Нічого, може, на вогні критики досмажиться. )
На те ж і пародія, аби з логічного зробити алогічне і навпаки. Та й гумор не повинен завжди лежати на поверхні. )
Дякую навзаєм! )

О, дякую за компліменти! )
Ось тільки я не клонуюсь, Мирославе, а просто змінюю псевдоніми. Клон(и) - це ще одна(і) сторінка(и) того ж самого автора на тому ж самому сайті, лише під іншим(и) нік-неймом(ами). У мене, як автора, на сайті лише одна сторінка. Клонів не маю. )
Ви вважаєте, що вибір теми захищає автора від пародіювання? Але якщо він не зовсім вдало зумів втілити свою думку у творі, то чому б і ні?
До речі, навели мене на думку про пародію критичні коментарі до вірша Володимира інших авторів. )

"Клон" я вжив не в образливому значенні, проте якщо це некоректно - прошу вибачення.
Вважаю усе ж, що є теми, на які пародії писати не слід. Але це моя думка.)

Ні, чому ж не коректно чи образливо? Я просто уточнив значення слова "клон" у мережі.
А образити можна тільки того, хто хоче образитись. Ображатись взагалі ніколи не варто, бо якщо хтось навмисно хотів тебе образити, то не варто показувати, що йому це вдалось і таким чином доставляти йому радість з цього приводу, а якщо ненавмисно - тим більше.)
Звісно, у мене теж є моральні табу щодо тем, на які пародії писати не слід, навіть якщо автор і підставляється своїм текстом. В даному випадку оці 4 рядки, які я взяв в епіграф, нічого аж такого табуйованого не мають, а назву всього вірша Володимира я у пародії і не обігрую, а лише наводжу як джерело. Зверніть увагу: назва пародії практично майже співпадає з другим рядком в епіграфі.
Дякую за відгук, Мирославе!

О'key, Емілю-Валерію! Залишаймося колегами:)

Та звісно, що залишаймося! :)

А що саме відпрацьовано не до кінця, пані Світлано?
Дякую, навзаєм!

:)