ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.11.21 22:43
ніхто ні разу не просив
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність

Артур Курдіновський
2026.11.21 18:28
В душі - гіркий відбиток болю втрат.
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя

В Горова Леся
2026.11.21 14:59
ПЗ неба червоно захід хлюпає,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.

Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,

Борис Костиря
2026.11.21 13:13
Я лезами тендітних пелюсток
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.

Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,

М Менянин
2026.11.21 12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.

Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –

Оксана Лозова
2026.11.21 11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…

Юрій Гундарів
2026.11.21 11:18
Унаслідок російської атаки на Київ 19 листопада 2026 року вибухова хвиля від падіння уламків пошкодила вікна, рами та окремі елементи фасаду й карнизів Володимирського собору.
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і

Олена Побийголод
2026.11.21 07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)

Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.

Прохолода добромисно

Віктор Кучерук
2026.11.21 07:20
Німіють, поколюють, просто болять
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.

Артур Сіренко
2026.11.20 23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова

хома дідим
2026.11.20 22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет

Володимир Бойко
2026.11.20 21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.

Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі

Світлана Пирогова
2026.11.20 21:11
Осіння ніч
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…

Артур Курдіновський
2026.11.20 20:59
Не забуду! І свічка ніколи не згасне!
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап

Борис Костиря
2026.11.20 13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.

По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,

Ігор Терен
2026.11.20 12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!

***
Малоросійців зомбувати просто
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Вітрами ПМ

 Їжак і чортополохи (продовження пригод)

"Пішов наліво – так воно зручніше.
У серці дух натхнення аж загус
Коли зненацька вискочив на кактус
І закричав серед німої тиші.

…Ліхтариків придбати треба пару,
Бо ніч. І ще ці кляті окуляри…"

Василь Кузан

Образ твору О, клята ніч! І кляті окуляри!
Їжак не здасться в любощах нізащо,
Бо хто ж за їжачиху може краще
Так розуміти любу свою пару!

Гикнулась їжаку погана звичка
Ходити вліво з віку молодого.
Ще кактуса голки із писка в нього
Стирчать, а він уже помчався в нічку

Шукати те, від чого буде щастя,
Хоча ліхтар не встиг іще придбати.
Але кохання – це жорстоке свято…
Пізнав чортополоше слатострастя.

Отак ходити в ніч з поганим зором:
Ніс так розпух, що в люди вийти сором.

У продовженні їжачих страждань прошу звинувачувати Олесю Овчар, бо я не змогла відмовити цій чарівній феї ...

PS: Під час написання цього сонета постраждав тільки віртуальний їжачок.


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-08-18 13:39:05
Переглядів сторінки твору 6081
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.744
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-18 15:29:34 ]
Так по-жіночому!!!)
Чудово, Тетяно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-08-18 16:49:10 ]
Авжеж, погляди жінок і чоловіків на деякі речі ніколи не співпадають:)Дякую, Лесю.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-08-18 18:08:52 ]
Завдяки обидвом авторам, їжак - секс-символ серпня!:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2013-08-18 18:26:01 ]
Ура! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-08-19 19:55:50 ]
Ох, насмішили. :)Якщо у цього їжачка аж такий титул, то уявляю не титулованих!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2013-08-18 18:25:32 ]
Бідний-бідний їжачок
Лічить, скільки колючок
Вже стирчать у нього з носа.
Хай продовження не просять!

Дякую щиро за день, розбавлений добрим гумором!:))) Звинувачення приймаю (за добру фею - низький уклін), але не лише я винна. Треба їжачкові переглянути ШЗ (шкідливі звички) віку молодого і, як казав Глеб Жиглов, "вовремя со своими женщинами разбираться" (в окулярах, звісно).
Натхнення Вам, Тетяночко - світлого, доброго і веселого!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-08-19 20:02:12 ]
Дякую, Олесю. Василь свою частину пригод їжачка з ПМ прибрав, але то його авторське право. А я, мабуть, підсвідомо відчувала, бо зберегла собі на пам'ять.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2013-08-18 19:55:26 ]
Ні! На цьому зупинятися не можна!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-08-19 20:02:34 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-08-18 20:35:32 ]
Файно))) Вітаю обох авторів)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-08-19 20:02:53 ]
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-08-20 12:22:21 ]
Вліво та наліво - це ліворуч. Та я не дорікаю, бо бачу, що наробила російська мова на минулих територіях Австро-Угорщини. Вона стала мало не ерзацем, але звичним ерзацем, який заважає нашій рідній, державній мові, якщо не загалом культурі. І так само на територіях уздовж Дніпра.
Вплив і віяння не оминули і Вашого вірша.
Але мене втішає сама поява :)

Без недоречних емоцій,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-08-20 13:02:01 ]
Це найперше, що трапилось на очі у словниках, Гаріо: «Чи не те ж саме в сфері нашої психіки? Хіба не так само сліпо й завзято, всякими способами, сіємо “я”, шпурляємо направо, наліво, де тільки можна, готові до всього вчепити (М. Коцюбинський). налі́во й напра́во. Крокуючи вулицею, подоляк метав жартами наліво й направо, а словаки, весело юрмляючись довкола, на ходу зазирали йому в рота (О. Гончар).»
Крім цього, з власного досвіду, якось не траплявся мені вираз «ходити ліворуч» у значенні «зрадувати», тільки з «ходити наліво» :)
Мабуть, у боротьбі за праведну справу ми інколи перегинаємо палицю, Гаріо.
Тільки з позитивними емоціями, бо рада бачити,
Т.Р.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-08-20 13:37:37 ]
Штампи теж посідають певне місце у нашому лексиконі. Мають місце і звички. До мови можна звикнути, з якими б запозиченнями вона не була. "Наліво" - це перше, на що я звернув увагу. Зараз бачу більше.
"Чортополохів слатострастя" - цікава знахідка. І пориклад збігу приголосних.
Та мені нічого не муляє. А писати порожні фрази - це не моє. Може, вірш потрапить до збірки. То чому б не звернути увагу на деякі речі?
Про наліво та ліворуч, так само як і про безліч інших запозичень я нещодавно бачив статтю в Інтернеті. Читав - і каявся. І я, виходить, суржикомовний. Донині соромно.
А Ваш вірш гарний. Щоправда, тема відома.
"Глаза, как двє смородіни, а ротік - словно щєль. Ой, мама моя родная, ой, гдє моя шинель?
С тєх забил романтіку, знакомлюсь только дньом, а єслі вийдєт вєчєром, то ліш под фонарьом".
Це пісня, яку я чув у Ростові років зо 20 тому.
Чудова інтепретація у Вас вийшла.
Без критики і закидів,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-08-20 16:07:01 ]
Це була гра, Гарріо. Не вважаючи себе поетесою, котрій слід боятися заплямувати свою велику поезію невдалим словом чи замурзаністю теми, я дозволяю собі гру для підвищення настрою собі і іншим , навіть якщо там трапляються такі прикрі речі.:) Все одно мною написане зникне разом зі мною чи ще раніше. Я не намагаюсь втрапити у двері вічності, мені досить і спілкування з сучасниками, тож не будемо говорити про збірки.:)
А щодо мови, то процес її формування вічний, бо це жива тканина. Я думаю, не мені тут на цю тему лекції читати, і не кожна стаття в Інтернеті є останньою інстанцією. Краще бути живим суржиком, аніж мертвою латиною, я так думаю. Тому, як на мене, краще чути від співвітчизників суржик, котрий вони сприймають за українську, аніж заяви чистою російською про те, що в української мови немає майбутнього. А я просто намагаюсь повернути собі те, чого позбавили мене ще в дитинстві, тож зрозуміло, що не можу претендувати на безпомилкові рівні. Тому дуже вдячна Вам за Ваші коментарі.
До речі, дякую за пісеньку, я такої не чула, хоча анекдотів на цю тему безліч.
Широ,
Т.Р.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-08-20 16:11:01 ]
Ми тут загрались у переспіви та у КВНи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-08-20 16:31:12 ]
Гарріо, я розумію Ваш сум за Високою Поезією, але те, що залишиться у віках, не може створюватись кожен день, у майбутнє стільки не влізе! Ви ж знаєте процес здобування коштовних камінців. А ми що, ми усього лиш ґрунт для їхнього виникнення…