ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ніна Виноградська
2019.07.16 21:29
Село моє, найкращі тихі Піски,
І ліс, і Сейм, і золоті поля.
Ми всі з цієї виросли колиски,
Це наша рідна і свята земля.

У цих краях розквітла квітка роду,
А зернятка її - в усі краї!
Навчали цінувати нас свободу

Матвій Смірнов
2019.07.16 20:07
О, мій наглядачу, чи просто так - глядачу,
Встань тут, на цій горі, і подивись туди,
Куди дивлюся я. Чи ти так само бачиш
Ці пагорби, цю ніч, мансарди і сади,
Міщан і жебраків, священиків, юдеїв,
Героїв і катів, повій і лихварів,
Циган і чаклунів, м

Любов Бенедишин
2019.07.16 17:12
Із упертістю мольфарки,
Відігнала туги хмарку.
Мрія – в небо неозоре.
«Пощастило…» - всі говорять.

16.07.2019

Сергій Губерначук
2019.07.16 14:53
Дві мушлі – два шуми…
Шум моря і Шуман…
Сум моря і Симон…
Шум моря і Шимон…

Той Шимон і Симон –
то ж батько із сином,
два шуми у моря

Олександр Сушко
2019.07.16 14:43
На столі кав'яр і ананас,
Час іти з котом на променадик.
Важко жити стало. Бо - війна,
Утішають тільки гей-паради.

Вчора прикупила міх трусів,
Пупса мила дорогим шампунем.
Бач, страждаю так як і усі,

Надія Тарасюк
2019.07.16 12:07
Майже казка. Для дорослих і дітей Жила собі колись на світі Холера (у нас іменується як Холєра, то й надалі так і будемо казати)… Отож, жила собі колись на світі Холєра. Добре жила, біди-горя не відала. Живилася, чим знала (не будемо уточнювати). Одна

Олена Побийголод
2019.07.16 10:18
Із Олексія Апухтіна

Мерехтіння в хатинці похилій
серед темних, безлюдних полів,
недороблений тин напівзгнилий
та пронизливий галас граків;

ледве дихають стомлені коні,

Ігор Федів
2019.07.16 09:43
Хотів зізнатися, але не міг казати.
Хотів робити, а не вистачає сил.
І мрію золоту жадає упіймати,
Але помітив тільки помах її крил.
Іти бажає, загубився у тумані.
Відкрити хоче двері, а ключі забув.
І запланує жити щиро, не в омані,
Але мети своєї

Козак Дума
2019.07.16 08:26
Ми прагнули побудувати місто
свободи, благоденства і добра,
та місимо, насправді, інше тісто –
бо очі застеляє земара.

Те місто містить лише порожнечу,
у лозунгах втонувши нанівець,
за гаслами ховає ворожнечу

Ігор Деркач
2019.07.16 07:12
За волю – це неначе за «Свободу»,
але нехай живе порохобот,
аби у войовничого народу
явився на арені патріот.

Дивуюся, ну як воно ся стало,
що у мішку кота не помічали,
який війні будує телеміст.

Олександр Сушко
2019.07.15 16:22
За паяца свій голос віддав золотар із Полтави,
Нащо бевзю "Свобода"? Достатньо кумедної "ЗЕ".
Утомився байдужих будити - даремна ця справа,
Окацапленим гоям Вкраїна - не понад усе.

В церкві тризна за воїном. Куриться біль із кадила,
Огорта

Микола Дудар
2019.07.15 15:26
…зустрілись двоє в сновидінні
О дивне поле сновидінь!
Один із них, мабуть, "гудіні"
А інший, певно, його тінь…
Півсвіту збіглося на диво
Півсвіту плескло, аби
"гудіні" з тінню виліз з чтива
Як сонце вранці до води…

Сергій Губерначук
2019.07.15 14:49
А – Дух

Дух повіщає перейшовший,
що зараз Він у сфері цій;
хай шлях до Тебе якнайдовший –
Його перо в руці моїй.


Світлана Майя Залізняк
2019.07.15 14:44
Ні, не дзвонила тобі, не писала.
Просто зустріла в диму на пероні.
Спогади-файли тасуємо... мало...
Ти оженивсь на кирпатенькій Проні.

Маєте дачу-фазенду, на хутір
кличеш мене - там вільготно між проса.
Нащо пригода? Ураз не збагнути...

Дмитро Куренівець
2019.07.15 13:36
цей дощ без перерви періщить
вже тиждень, місяць, тисячу років

я вже не вірю, що він коли-небудь скінчиться

вулиці збігають каламутними річками
змиваючи рештки літа
до якоїсь підземної Лети

Микола Дудар
2019.07.15 12:36
Іде біда. іде... іде...
(існує попит...)
А де ж наш праведник? - як де?
Ведуть на допит…
Ось день народження, не мій
Чийогось сина
А справедливості сувій
Засох невинно
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тетяна Нечас
2019.07.15

Сонячна Принцеса
2019.07.14

Ігор Якименко
2019.07.12

Сергій Губерначук
2019.07.07

Ярослав Філософ
2019.07.03

Олег Вишень
2019.06.29

Матвій Смірнов
2019.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Сидорів (1960 - 2019) / Вірші

 Мовчання ягід (тріолет)
Ягоди баштанні - кавуни,
Щедрості землі поважні свідки.
Й "танталітів" бачили вони,
Ягоди баштанні – кавуни.

Чи розкажуть? Боже, борони,
Бо нахлинуть біди бозна-звідки.
Ягоди баштанні - кавуни,
Щедрості землі поважні свідки.

(ABaA abAB)
12.09.13




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-09-12 15:48:31
Переглядів сторінки твору 2242
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.069 / 5.5  (5.144 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.041 / 5.57)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.777
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Тріолети
Автор востаннє на сайті 2019.07.16 21:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2013-09-12 20:15:19 ]
Джек пат! Коефіцієнт прозорості ніколи не берше...
"танталіти" - це такі мінерали?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2013-09-12 20:50:27 ]
Це такий метал - тантал. З нього виходять якісь танталіти. Зокрема, він використовується у виробництві медичного інструментарію для дантистів. Це і назва, що з часом, можливо, набуде вічних дефініцій юридично-загарбницького змісту.
Вада мого твору - в його місцевій адаптації (кавуни-землі-ягоди-овочі). Водночас, це не стільки вада, як історичні віхи розвитку (якщо не деградації) держави.

По-кавунячому, тихенько, рипами,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2013-09-12 20:59:56 ]
мені чомусь "танталітів" співзвучне з "що на світі"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2013-09-13 21:20:44 ]
:) suum cuique (кожному своє).
І нащо мені працювати над віршем, коли він не протримався до вечора.
Нові надходження - це витоки джерел нових надходжень. Вони скеровують творчий процес на сайті.
А вірш я через три роки якщо не видалю, то на його прикладі захищатиму міф про наявність історичної правди, а не кліматичних явищ у поезії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2013-09-15 13:52:39 ]
Гарно і майстерно. Як завжди.
:-)
З повагою...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2013-09-18 17:34:45 ]
Не бачив твого коментаря.
Та що коментаря...
Я свого тріолета в кінці дня вже не бачив. Ефект стека :) Зліз донизу за причини нових надходжень.

Я вже було пожалкував, що не написав рондо, щоб урізноманітнити палітру рим.
"злитки", "до нитки" etc.
Але на часі осінь - з волоссям, просинню, проханнями ("просить") - оцими щорічно-сезонними римами та жалями.
То й нехай.
Написано майстерно (можливо), тема болісна (бо після діяльності "танталітів" українцям місця в Україні не залишиться), кавуни ось-ось - і відійдуть. Вони змерзнуть і почнуть розпадатись на атоми та молекули.

Без плачів і жалів,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-25 07:28:53 ]
Ягоди баштанні - кавуни...
Свіжо про кавуни, виникає ряд асоціацій.
А чому б не "щедрої землі поважні свідки"?
Тоді, звичайно, 777 підскочить, але звучання умилозвучниться.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2013-09-25 08:57:46 ]
:) Повкладались і лежать собі. Все бачать і чують. Потім їх збере баштанник або його артіль - і геть з баштану. Далі нецікаво, або цікаво для любителів солодощів.
Спочатку було "щедрої землі", але я намагаюсь уникати штампів, водночас не відрікаючись від своєї пристрасті до прописних істин.
Можливо, непогано було б написати і про те, як живуть овочі на вже їхніх землях :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-04 17:17:51 ]
як Ви ловко бавитесь словом)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2015-01-04 17:27:53 ]
А вони таки розповіли.
І де дівся той "Танталіт"? І чиї нині ті землі?