Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.23
20:32
якийсь бардак у голові
із перепадом тиску
я мав сказати щось тобі
тому що ти неблизько
люблю чекаю вірю це
ти знаєш і без мене
і мусиш пильнувати все
свої кордони ревно
із перепадом тиску
я мав сказати щось тобі
тому що ти неблизько
люблю чекаю вірю це
ти знаєш і без мене
і мусиш пильнувати все
свої кордони ревно
2026.05.23
19:42
Мабуть не пригадати
Сенсу віршів своїх -
Це як солодкий гріх,
Годі і починати
Думка як глупа ніч,
З вірою в нерозчуте,
Де надривають пути
Сенсу віршів своїх -
Це як солодкий гріх,
Годі і починати
Думка як глупа ніч,
З вірою в нерозчуте,
Де надривають пути
2026.05.23
14:03
Тут, в Уричі*, спокій і тиша чіпка,
лиш річка в камінні дзюркоче в’юнка
та інколи дзвонів гучний передзвін
несеться дзюрчанню тому навздогін.
А там, де бескидів у брижах лоби,
тріпочуть лісів пелехатих чуби
і в просторі згуслім, немов у смолі,
лиш річка в камінні дзюркоче в’юнка
та інколи дзвонів гучний передзвін
несеться дзюрчанню тому навздогін.
А там, де бескидів у брижах лоби,
тріпочуть лісів пелехатих чуби
і в просторі згуслім, немов у смолі,
2026.05.23
13:04
дім меґі макґі на пагорбові
всю спадщину батько узяв і пропив їй
то вона пішла у тенжі таун
людям отут до уподоби життя
коли сумуєш чи все надарма
сходи й купи собі мештів пару
і йди до нас у наш тенжі таун
всю спадщину батько узяв і пропив їй
то вона пішла у тенжі таун
людям отут до уподоби життя
коли сумуєш чи все надарма
сходи й купи собі мештів пару
і йди до нас у наш тенжі таун
2026.05.23
11:53
римоване есе)
Династією злодії назвались,
оті знаглілі, що країну обкрадають,
оті нащадки проросійських звалищ,
які свій досвіт від Росії мають.
З часів совдепії цей бруд ми спадкували,
позбутись толерантність заважає.
Династією злодії назвались,
оті знаглілі, що країну обкрадають,
оті нащадки проросійських звалищ,
які свій досвіт від Росії мають.
З часів совдепії цей бруд ми спадкували,
позбутись толерантність заважає.
2026.05.23
11:31
Як добре, що не треба завтра бігти
У суєту і у нові пастки.
І загнаний, немов собака біглі,
Ти упадеш в обійми темноти.
Не треба гнатись навіжено, дико
За морквою, насправді - у обрив.
Так люди падають з надсадним риком
На землю, коли вигорів пори
У суєту і у нові пастки.
І загнаний, немов собака біглі,
Ти упадеш в обійми темноти.
Не треба гнатись навіжено, дико
За морквою, насправді - у обрив.
Так люди падають з надсадним риком
На землю, коли вигорів пори
2026.05.23
09:17
Талановитого актора-міма зі Сумщини знали як «живу скульптуру». Він популяризував цей вид мистецтва в Україні та за кордоном. Дарував те, що сьогодні всім нам так не вистачає, - посмішку.
Його життя обірвалося на 32-му році у бою під Куп‘янськом…
Він за
Його життя обірвалося на 32-му році у бою під Куп‘янськом…
Він за
2026.05.23
08:15
Дитя, у якому вбачаю себе,
Моє відображення, внутрішнє его,
Подеколи тихе невтішне цабе.
Тому й закликаю – послухай, сердего,
На мене дивись, ти ж посутність моя,
І вириватись нікуди не треба,
Яка б не крутила тебе течія.
А знову не чуєш, а може, в
Моє відображення, внутрішнє его,
Подеколи тихе невтішне цабе.
Тому й закликаю – послухай, сердего,
На мене дивись, ти ж посутність моя,
І вириватись нікуди не треба,
Яка б не крутила тебе течія.
А знову не чуєш, а може, в
2026.05.23
01:00
Я більше не буду зручним.
Я більше не буду ручним.
Нікого давно не чекаю.
Пливу до останнього краю
Крізь дим.
Все! Досить! Ні слова про текст!
Чи вибух, чи знову протест,
Я більше не буду ручним.
Нікого давно не чекаю.
Пливу до останнього краю
Крізь дим.
Все! Досить! Ні слова про текст!
Чи вибух, чи знову протест,
2026.05.22
20:47
ковінька твоїй матері
і трясця теж авжеж
нам весело в цій матриці
веселощі без меж
у дишло пропаганду їх
слідкуймо за руками
бо мусора пов’язані
навіки з бандюками
і трясця теж авжеж
нам весело в цій матриці
веселощі без меж
у дишло пропаганду їх
слідкуймо за руками
бо мусора пов’язані
навіки з бандюками
2026.05.22
18:12
Самотній столик. З кавою горня.
Самотнє сонце смішно мружить око.
Милуюсь неба звітреним бароко,
де літака сріблястість, мов блешня,
у височіні блиска одиноко...
Здійнявся вітер, завихрив окіл,
зриває листя, віє в очі пилом.
Самотнє сонце смішно мружить око.
Милуюсь неба звітреним бароко,
де літака сріблястість, мов блешня,
у височіні блиска одиноко...
Здійнявся вітер, завихрив окіл,
зриває листя, віє в очі пилом.
2026.05.22
16:44
до чого йшлося
той іній
на моїм волоссі
і коло
обігу води
вона
оте
не приведи
той іній
на моїм волоссі
і коло
обігу води
вона
оте
не приведи
2026.05.22
15:56
Півонії диво розквітло в саду,
Рожеве вмивається вранці в росі,
У ніжній, солодкій, пречистій красі,
Натхнення - душі, і гармонії - дух.
Відкинувши геть і тривогу й біду,
Я пещу пелюстки тендітні усі.
Півонії диво розквітло в саду,.
Рожеве вмивається вранці в росі,
У ніжній, солодкій, пречистій красі,
Натхнення - душі, і гармонії - дух.
Відкинувши геть і тривогу й біду,
Я пещу пелюстки тендітні усі.
Півонії диво розквітло в саду,.
2026.05.22
12:13
Прийду востаннє я у рідний гай
Перед від'їздом у краї далекі.
І заспіває пісню водограй,
Тополь і осокорів звучний клекіт.
Прийду востаннє я на цей моріг,
Босоніж стану на зів'ялі трави,
Відчувши гостро, що таке поріг
Перед від'їздом у краї далекі.
І заспіває пісню водограй,
Тополь і осокорів звучний клекіт.
Прийду востаннє я на цей моріг,
Босоніж стану на зів'ялі трави,
Відчувши гостро, що таке поріг
2026.05.22
10:14
Ми без успіху вилазим
На зелене на весні -
Наші крила, ніби клешні
Наше довге, наче сни!
Наші підсумки і поле
Надсилають смертним- Геть! -
Як розчинники для солі ,
На зелене на весні -
Наші крила, ніби клешні
Наше довге, наче сни!
Наші підсумки і поле
Надсилають смертним- Геть! -
Як розчинники для солі ,
2026.05.22
06:14
Шастає, як вітер,
Всюдисущий Вітя
Закутками рідного села, -
Начебто заблуда,
Нишпорить повсюди
І розповідає опісля:
Де чималі вишні,
А де нікудишні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Всюдисущий Вітя
Закутками рідного села, -
Начебто заблуда,
Нишпорить повсюди
І розповідає опісля:
Де чималі вишні,
А де нікудишні
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Таїсія Цибульська (1975) /
Проза
/
Сатира та гумор
Щастя...
Іронічні роздуми на тему
Я так і знала! Це трапилося знову! Вкотре вже обіцяю собі, що більше НІКОЛИ, НІЗАЩО, НІ В ЯКОМУ РАЗІ не братиму участі в жодній лотереї! І це не просто слова! Ну не щастить мені на гроші та призи, хоч лусни! Навіть у безпрограшній лотереї мені вдається програти! Не фортунить, не щастить, не везе, не таланить!
Та проходить якийсь час, розчарування забувається і знову хочеться спробувати своє щастя. Як там співається? "Не везе у смерті, повезе в коханні"?
- Ну-ну...А ґулі від граблів не болять?(внутрішній голос).
Ану їх! Та хіба якісь ґулі можуть мене зупинити? Та коли це якісь граблі могли зупинити жінку у самому розквіті сил? Ну луснуть ще раз по лобі, то й що? Зате граблі мої власні та ще й з рожевим бантиком! Позитив!
Закосметимо нову ґулю тональним кремом, припудримо і готово! "Я просто королева, я просто богиня"! А тепер при повній бойовій готовності йдемо шукати невловиме Щастя!
- Ага...тільки тебе воно й чекає, більше йому робити нічого! Цей товар на полицях не залежується, до того ж строк зберігання мінімальний!(внутрішній голос)
Нічого-нічого! Все не розберуть, мене чергами не налякаєш: терпіння і ще раз терпіння, ну і лікті звичайно. Ану розступіться, я тут вже стояла! І ліктями їх, ліктями! А деяких, особливо впертих і нігтями можна! А що? Нехай знають! Недарма ж три години нігті полірувала та рисочки з крапочками вимальовувала, у кращому стилі авангардизму!
- Ги-ги! Битва титанів!(внутрішній голос).
Я зараз когось гигикну! Ще трошки, ще трішечки, ще трішунічки! Ось, ось воно нарешті в моїх руках! Таке довгоочікуване, таке багатообіцяюче, таке примарносолодке Щастя! Руки тремтять, очі "два бриліанта, три карата", серце "макарену" витанцьовує - ВІДКРИВАЮ і...пурхнуло щось між пальцями, тенькнуло по серцю і...зникло!
- А я тобі казав, а я попереджав!(внутрішній голос)
Замовкни, бо придушу! І так кепсько. Он, здається, нова ґуля з'явилася...добре, що косметичку не забула.
P.S
Розлітається Велике Щастя, розсипається перлинами, осідає росою життєдайною у кожному дні, у кожній годині. У сході сонця, у чашці кави, у телефонному дзвінку, у посмішці, у потиску рук.
Не шукай Щастя, воно поруч.
(внутрішній голос)
2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Щастя...
"Щастя - миттєве.
І щастя - таке бездонне!
Тільки
розкрийтеся,
в душу його
прийміть"
Любов Долик
Іронічні роздуми на темуЯ так і знала! Це трапилося знову! Вкотре вже обіцяю собі, що більше НІКОЛИ, НІЗАЩО, НІ В ЯКОМУ РАЗІ не братиму участі в жодній лотереї! І це не просто слова! Ну не щастить мені на гроші та призи, хоч лусни! Навіть у безпрограшній лотереї мені вдається програти! Не фортунить, не щастить, не везе, не таланить!
Та проходить якийсь час, розчарування забувається і знову хочеться спробувати своє щастя. Як там співається? "Не везе у смерті, повезе в коханні"?
- Ну-ну...А ґулі від граблів не болять?(внутрішній голос).
Ану їх! Та хіба якісь ґулі можуть мене зупинити? Та коли це якісь граблі могли зупинити жінку у самому розквіті сил? Ну луснуть ще раз по лобі, то й що? Зате граблі мої власні та ще й з рожевим бантиком! Позитив!
Закосметимо нову ґулю тональним кремом, припудримо і готово! "Я просто королева, я просто богиня"! А тепер при повній бойовій готовності йдемо шукати невловиме Щастя!
- Ага...тільки тебе воно й чекає, більше йому робити нічого! Цей товар на полицях не залежується, до того ж строк зберігання мінімальний!(внутрішній голос)
Нічого-нічого! Все не розберуть, мене чергами не налякаєш: терпіння і ще раз терпіння, ну і лікті звичайно. Ану розступіться, я тут вже стояла! І ліктями їх, ліктями! А деяких, особливо впертих і нігтями можна! А що? Нехай знають! Недарма ж три години нігті полірувала та рисочки з крапочками вимальовувала, у кращому стилі авангардизму!
- Ги-ги! Битва титанів!(внутрішній голос).
Я зараз когось гигикну! Ще трошки, ще трішечки, ще трішунічки! Ось, ось воно нарешті в моїх руках! Таке довгоочікуване, таке багатообіцяюче, таке примарносолодке Щастя! Руки тремтять, очі "два бриліанта, три карата", серце "макарену" витанцьовує - ВІДКРИВАЮ і...пурхнуло щось між пальцями, тенькнуло по серцю і...зникло!
- А я тобі казав, а я попереджав!(внутрішній голос)
Замовкни, бо придушу! І так кепсько. Он, здається, нова ґуля з'явилася...добре, що косметичку не забула.
P.S
Розлітається Велике Щастя, розсипається перлинами, осідає росою життєдайною у кожному дні, у кожній годині. У сході сонця, у чашці кави, у телефонному дзвінку, у посмішці, у потиску рук.
Не шукай Щастя, воно поруч.
(внутрішній голос)
2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
