ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.10.05 23:52
Пісок, пісок – пустеля –
не простір для життя,
аж раптом з Неба Скеля –
основа майбуття.
Бо Богу що подібне
хай на Землі росте,
тверде йому потрібне
і скеля саме те!

хома дідим
2026.10.05 22:38
поза вічним і тойбічним
позираючи до тем
що відмічено загальним
нехімічним олівцем
подорожі та їдальні
світлий зустрічі момент
і за певний час прощальний
щем а може і не щем

Ігор Шоха
2026.10.05 16:17
Троє тезок, різних іпостасей
в різний час, плюючи на закон,
і тому однакові наразі
в образі із арії паяца, –
як нікому не віддати трон,
на який вилазять самозванці,
типу кайзер, швондєр і Нерон.

Сергій Губерначук
2026.10.05 15:55
І світ спростувався, і зорі недобрі,
де мріявся спів;
і місяць так вірно і рівно за обрій
професор якийсь довів…

Ні! Це не пауз сумне дозвілля.
Так вже призвівся світ,
що поцейбічних істот свавілля

Вячеслав Руденко
2026.10.05 13:50
Випростались вечір і ворожка,
У невідворотне задивились,
Апостилем збляклої волошки
До стебла закляття долучились,

Наче крила райдуги під небом
Уночі, як сходить новий місяць,
Підкорившись скелям хвилі Ґеба*,

Борис Костиря
2026.10.05 12:19
Нехай же відкидають лизоблюди
Мої слова у синіх небесах.
Запроданці, перевертні, іуди,
Які пізнали не натхнення - страх.
Боїться сірість Божого натхнення,
Боїться слова на Голготах днів.
Це слово спалахне, як одкровення,
Стривоживши труху вчорашніх

Юрій Гундарів
2026.10.05 09:36
Спи, мій любий
хлопче буйночубий,
поки мовчить сирена
у небі смиреннім,
набирайся сил
для своїх вітрил!

Зрости одним махом,

Тетяна Левицька
2026.10.05 09:35
Я без щастя — безпорадна,
мов незряча сирота
на краєчку водоспаду,
за перилами моста,
за печальною нудьгою
та безсоннями думок,
де цнотливою любов'ю
огортає душу Бог.

Володимир Мацуцький
2026.10.05 09:23
Слава Богу грім гримить
і не гримлять ракети.
Шаную в громі кожну мить…
Всесвітній громе, де ти!?
Пролийся гасником-дощем
на війни-вогнища планети,
всі людські війни знищи вщент…
Всесвітній громе, де ти!?

Віктор Кучерук
2026.10.05 07:46
За зорями звіряюся вночі,
А вдень завжди за сонцем курс тримаю, -
В моїй душі палає дві свічі -
Любов до мами і любов до краю.
Вони горять, як предків заповіт,
Вони для мене - крила і коріння, -
З любов'ю тою я прямую в світ
Попереду нового поко

Софія Кримовська
2026.10.05 06:21
Колиска ця вигойдує печаль
Щасливих сподівань короткі миті.
Ще ріки чисті, кров'ю не залиті
Ліси й поля. Ще світла синя даль.
Ще у траві є місце для суниць,
Іще довкола тихо, навіть гречно.
Ще бігти полем легко і безпечно,
І падати знічев'я горіл

хома дідим
2026.10.04 23:02
вітрисько вщух
запала тиша
мов стороння дивна
поети люблять тишу
як-от звук
а ще негоду і свободу
в риму
бо приязне

Мирон Шагало
2026.10.04 21:27
Незбагненна таємниця,
ти і правда, й небилиця.
Сум у снах,
сміх в очах —
лиця, лиця, лиця, лиця.

Різнолика таємниця,
тут оса, а там — вже киця.

Володимир Бойко
2026.10.04 21:12
Заблукали в фіордах Норвегії
Футболісти варшавської «Легії».
Переплутали все
На шляху до Тромсе –
Тьмарить розум природа Норвегії.

У колишній Чехословаччині
Було все до кінця передбачено.

Вячеслав Руденко
2026.10.04 18:40
Марно думкою здіймаю
Вогке кволої бджоли.
Незручні та незугарні
З матіоли постоли.

Сік нектару — незборимий
У відрі на дні добра.
Дно на око — невловиме,

Євген Федчук
2026.10.04 15:23
Як піднявся Хмель і крикнув, що пора настала,
Україна тої ж миті уся запалала.
І козаки, і селяни за зброю взялися.
Пани-ляхи з України в страху подалися.
Жовті, Корсунь і Пилявці наснаги додали.
Вже й литвини не стерпіли, зброю в руки взяли.
Покоза
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Людмила Калиновська (1968) / Вірші

 =може=

«Більше мовчи, ніж говори, -
і в душі твоїй поселиться тиша,
а дух буде мирним і спокійним...»

Мирослав Дочинець

Може, й буде колись хвилина,
щоб зустрітись з тобою в чайній,
говорити про все, що плином,
бо в душі ми лишень прочани.

Світ не стане від того гіршим,
та і ми вже кращі не будем,
якщо мовчки згадаємо тишу,
щоб від того розквітнув будень.

Як давно ми були такими.
Пам’ятаєш, як мріяли разом?
Як до горя були вразливі,
а що чуйними на образу…

Тільки прикро, коли у спину -
кілька речень, скупих як миро:
«…може, й буде колись хвилина,
більш мовчати, ніж говорити…»




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-05-21 23:41:43
Переглядів сторінки твору 4859
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.057 / 5.56)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.893 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2015.12.27 04:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-05-22 00:22:41 ]
близке...і зрозуміле, дякую за поезію душі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-05-22 12:25:23 ]
Дякую, Тань!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-22 13:07:22 ]
Людмилонько, особисто я готова з тобою разом і говорити, і мовчати... Усе одно це буде по-справжньому, бо ти близька мені та рідна.
Хотілося б, аби і Він не запізнився на роки, і не пропустив ці хвилини сьогодні...
Дуже мудрий і зболений вірш!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-05-22 19:14:30 ]
Дякую, Лесечко, моя дорога, мила, рідна подружко, сестричко! я зараз настільки зайнята і... хай вибачають форумчани ПМ, заморочена проблемами на роботі, шо хоч плач!
Ремонти не починаються, води немає, руки вимити не має чим, дістають орендатори: як працювати в таких умовах? Без води, без туалета??? за що платимо?.. Свято працівників культури означилося чорним пером суворого попередження - не була готова апаратура Будинку культури, за шо я, власне , і не повинна відповідати, але нахлобучку отримала... :) а ще... творчий вечір доводиться готувати самій собі: через запрошення, сценарій (неординарний, звичайно... ! :))підготовку відеопрезентації 20-ти річної діяльності тут, у Білопільському районі... Внутрішній голослає на всі заставки: ти цього хочеш?? Та не хочу я нічого! Дати просто співпадають, - мушу! і оце ось така круговерть! дякую тобі, моє сонце, Лесю! Ти як сонечко на ПМ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-05-22 19:15:48 ]
*внутріщній голос волає* - описка, вибачте..:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-22 15:53:08 ]
Пані Людмило! Ваш гарний вірш нагадав чомусь слова Лао-цзи: " Примовкни і дотримуйся природності". Спасибі. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-05-22 19:21:22 ]
...дякую, пане Василю! Але епіграф змінювати не буду на Лао-Цзи. Є український письменник Мирослав Дочинець, його роман "Горянин. Води Господніх русел" — Ужгород: Карпатська вежа, 2012. ...про те, що кожен наш день – це сходження до чогось і спуск у нікуди…
Але... все дно, дякую вам на доброму слові! Хай щастить ВАМ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-22 20:39:49 ]
Зболено про пережите...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-05-23 14:27:05 ]
дякую, Світланочко


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-05-27 22:35:04 ]
Гарний вірш.
Хай розсіються-розвіюся всі Ваші проблеми, і в душу зайде творча тиша.
З дружнім потиском руки...))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-05-27 22:53:27 ]
...дякую на доброму слові, п. Анатолію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-31 01:42:27 ]
Уявила двох подруг, яким говорити - не наговоритися... І в спину, чоловічі докори - "скільки можна балакати"... А це така жіноча психотерапія...
Дяк


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-31 01:43:20 ]
Дякую! (вскочило недописане :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-06-09 09:01:22 ]
десь так...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-06-09 10:02:53 ]
Те ж саме... Щочуйними на образу... Українська мова складна саме своєю пісенністю.
Натхнення Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-06-10 19:55:38 ]
тут десь так: "та ще й чуйними...." може...