ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.14 22:13
Хто я?
Яке із моїх облич
справжнє?
У човні часу
так легко втратити себе,
стерти своє обличчя.
Так легко втратити голос,
замість якого лунатимуть

Козак Дума
2025.07.14 19:52
Не бережи на завтра завше те,
що може легко скиснути сьогодні,
і пам’ятай про правило просте –
усе потоне у часу безодні.

Згорить усе, розчиниться як дим,
спливе весняним цвітом за водою –
ніхто не буде вічно молодим,

Артур Курдіновський
2025.07.14 19:50
Народився експромт.

Він був і Дефлоратором,
І фалоімітатором,
Ким тільки вже не був наш Самослав!
Пустинником, Пустельником,
Аж раптом став Смиренником -
Невдало сам себе дефлорував.

Тетяна Левицька
2025.07.14 14:22
Катальпа, туя, барбарис,
черешенька, розарій —
тут ніби всесвіт зупинивсь,
щоб викурить сигару.

І споглядає на красу
затишного обійстя;
як сонце струшує росу

Віктор Кучерук
2025.07.14 05:53
Не хизуйся пишним станом
І волоссям золотим, –
Не майструй собі придане
Та не думай про калим.
Не надійся на удачу,
Бо це справа не свята,
Раз діваха ти ледача
І обманщиця ще та.

Оксана Рудич
2025.07.14 00:55
Вночі наш двір оживає,
він пам’ятає все:
кожне хатнє вікно
ще бачить Твоє лице,
тепле черево стежки
відчуває Твою ходу
і червоніє черешня
для Тебе у цім саду…

Ярослав Чорногуз
2025.07.13 23:19
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Борис Костиря
2025.07.13 22:09
Я шукаю істину в травах,
я хочу почути голос трави,
я шукаю у травах
подробиці минулих епох,
я шукаю голоси,
які засипала земля часу,
які сховалися під пилом архівів,
але їх неможливо почути,

Артур Сіренко
2025.07.13 19:02
Ранкове червневе Сонце встигло зазирнути у всі куточки вічного міста Риму і примудрилось навіть торкнутися днища завжди каламутного (але не сьогодні) Тибру. Марк залишив позаду свою інсулу (як залишають в минулому порвані сандалії) і крокував бруківкою, т

Артур Курдіновський
2025.07.13 16:10
Сльозами й кров'ю стелиться дорога,
Немає порятунку вже ніде.
Гуде в містах повітряна тривога -
Та як вона по-різному гуде!

По всій країні - обстріли ворожі.
Допомагає крізь цей жах пройти
Несамовитий шепіт: "Боже! Боже!

Євген Федчук
2025.07.13 13:55
В часи, коли ще і Січі не було в помині.
Як тяглося Дике поле ледве не до Росі.
А козацтво у степах тих хоч і завелося,
Та ватагами ховалось в байраках, долинах
Та у плавнях. Отаманів собі вибирали,
А про гетьманів козацьких ще тоді не чули.
Хоробрі

Олександр Сушко
2025.07.13 12:12
Дружина - запашна троянда
Та оберіг від самоти.
Пуста без неї отча хата,
Життя спливає без мети.

А я живу не пустоцвітом,
Жар-птицю маю у руках.
В думках жовтогаряче літо,

Віктор Кучерук
2025.07.13 08:31
Звідкіль з’являється мовчання?
Навіщо й що його жене?
Чому ця тиша первозданна
Тепер пригнічує мене?
Переживаннями повитий,
Щодня томлюсь на самоті, –
Зі мною справ не мають діти,
А друзі – збилися з путі.

Борис Костиря
2025.07.12 22:06
Після невдалої операції на очах
чоловік став утрачати зір,
світ став поринати в темряву,
береги стали губитися,
навколо панував океан пітьми.
Як побачити знайомі
і такі дорогі обриси?
Як насолодитися картинами

Світлана Пирогова
2025.07.12 14:16
А літо виставляє слайди:
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.

У нас ні краплі, лиш сушарка

С М
2025.07.12 13:54
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось

в очах моїх ти
в очах моїх ти
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Вітрами ПМ

 Їжак і чортополохи (продовження пригод)

"Пішов наліво – так воно зручніше.
У серці дух натхнення аж загус
Коли зненацька вискочив на кактус
І закричав серед німої тиші.

…Ліхтариків придбати треба пару,
Бо ніч. І ще ці кляті окуляри…"

Василь Кузан

Образ твору О, клята ніч! І кляті окуляри!
Їжак не здасться в любощах нізащо,
Бо хто ж за їжачиху може краще
Так розуміти любу свою пару!

Гикнулась їжаку погана звичка
Ходити вліво з віку молодого.
Ще кактуса голки із писка в нього
Стирчать, а він уже помчався в нічку

Шукати те, від чого буде щастя,
Хоча ліхтар не встиг іще придбати.
Але кохання – це жорстоке свято…
Пізнав чортополоше слатострастя.

Отак ходити в ніч з поганим зором:
Ніс так розпух, що в люди вийти сором.

У продовженні їжачих страждань прошу звинувачувати Олесю Овчар, бо я не змогла відмовити цій чарівній феї ...

PS: Під час написання цього сонета постраждав тільки віртуальний їжачок.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-08-18 13:39:05
Переглядів сторінки твору 5273
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.744
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-18 15:29:34 ]
Так по-жіночому!!!)
Чудово, Тетяно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-08-18 16:49:10 ]
Авжеж, погляди жінок і чоловіків на деякі речі ніколи не співпадають:)Дякую, Лесю.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-08-18 18:08:52 ]
Завдяки обидвом авторам, їжак - секс-символ серпня!:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2013-08-18 18:26:01 ]
Ура! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-08-19 19:55:50 ]
Ох, насмішили. :)Якщо у цього їжачка аж такий титул, то уявляю не титулованих!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2013-08-18 18:25:32 ]
Бідний-бідний їжачок
Лічить, скільки колючок
Вже стирчать у нього з носа.
Хай продовження не просять!

Дякую щиро за день, розбавлений добрим гумором!:))) Звинувачення приймаю (за добру фею - низький уклін), але не лише я винна. Треба їжачкові переглянути ШЗ (шкідливі звички) віку молодого і, як казав Глеб Жиглов, "вовремя со своими женщинами разбираться" (в окулярах, звісно).
Натхнення Вам, Тетяночко - світлого, доброго і веселого!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-08-19 20:02:12 ]
Дякую, Олесю. Василь свою частину пригод їжачка з ПМ прибрав, але то його авторське право. А я, мабуть, підсвідомо відчувала, бо зберегла собі на пам'ять.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2013-08-18 19:55:26 ]
Ні! На цьому зупинятися не можна!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-08-19 20:02:34 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-08-18 20:35:32 ]
Файно))) Вітаю обох авторів)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-08-19 20:02:53 ]
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-08-20 12:22:21 ]
Вліво та наліво - це ліворуч. Та я не дорікаю, бо бачу, що наробила російська мова на минулих територіях Австро-Угорщини. Вона стала мало не ерзацем, але звичним ерзацем, який заважає нашій рідній, державній мові, якщо не загалом культурі. І так само на територіях уздовж Дніпра.
Вплив і віяння не оминули і Вашого вірша.
Але мене втішає сама поява :)

Без недоречних емоцій,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-08-20 13:02:01 ]
Це найперше, що трапилось на очі у словниках, Гаріо: «Чи не те ж саме в сфері нашої психіки? Хіба не так само сліпо й завзято, всякими способами, сіємо “я”, шпурляємо направо, наліво, де тільки можна, готові до всього вчепити (М. Коцюбинський). налі́во й напра́во. Крокуючи вулицею, подоляк метав жартами наліво й направо, а словаки, весело юрмляючись довкола, на ходу зазирали йому в рота (О. Гончар).»
Крім цього, з власного досвіду, якось не траплявся мені вираз «ходити ліворуч» у значенні «зрадувати», тільки з «ходити наліво» :)
Мабуть, у боротьбі за праведну справу ми інколи перегинаємо палицю, Гаріо.
Тільки з позитивними емоціями, бо рада бачити,
Т.Р.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-08-20 13:37:37 ]
Штампи теж посідають певне місце у нашому лексиконі. Мають місце і звички. До мови можна звикнути, з якими б запозиченнями вона не була. "Наліво" - це перше, на що я звернув увагу. Зараз бачу більше.
"Чортополохів слатострастя" - цікава знахідка. І пориклад збігу приголосних.
Та мені нічого не муляє. А писати порожні фрази - це не моє. Може, вірш потрапить до збірки. То чому б не звернути увагу на деякі речі?
Про наліво та ліворуч, так само як і про безліч інших запозичень я нещодавно бачив статтю в Інтернеті. Читав - і каявся. І я, виходить, суржикомовний. Донині соромно.
А Ваш вірш гарний. Щоправда, тема відома.
"Глаза, как двє смородіни, а ротік - словно щєль. Ой, мама моя родная, ой, гдє моя шинель?
С тєх забил романтіку, знакомлюсь только дньом, а єслі вийдєт вєчєром, то ліш под фонарьом".
Це пісня, яку я чув у Ростові років зо 20 тому.
Чудова інтепретація у Вас вийшла.
Без критики і закидів,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-08-20 16:07:01 ]
Це була гра, Гарріо. Не вважаючи себе поетесою, котрій слід боятися заплямувати свою велику поезію невдалим словом чи замурзаністю теми, я дозволяю собі гру для підвищення настрою собі і іншим , навіть якщо там трапляються такі прикрі речі.:) Все одно мною написане зникне разом зі мною чи ще раніше. Я не намагаюсь втрапити у двері вічності, мені досить і спілкування з сучасниками, тож не будемо говорити про збірки.:)
А щодо мови, то процес її формування вічний, бо це жива тканина. Я думаю, не мені тут на цю тему лекції читати, і не кожна стаття в Інтернеті є останньою інстанцією. Краще бути живим суржиком, аніж мертвою латиною, я так думаю. Тому, як на мене, краще чути від співвітчизників суржик, котрий вони сприймають за українську, аніж заяви чистою російською про те, що в української мови немає майбутнього. А я просто намагаюсь повернути собі те, чого позбавили мене ще в дитинстві, тож зрозуміло, що не можу претендувати на безпомилкові рівні. Тому дуже вдячна Вам за Ваші коментарі.
До речі, дякую за пісеньку, я такої не чула, хоча анекдотів на цю тему безліч.
Широ,
Т.Р.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-08-20 16:11:01 ]
Ми тут загрались у переспіви та у КВНи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-08-20 16:31:12 ]
Гарріо, я розумію Ваш сум за Високою Поезією, але те, що залишиться у віках, не може створюватись кожен день, у майбутнє стільки не влізе! Ви ж знаєте процес здобування коштовних камінців. А ми що, ми усього лиш ґрунт для їхнього виникнення…