ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Панін
2020.04.08 17:59
Чорт Стецько та біс Агапко -
Чортеня із бісеням,
Ледь не попсували лапки:
Ухопить не можуть "крам"!

Ох, яка, яка "хвеміня",
А,точніше, це - "чортиня,
Це - Чортиця-молодиця,

Тетяна Левицька
2020.04.08 15:02
Минали місяці - вервечки голубі,
полином пахли вечори духмяні.
Проходило життя в депресії, журбі
не рятувало навіть фортеп'яно.

Боявся подумки вертатися туди,
де одночасно солодко і гірко
було йому, ще до розлучення, біди.

Анастасія Поліщук
2020.04.08 14:23
Горнятко кави - не перше точно.
Закриєш очі - стаєш півтінню.
Дзеркальний вимір твоїх безодень
Повік забралом тебе поглинув.

Горнятко кави - лишився запах.
У голові - безкінечне віче
Усіх твоїх несвідомих. Правди

Сергій Губерначук
2020.04.08 08:57
Постать, спинившись на постаменті,
довго чекала до себе параду…

Квіти посохли і стали паперами –
постать ніколи не набридала.

Коні подохли і стали екзотикою –
постать ніколи не набридала.

Іван Потьомкін
2020.04.08 00:44
Не був єрусалимцем Никанор.
Мешкав в Александрії.
Та як почув,що Храм мають зробить таким,
Який той був за Соломона,
Спродав усе своє добро
А, може, й долучив пожертви друзів
Та й заходився робить ворота з міді.
Що блиском не поступалась золоту сам

Олександр Панін
2020.04.07 21:26
Шкандибає Старенька із ключкою,
По горбатій стежині чвала,
Тяжко крапають сльози горючії,
Зразу видно - життя не халва!

І чорти, і зміюки, і грішники
Витрищають "квадратні" баньки:
"Хто ж Чортячу Матусеньку вирішив

Євген Федчук
2020.04.07 21:10
Якось сиділи ми на лавці біля двору:
Дідусь, бабуся та із ними третім я.
Ще череда не йшла із паші на ту пору.
Її й чекали ми. Спекотний день стояв.
Нас рятувала тінь великого горіха,
Легенький вітерець, що з поля залітав.
Дідусь газету м’яв, бурмо

Ігор Деркач
2020.04.07 20:41
Яка оказія явилась!
Весна не за горою,
а сіячі заякорились
у гавані застою.
Ячить поезія висока
кімвалами кумира,
куняє муза одинока
і почиває ліра.

Вікторія Лимарівна
2020.04.07 17:10
З’являється шанс, відкриваються дверці
у поклику до небайдужого серця,
якому так боляче зараз за всіх.
Планета в загрозі: це догма чи збіг?
Фатальний кінець чи замолимо гріх?

Наскільки умілі в майстерності спроби,
щоб відсіч надати смертельній х

Микола Дудар
2020.04.07 13:18
Коронавірус? Корона - вірус:
А свита - меч… снаряд…. тротил…
Все сіють смерть, я смерті вірю
Вакцині - ні, глибокий тил…
О Боже! Боженько, наш Царю! О
Владико Всесвіту, тримайсь...
У нас такого вдосталь "жару",
А з Тебе, в пекло, аусвайс…

Тетяна Левицька
2020.04.07 13:03
Насолодитися, не випити до дна,
розкішна пава, зірка промениста,
утіха жадібна, мольфарка чарівна,
заволоділа серцем піаніста.

Їй місячну сонату, п'єси дарував,
цнотливі орхідеї і браслети.
Страшенно ревнував, хоч не було підстав,

Микола Соболь
2020.04.07 09:39
До плеча пригорнутися хочу,
Там де квітнуть вишневі сади.
Соловей свою пісню охоче
Заспіває, ти тільки прийди.
Усміхнеться нам зоряне небо
Вітер косу тобі розплете…
І вінок зі смарагдових стебел
Покладу на волосся густе.

Олександр Сушко
2020.04.07 09:36
Полаялися ми учора з кумом капітально: я йому дуль моцних натицяв, а він мені матюків нагнув триповерхових. А виною всьому — коронавірус. Приїхав на пошту отримати перевод за мою книжку “Берегиня”. Нині в мене це єдине джерело фінансів, завдяки якому куп

Сергій Губерначук
2020.04.07 08:33
Попід зіркою гіркою,
понад гіркою паркою,
серед ночі поміж літа
проти вітру полетів ти…

Хто міг знати, що так буде?
Я гукав тебе крізь груди!
Я не знав про хресні крила,

Віктор Кучерук
2020.04.07 05:18
Повзти, вставати, йти і знову
Спіткнутись, впасти і повзти
Крізь вічні зради та обмови
До недосяжної мети.
Хоч прогинаю трохи спину,
Щоб дати спокою ногам, –
Ніхто й ніщо мене не спинить,
Якщо, на жаль, не стану сам.

Олександр Панін
2020.04.07 01:06
Лімерики -"фрістайл"


Щур та Зайці


Годі, Зайці, ридати, зітхати –
Обіцяли нам позику дати!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Пелепець
2020.03.29

Степан Вишиватін
2020.03.27

Людмила Бурлаченко
2020.03.19

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Надія Мезрина
2020.03.01

Оля Кміт
2020.02.28

Маріанна Галич
2020.02.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Сидорів (1960 - 2020) / Вірші

 Мовчання ягід (тріолет)
Ягоди баштанні - кавуни,
Щедрості землі поважні свідки.
Й "танталітів" бачили вони,
Ягоди баштанні – кавуни.

Чи розкажуть? Боже, борони,
Бо нахлинуть біди бозна-звідки.
Ягоди баштанні - кавуни,
Щедрості землі поважні свідки.

(ABaA abAB)
12.09.13




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-09-12 15:48:31
Переглядів сторінки твору 2440
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.069 / 5.5  (5.133 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.030 / 5.57)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.777
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Тріолети
Автор востаннє на сайті 2020.04.08 19:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2013-09-12 20:15:19 ]
Джек пат! Коефіцієнт прозорості ніколи не берше...
"танталіти" - це такі мінерали?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (М.К./М.К.) [ 2013-09-12 20:50:27 ]
Це такий метал - тантал. З нього виходять якісь танталіти. Зокрема, він використовується у виробництві медичного інструментарію для дантистів. Це і назва, що з часом, можливо, набуде вічних дефініцій юридично-загарбницького змісту.
Вада мого твору - в його місцевій адаптації (кавуни-землі-ягоди-овочі). Водночас, це не стільки вада, як історичні віхи розвитку (якщо не деградації) держави.

По-кавунячому, тихенько, рипами,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2013-09-12 20:59:56 ]
мені чомусь "танталітів" співзвучне з "що на світі"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (М.К./М.К.) [ 2013-09-13 21:20:44 ]
:) suum cuique (кожному своє).
І нащо мені працювати над віршем, коли він не протримався до вечора.
Нові надходження - це витоки джерел нових надходжень. Вони скеровують творчий процес на сайті.
А вірш я через три роки якщо не видалю, то на його прикладі захищатиму міф про наявність історичної правди, а не кліматичних явищ у поезії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2013-09-15 13:52:39 ]
Гарно і майстерно. Як завжди.
:-)
З повагою...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (М.К./М.К.) [ 2013-09-18 17:34:45 ]
Не бачив твого коментаря.
Та що коментаря...
Я свого тріолета в кінці дня вже не бачив. Ефект стека :) Зліз донизу за причини нових надходжень.

Я вже було пожалкував, що не написав рондо, щоб урізноманітнити палітру рим.
"злитки", "до нитки" etc.
Але на часі осінь - з волоссям, просинню, проханнями ("просить") - оцими щорічно-сезонними римами та жалями.
То й нехай.
Написано майстерно (можливо), тема болісна (бо після діяльності "танталітів" українцям місця в Україні не залишиться), кавуни ось-ось - і відійдуть. Вони змерзнуть і почнуть розпадатись на атоми та молекули.

Без плачів і жалів,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-25 07:28:53 ]
Ягоди баштанні - кавуни...
Свіжо про кавуни, виникає ряд асоціацій.
А чому б не "щедрої землі поважні свідки"?
Тоді, звичайно, 777 підскочить, але звучання умилозвучниться.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (М.К./М.К.) [ 2013-09-25 08:57:46 ]
:) Повкладались і лежать собі. Все бачать і чують. Потім їх збере баштанник або його артіль - і геть з баштану. Далі нецікаво, або цікаво для любителів солодощів.
Спочатку було "щедрої землі", але я намагаюсь уникати штампів, водночас не відрікаючись від своєї пристрасті до прописних істин.
Можливо, непогано було б написати і про те, як живуть овочі на вже їхніх землях :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-04 17:17:51 ]
як Ви ловко бавитесь словом)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (М.К./М.К.) [ 2015-01-04 17:27:53 ]
А вони таки розповіли.
І де дівся той "Танталіт"? І чиї нині ті землі?