ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.07.21 12:45
* * *
Стійкий мороз, стійка ворожа тундра
Бере у свій нав'язливий полон,
Мов споконвічна і небесна туга,
Яка не має лику і погон.
Вона повзе, як велетенські тури,
Не знаючи надійних перепон.

Я у морозі загубив надію,

хома дідим
2026.07.21 11:53
* 148 *
перебираючи зневіри
куди податися куди
немов на кінчику рапіри
товчеться рій думок пустих
чиїсь оселі невеселі
ще вітер через них свистить
порожні вранішні мотелі
бензоколонки блокпости

Віктор Кучерук
2026.07.21 10:06
* * *
Принишкли в темряві дороги,
В пітьмі сховалися стежки, -
Лиш пнеться з мороку нічного
Чийсь пес надміру говіркий.
Ляскучий гавкіт серед ночі,
Немов з ясного неба грім, -
Цікаво, що сказати хоче
Собака гавкотом своїм?

Вячеслав Руденко
2026.07.21 10:00
mortis ars patiendi
Хрущі у квітні завжди привітні,
І їхні піддані доречні -
Передавайте ж цей блиск на міді
В сади безпечні.

Час, наче річка-тече в нікуди -
Води ні краплі, ні краплі сенсу ,
На кого ж погляд Дажбог спрямує

Тетяна Левицька
2026.07.21 07:15
Не радує літо
Чим ближче, тим важче, чим далі, тим гірше —
Уже не рятують від сутінок вірші.
Та спогади світлі, герань на терасі,
Гіркий шоколад у крихкому фаянсі.
Альтанка затишна, любисток під плотом
І ті небеса, що плекають двохсотих.
Не радує літо і тиша у

Ірина Вовк
2026.07.21 07:01
Таємниці між лініями. ХРОНІКИ КЛЕОПАТРИ (продовження 10)
Розділ ІІ: Битва біля мису Акцій. Вежа «Тімоніон» Друге вересня тридцять першого року до нашої ери видалося гарячим і штильовим. Море біля мису Акцій виглядало як застигле скло, на якому у загрозливому мовчанні завмерли дві величезні армади. Клеопат

Ірина Вовк
2026.07.21 06:58
Таємниці між лініями. ХРОНІКИ КЛЕОПАТРИ (продовження 9)
ЧАСТИНА ТРЕТЯ: ГАЙ ОКТАВІАН. Химерне плетиво павутини «Зачиняються ворота підземелля, і темрява ковтає світло дня. Ті, що кричали про свою силу, стають тінню на стіні. Тільки Ніл тече вічно, не знаючи імен нових господарів». (З написів на піра

Володимир Бойко
2026.07.21 02:58
Лімерики - 7
На відомий завод у Немирові
Флібустьєри заїхали фірою,
Розвели на бухло
За фальшиве бабло –
Тільки й бачили їх у Немирові..

Подались поступати до Вінниці
Провінційні дівулі-відмінниці.

Паб Лімерик
2026.07.20 22:45
Лімерики наших блогерів (вип. другий)
Розглядались державні вакансії
Під мостами клошарами Франції.
А не в офісах десь.
Ви чого боїтесь
І без розглядів брати вакансії?

Непогане життя у Валенсії –
У народу є пільги та пенсії.

С М
2026.07.20 22:22
Індіанське літо (The Doors)
тебе люблю найкращу
ліпшу зо всіх інакшу
тебе люблю найкращу
ліпшу зо всіх інакшу

зустріч наша у тім літі
індіанським літі

Борис Костиря
2026.07.20 15:43
Приїзд
Брати приїхали на рідну батьківщину,
У вигасле село, якого вже нема.
Багато хто забув їх, ніби днину
Минулого життя, що прожите дарма.

Десь юність відшуміла первозданна
На тихих вулицях, у цих місцях.
Лиш тиша пронесеться, ніби панна,

Артур Курдіновський
2026.07.20 13:43
Життя кінчається (глоса)
Шопена вальс... Шопена вальс (с)
Зарано став скорботним маршем.
Хоча й не був я сином Вашим, -
Мою дорогу на Парнас,
Таку правдиву, без прикрас,
Благословили Ви сонетом...
Від Вас приймаю естафету!
Холодний квітень... В серце - ніж.

Охмуд Песецький
2026.07.20 12:40
Мої лаури
О роздуми, укупі й поодинці,
Розсипані, як сіль, горох чи кеш'ю,
Ловлю я з вами майже в кожній жінці
Печаль мою – сьогоднішню й прийдешню.

Ви зайвими буваєте тимчасом,
Коли я з ними вас позбутись радий,
Щоб не тривожили мене провісним гласом,

Світлана Пирогова
2026.07.20 11:16
Туга
Насіялось стільки...Насіялось маку.

Червоним розлилось під спекою морем.

Розлізлась ненависть, розсипала горе.

В тривозі розплакана світиться мапа.

Ірина Вовк
2026.07.20 10:31
Таємниці між лініями. ХРОНІКИ КЛЕОПАТРИ (продовження 7)
Розділ ІІІ: Ціна однієї перлини Римські генерали вміли рахувати золото мішками, але вони не вміли рахувати розкіш. На другий вечір бенкету Антоній сидів на парчевих подушках, розхристаний, з масним від печеної дичини підборіддям і затуманеним поглядом

хома дідим
2026.07.20 09:43
* 147 *
літо йде
через окремий холод свій
і спеку звичайно
літо ж
червень липень
глипнути навіть не вспів
сліпучі майдани
розжарені вулиці
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Людмила Калиновська (1968) / Вірші

 *турбо*
Поза тим, поза цим, – поза всім опинитися раптом,
і зневіри отруту із келиха випити геть.
Понад все, понад всіх. І найвищої смертної кари
намолити собі, переповненій чаші ущерть.

Хто є друг, хто є ворог, що вміє сховатись до часу?
Палахне підсвідомість роз’ятреним вогнищем війн…
Та до дідька його! В невагомості, раптом, в безчассі
вийти легко в дорогу і вже не вернутися в стрій.

Поза всім... Без суми, тороків і без віку в дорозі,
без весняної туги і тихого смутку осонь…
Бо не вміє у хмарах веселка світитися в грозах,
коли сіється дощ, коли втому змиває з долонь.

Коли вже поза тим, де не буде нікого й нічого,
вдалині – чи розмай, чи брудний і розмитий асфальт,
обираю – шляхи, а мене обирають дороги…
у чергових, на жаль, фігурантах. Банально, як фант…

травень 2013





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-05-03 20:42:39
Переглядів сторінки твору 4169
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.384 / 6  (5.057 / 5.56)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.893 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.753
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2015.12.27 04:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-05-03 22:24:23 ]
Така несподівана з'ява, як і зникнення. Приємно чути.І це не банально.
А вірш - чудовий. Відчувається - передумано, переболено, перезважено...
І бажаю вернутися в стрій...А черговИх фігурантів - Бог з ними!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 23:33:11 ]
Дякую, Мирославчику, і за підтримку і за підказку... ЛЮблю, ціную, вірую!
(хоча, на душі так важко, так боляче, що аж....)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 22:31:20 ]
і зневіри отруту ВИЛЛЄМО геть) Вітаю Вас, пані Людмило) Святкового настрою)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 23:34:56 ]
Тетяночко, мила моя, люба... я би так хотіла вилити ту отруту... але доводиться пити одній мені... Дякую за побажання! Хай береже Вас БОГ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-03 23:47:19 ]
Поза всім?
А хто мене влітку в гості запрошував? Уже відмовляємось?
Настрій у тебе, сонце моє, "чудовий"!
Але переданий він майстерно. Сильно!
І нехай він перейде у вірш і в ньому залишиться...

Я з тобою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-05-04 05:16:14 ]
Дякую, моє сонечко, моя Лесю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-04 06:40:29 ]
Людмило, давно читаю ваші вірші, гарні і щирі!
Дякую за них.

сильний початок у Вашому вірші
Поза тим, поза цим, – поза всім опинитися раптом,
і зневіри отруту із келиха випити геть.
Цей настрій, часто буває у нас у всіх.
Бо ми гостріше, ніж інші все відчуваємо.
Якщо зневіру випити до дна, (геть - я так зрозумів).
то далі вже легше.
Людина стає вільна.
І приходить щось нове...
Краще!
Щастя Вам!
Дякую Вам за Лару Фабіан.
Перший раз я почув її на Вашій сторінці.
І полюбив...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-05-04 18:36:18 ]
дякую, Мішелю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-05-04 19:27:31 ]
Лара Фабіан - улюблена моя співачка... годинами б слухала... на жаль часу не вистачає.. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-05 02:41:26 ]
Хай Ваша ЛГ не п'є тої отрути, а виллє геть! Справді, є миті в житті, коли хочеться послати все і всіх під три чорти... Але мудрий Соломон казав - "і це мине"... Тим більше,що жінці підвладне все... А жінці-поету - навіть більше!
Хай Великоднє сонечко обігріє Вашу душу. Христос воскрес!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-05-05 19:18:25 ]
...дякую Галинко, дякую... Інколи .. не все. інколи... так не буває, буває інакше... глибоко боляче. І болить усе: тіло, розум, нерви, серце, свідомість і підсвідомість... дякую Вам за підтримку. хай береже Вас БОГ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-06 23:14:25 ]
Людмилочко!Кожен рядочок проникає в душу.Зболено,пережито.Сама переживала схожі відчуття.Але після чорної смуги має бути світлв і довга- предовга...Господь інколи посилає нам випробування, щоб перо наше було справжнім і щирим.
Христос воскрес!
Сонечка Вашій людяній і вразливій душі!
Вірш сильний і справжній.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-05-10 02:35:51 ]
..дякую, п. Світланочко, за підтримку! Дякую всім, мої любі, щирі, добрі! Я ціную ВАС усіх, ВАШУ думку, ВАШІ поради! Дай БОЖЕ ВАМ УСІМ - щастя, Божого благословіння, снаги.
Знаю, місцями текст "гуляє" і ВИ не пишете мені цього з поваги і розуміння. І за це - ДУЖЕ ВДЯЧНА ВАМ УСІМ! Щасти Вам у всьому!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-05-10 02:37:58 ]
...якось буде! Може це дійсно мені якесь випробування... яке я повинна пройти, пережити, перехворіти як хворобу, здати як школярка по життю, особливе життєве ЗНО... Знаю!