Поезія - Валентина Попелюшка - Дві сторони медалі

ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

2026.01.02 21:40

Ялинонько

У лісі народилася,
У лісі і зросла.
Завжди струнка Ялинонька
Зеленою була.

Співала завірюха їй:
«Ялинонько, бай-бай»
Вкладався снігом Сніговій,

Василь Шляхтич

2026.01.02 20:51

Ностальгічний сонет

Ностальгічний сонет

Тихенько минають хвилини.
Над життя сідає імла.
Є правнук, є внуки, є сини…
Здається все є. А нема.

Я серцем вдивляюсь в минуле.

Артур Курдіновський

2026.01.02 16:04

Токсичний позитив

Цей ваш токсичний позитив
Сьогодні має безліч масок.
Юрбу бездумну звеселив
Ваш опромінений Пегасик.

Лунає з будь-якої праски
Цей ваш токсичний позитив.
Всі перемоги та поразки

Борис Костиря

2026.01.02 14:20

Пошуки

Шукаю ялинку у березні,
Шукаю шляхи у розлук.
Шукаю на тихому березі
Прадавніх і здавлених мук.

Шукаю я влітку хурделиці,
А взимку - цвітіння й тепла.
Шукаю захованих демонів

Іван Потьомкін

2026.01.02 13:56

***

На гору! На гору!
Он ту, щонайвищу на весь Голосіївський ліс,
Де вітер і сніг розходилися в грищах,
Де зашпари, сльози і сміх.
З гори стрімголов. Наче посвист ракети.
Ледь мріє-іскриться лижня.
На цій я чи, може, на іншій планеті
В дикому захваті м

Ярослав Чорногуз

2026.01.02 13:32

Різдво богині Дани

Ну що ж таки прийшла зима.
І світ чорнющий забілила.
Стояв на голові сторчма --
Наляканий і сполотнілий.

Тепер вже -- на ногах немов,
Співає радісно осанну --
Прийшло до нас воно ізнов

Світлана Пирогова

2026.01.02 13:19

Зима не бутафорська

Зима теперішня не бутафорська,
Від неба до землі все справжнє.
Хоча вона ще та чудна акторка,
Можливості її безкрайні.

Пропахла білосніжними снігами,
Морозця додала старанно.
Широка чарівнича панорама

Сергій Губерначук

2026.01.02 11:05

Нитки́ – не волосся…

Нитки – не волосся!
Лещата – не руки!
Клейонка – не шкіра м’яка!
Стіна – не людина!
Самотність – не стукіт,
а відстань тебе від вікна.

Мов лампочки – очі.

Тетяна Левицька

2026.01.02 10:59

Прірва бажань

Не лячно пірнути у прірву бажань,
минуле лишити за кілька зупинок...
Яка ж боягузка нестерпна ти, Тань —
в пісочнім годиннику — дрібка крупинок.

Тягнула роками важкий хрест судьби,
прощала зневагу, образи і зради;
тікала від себе у церкву, аби

Сергій СергійКо

2026.01.01 21:12

100 слів

Я народився в п’ятдесятих.

Помер тиран – призвідник лих!

Війна позаду. Для завзятих

З'явився шанс зробити вдих.

Євген Федчук

2026.01.01 14:06

Гетьман Ян Оришевський

На жаль, таке в історії бува.
Про когось книги і романи пишуть,
А іншого згадають словом лише,
Хоч багатьом жаліють і слова.
Згадати Оришевського, хоча б.
Хтось чув про нього? Щось про нього знає?
З істориків хтось в двох словах згадає,
Що в гетьма

М Менянин

2026.01.01 13:49

Мир вам

Де Бог присутній – все просте,
там сяє полум’я густе,
бо Духом сповнене росте,
коли цей шанс Йому дасте.

01.01.2026р. UA

Борис Костиря

2026.01.01 13:36

Гітара

Відшуміла трепетна гітара
Під бузком шаленим і хмільним.
Нині реп заходить в шумні бари,
Як розбійник в пеклі молодім.

Наш романтик зачаївся в сумі
І зачах у навісних димах.
Тільки шльондра грає бугі-вугі

Марія Дем'янюк

2026.01.01 11:59

Одягнула зимонька

Одягнула зимонька
Білу кожушинку,
А на ній вмостилися
Сріблені сніжинки.

І яскріють гудзики -
Золотять крижини.
Комірець із пуху -

Микола Дудар

2026.01.01 11:52

Приблизно так, як варіянт.

За-олів’є-нчив олів’є…
За-вінігретив віні-грет я
І в ролі хитрого круп’є
Погодив витрати з бюджетом…
Шампаньське в список не ввійшло.
Вино червоне зчервоніло
Тому, що зрадило бабло.
Причин до ста… перехотіло.

Тетяна Левицька

2026.01.01 10:40

Повертаючись назад

Вже повертаючись назад
в минулий рік, такий болючий,
згадалось, як у снігопад
долала бескиди і кручі.
Без рятувального весла
назустріч повені пливла
і розбивала босі ноги
об кам'яні життя пороги.

Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

Поетичні Майстерні

Нові автори (Поезія):

2025.12.24

2025.12.02

2025.12.01

2025.11.29

2025.11.26

2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор

2025.11.07

• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?

Дата публікації	2013-04-21 11:54:14
Переглядів сторінки твору	4858
* Творчий вибір автора:	Любитель поезії
* Статус від Майстерень:	R2
* Народний рейтинг	5.186 / 5.5 (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень"	0 / 0 (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором	-
* Коефіцієнт прозорості:	0.797
Потреба в критиці	найстрогішій
Потреба в оцінюванні	не обов'язково
Автор востаннє на сайті	2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину	відсутній


О, знов назбиралося стільки роботи! Чи більше за всіх мені треба? Усі лиш моєї чекають турботи. Втомилася… Змилуйся, небо! Як важко тягти оту бричку буденну, А замість подяки ще й лають… І дім – повна чаша, життя не злиденне, Чомусь тільки щастя немає. Куди не поглянь – лиш одні егоїсти. Чи я для них замість магніту? Подай! Прибери! Дай що-небудь поїсти! Звалюся вже скоро від гніту.	Як добре, що є в мене дім і родина, Що діти - у світі найкращі. Мов сонечко ясне, кохана людина. Не зраджу, не скривджу ні за що. Приємно турботу свою дарувати І рідним, і тим, хто у скруті. Якого ще приводу треба для свята? – Життя!!! Ну хіба ж це не круто? Чи ранок, чи вечір, чи ніченька темна – Ні смутку, ні втоми не маю, Я кожну хвилину живу недаремно, Бо в серці - любові до краю.
*** Життєві по-різному бачимо далі: Чи вільний політ, а чи грати - Як дві сторони однієї медалі. Де ваша – самим обирати.