ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.12.30 13:45
Травма весни
Коли вже звик до зими,
весна сприймається як травма.
Зима - це певна усталеність,
це скрижанілість свідомості,
коли на бурульках повисає
мудрість віків,
коли на полотнах снігу
пишуться поеми.

Олександр Сушко
2025.12.30 07:48
Антитеза
Антитеза

Білий аркуш паперу -
Дивочуд кистеперий,
Поле мінне. Там спалені нерви
В німоті нищать власні гріхи.

А каміння ще доста.

Володимир Бойко
2025.12.29 23:44
Контроверсійне - 5
Війна – найогидніший засіб розширення територій, але нічого ефективнішого людство ще не вигадало. Історію України (за Винниченком) не можна читати без брому. Всуціль сфальшовану історію росії краще не читати взагалі. Путіфренія – тупикове відгалужен

Олександр Буй
2025.12.29 22:11
Рубікон
Коли світло здолає пітьму
І життя запалає зорею –
Ще когось поцілую, когось обійму,
Але ти вже не станеш моєю.

Коли Місяць на Землю впаде
І до неба злетять океани –
Все на світі тоді стане скрізь і ніде,

Юрко Бужанин
2025.12.29 14:56
***
Баба стогне третій день –
Мабуть, помирать зібралась.
Все болить та ще мігрень
Її люто доконала.

Дід у паніку упав,
Лікаря додому клика,
Щоб нарешті підказав

Борис Костиря
2025.12.29 13:44
Білий аркуш
Білий аркуш паперу -
як біле поле тиші,
як поле безгоміння,
німоти, покути,
поле збирання каміння,
поле переоцінки цінностей,
поле з упалими круками відчаю.
Що буде написано

Сергій Губерначук
2025.12.29 13:10
Ґротеск
Чому з небес не впали оксамити?
Чому зірки, немов голівки цвяхів,?
тримають шлейф, земну частину ночі,
пришпиленим з космічною пітьмою?
і не згинаються, з орбіти не щезають,
аби був дунув день і північ скрасив день??

Два білі олені блищать очима в

Віктор Насипаний
2025.12.29 00:56
Природа мудра
Питає вчителька: - Де був учора ти?
- Та на уроки йшов, але не зміг прийти.
До школи ліз, вернувсь, бо завірюха зла.
Що роблю крок вперед, то потім два назад.
Згадав, що ви казали в класі нам нераз:
Природа мудра, дбає, думає про нас.
Не наробіть

Олександр Сушко
2025.12.29 00:12
Кінець життя
дружня пародія)

Кінець життя


Стукотять по черепу колеса
Напханих бедламом поїздів.
Ось тому я вию, наче песик,

Тетяна Левицька
2025.12.28 22:35
Чуйний
Небритої щоки торкнувся спокій,
вгортає рунами — душі мембрани.
Мій соколе, ясний, блакитноокий,
чом погляд твій заволокли тумани?

Судоми крутенем зв'язали мозок,
встромили рогачі у м'язи кволі.
Зурочення зніму із тебе. Може,

Ярослав Чорногуз
2025.12.28 22:17
ВІдповідь модУрністу авангаду
Всіх читав та люблю я
Більш Рентгена - Пулюя.

Ніж Малевич - Пимоненко --
Рідний, наче люба ненька.

Скорик більш, ніж Дебюссі -
Почуття хвилює всі.

Олег Герман
2025.12.28 16:43
Чорнильна ручка
Місто пахло стерильністю та озоном. У 2045 році ніхто не будував хмарочосів — вони були надто агресивними. Будівлі зберігали свої величезні розміри, однак втратили шпилі та будь-які гострі кути. Архітектуру тепер створювали алгоритми «Комфорт-Плюс», що м’

С М
2025.12.28 15:43
Сьогодня Ніч (Neil Young)
Сьогодня Ніч, Сьогодня Ніч

Брюс Бері був робочий кент
Він обслуговував еконолайн-вен
Жевріло у його очах
Хоча не мав на руках він вен
Вже уночі
як усі йшли додому

Іван Потьомкін
2025.12.28 14:22
***
– Здоров будь нам, пане Чалий!
Чим ти опечаливсь?
Маєш хату – палац справжній,
Дружину нівроку.
Вже й на батька-запорожця
Дивишся звисока.
Може, тобі, любий Саво,
Не стачає слави?

Євген Федчук
2025.12.28 13:20
Легенда про чайку
Приїхала відпочити бабуся на море.
Привезла свого онука – йому п’ять вже скоро.
Гуляють вони по березі. Хвилі набігають
Та сліди на піску їхні позаду змивають.
Сонце добре припікає. А чайки над ними
Носяться, ледь не чіпляють крилами своїми.
- Що це

Микола Дудар
2025.12.28 13:09
***
Життя таке як воно є:
Щоб не робив — йому не вгодиш.
І як цвіте, і як гниє —
І те і се в собі хорониш…
Без сліз й без радощів — ніяк.
Без злости трішки сирувате…
З своїм відтіночком на смак
На певний час з небес узяте.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / ІІІ Кохання зрілої пори

 Стежечка

А я не думала й не знала,
Що стану стежкою твоєю.
Між бур’янами виринала,
Втікала звивисто змією
І знов ховалася у хащах,
Де не ступа нога людини,
Така неходжена, пропаща -
То відчуття до болю дивне…
А ти ступив так обережно,
Мов на струну канатоходець.
Що цю стежину обереш ти,
Подумав хтось би вряди-годи.
А далі – впевнено, неначе
Ішов по урвищу крутому
І раптом вірний шлях побачив,
Що приведе тебе додому.
І хай ти спокій мій порушив,
Я заросла б давно травою, -
Твій кожен крок лікує душу,
Щоб стежечка була живою.




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-11-18 15:57:28
Переглядів сторінки твору 3729
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.807
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2013-11-18 16:45:06 ]

Валю, назвичайно глибокосмислово, так ніжно - по- жіночому, так якось жертвенно і світло!
"Щоб стежечка була живою"!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-11-19 17:01:05 ]
Дякую, Роксолано!
Ви все так тонко відчули!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-11-18 16:51:30 ]
Втікала звивисто змією...
А ти ступив так обережно,
Мов на струну канатоходець.

Красиві образи!
І увесь вірш гарний!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-11-19 17:02:48 ]
Дякую, Ксеніє!
Коли побачила Ваш коментар, думала, будуть якісь зауваження про огріхи, які пильне око вчителя не пропустить:)
Приємно, що вірш справив гарне враження.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-11-18 18:26:17 ]
Давненько до Вас не заглядав. Стежечка жива і кохання не вмирає. Сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-11-19 17:04:50 ]
Дякую, Олександре! Заглядайте частіше:) Тоді не тільки про кохання прочитаєте:) А ще й про сакуру, яка вже більше тижня цвіте серед листопада у моєму місті і не думає осипатися. Краса і сум...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2013-11-18 21:44:31 ]
Тепло і щиро.Гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-11-19 17:05:09 ]
Дякую, МАРІЄ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-11-19 17:07:31 ]
Жива стежина любові...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-11-21 14:24:09 ]
Так, саме любові, Інно! Без неї усе наче мертве. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-11-19 21:56:54 ]
Дуже красивий початок!

А я не думала й не знала,
Що стану стежкою твоєю.

Щиро, мудро, з любов'ю написано...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-11-21 14:25:01 ]
Мішелю, невже Вам тільки початок сподобався?:)
Дякую! Завжди Вам рада!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-11-20 20:45:58 ]
Хороший стихо.
Тропинка - чудесный образ. Существует и "вирва" (по-украински, естественно). Вот это образ, вот это страсть - как затянет, так затянет.
Довольно осторожное повествование.
Со временем (я в это верю) Вы обретете смелость в выражении смелой поэтической мысли. Но прежде нужна слава. Она не за горами (я гадал на вас у якутского шамана).
Благодарствую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-11-21 14:27:23 ]
Спасибо, Алексий! Так растрогали упоминанием об якутском шамане:) А он ничего не упомянул о том, можно ли смелеть (не наглеть:)) до наступления славы?:))
Рада, что Вам понравилось. Стремлюсь расти:)