ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Білінська
2019.09.24 09:36
На лінії зіткнення наших світів -
електромагнітні бурі.
Напруга висока,
як ти і хотів -
падіння фортечних мурів…

Ні грому,
ні спротиву -

Любов Бенедишин
2019.09.24 09:35
Зграй керунок пере-
літний…
Хто «приріс» до мене –
рідний.

Хто в неволі – відпу-
скаю.
Як любити сліпо –

Мирон Шагало
2019.09.24 08:41
Ех, і вкотре вже —
до зими розкошує
осінь айстрами!

Тільки знов чому
нелегку журбу несе
журавлине «кру»?

Олександр Сушко
2019.09.24 06:30
Ех, кохання, кохання! Ну хто я без тебе, скажи?
Ані бе, ані ме, працьовитий шматок протоплазми.
А з тобою - живу! В теплу пазуху вужиком "вжик"
І уже у раю! Кожен день не буденщина - празник.

Я дрімати не звик біля мавки, бо ще не скопець,
Не обв

Микола Соболь
2019.09.24 05:40
Усміхнений промінчик зранку
Промовив лагідно: «Привіт,
Виходь на кави філіжанку,
Присядьмо поміж мокрих віт.
Опівночі гроза гуляла,
Сердитий вітер, а іще
Пливла по небу хмарка в’яло
І поливала все дощем…»

Петро Скоропис
2019.09.24 03:23
Я покидаю місто, як Тесей
свій Лабіринт, лишаю Мінотавра
смердіти, Аріадну – мліти в млі
в обіймах Вакха.
Ось вона, звитяга!
Апофеоз самовіддачі. Бог
якраз тоді подбав за нашу зустріч,
коли ми, в центрі повершивши діл,

Ірина Білінська
2019.09.23 15:50
Вчора відлітали журавлі,
а сьогодні ми -
по різні сторони…
Так уже бувало на Землі.
І душа перебродила штормами.

Не зникай так швидко...
Обійми.

Олександр Сушко
2019.09.23 15:08
Без дум серйозних, може б і прожив
Своє життя, щасливо й безтурботно.
Але чи личить бути ідіотом,
Коли країна власна на межі?

В раю цвітуть хурма, айва, гранат,
А тут - у пеклі - трупи, гільзи, рани...
Мені не бути ліриком нірванним -

Домінік Арфіст
2019.09.23 14:21
я з морем у самотньому човні
зітхає море одиноким звіром
ми знову один одному повіримо
і знов слова залишаться – мені…
голодні сенси питимуть мене
як молоко імперської вовчиці
їх лапи вигинатимуть ключиці
любов дитяча будь-кого розпне…

Юлія Ляхович
2019.09.23 12:05
Тут ночі приходять швидко і стають сірі як дим
Тут пахне печаллю і тільки трохи дощем
Ти вдихаєш бабине літо і тобі стає тепло з цим
Забуваєш закрити в квартирі вікно а там
затікає вересень за шпалери. Ти торгуєшся з ним:
Віддай мені, вересне, літа щ

Лілія Ніколаєнко
2019.09.23 11:57
Хто муза для митця? – гірка свобода,
Із піднебесся таємничий глас.
Душа в мистецтві пілігримом бродить,
Ламає простір і спиняє час.

Пізнає у стражданні насолоду
Співець добра, паломник на Парнас.
Хоч глумляться навколо гріховоди,

Іван Потьомкін
2019.09.23 11:49
Не хлібом єдиним і птахи живуть.
Нектар, насіння,плоди, комахи
та ще те, що люди вряди-годи підкинуть –
річ, звісно, важлива й першорядна.
І все ж, коли не розкриває дзьобики малеча,
так хочеться змагатися поміж собою й з вітром:
розпростерши кр

Ігор Деркач
2019.09.23 11:44
Іще лишаються у моді
бої, погода й чудеса.
Такі прогнози у природі
віщують Божі небеса.

ІІ
Тай буде те, що є і нині –
орда й агонія яси,

Любов Бенедишин
2019.09.23 09:48
Ти створений з неба
І трохи… з вершини.
Зі спокою лева,
З амбіцій орлиних.

З ходінь по карнизу,
З мети марафонця.
З невловності бризу

Олена Малєєва
2019.09.22 22:34
На вербі дозрівають грушки —
Сталося диво з див.
Краще буду вірити в це,
Ніж, що ти мене розлюбив.
Хто йде в ліс, а хто по дрова.
І у мене тернистий путь:
Я шукаю зерно в полові,
Відшукаю коли-небудь.

Сергій Губерначук
2019.09.22 17:04
Ходім зі мною в ліс далеко,
де гриб, зіскочивши на гриб, росте,
де сонце, в мох закутане, цвіте
і в кущиках багна парує терпко.

Ходім, я покажу, де спить сова,
те місце, де в дуплі здихає здобич,
де по воздвиженню хрестів повзе гадва,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Юлія Ляхович
2019.09.16

Михайло Олегович Гордон
2019.09.15

Вероніка Головня
2019.09.04

Сергій Негода
2019.08.11

Дмитро Заєць
2019.08.06

Світлана Короненко
2019.08.06

Анастасія Романюк
2019.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Сидорів (1960 - 2019) / Вірші

 Мовчання ягід (тріолет)
Ягоди баштанні - кавуни,
Щедрості землі поважні свідки.
Й "танталітів" бачили вони,
Ягоди баштанні – кавуни.

Чи розкажуть? Боже, борони,
Бо нахлинуть біди бозна-звідки.
Ягоди баштанні - кавуни,
Щедрості землі поважні свідки.

(ABaA abAB)
12.09.13




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-09-12 15:48:31
Переглядів сторінки твору 2292
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.069 / 5.5  (5.139 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.036 / 5.57)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.777
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Тріолети
Автор востаннє на сайті 2019.09.16 15:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2013-09-12 20:15:19 ]
Джек пат! Коефіцієнт прозорості ніколи не берше...
"танталіти" - це такі мінерали?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2013-09-12 20:50:27 ]
Це такий метал - тантал. З нього виходять якісь танталіти. Зокрема, він використовується у виробництві медичного інструментарію для дантистів. Це і назва, що з часом, можливо, набуде вічних дефініцій юридично-загарбницького змісту.
Вада мого твору - в його місцевій адаптації (кавуни-землі-ягоди-овочі). Водночас, це не стільки вада, як історичні віхи розвитку (якщо не деградації) держави.

По-кавунячому, тихенько, рипами,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2013-09-12 20:59:56 ]
мені чомусь "танталітів" співзвучне з "що на світі"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2013-09-13 21:20:44 ]
:) suum cuique (кожному своє).
І нащо мені працювати над віршем, коли він не протримався до вечора.
Нові надходження - це витоки джерел нових надходжень. Вони скеровують творчий процес на сайті.
А вірш я через три роки якщо не видалю, то на його прикладі захищатиму міф про наявність історичної правди, а не кліматичних явищ у поезії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2013-09-15 13:52:39 ]
Гарно і майстерно. Як завжди.
:-)
З повагою...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2013-09-18 17:34:45 ]
Не бачив твого коментаря.
Та що коментаря...
Я свого тріолета в кінці дня вже не бачив. Ефект стека :) Зліз донизу за причини нових надходжень.

Я вже було пожалкував, що не написав рондо, щоб урізноманітнити палітру рим.
"злитки", "до нитки" etc.
Але на часі осінь - з волоссям, просинню, проханнями ("просить") - оцими щорічно-сезонними римами та жалями.
То й нехай.
Написано майстерно (можливо), тема болісна (бо після діяльності "танталітів" українцям місця в Україні не залишиться), кавуни ось-ось - і відійдуть. Вони змерзнуть і почнуть розпадатись на атоми та молекули.

Без плачів і жалів,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-25 07:28:53 ]
Ягоди баштанні - кавуни...
Свіжо про кавуни, виникає ряд асоціацій.
А чому б не "щедрої землі поважні свідки"?
Тоді, звичайно, 777 підскочить, але звучання умилозвучниться.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2013-09-25 08:57:46 ]
:) Повкладались і лежать собі. Все бачать і чують. Потім їх збере баштанник або його артіль - і геть з баштану. Далі нецікаво, або цікаво для любителів солодощів.
Спочатку було "щедрої землі", але я намагаюсь уникати штампів, водночас не відрікаючись від своєї пристрасті до прописних істин.
Можливо, непогано було б написати і про те, як живуть овочі на вже їхніх землях :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-04 17:17:51 ]
як Ви ловко бавитесь словом)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2015-01-04 17:27:53 ]
А вони таки розповіли.
І де дівся той "Танталіт"? І чиї нині ті землі?