ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.03.13 05:57
Пересохли джерела натхнення
І озер задоволень нема, -
Маячить за плечима у мене
Без ніяких здобутків сума.
Повисає, мов прапор поразки,
Мов безсилля і слабкості знак, -
Мов закінчення доброї казки,
Яке щойно дошкрябав сяк-так...

С М
2026.03.13 05:08
Осипався із підборіддя мій грим
Занурю печалі у віскі & джин
Приборкувач занапастив свій батіг
І леви замовкли і тигри притихли

Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ей
О вип’єм усі адже клоун помер

Артур Курдіновський
2026.03.12 23:33
Зимова соната лунає красиво,
Сніжинки легенькі пошиють серпанок.
Казкова новела лягає курсивом -
Краплинки надії прикрасять світанок.

Октави небесні співають блакиттю,
Стражденні рядочки запахли зимою.
Ласкаво засяють минулі століття,

Володимир Бойко
2026.03.12 22:48
Себе, коханого, люби,
Люби шалено й емоційно.
Ти найдорожчий і безцінний
Серед безликої юрби.

Себе, коханого, люби,
Не припиняй ні на хвилину,
Нехай думки до себе линуть

Євген Федчук
2026.03.12 17:24
У часи, як в Україні ще чумакували.
Ішли валки чумацькії по Дикому полю,
Випробовували часто мінливую долю,
Бо усякі небезпеки на них там чигали.
Хижаки та ще, не дай Бог, степові пожежі,
Від яких порятуватись було неможливо.
Чи то в балці налетить

Ігор Шоха
2026.03.12 17:01
                    І
Знищує совкове покоління
бог війни, але цупке коріння
пріє – не пани, і не раби,
а розтерте жорнами судьби
і не пересіяне насіння
під орала іншої доби.
Ера воєн вирушає далі,

Артур Курдіновський
2026.03.12 15:16
Я чув, що скоро весняна відлига
Розтопить лід прозоро-кришталевий...
І дійсно! Тануть вже баби зі снігу...
Та серед них немає королеви.

Усупереч весні у серці зимно.
Куди не подивлюсь - нема нікого.
О, руйнівна фантазіє нестримна!

Іван Потьомкін
2026.03.12 11:36
Зло, не покаране належне за життя,
Спроможне мстити навіть з того світу.
В далекому минулім Ірод,
В нашу епоху біснуватий Гітлер
Керує помислами всіма із того світу
Пройдисвітів сьогоднішніх безпросвітних,
Готових на будь-яке зло, навіть на яде

Борис Костиря
2026.03.12 11:08
Подорожній іде
невідомо куди, він продирається
крізь ніч. Його ніхто
не чекає. Його вічним посохом
стала самотність,
а вічним другом - покинутість.
До кого він постукає у двері?
До відчаю, зневіри?

Юрій Гундарів
2026.03.12 10:43
Його музика давала натхнення майже кожному композитору європейської традиції - від Моцарта до Шенберга. Навіть рок-музиканти світового рівня Кіт Емерсон та Інгві Мальмстін вважають його своїм вчителем.
Тарас Шевченко згадував Баха у повісті «Варнак».

Віктор Кучерук
2026.03.12 07:24
Тишком-нишком
Лізе мишка
До куточка,
Де шматочків
Кілька шкірки
Вже до нірки
Притягнула
Ця товстуля,

Олег Герман
2026.03.12 01:36
Вимкну світло і звуки, хай зникне поволі усе навкруги,
І залишу цей світ за порогом, щоб спокій цілющий послухати.
Хай розчиняться в темряві й тиші старі призабуті гріхи,
Що навряд чи у крику та галасі будуть смиренно спокутані.

Мені б тиші ковток,

Артур Сіренко
2026.03.11 22:40
Дощ, що падав щоп’ятниці
(Згори вниз, з хмар в океан)
Нагадував пілігримам пізнання
Тендітного юнака-елліна
(О, Патрокле, ти горезнавець!)
З того часу
Як ведмедиці стали зорезнавцями,
Як птахи навчились кричати

Артур Сіренко
2026.03.11 17:44
Будівничі готичної вежі
Задивлялися в Небо:
А може там провесінь?
Хотіли летіти
(Як ластівки)
Але Небо було камінним
(Бо сповнилося мовчанням –
Лиховісним,

Сергій Губерначук
2026.03.11 15:49
Вони настільки маленькі,
що їх не бачать і топчуть.
Але настільки розумні,
що виростати не хочуть…
І ми вже настільки виросли,
що нас вони не помічають.
Від нашої сили гинучи,
якісь НЛО вивчають…

Марія Дем'янюк
2026.03.11 14:04
У моїм сні бабусині груші, сливи і вишні,
Квітник, де всміхаються сонцю жоржини розкішні,
Ранкова роса і яблука жовті, червоні,
Що трохи замерзли і просяться в теплі долоні.
Метелики, джміль і гамак у саду, та сестричка —
В її рученятах червоні пахуч
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Павленок / Вірші / Майже колишній

 Cумнівно
Любити тебе... так сумнівно і так недоречно.
Як зі скрині старої дістати пропилені речі.
Одягти і себе не впізнати в свічаді навпроти,
Хоч постава та ж сама і вигнута лінія рота.
Тільки очі змінились: з зелених зів’яли в пісочні...
Згадка наших побачень бурхливих осінньо-наочна.
Коли душі – загострені леза, й чуття – обопільні.
І твій видих – оголена пристрасть:
«Ми – божевільні...»
Почуття, ніби плаття старі, які вийшли із моди...
І тобі віддавати себе... ніби проти природи.

Знов любити тебе... Чи можливо? ...цей страх обпектися...
Але ще неможливіше твого кохання зректися...

***
Під впливом Забужко

18.02.2007





Найвища оцінка Василь Роман 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Олег Матвєєв 4.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-02-18 17:11:10
Переглядів сторінки твору 4798
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.709 / 5.25  (4.739 / 5.35)
* Рейтинг "Майстерень" 4.896 / 5.5  (4.620 / 5.26)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2023.09.14 18:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Матвєєв (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-18 19:16:15 ]
Цікава, принаймні мені, тема "повторного кохання" (наскільки я зрозумів) і, особливо, думка жінки! Дякую :-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Роман (М.К./М.К.) [ 2007-02-18 21:16:24 ]
Мода

Повертається часто, бо вона вередлива -
І у платті старому ти будеш щаслива...
Ти не встигнеш за нею ні в якому разі,
Бо сьогодні - є міні, а вчора ще максі...

Почуття хоч у ретро, хоча й у модерні,
Залишаються в серці...лиш трохи химерні,
Як стара вишиванка - побарок бабусі...
Не зрікайся кохання... й будь щаслива, Ірусю!

Іринко!

Вірш у твоєму самобутньому стилі.Дуже сподобався -бо він від душі...

Успіхів Тобі у всьому - вроботі, житті і головне в коханні! РВ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-18 21:46:56 ]
Васю, дякую:) зокрема, за те, що мучив мене з ритмом... врешті, змінила останні строчки... тепер є той склад, якого тобі так не вистачало!!!

за що люблю я Василя Романа...
за те, що розсмішити може даму:)
а ще до рим підходить він незвично...
і ритм підшукує математично:)
а ще він розуміється на моді..
тому його поради всі - природні:)
хоч він мене уже замучив ними!!!
але слухнянішими стали рими:)

а ще теплом від ділиться здаля...
за це люблю Романа Василя:))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-02-18 22:09:26 ]
І твій видих – оголена пристрасть:
«Ми – божевільні...»
Почуття, ніби плаття старі, які вийшли із моди...
І тобі віддавати себе... ніби проти природи.
Класно сказано, дуже влучно! Порівняння любові з витяганням зі скрині запилених речей заслуговує на окрему похвалу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-18 22:12:30 ]
дяка:) старалась...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Шуст (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-19 02:15:34 ]
Прекрасний вірш, Ірино...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-02-19 12:38:25 ]
Ірино, добре, що Ви передумали і повернулись, але от із колишніми почуттями, то справа дуже сумнівна - це точно. ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Перехожий (М.К./М.К.) [ 2007-02-19 14:12:57 ]
Ірино, вітаю з поверненням на сайт. Здається, це найпроникливіший з ваших віршів. Особливо вразили рядки:
Почуття, ніби плаття старі, які вийшли із моди...
І тобі віддавати себе... ніби проти природи.

Маленька, чисто субєктивна заувага! Може замість
Але ще неможливіше твого кохання зректися...

Зробити
Але все ж неможливо такого кохання зректися...
Або
Та чомусь неможливо такого кохання зректися...

Але це вже вірішувати Вам :)))




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-02-19 14:35:28 ]
Юрію, дозвольте з Вами не погодитись.
Якщо Ви помітили, то у Ірини йде запитання: "Знов любити тебе... Чи можливо? ...цей страх обпектися...
Але ще неможливіше твого кохання зректися..."
Якась невпевненість щодо можливості зречення проглядається.
А у Ваших варіантах звучить вже "неможливо", як переконання, що немає іншого "виходу", як приречення...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-19 17:15:11 ]
Марто, Мирославо, Юрію - дякую:)

Знаєш, Юро... не знаю, як щодо найпроникливішого, але писався на одному подиху... Потім тільки РВ мучив з ритмом у останніх строчках. але то - дрібниці... два слова та розділовий знак:)

І тільки маю погодитися з Мирославою щодо зречення-приречення... ех, не розумієте ви жіночої душі:)

Наостанок. Все ж хочеться зрозуміти Олега Матвєєва: що не так?