМ... тепер і Ви, це підтверджуєтє. Вельми цікаво!
А про вершника - хто зна... напевне тільки він...
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-03-14 20:01:06 ]
"Є тільки мить..."
Насправді містично. А є ще паралельні світи


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-15 10:10:31 ]
Пане, Іване, Ви мабуть телепат, або умієте телепортовуватися і заглядати до моєї теки з віршами :))) Там справді є і про паралельні світи :)) Далі -буде...
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2013-03-14 22:28:08 ]
Така загадкова ця мить вічності і така дивовижна!

Чекаю продовження !


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-15 10:14:59 ]
Ми ще так мало знаємо про довколишній Світ...
Несподівано-неочікувана, але дуже приємна Ваша реакція щодо чекання продовження теми :))
Дуже дякую, пане Василю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-03-14 23:48:57 ]
А мені у вірші побачився Данило Галицький чомусь... Склалося враження, що автор стоїть біля пам'ятника, і у тумані кінь із вершником рушив... ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-15 10:18:37 ]
А чому б і ні... Все може бути: Господар, добрий Геній Міста об"їжджає свої володіння...
Дякую, пані Наталю за фантазійне прочитання :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-14 23:58:54 ]
А мені захотілося до Львова...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-15 10:19:51 ]
Хай вже лишень мине цей жахливий циклон - поп"ємо кави біля Данила :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-15 00:54:25 ]
Доброї ночі, Галино! Це - щось про сучасного Дон-Кіхота. І навіть не важливо, чи він справді на коні, чи це дише такий образ. Важливо - вдача героя, який є ВЕРШНИКОМ, отже - НА КОНІ, а не під конем. І він (пером Галини Михайлик) змушує й инших лишатися в сідлі - не зневірятися, а прямувати вперед і перемагати. Бо попереду таки не вітряки, а реальні... ну не маври, а яничари-запроданці. Та менше з ними. Дякую Вам за прекрасний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-15 10:38:54 ]
Дякую, Юрку, за ще одне філософське і актуалізоване прочитання мого вірша :) Цікаво, як кожен читач бачить у ньому щось своє...
Вдячна за коментар!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Юдов (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-15 02:11:15 ]
Я рідко берусь оцінювати твори, вважаючи, що їх повинен оцінювати час. Але інколи самі твори спонукають видавити із мене цікавість і захоплення, і вшанування автора. І оцінюю твори не за лексикою чи фонетикою, а за силою їх впливу на сакраментальність почуттів. Тож настільки мається енергетичний згусток духовної завершеності - образу і дійства, що виписав собі для наслідування. От лише рядок з ляпкою випадає. На тілі всього цей рядок чужий - не з цього вірша. Може бути і так, Ви автор, Вам вмивати своїх дітей. З пов. Юдов

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Юдов (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-15 02:27:08 ]
Не бійтесь літати за рамками мови. Всі шедеври світу створювалися не за канонами прописних істин, а за непізнаними законами Божої миті творення.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Юдов (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-15 02:29:37 ]
Вибачаюсь.
Для себе я записав так:
... Той, хто його посміє зупинити,
На аркуш часу, той поставить крапку...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-15 10:50:52 ]
Шановний пане Василю! Приємно вражена Вашим нічним чуванням, зокрема біля мого вірша, а тим більше, що він зумів "видавити із ...(Вас) цікавість і захоплення, і вшанування автора"! Безмежно вдячна за такий сюрприз :)
Дуже люблю цей вірш, а тому, усвідомлюючи всі його недосконалості, вирішила опублікувати, якраз для того, щоб усім ПМівським миром виловити і виправити наявні недоречності.
Ваш варіант закінчення першої строфи цікавий, але "крапка" надає віршу якоїсь фатальности і відчуття близького кінця. У мого ЛГ є бажання не стільки поставити крапку, завершити перебіг часу, а радше вирватись за рамки рутинності і передбачуваності...
Тим не менше Ваша пропозиція спонукає до роздумів...
Дуже дякую! Буду завжди рада Вашим візитам на моїх сторінках!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2013-03-15 06:29:50 ]
Ну то файні,
Та і серце вийшло життє-радісно-перестукливим.
Ось тут лише:
"хтоСЬ Змістив " - може би якось....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-15 10:54:04 ]
Дякую, пане Юрію за візитацію, та ще й з характерно-колоритним "файні" :)
Щодо збігу, то пан Богдан підказав - дослухаюсь до його варіанту :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-15 09:56:12 ]
Якось великодушно, із справжнім відчуттям миті вічності написано! "Хто змістив..." - в запитальному ж бо реченні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-15 11:14:45 ]
Дякую, пане Богдане, за такі лицарські епітети! Спасибі за варіант правки у останній строфі. Вже поправила :) Щоправда смисловий акцент дещо змінюється: у першому варіанті ЛГ запитує чи справді мав місце факт зміщення часів, акцент на слові "змістив", і йому не важливо "хто" саме? - "хтось", та й по всьому :) У виправленому за Вашою пропозицією тексті, смисловий акцент падає на слово "хто", а зміщення - само собою зрозуміле і допустиме, яке ЛГ сприймається як доконаний факт :) Другий варіант - глибший за змістом, та й коефіцієнт прозорості став "милозвучнішим" :))
Щиро вдячна!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2013-03-15 16:29:05 ]
Прекрасний вершник, що шукає красу! І стиль Ваш! Молодець!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-15 17:08:17 ]
Дякую, Юлю! Справді, "інша поезія" - то певно мій стиль більше, ніж класичний із рамками правил... а може справа у ще недостатній моїй майстерності у класиці... Наразі є так, як є: що вдається унормувати - унормовую, що ні - то може воно так і хоче, і має бути? Часом творіння "живуть" своїм життям і характером незалежно від бажань автора. Дякую! Не зникайте надовго :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-15 16:55:28 ]
Галю!!! Чудова світлина!!!
Клас!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-15 16:58:53 ]
Та не комфортно мені за квіткою весь час ховатися :))) А повторюватися теж не цікаво...
Дякую за таку блискавичну реакцію :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-16 18:22:01 ]
В роздумах про сіре натрапив на "...У сірий будень..." - не такий вже він і сірий...та й зовсім не будень.
Будь


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-18 02:10:37 ]
Бажаю Вам якнайбільше таких "не сірих" "не буднів"!
Вдячна за відгук!