ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Марія Дем'янюк
2026.01.13 22:57
Чарівна мить
Упірнула нічка в річку,
І сріблястий ранок
Ніжно так прошепотів:
"Поспішай на ганок.

Нумо, чобітки вдягни,
Светрик, рукавички,
Вже на тебе зачекались

Микола Дудар
2026.01.13 22:13
***
Перекотивсь із снігу в сніг,
Дивлюсь, а він не розгубився…
Ніяк второпати не міг
З яких причин заметушився…
Ну вітерець як вітерець.
Сніжить собі… На дворі ж січень.
Ну, що сказати, молодець.
Таке життя тут, чоловіче…

Світлана Пирогова
2026.01.13 21:00
Рідний альт
А міжсезоння пам*ятало жінку,
З якою в радість осінь і зима,
Її жіночність, голосу відтінки,-
І серце тріпотіло крадькома.

На перехресті розчинилась зустріч.
Банальність диму, а чи долі шлях?
Невиграна іще солодкість мусту

Кока Черкаський
2026.01.13 20:33
Давайте!
Коли тобі дають-
Це так приємно!
А не дають - то боляче і зле,
І ще ж, до того, темно!


То ж дайте світла!
Дайте, дайте, дайте!

Олег Герман
2026.01.13 20:03
Рівновага (Сюрреалістична трагікомедія на дві дії)
ДІЙОВІ ОСОБИ: Молоток (Валєра): Грубий, прямий, з відлущеною фарбою. Весь час хоче щось бити. Викрутка (Жанна): Тонка натура, хромована, з вічним відчуттям, що її не докрутили. Старий рівень (Степанович): Мудрий, але депресивний. Весь час намагає

Володимир Ляшкевич
2026.01.13 16:26
* * *
Я хованка, донечка домового,
уся золотиста, і трохи рудого.
Живу поміж поверхами і світами,
достатньо далеко від тата і мами.

Мій колір – відтінки, смаки – розмаїті,
умію складати події і миті.
Готова виходжувати й чаклувати.

С М
2026.01.13 16:19
Масне осердя (Jefferson Airplane)
Пані, ви питаєте, чому він любить, як так
Цікаво, що він хоче іще, адже щойно брав
Хлопче, у неї є чим гратися & є іграшок удоста
Жіночі очі глипають, із пальцями у клею
Її уста татуювання нумо йди до мене
Кремова засмага, що тане в її душовій
Папер

Іван Потьомкін
2026.01.13 12:20
КОРА
Без кори про дерево не варто говорить.
Кора як одянка надійна:
Зірвуть плоди, лист облетить
І дерева, як близнюків родина.
Кора і в чоловіка, певно ж, є:
Засмагла й ніжна шкіра.
Плоди, як і в дерев,-різні:
У кого ще з дитинства осяйні,

Борис Костиря
2026.01.13 10:34
Небесний союз
Я ніби зріднився
із цією жінкою,
яку зовсім не знаю.
Вона стала моєю
астральною дружиною
чи коханкою.
Вона турбується про мене,
хоча я для неї - ніхто.

Олена Побийголод
2026.01.12 22:25
1996. В Анталію!
Із Леоніда Сергєєва

Обійму Наталію
за об’ємну талію:
«Давай, – скажу, – Наталіє,
махнемо в Анталію!»

Мою долоню з талії

Ігор Шоха
2026.01.12 20:10
На фініші регати оригамі
                    І
Все меншає відкладеного часу
до переправи у реальну мить
не перший раз, але одного разу,
коли душа у небо полетить
неміряне, незнане, неозоре,
не оране за пам’яті людей,
що "у біді, у радості і в горі

Сергій Губерначук
2026.01.12 15:27
Гнів
Сунеться хмара волосся,
блискавка б’є з очей.
Від зливи втекти вдалося,
а від кохання ще.

Чи вартий твій подих гнівний
сніжних цнотливих вуст?
Якщо я у чомусь винний –

Артур Курдіновський
2026.01.12 14:59
Без тепла
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.
Журба прозора вкрилася снігами.
Душа розквітне в холоді так само...
Малюнок з льоду. Почуття зі скла.

Все королева біла замела!
А вітер заглушив мінорну гаму...
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.

Борис Костиря
2026.01.12 10:43
Ніщо
Що значить - опинитися в ніщо,
Де світ бере невидимий початок,
Де пустка пануватиме без щогл,
Де розквітатиме поляна згадок?

З нічого не народиться цей світ,
Здоровий глузд підказує лякливо.
А з того Бог передавав привіт

Олександр Сушко
2026.01.12 10:11
Рятівник
Ярослав Чорногуз

КОХАННЯ! ПОРЯТУЙ!

У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.

Віктор Кучерук
2026.01.12 07:25
* * *
Відчувається в кожному слові
Дар співця і художника хист,
І краса української мови,
І поезії сила та зміст
Лиш тоді, коли впевнено віриш
Майстру слова і лікарю душ,
Що ніколи не зраджує лірі
І нагору не лізе чимдуж...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / У час, який вважався мирним...

 А тебе не було на майдані...
Одинадцятий день, кілометрів сот п'ять...
Економили сили останні,
Йшли до тебе, народе, підтримки шукать,
А тебе не було на майдані...

В неї вбили дочку, а у нього - аж двох,
Крик душі в риторичнім питанні:
Чи убивцю в погонах каратиме Бог?
Та не густо людей на майдані...

Чи в державі, де "слуги" на пана плюють,
Не такі вже ми всі й безталанні?
Задоволений станом речей ти, мабуть,
Раз тебе не було на майдані?...

Тим, хто пішки прийшов, Україна болить,
Що закута в безправ'я кайдани,
А столиця спокійно вечеряє, спить,
Бо немає її на майдані...

Хтось пускає із верху команду: "Ату!"
І солдатики мчать олов'яні,
Щоб чисельністю знищить шляхетну мету,
Бо тебе не було на майдані...


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : https://plus.google.com/u/0/photos/113696618031860649299/albums/5902093552383282241?tab=mq


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-07-19 10:52:02
Переглядів сторінки твору 3547
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2013-07-19 10:55:45 ]
Актуальний вірш.
Мене також, часом, дуже дивує наша байдужість до чужого горя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2013-07-19 10:58:59 ]
Класно написано!
Пропоную останній рядок трошки змінити:
"Бо тебе не було на майдані..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Таршин (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-19 11:01:09 ]
Валентино, дякую за Вашу позицію. Бо з цим "Ату" все важче миритись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-07-19 11:02:02 ]
Мене більше вразило навіть не те, що було мало людей, а те, що поруч просто прогулювалися, пили пиво, відпочивали, проходили мимо... і дивилися на те, що відбувається, просто як на шоу... Але найдивовижніше "шоу" розпочалося близько до півночі, коли "зівак"-глядачів уже не лишилося - з тисячу беркутівців проти близько двохсот мітингувальників... Згадалися рядки Юлії Друніної про ВОВ: "Кто говорит, что на воне не страшно,
Тот ничего не знает о войне..."
Люди, прокиньтеся і виходьте! Забудьте все дріб'язкове, бо інакше це вже точно повний капець!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-07-19 11:03:46 ]
Дякую, Олександре! Зараз зміню. Власне, ця фраза-докір "А тебе не було на майдані" привезена серед ночі прямо з майдану. Все інше вже дописувалося під враженням потім...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-07-19 11:07:28 ]
Дякую, Надю!
Пан Василь пише про байдужість до чужого горя. Але я це сприймаю як наше спільне горе. Оте "Ату!" Як вони бігли рядами від Жовтневого палацу змітати дві палатки(!!!!), ще довго стоятиме перед очима. Якщо цю публікацію читатимуть кияни, прошу - виходьте на майдан, люди намірені стояти до останнього, поки їх вимоги не почують. Якщо нас буде хоча б кілька тисяч, вони не посміють топтати "олов'яними солдатиками". Це ж наша з вами доля вирішується!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-07-19 11:16:52 ]
Насправді вражає байдужність і пасивність. І зневіра. Але ми знаємо, кому маємо "завдячувати" за це.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-07-21 20:40:05 ]
Знаємо. Але це не виправдовує...
Боляче було дивитися в очі людям, що на фоні тотальної зневіри спромоглися на ВЧИНОК. Вони прийшли - а там жменька, а не МАЙДАН. Соромно за всіх...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сердечний (М.К./Л.П.) [ 2013-07-19 13:29:23 ]
Громадянська позиція є в кожного і її треба будити. Що Ви і робите, Валентино.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-07-21 20:40:58 ]
Дякую! Долучайтеся, давайте будити разом, тоді, може, спільними зусиллями щось і вийде.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-07-19 13:47:00 ]
"Через розріст беззаконня любов багатьох охолоне" - збуваються слова пророчі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-07-21 20:41:53 ]
Нажаль, це так, охолола любов і повага до самих себе. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Ільїна (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-20 13:19:19 ]
Що може бути гірше за байдужість? Але звідки вона береться? Чи то інфантильність, чи інертність, чи надмірна обережність?... У будь-якому разі, на жаль, це наша народна риса. Сильний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-07-21 20:46:00 ]
Дякую за підтримку! Підтримайте і учасників акції. Вона безстрокова і продовжується. Оскільки з нами були наші маленькі діти, ми сьогодні повернулися додому, міняється група підтримки, одні їдуть, інші приїжджають. І кияни потроху "просинаються". Підтримайте їх, будь-ласка!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-07-21 21:58:34 ]