ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2025.09.13 22:18
Сливи
Синьоока осінь, охролиста.
Як мені ти мила! Гойда-да:
Сливи лазуритове намисто
Вітру обірвати не шкода.

Він давно вже яблука обшморгав
Із вершків, що підпирають синь,
Груші обірвав, лише угорка,

Борис Костиря
2025.09.13 22:12
* * *
Я не хочу, щоб далі зима
Нас заковувала у кайдани.
Я оновлення жду, як права
Неповторні і Господом дані.

Я не хочу, щоб варта льодів
На холодних жорстоких багнетах
Нас тримала в тюрмі холодів,

Олег Герман
2025.09.13 17:17
Паразити свідомості. Частина І. Провино, хто ти?
Передмова

Нещодавно я відкрив для себе нове хобі, в якому намагаюся поєднувати приємне з корисним, а саме написання есе психологічної тематики. Деякі стали підсумком багаторічних спостережень в ході роботи з пацієнтами, інші є інсайтами, що виникли під

Марія Дем'янюк
2025.09.13 13:17
В садочку
Сонячний промінчик
Скочив на камінчик,
Радісно всміхається,
Всюди озирається.

Оглядає видноколо:
"Oй! Яка краса довкола!
Он троянди та жоржини,

Віктор Кучерук
2025.09.13 05:21
* * *
Оповиває тьмою смуток
Усіх надій моїх вогні, –
У стан байдужості закута,
Хоча б сказала “так”, чи “ні”.
В моїй душі одні страждання,
В моїм єстві – лише любов, –
Яке потрібно лікування,
Щоб не скипала палко кров?

Борис Костиря
2025.09.12 22:19
Монолог сліпого
Усюди - лиш пітьма,
Суцільний знак питання.
І дихає зима,
Як гугенот останній.
Безмежна Колима
І птаха трепетання.

Померкло світло враз.

Іван Потьомкін
2025.09.12 21:42
З голосу ЕЗОПА
Шукав на зиму дикобраз притулок і натрапив
На печеру, де вже, мешкало подружжя зміїв.
«Дозвольте бодай у закутку перезимувать».
«А чому б і ні! Влаштовуйтесь, будь ласка».
Згорнувсь калачиком щасливий орендар.
Захропів небавом і проспав мало не

Юрій Гундарєв
2025.09.12 08:58
Василь Федоренко, священник із Терпіння
Священник із села Терпіння, єдиний капелан «Азовсталі», понад три роки перебував у нелюдських умовах російського полону.
14 червня він повернувся додому в рамках обміну тяжкохворих полонених.

Капелан із Терпіння
не з книжок знає, що таке зло,
відчув

Артур Курдіновський
2025.09.12 05:59
Калейдоскоп (сонет)
Постукала скорбота у вікно.
Торкнувся холодом осінній вечір.
Так сумно... На столі стоїть вино.
Задуха тютюнова. Порожнеча.

І де моє минуле? Ось воно -
Старі альбоми, старомодні речі.
Мені давно вже стало все одно,

Віктор Кучерук
2025.09.12 05:41
* * *
Темно і глухо навколо,
Тільки ступні аж гудуть,
Ніби нагадують болем
Ноги про зміряну путь.
Ніби усе, як учора,
Та не приймаю, мов дань,
Час, де не буде повторень
Жару і шуму світань.

Володимир Бойко
2025.09.11 22:58
Зірка в юрбі
Кому потрібен світ без тебе -
Ані мені, ані тобі.
Даремно впала зірка з неба
І загубилася в юрбі.

І знову тьмяні виднокраї
А далі - відчай і пітьма.
Холодних днів голодна зграя

Пиріжкарня Асорті
2025.09.11 22:15
Сага фінішна луна
дива з вівса суха солома різка токсин в гаю гриби плуги чужі що страх узяти якщо з воріт а вже заслаб стіна товста панель основа своя зігрій і на верстак і квітку щоб на скотч узяти one day однак осот не квітка рак не риба вона це фіш носій ік

Борис Костиря
2025.09.11 22:14
* * *
Спадають останні хвилини
Важкого безумного дня.
Не ляжуть вони у билини
Розлогі, немовби стерня.

Зникають хвилини безслідно.
І крапля спаде в нікуди.
Години згоряють безплідно.

Євген Федчук
2025.09.11 18:08
Перемога Ігоря Святославовича, князя Новгород-Сіверського над половцями біля річки Хирія в 1183 році
Степ широкий. Вітер степом по траві гуляє.
А трава стоїть висока, де й по круп коневі.
З неба сонце поглядає тепле, вересневе.
По обіді, наче влітку землю зігріває.
По дорозі то діброви, то гаї, лісочки.
Є від спеки де сховатись. Але не до того.
Поп

Сергій Губерначук
2025.09.11 17:51
Банний день
Сонцем калюжі висмоктав
сорок четвертий четвер.
В баню йдемо, щоб чистими
бути усім тепер!

Чорними черевиками
човгаємо асфальт.
Чорт його знає, звідки ми,

Артур Курдіновський
2025.09.11 17:08
Діалог ронделів (у співавторстві з Інною Рибцовою)
Між нами кілометрів біль, війна,
Криниця сумнівів, життєвий вир.
Ми живемо з надією на мир,
Допоки світом править сатана.

До вічності хвилина лиш одна -
Вимірює життя секундомір.
Між нами кілометрів біль, війна,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / VII Лірика російською мовою

 Судьба
Судьбу свою ни в чем не упрекаю,
На много бы ее хватило книг.
Да кто напишет? Кто их прочитает?
Вон сколько "героинь" вокруг таких!

Я даже не мечтаю о покое,
От жизни все приму как благодать,
А в ней порой случается такое,
Что ни в одной из книг не прочитать...




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-09-30 07:58:33
Переглядів сторінки твору 3766
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-09-30 11:34:21 ]
Хотелось посоветовать, очень хотелось посоветовать - где-то разжижить, что-то сгустить. Я же не из тех читателей, которые пребывают в безоглядном серфинге на волнах чисто эмоций.
"Героини" не заставили долго ждать. Припомнилась Золушка (в прямом переводе "Замарашка", а сказочном - Попелюшка), чудесная девочка на выданье из глубинки. Припомнилась и печальная история, мудро оборвавшаяся для читателя на самом счастливом моменте :)

http://maysterni.com/publication.php?id=95662
В гиперссылках я БМП (Без Малейшего Понятия).

Благодарствую за стихотворение.
P.S. "Книг" благозвучнее рифмуется с "миг" и т.п.
"Упрекаю - читает" - уж больно прозрачна.
Вторая строфа великолепна :)
Кроме шуток, а тоже чисто субъективно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-10-01 15:16:12 ]
Все ж обіцяю подумати над вдосконаленням першої строфи. Хоч і "бррошенное вскользь", а хочеться-таки, щоб було гарно.
Дуже вдячна за поради і підказки. Повторюсь, бо вже не раз таке писала іншим моїм "коментаторам" - дуже ціную небайдужий погляд "со стороны".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-10-01 17:08:39 ]
А я обещаю подкинуть свежие идеи :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-10-03 14:51:27 ]
Судьба моя, тебя не отвергая,
Я отдаюсь писательской среде.
И там ты есть, но чуточку другая -
Такая же, по сути, как везде.

Затем можно плавно перейти к мысли, лишающей покоя Вашу ЛГ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-10-04 08:12:56 ]
Цікавий варіант!
А знаєте, "даже не мечтая о покое", я вже кілька днів мудрую, як би цей віршик "прихорошити". Ось що придумалося, як Вам такий варіант:

Судьбу свою ни в чем не упрекаю,
На много бы ее хватило книг:
Про Золушку, лягушку, Герду с Каем,
Скитаний век и счастья - редко - миг...

Якщо матимете час і бажання, загляньте на мій "вірш-візитку" "Золушка" (перший в рубриці "Лірика російською"). Цікава була б Ваша думка щодо нього:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-10-03 14:57:48 ]
Я не против правок-поправок.
Это экспромт, к которому я шел три дня и две ночи.
Безусловно, он может не понравиться поэтам, пришедшим, так сказать, за орденами. Дефицит мощнейших метафор и взрывной поэзии наяву. Но многим вещам свойственно являть свою красоту в развитии - и эта аксиома известна еще со времен андерсеновских сказок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-10-04 08:17:58 ]
У кожного автора - свій стиль і "почерк". Я захоплююсь поетами, які пишуть витончено, високо, алегорично. Та сама так, напевно, ніколи не писатиму. При бажанні, напевно, зуміла б, але то були б "штучні вірші", російською "искусственные" - тобто несправжні, ненатуральні, не мої. Бо так не тільки писати - думати треба. Комусь це вдається, і таких авторів не можна не помітити серед тисяч, а комусь - краще щось простіше:)
Така моя особистп думка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-10-04 10:47:10 ]
Знаєте, Алексію, такі співрозмовники, як Ви - для мене на вагу золота, без іронії. Чому? Бо примушують працювати над кожним твором, відкинувши виправдання, що це- серйозний вірш, а оце - так, етюд, "що Бог послав"... Ваші доброзичливі "пенделі":)) спонукали мене допрацювати цей "набросок" про судьбу. Ось що наразі вимальовується:

Судьба моя! Тебя понять непросто:
То радости, то горести струя,
Бываешь и молитвой ты, и тостом, -
Такая, как у многих, но своя.

Ни в чем тебя, поверь, не упрекаю,
Читаю дни фрагментами из книг,
Про Золушку, лягушку, Герду с Каем,
Скитаний век и счастья светлый миг...

И даже не мечтаю о покое,
От жизни все приму как благодать,
А в ней порой случается такое,
Что ни в одной из книг не прочитать...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-10-04 11:36:20 ]
"Бываешь и молитвою, и тостом".
Правда, "тост" мне не по душе. Не люблю выпивку. Лучше, как по мне, "косячок забить". Цивилизованно, конечно, и не конфликтуя с законом.
Сиюминутные стихи выигрывают за счет их сиюминутности, при том условии, что автор - истинный мастер поэтического слова.
Стихи же, рожденные в результате кропотливого труда, могут выглядеть мертвыми, по крайней мере, в глазах тех поэтов, которые не признают правок и какой-либо работы над текстами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-10-04 11:43:49 ]
Улетной метафористики, похоже, маловато.
Здесь на сайте есть, как минимум, несколько таких школ. Их марксами и энгельсами являются известные нам талантливые поэты, а отчасти - и ремесленники и графоманы. В интересах этики форумного общения имена не обнародуются. А понятия "ремесленники" и "графоманы" я использую в самом лучшем смысле.

Привет из Белокаменной.
Некогда :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-10-04 13:33:06 ]
Возможно, Лягушка неуместна. Речь, как я понимаю, идет о брачных союзах.
Всем ли известна сказка, где главными фигурантами по делу выступали явно не сказочные герои?
Может быть, Золушка и принц более известны?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-10-04 14:41:41 ]
Лягушка - и правда, спорно. Наверное, лучше: про Золушку и принца, Герду с Каем.
А тосты, пожалуй, оставлю. Это намек на праздничные застолья, которые время от времени дкорируют наши судьбы, по крайней мере, конкретную "воспеваемую" судьбу.
п.с. А Вы действительно, живя в Москве, пребываете на укр. поэтическом сайте? Ничего такого, просто интересно. Хотя понимаю - этот сайт достаточно высокого уровня требований к мастерству, посему на нем интересно тем, кто стремится к росту.