Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.19
18:03
Люди запилених перехресть
Замовили в ковалів залізних снів
Трохи гострих апострофів.
Вони ще не знали,
Що сухий ясен торішнього
Втопився в прозорому Озері Сліз*,
А на поверхні того спокійного ставу,
Яку не може збурити
Замовили в ковалів залізних снів
Трохи гострих апострофів.
Вони ще не знали,
Що сухий ясен торішнього
Втопився в прозорому Озері Сліз*,
А на поверхні того спокійного ставу,
Яку не може збурити
2026.05.19
16:26
Навколо - тепло, а у серці - темно.
Стискають горло помилки, гріхи.
Неначе, травень... І давно сніги
Завершили історію буремну...
Хіба ще актуальна пісня щемна
Для простору ледачої нудьги?
Бо навесні всі тьмяні береги
Стискають горло помилки, гріхи.
Неначе, травень... І давно сніги
Завершили історію буремну...
Хіба ще актуальна пісня щемна
Для простору ледачої нудьги?
Бо навесні всі тьмяні береги
2026.05.19
13:41
На перевалі торохкотять закіптюжені авто.
Кам’яними стежками блукають туристи,
смакують осінь, мов вистояне вино,
купують каву, сендвічі, кожушки і намиста.
Видряпавшись на вершину, вигукують: «Боже!
Онде гори, наче льодяники кольорові.»
Летять на
Кам’яними стежками блукають туристи,
смакують осінь, мов вистояне вино,
купують каву, сендвічі, кожушки і намиста.
Видряпавшись на вершину, вигукують: «Боже!
Онде гори, наче льодяники кольорові.»
Летять на
2026.05.19
11:30
Колишня спалена епоха
Ущент, навіки і дотла.
В снах Єремії та Єноха
Говорить немічна зола.
Епоха німо заговорить
Про дні звитяги і борні,
Здійнявши суєтливий ворох
Ущент, навіки і дотла.
В снах Єремії та Єноха
Говорить немічна зола.
Епоха німо заговорить
Про дні звитяги і борні,
Здійнявши суєтливий ворох
2026.05.19
11:14
Тихше-но, рак-ліцемір, вуса повільні і довгі
Дошкам плотів піднеси … качуру справжніх утіх,
Вірити хутряним снам личить братам ротоногим* -
Тож у каміння упрись, наче чилім на весні.
Вітер блаженний знайди, шлях пустотливому птаху,
Спіриту, хвилі
Дошкам плотів піднеси … качуру справжніх утіх,
Вірити хутряним снам личить братам ротоногим* -
Тож у каміння упрись, наче чилім на весні.
Вітер блаженний знайди, шлях пустотливому птаху,
Спіриту, хвилі
2026.05.19
09:42
Фіолетовий вибух травневого дня,
ніби хмара, що впала у сад.
Оксамитова, пишна, густа вишина
Залишає п'янкий аромат.
В кожнім гроні - маленькі сузір'я зірок,
таємничий приховують світ.
Заглядає в обличчя весняний бузок,
вабить душу пахучий цей кв
ніби хмара, що впала у сад.
Оксамитова, пишна, густа вишина
Залишає п'янкий аромат.
В кожнім гроні - маленькі сузір'я зірок,
таємничий приховують світ.
Заглядає в обличчя весняний бузок,
вабить душу пахучий цей кв
2026.05.19
05:54
Янголе світлий! Солодких видінь.
Обіймаю тебе ніжним серцем.
Хай насниться тобі неземна голубінь,
біля лісу прозоре озерце.
В нім хлюпочеться рибка надій золота,
якщо хочеш, задумай бажання.
Хай гойдає на крилах тебе висота
і моє незбагненне коханн
Обіймаю тебе ніжним серцем.
Хай насниться тобі неземна голубінь,
біля лісу прозоре озерце.
В нім хлюпочеться рибка надій золота,
якщо хочеш, задумай бажання.
Хай гойдає на крилах тебе висота
і моє незбагненне коханн
2026.05.19
01:45
садок із сакур коло хати,
прилетіли джмелі - а вишень нема
- не будем ми гудіти над сакурами!-
полетіли геть
прилетіли джмелі - а вишень нема
- не будем ми гудіти над сакурами!-
полетіли геть
2026.05.19
00:14
Навіть найлихіші лиходії неминуче відходять у минуле.
Якщо росія – антисвіт, то й світ – антиросія.
Силам зла бракує сили, але не бракує зла.
Герої варті свого народу, але чи вартий народ своїх героїв?
Золота середина була заповнена посередніс
2026.05.18
19:57
Іван Хемніцер (1745-1784)
Один сумлінний батько вчув,
що за кордон дітей учитись відправляють,
і що того, хто десь за морем був,
від не-бувалого – й на вигляд відрізняють.
І от, не пасти задніх щоб,
Один сумлінний батько вчув,
що за кордон дітей учитись відправляють,
і що того, хто десь за морем був,
від не-бувалого – й на вигляд відрізняють.
І от, не пасти задніх щоб,
2026.05.18
19:24
Ми граємо
На бусурманській лютні дощу,
Ми танцюємо
Божевільні танці пролісків,
Що цвітуть лише у вигадках
Їжаків маленького лісу
Вчора.
Ми креслимо
На бусурманській лютні дощу,
Ми танцюємо
Божевільні танці пролісків,
Що цвітуть лише у вигадках
Їжаків маленького лісу
Вчора.
Ми креслимо
2026.05.18
15:29
Почутого про подвиги трьохсот троянців
Замало, якщо ти серйозний ерудит,
Для написання навіть прози.
Хоча про Ксерокса ти можеш розповісти
Не тільки уривками службових розмов.
І пишеш вірша про своє – про зустрічі,
Природно, що не для баталій,
Замало, якщо ти серйозний ерудит,
Для написання навіть прози.
Хоча про Ксерокса ти можеш розповісти
Не тільки уривками службових розмов.
І пишеш вірша про своє – про зустрічі,
Природно, що не для баталій,
2026.05.18
14:02
усі збираються за стіл
від діда і до каті
щоби поїсти на обід
сякої благодаті
дід переважно мовчазний
триндіти не привиклий
тут батько по 50 розлив
бере із нього приклад
від діда і до каті
щоби поїсти на обід
сякої благодаті
дід переважно мовчазний
триндіти не привиклий
тут батько по 50 розлив
бере із нього приклад
2026.05.18
13:36
ВИШГОРОД: ЗИМОВИЙ СОН КНЯГИНІ ІРИНИ
Коли осінь 1050 року позолотила кручі над Дніпром, велика княгиня відчула, як у її жилах стихає шторм північних морів – материнське серце, що тримало на собі дипломатію цілої Європи, почало втомлюватися.
Вона об
2026.05.18
13:05
Сонячний ранок
вітає ласкаво:
ось львівський пряник,
каша і кава.
Ось почуття й думки найсвітліші,
це тобі радість прямо спросоння -
сяючі вірші,
вітає ласкаво:
ось львівський пряник,
каша і кава.
Ось почуття й думки найсвітліші,
це тобі радість прямо спросоння -
сяючі вірші,
2026.05.18
12:50
Звід небесний зірками іскрився...
Боже, зглянься, зійди і годи нам!
Друг мій взяв автомата і скрився,
а я ждав і складав лік годинам...
Скільки літ нами разом прожито
ще з дитинства, де мрії прозорі...
Він любив так співати про жито,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Боже, зглянься, зійди і годи нам!
Друг мій взяв автомата і скрився,
а я ждав і складав лік годинам...
Скільки літ нами разом прожито
ще з дитинства, де мрії прозорі...
Він любив так співати про жито,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Таїсія Цибульська (1975) /
Проза
/
Сатира та гумор
Щастя...
Іронічні роздуми на тему
Я так і знала! Це трапилося знову! Вкотре вже обіцяю собі, що більше НІКОЛИ, НІЗАЩО, НІ В ЯКОМУ РАЗІ не братиму участі в жодній лотереї! І це не просто слова! Ну не щастить мені на гроші та призи, хоч лусни! Навіть у безпрограшній лотереї мені вдається програти! Не фортунить, не щастить, не везе, не таланить!
Та проходить якийсь час, розчарування забувається і знову хочеться спробувати своє щастя. Як там співається? "Не везе у смерті, повезе в коханні"?
- Ну-ну...А ґулі від граблів не болять?(внутрішній голос).
Ану їх! Та хіба якісь ґулі можуть мене зупинити? Та коли це якісь граблі могли зупинити жінку у самому розквіті сил? Ну луснуть ще раз по лобі, то й що? Зате граблі мої власні та ще й з рожевим бантиком! Позитив!
Закосметимо нову ґулю тональним кремом, припудримо і готово! "Я просто королева, я просто богиня"! А тепер при повній бойовій готовності йдемо шукати невловиме Щастя!
- Ага...тільки тебе воно й чекає, більше йому робити нічого! Цей товар на полицях не залежується, до того ж строк зберігання мінімальний!(внутрішній голос)
Нічого-нічого! Все не розберуть, мене чергами не налякаєш: терпіння і ще раз терпіння, ну і лікті звичайно. Ану розступіться, я тут вже стояла! І ліктями їх, ліктями! А деяких, особливо впертих і нігтями можна! А що? Нехай знають! Недарма ж три години нігті полірувала та рисочки з крапочками вимальовувала, у кращому стилі авангардизму!
- Ги-ги! Битва титанів!(внутрішній голос).
Я зараз когось гигикну! Ще трошки, ще трішечки, ще трішунічки! Ось, ось воно нарешті в моїх руках! Таке довгоочікуване, таке багатообіцяюче, таке примарносолодке Щастя! Руки тремтять, очі "два бриліанта, три карата", серце "макарену" витанцьовує - ВІДКРИВАЮ і...пурхнуло щось між пальцями, тенькнуло по серцю і...зникло!
- А я тобі казав, а я попереджав!(внутрішній голос)
Замовкни, бо придушу! І так кепсько. Он, здається, нова ґуля з'явилася...добре, що косметичку не забула.
P.S
Розлітається Велике Щастя, розсипається перлинами, осідає росою життєдайною у кожному дні, у кожній годині. У сході сонця, у чашці кави, у телефонному дзвінку, у посмішці, у потиску рук.
Не шукай Щастя, воно поруч.
(внутрішній голос)
2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Щастя...
"Щастя - миттєве.
І щастя - таке бездонне!
Тільки
розкрийтеся,
в душу його
прийміть"
Любов Долик
Іронічні роздуми на темуЯ так і знала! Це трапилося знову! Вкотре вже обіцяю собі, що більше НІКОЛИ, НІЗАЩО, НІ В ЯКОМУ РАЗІ не братиму участі в жодній лотереї! І це не просто слова! Ну не щастить мені на гроші та призи, хоч лусни! Навіть у безпрограшній лотереї мені вдається програти! Не фортунить, не щастить, не везе, не таланить!
Та проходить якийсь час, розчарування забувається і знову хочеться спробувати своє щастя. Як там співається? "Не везе у смерті, повезе в коханні"?
- Ну-ну...А ґулі від граблів не болять?(внутрішній голос).
Ану їх! Та хіба якісь ґулі можуть мене зупинити? Та коли це якісь граблі могли зупинити жінку у самому розквіті сил? Ну луснуть ще раз по лобі, то й що? Зате граблі мої власні та ще й з рожевим бантиком! Позитив!
Закосметимо нову ґулю тональним кремом, припудримо і готово! "Я просто королева, я просто богиня"! А тепер при повній бойовій готовності йдемо шукати невловиме Щастя!
- Ага...тільки тебе воно й чекає, більше йому робити нічого! Цей товар на полицях не залежується, до того ж строк зберігання мінімальний!(внутрішній голос)
Нічого-нічого! Все не розберуть, мене чергами не налякаєш: терпіння і ще раз терпіння, ну і лікті звичайно. Ану розступіться, я тут вже стояла! І ліктями їх, ліктями! А деяких, особливо впертих і нігтями можна! А що? Нехай знають! Недарма ж три години нігті полірувала та рисочки з крапочками вимальовувала, у кращому стилі авангардизму!
- Ги-ги! Битва титанів!(внутрішній голос).
Я зараз когось гигикну! Ще трошки, ще трішечки, ще трішунічки! Ось, ось воно нарешті в моїх руках! Таке довгоочікуване, таке багатообіцяюче, таке примарносолодке Щастя! Руки тремтять, очі "два бриліанта, три карата", серце "макарену" витанцьовує - ВІДКРИВАЮ і...пурхнуло щось між пальцями, тенькнуло по серцю і...зникло!
- А я тобі казав, а я попереджав!(внутрішній голос)
Замовкни, бо придушу! І так кепсько. Он, здається, нова ґуля з'явилася...добре, що косметичку не забула.
P.S
Розлітається Велике Щастя, розсипається перлинами, осідає росою життєдайною у кожному дні, у кожній годині. У сході сонця, у чашці кави, у телефонному дзвінку, у посмішці, у потиску рук.
Не шукай Щастя, воно поруч.
(внутрішній голос)
2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
