ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.10.12 06:18
Щуляться під вітром осокори,
Осінь тче із листя килими, -
То мовчиш, то знову щось говориш
Про стрімке наближення зими.
Ось вона завіє всі дороги,
Землю заховає в білий сніг, -
Тільки осокори чорноногі
Будуть чатувати сум доріг.

Ольга Садкова
2026.10.11 23:17
Не на жарт розкис маслюк:
час пливе, а він — малюк.

Не росте вже котрий день.
Всі глузують, навіть пень.

Співчуває лиш сорока,
що сліпа на ліве око:

хома дідим
2026.10.11 22:15
часу дрібязок все що лишилося
змарнувати його нарешті
ми зійшлися і розійшлися ми
в розподіленій цій мережі
всяк за своїми снами і віршами
небажаннями снів і віршів
недовірив і недовірився
недорадив

Іван Потьомкін
2026.10.11 18:04
Про що ж він думав? Той, що уславився розбоєм,
Кому б на шибениці буть, та цар, розбійний сам,
Минуле все простив, благословивши на нові розбої.
***
Хропуть побіля Єрмака поплічники його,
Хто, як і він, сокирою й хрестом
На дружбу спокушав далекі од

Володимир Мацуцький
2026.10.11 16:56
Ще з часів радянської влади у літературному колі поетами вважалися тільки ті, хто був членом спілки письменників. З моїх пошуків я зрозумів, що Володимир Мацуцький не є членом спілки, а ви називаєте його поетом. Може це ваша особиста думка? Ні, це не о

Артур Курдіновський
2026.10.11 16:33
Господи! Як зимно! Як же зимно!
Мій малий осінній острівець
Перетворює на крик нестримний
Сповідь недолюблених сердець.

Спомин золотавою стезею
Йде та озирається назад.
Зрадники, ханжі та фарисеї

В Горова Леся
2026.10.11 15:33
Дрімай, дрімай, - шепоче в'ялий вітер,
Скотившись із німіючих ланів,
Шипшині, що взялась палахкотіти
Червонопристрасно, й не ясно, що на ній:
Чи ягоди, чи запізнілі квіти,
Чи розсипи коралові на дні
Мілкого яру, де присіло літо
На схил півден

Євген Федчук
2026.10.11 12:30
Вже кілька днів гриміло десь на сході
І виднокіл щоночі весь палав.
Максим пів ночі взагалі не спав,
Стояв, на схід дивився на городі.
Чого хотів насправді, він не знав.
Сказати чесно й німці вже дістали.
Та й москалів не надто і чекали.
Отож, пів

Вячеслав Руденко
2026.10.11 09:42
Ліхтар негаснучий — латунь,
Ломбарду стіл — живий товариш,
Заледве в спалахах мовчун,
Дощами схований між згарищ.

Латаття жовте, чорний кмин,
Родинний герб — лиха данина
Всього, що чхає, як комин,

Тетяна Левицька
2026.10.11 08:34
Зазираю у очі бездонні,
Як у чорних агатах тону.
Ой, ви коні, мої вірні коні,
Вам відкрию свою таїну.
Що кохаю звабливу циганку,
Та не знаю, чи любить мене?
То веселкою світиться зранку,
А то вітром в степу промайне.

Віктор Кучерук
2026.10.11 07:16
Сталось так, як сталось,
Сталось так, як є, -
Те, що відлунало
Спати не дає.
Де отой звукопис,
Що два серця грів, -
Залишився попіл
Від гарячих слів.

Володимир Бойко
2026.10.11 00:18
На вакації до Печеніжина
Позбирались дівчата розніжені.
Кожній з них догоджай,
Хлопа в ліжко давай –
Та пішли вони із Печеніжина.

В політичних структурах Одеси
Просувають чужі інтереси

Ольга Садкова
2026.10.10 19:17
Не спитала любов, не спитала,
так, зненацька, у серце ввійшла:
хоч без слів,
але піснею стала,
хоч без квітів,
але зацвіла.

2011

Світлана Пирогова
2026.10.10 16:37
Хризантеми запалюють осінь:
Жменьки сонця на зимному ґрунті.
Як їм затишно в дружньому гурті!
Невисокі, деінде і рослі.

Не лякають їх ночі холодні,
Подих вогкого трепету вітру.
Оживляють собою палітру

Борис Костиря
2026.10.10 16:03
Дивлюсь я на колишню повінь,
Що стала привидом і сном,
Де чатовий лиш місяць повня
Киває ввічливо чолом.

На місці повені болото,
Сухі багнети комишів.
На березі дружина Лота

Віктор Насипаний
2026.10.10 12:30
Всі часто поспішають та дарма,
Бо часу завжди мало чи нема .
Постійно не встигаєм вічно ми,
А хочеться спинити гарну мить.

Бо день, як м’ячик, просто скік та скік.
Біжиш за ним, а він уже утік.
Зупинишся, оглянешся, а там…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Сірий Володимир

 Вина без вина (поетична пародія)

Неперевершено сумна
Вина людини без вина,
Та варто тільки пригубити,
І веселішає вона …

Володимир Сірий

Ти налила мені вина,
Вино я випив аж до дна,
Хоч мав би тільки пригубити...

Тепер сиджу, як в тім'я битий,
Бо нализався по копита -
І, винуватий без вини,

Заліз чогось між кавуни,
Де відіспався і, веселий,
Вернувся знову до оселі,

Та не знайшов ніде вина...
Ось вам історія сумна
Про те, як пити не до дна.


02.04.2013

* Джерело натхнення: Володимир Сірий "Причастя" (http://maysterni.com/publication.php?id=88585)


Контекст : Володимир Сірий Причастя


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-04-02 09:22:30
Переглядів сторінки твору 2696
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.808
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Іронічна інша поезія
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-04-02 09:42:31 ]
Якось сирувато, друже:)
Сюжет алогічний , та й гумору малувато.
Усе ж дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-04-02 09:57:06 ]
Нічого, може, на вогні критики досмажиться. )
На те ж і пародія, аби з логічного зробити алогічне і навпаки. Та й гумор не повинен завжди лежати на поверхні. )
Дякую навзаєм! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-04-02 11:01:58 ]
Маю Валерія Хмельницького за гарного, досвідченого пародиста, який тонко відчуває об’єкт пародіювання. У конкретному випадку вважаю, що його клонований колега припустився помилки, адже зрозуміло (навіть з назви оригіналу) про які хліб і вино йдеться. На мій погляд ця пародія недоречна по суті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-04-02 13:10:13 ]
О, дякую за компліменти! )
Ось тільки я не клонуюсь, Мирославе, а просто змінюю псевдоніми. Клон(и) - це ще одна(і) сторінка(и) того ж самого автора на тому ж самому сайті, лише під іншим(и) нік-неймом(ами). У мене, як автора, на сайті лише одна сторінка. Клонів не маю. )
Ви вважаєте, що вибір теми захищає автора від пародіювання? Але якщо він не зовсім вдало зумів втілити свою думку у творі, то чому б і ні?
До речі, навели мене на думку про пародію критичні коментарі до вірша Володимира інших авторів. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-04-02 15:33:33 ]
"Клон" я вжив не в образливому значенні, проте якщо це некоректно - прошу вибачення.
Вважаю усе ж, що є теми, на які пародії писати не слід. Але це моя думка.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-04-02 16:35:23 ]
Ні, чому ж не коректно чи образливо? Я просто уточнив значення слова "клон" у мережі.
А образити можна тільки того, хто хоче образитись. Ображатись взагалі ніколи не варто, бо якщо хтось навмисно хотів тебе образити, то не варто показувати, що йому це вдалось і таким чином доставляти йому радість з цього приводу, а якщо ненавмисно - тим більше.)
Звісно, у мене теж є моральні табу щодо тем, на які пародії писати не слід, навіть якщо автор і підставляється своїм текстом. В даному випадку оці 4 рядки, які я взяв в епіграф, нічого аж такого табуйованого не мають, а назву всього вірша Володимира я у пародії і не обігрую, а лише наводжу як джерело. Зверніть увагу: назва пародії практично майже співпадає з другим рядком в епіграфі.
Дякую за відгук, Мирославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-04-02 17:36:33 ]
О'key, Емілю-Валерію! Залишаймося колегами:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-04-03 09:05:04 ]
Та звісно, що залишаймося! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-02 18:13:34 ]
Приєднуюсь до думки, що на цю тему просяться "прикольніші" рядочки.Певно, поспішали опублікувати?Відпрацьовано не до кінця.Успіхів і натхнення,пане Емілю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-04-03 08:39:41 ]
А що саме відпрацьовано не до кінця, пані Світлано?
Дякую, навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2013-04-03 01:12:47 ]
:))))))))))))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-04-03 08:39:57 ]
:)