Поезія - Валентина Попелюшка - Дві сторони медалі

ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

2025.11.16 21:47

* * *

Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.

Володимир Бойко

2025.11.16 20:32

Куди поділися гриби?

На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.

Богдан Фекете

2025.11.16 15:29

Співай про все

Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії

Віктор Кучерук

2025.11.16 15:27

Тоді, тепер...

Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.

Сергій СергійКо

2025.11.16 14:56

Пам'ятай

Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.

Стіни, стіни зпадають, я

Артур Сіренко

2025.11.16 14:50

Дитячі мрії

Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з

Олена Побийголод

2025.11.16 13:04

Фемінітивна промова

– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...

(Серпень 2025)

Євген Федчук

2025.11.16 12:42

Похід москалів на Крим 1771 року

Розкажи-но нам, Миколо, як там було діло?
Як ви з князем Довгоруким до Криму ходили?
А то москалі собі все приписати хочуть
Та про свої перемоги тільки і торочать.
А ми чули, що й козаки там руку доклали.
І не згірше москалів тих в Криму воювали.
Ді

Микола Дудар

2025.11.16 11:46

***

В сфері внутрішніх відносин —
Вівці, гуси і кролі…
Кожне з них поїсти просить
І стареча, і малі…
В сфері зовнішніх відносин —
Поле, ліс, кущі, ріка…
Що не день, свої покоси
Кожним з них своя рука…

Олександр Сушко

2025.11.16 10:21

Марнота

Лечу крізь час за обрій золотий
Туди, де колисає сонце тишу.
Немає там злостивої шопти,
Мелодії лишень, пісні та вірші.

Мажорний лад обарвлює печаль,
Пастельні фарби тонуть у веселці.
Мого життя не згасла ще свіча,

Тетяна Левицька

2025.11.16 02:27

Гаваї

Під прицілом чарівної Геби*
блискавка не вдарила тебе?
Будеш жити поки є потреба
зачерпнути море голубе.

Мрій затято про Гаваї тихі,
в фінікових пальмах острови.
Щоб яругою блукало лихо

Борис Костиря

2025.11.15 22:18

Вінок

Хлопець вирвшив улаштувати
похорон свого кохання
і поклав жалобний вінок
до хвіртки своєї пасії.
Дівчина вийшла з двору
і нічого не розуміє:
хто це міг зробити?
Лише тут небо

Іван Потьомкін

2025.11.15 18:28

***

Відтоді, як з ночов кленових
Мене життя закинуло в цей світ,
Не пригадаю дядька Хведося
Без стружок та олівця за вухом.
Теслею був знаний
Дядько на Канівщину всю.
А в Грищенцях
Його вважали ще й диваком.

Ігор Шоха

2025.11.15 13:36

Від імені пропалого безвісти

Ще, напевне, мене пам'ятає
та, що знає – між нами війна,
та луною у небі витає:
« Це вона... це вона... це вона...»
І якби не дароване фото,
що не відаю, де заховав,
то не вірив би, нехотя, хто то
невідправлений лист написав,

С М

2025.11.15 10:30

Безпонт-Парад (The Doors)

Як я ходив іще у семінарську школу
Була особа там, напучувала, буцім
Як оце звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Ти не у змозі звернутися до Бога молитвою!

Хто надасть мені притулок? Місце, де ховатис

Юрко Бужанин

2025.11.15 10:16

***

Я - мов раб...
Близькість з котрим
компрометує.
Ти - наче
високопоставлена
Персона...
Не дай Боже,
побачать

Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

Поетичні Майстерні

Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор

2025.11.07

2025.10.29

2025.10.27

2025.10.20

2025.10.01

2025.09.04

2025.08.31

• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?

Дата публікації	2013-04-21 11:54:14
Переглядів сторінки твору	4815
* Творчий вибір автора:	Любитель поезії
* Статус від Майстерень:	R2
* Народний рейтинг	5.186 / 5.5 (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень"	0 / 0 (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором	-
* Коефіцієнт прозорості:	0.797
Потреба в критиці	найстрогішій
Потреба в оцінюванні	не обов'язково
Автор востаннє на сайті	2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину	відсутній


О, знов назбиралося стільки роботи! Чи більше за всіх мені треба? Усі лиш моєї чекають турботи. Втомилася… Змилуйся, небо! Як важко тягти оту бричку буденну, А замість подяки ще й лають… І дім – повна чаша, життя не злиденне, Чомусь тільки щастя немає. Куди не поглянь – лиш одні егоїсти. Чи я для них замість магніту? Подай! Прибери! Дай що-небудь поїсти! Звалюся вже скоро від гніту.	Як добре, що є в мене дім і родина, Що діти - у світі найкращі. Мов сонечко ясне, кохана людина. Не зраджу, не скривджу ні за що. Приємно турботу свою дарувати І рідним, і тим, хто у скруті. Якого ще приводу треба для свята? – Життя!!! Ну хіба ж це не круто? Чи ранок, чи вечір, чи ніченька темна – Ні смутку, ні втоми не маю, Я кожну хвилину живу недаремно, Бо в серці - любові до краю.
*** Життєві по-різному бачимо далі: Чи вільний політ, а чи грати - Як дві сторони однієї медалі. Де ваша – самим обирати.