ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Мирон Шагало
2026.04.19 18:56
Сакура біла розквітла!
Світло зробилось і чисто.
Звуки і запахи квітня
легко котились крізь місто.

Ей, зупинись незнайомцю
і охмілій з її світла.
Місто скорилося сонцю —

Костянтин Ватульов
2026.04.19 17:21
Вона завітала під час вересневих дощів,
Коли все свистіло й жбурляло під ламаним дахом.
Чим міг пригостити її я в квартирі своїй?
Вином молодим та густим обліпиховим чаєм.

Вона не просила ніколи мене ні про що,
Дивилась в вікно, як стікають потока

Євген Федчук
2026.04.19 17:19
Над рікою туман висить.
Промайне, може, часом тінь.
Чи то птах який пролетить,
Чи то форкне в тумані кінь.
Попід верби вогонь горить,
Хтось багаття в траві розклав.
Дим в тумані не розрізнить.
Мабуть, хтось на спочинок став.

Володимир Бойко
2026.04.19 17:13
Найбільша країна виявилася тупо найширшою. Дебіл таки добився свого - його добили. Любов до ближнього реклами не потребує. Якби правда не була гіркою, на неї перестали б звертати увагу. Золота середина добряче підгнила від часу. Гуманність

Охмуд Песецький
2026.04.19 11:03
Вимотуєш байдужістю, мовчиш -
Стає далекою для нас торішня близькість.
Твоя безпристрасність нагадує фетиш.
А наше спільне де могло подітись?

Направду може бути все страшніш -
До царства тіней ти зійшла ще взимку,
Коли почув я вперше La Mattchiche

Катерина Савельєва
2026.04.18 22:13
Весна-рясна, схопила серце в руки,
Неначе навкруги сказилися:
Щоби нiхто не вiдчував розлуки,
Метеликом у скло не билися.

Цвiтуть сади та аромат розпуки.
Пташки спiвати вже втомилися.
Весняний вiтер пiдхопив пiд руки

хома дідим
2026.04.18 21:00
мої мізки тобі не машина
для цього придуманий ші
у нього є точні рими
а також вірші для душі
не питай про ормузьку кризу
про кордицепс і мікропластик
про те чи майбутній антихрист
буде сином ілона маска

Ігор Шоха
2026.04.18 19:57
Ідуть у засвіти поети
великі, і свої, й чужі,
і безрозмірної душі,
та не усіх піймає Лета,
неуловимі силуети
багатобожжя – міражі.
У вирій рано ще летіти,
а як немає вороття,

Іван Потьомкін
2026.04.18 19:50
Біла голубка з червоними ніжками –
Польща здалека.
Польща зблизька –
Тихої ночі, наче причаєні,
В польську вчаровані,
Польську вивчаємо.
Мов відчиняємо навстежінь вікна,
Аби вдихнути свіже повітря,

Костянтин Ватульов
2026.04.18 18:01
А у місті богами забутому,
Дзвонить гучно в неділю дзвіниця.
Ми з тобою зав’язані путами,
Що не можемо вкотре звільнитись?

Хоч життя розділило нас смугою,
Та мені чомусь стало замало.
Я все більше завівся та слухаю,

М Менянин
2026.04.18 17:34
Насипані кургани* милі,
бо серце міць бере від них
і воскресає в новій силі
вогнем курганів вікових.

Як сонце в хмарах чи туманах
дає лиш знать, що є воно,
так і Жар-птиця в цих курганах

Ігор Терен
2026.04.18 13:44
                    І
Неповторимі доля і судьба
і очевидно – це одне й те саме,
як човник із паперу – орігамі,
так само, як життя – це боротьба,
як сум, жура і туга – це журба
поета над печальними рядками...
...............................

Юрій Гундарів
2026.04.18 13:06
У Музеї Заповіту в Переяславі презентували акварель «Михайлівський Золотоверхий монастир у Києві» Тараса Шевченка, яка тривалий час вважалася втраченою.
Комплексна експертиза підтвердила: картину створено у 1840-х роках, і вона належить пензлю Кобзаря.

Борис Костиря
2026.04.18 12:59
Безпритульний іде під дощем.
Пропікає вода до основи.
Він від світу закрився плащем,
Не знайшовши для неба обнови.

Безпритульний іде без мети,
В ліс густий, в безпритульності морок.
Не дано ж бо думкам розцвісти

Олена Побийголод
2026.04.18 07:54
Володимир Диховичний (1911-1963),
Моріс Слободськой (1913-1991)

Коли не знавали досягнень казкових,
у давні, минулі часи –
чекаючи коней по трактах поштових,
співали мандрівці усі:

Іван Потьомкін
2026.04.17 20:42
Як не втомивсь ти на роботі
(боровсь зі сном та протирав штани),
То не Америку з Європою вини,
Що не цілком беруть на себе наші клопоти,
А ледарів таких, як ти, та казнокрадів усесильних,
Та жевжиків, пролізлих в Раду бозна яким чином,
Та тих, хто н
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Публіцистика

 Юрко Вербицький, простий, небалакучий львів'янин з чесним поглядом
Образ твору Пам'ятатимемо і усміхатимемося тобі.

Ми з Юрієм Вербицьким бачилися порівняно не часто. Принаймні, менше, аніж могли би зустрічатися майже родичі, думаючи, що перед нами попереду ще ціла вічність. Вистачало, в основному, того, що "крутилися" в близьких колах. Жодних розмов про політику - розмовляти чи піддаватися масовим уподобанням, це було не його. Просто - абсолютний потяг до альпінізму, до скромності у всьому, до максимальної і ненав'язливої чесності в стосунках. Абсолютно надійний, як друг, трохи нещасливий у коханні, абсолютний трудоголік, залюблений у сейсмологію ( це ж бо ледь не завжди - гори). Порівняно недавно всім колом - друзі і родина наполягли, аби він таки захистив наукову ступінь к.н.д. фізико-математичних наук. Це йому не надто було потрібно, але відмовляти у хороших справах Юрій не вмів, та й науковий досвід накопичений був чималий. Але ж гори, робота в інституті, але ж улюблений пес, це для нього було заняття на кожну мить... Тим не менше, що повинен був зробити - те і зробив. Так було завжди. Те саме з Євромайданом. Без слів, без тривалого роздумування, взявши відпустку за "свій рахунок", зібрався і поїхав. І що там було йому збиратися... До походних умов звиклий, до голоду, холоду, болю - теж. На важкий, порівняно нещодавній перелом (теж гори) ноги, майже не зважав. Казав, чим менше згадуватиму про ногу, тим швидше ввійде в норму...

На Майдан, зазвичай, приходив уночі, аби бути там у найбільш важкий час...
Звідти і забрав його Ігор Луценко, аби доправити в лікарню, на операцію...
Далі їх викрав переодягнутий у Беркут російський спец.наз.
Сподіваюся, Ігор Луценко багато ще розповість про ту, останню добу земного життя Юрія Вербицького. Побиті, вони ще перебували поруч певний час...
Та Львів'ян російські службовці ненавидять особливо. І коли підійнявся галас щодо пропажі Ігоря Луценка, його, так і бути, відпустили. А Юрія - ні...
Та Юрій і не збирався з ними затримуватися. Він завжди мав і має Свободу при собі.

http://life.pravda.com.ua/person/2014/01/24/149674/

У Львові ховають закатованого євромайданівця Вербицького

life.pravda.com.ua
У пятницю, 24-го січня, у Львові поховають Юрія Вербицького, кандидата наук, сейсмолога та активіста Євромайдану, якого було викрадено невідомимо та знайдено мертвим зі слідами катувань...

А важко поранили Юрія, найбільш ймовірно, саме кулею беркутівця, або ж навіть і можливого снайпера з даху Українського Дому, звідси якась погань довгий час стріляла в людей...







Юрій Тарасович Вербицький (25 серпня 1963, м. Львів — 21 або 22 січня 2014, біля с. Гнідин, Бориспільський район, Київська область) — сейсмолог, кандидат наук. Син українського геофізика Тараса Вербицького, брат сейсмолога Сергія Вербицького.[1][2] Активіст Євромайдану; був викрадений разом з Ігорем Луценком невідомими 21 січня 2014 року і вбитий після катувань[
Народився 25 серпня 1963 року у родині геофізика Тараса Зиновійовича Вербицького та Тетяни Василівни Борачок. Мав старшого брата Сергія, 1958 року народження.
У 1985 році закінчив факультет геодезії Львівського політехнічного інституту. З 1994 року працював у відділі сейсмічності Карпатського регіону Інституту геофізики НАН України, Львів. У 2013 захистив дисертацію на тему «Методичні та прикладні аспекти комплексного банку геофізичної інформації Карпатського регіону» і отримав науковий ступінь кандидата фізико-математичних наук. Займався створенням апаратури і програмного забезпечення геофізичних і сейсмічних досліджень.
Захоплювався альпінізмом[4]; мав перший розряд з альпінізму, долав маршрути найвищої категорії складності на Кавказі[5]. У 1988 році в Юрія народилась донька Уляна.
Юрій спеціально взяв відпустку на роботі, поїхав на Майдан в середині січня 2014 року.[6].
Викрадення
Юрія Вербицького викрали разом з Ігором Луценком 21 січня 2014 р. безпосередньо з приміщення офтальмологічного відділення Жовтневої лікарні у місті Києві.
... нас із цим чоловіком, його звали Юрій, скрутили, побили і, кинули до чорного мікроавтобуса, який на великій швидкості рушив у бік лісу. Там нас спочатку разом допитували з елементами насилля, а потім розтягнули по різних кінцях лісу і обробляли окремо. Я лише чув, що дуже сильно пресують цього Юрія. Чому його, а не мене? Бо він, виявився зі Львова, а для цих людей, за їхніми ж словами, це особлива каста ворогів. Тому за нього взялися, так би мовити, найбільш охочі люди. Мною, порівняно з ним, практично не займалися. Все це тривало хвилин 40, годину. Потім нас знову погрузили в автобус і кудись відвезли з мішками на голові ...
За словами Луценка, викрадачі дуже професійно займалися побиттям людей[8] й їх професійність в проведенні допитів однозначно свідчила про стиль міліціонерів.
П викрадення намагалися вчинити міліціонери та «Беркут» і 22 січня 2014 р. під лікарнею швидкої допомоги в Києві, де вони чатували на поранених активістів, яких туди привозять швидкі.] Після прибуття журналістів до лікарні швидкої допомоги бандити швидко втекли на своїх автобусах без державних номерів.
22 січня 2014 р. тіло Юрія Вербицького було знайдено в околицях села Гнідин Бориспільського району Київської області зі слідами тортур. Рідний брат Юрія упізнав його тіло у морзі Борисполя.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-01-24 18:01:23
Переглядів сторінки твору 9470
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.203 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.214 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.761
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.04.19 11:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2014-01-24 18:55:26 ]
Світло і святість...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2014-01-24 20:46:12 ]
Вічна і світла пам'ять герою України...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-01-24 21:10:28 ]
Усі ці звірства під патронатом "глибоко віруючої" людини. Цинізму нема меж. Вічна пам'ять справжнім героям.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2014-01-24 22:34:16 ]
Крихтами збирається інформація.
...Жорстоко покалічений, він таки зумів розв'язатися, і ще довго повз по снігу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2014-01-24 23:39:43 ]
Зовсім недавно бачив його на Сихові... Царство Йому небесне і молитва наша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2014-01-24 23:44:25 ]
PS. Добре Ти, Володимире, написав.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2014-01-25 08:00:21 ]
Схиляю серце... Вічна пам'ять...))) Пам'ятай свого сина, Україно... І нічого не забудь повік-віку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-01-25 14:23:49 ]
Його покликали гори... Вічна і світла пам'ять Герою.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-01-25 15:09:10 ]
Вічна пам'ять Юрію! Його героїзм житиме у віках!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-01-25 16:31:29 ]
Герої - не вмирають! Вони - наші Духовні Маяки, наші прапори, наша сила!
слава Юрію Вербицькому - він смерть подолавши - життям своїм вибудував нам сходинку до здіймання.
Ніколи не забудемо! Вірю і знаю, що Його душа молиться до Бога за нашу перемогу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Олещенко (Л.П./Л.П.) [ 2014-01-26 00:50:53 ]
Слава Героям! Вічна пам'ять. Праведники вказують дорогу іншим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2014-01-28 11:24:42 ]
Щойно на ТВІ друг Юрія Вербицького, який впізнавав його тіло в морзі, сказав: "Ноги були перебиті і кістки виглядували з-під стягнутої шкіри. Поламані ребра теж проглядали крізь шкіру. Спина - уся синя." Офіційна причина смерті - охолодження!!! Неофіційна - львів'янин...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2014-01-31 21:34:46 ]
"Ходив на Майдан уночі, бо вдень і так людей багато. Жив у мене. З п’ятниці на суботу, перед викраденням, кинув фразу: ”Я не з тих людей, що будуть сидіти і дивитися серіальчики. Мені за державу обідно”. Опівдні зібрався на Майдан. Почув, що народ іде на Грушевського. Ми тільки вернулися з нічного чергування. Кажу: ”Народу буде багато. Ти втомився, поспи. Підемо у ніч двоє”. Не послухав. Ми взялися за руки. Я його стискаю і не відпускаю. Він не підіймає очей, каже: ”Усе буде добре, кумасю”. Він наче йшов і не йшов. Хотів залишитися, але його щось штовхало. Тоді повернувся: ”Подякуй своїй Марійці, що гарно мене прийняла, нагодувала. Вдячний, що ви мене терпіли”. Голову схилив – і пішов." - згадує Роман Миханів однокласник і кум Юрія Вербицького.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2014-02-10 11:30:44 ]
http://www.pravda.com.ua/news/2014/02/10/7013290/

Геннадій Москаль: причина смерті Вербицького – переохолодження – не відповідає його травмам

Депутат Геннадій Москаль вимагає відкрити кримінальне провадження , як замах на умисне вбивство Юрія Вербицького, оскільки після завданих йому травм, то не міг пересуватися.

Про це заявив сам Москаль.

"Злочинна група, яка по звірячому побила гр. Вербицького Ю.Т. та залишила в лісосмузі на морозі, прекрасно усвідомлювала, що при таких травмах людина вижити та пересуватися не зможе", - заявив Москаль.

"Прошу по даному факту відкрити кримінальне провадження, як замах на умисне вбивство. Крім того в діях невідомих, які викрали гр. Вербицького Ю.Т., вбачаються ознаки злочину, передбачені: ст.255 Кримінального Кодексу України — створення злочинної організації; ст.127 КК України — катування; ст.135 КК України — залишення в небезпеці; ст.146 КК України — незаконне позбавлення волі або викрадення людини", - додав він.

"З огляду на викладене, і на те, що в ЗМІ є інформація щодо причетності до даної справи працівників підрозділів МВС України, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, прошу витребувати дану справу з МВС України та взяти її до провадження Генпрокуратури", - зазначив він.

Москаль також навів результати судмедекспертизи тіло загиблого.

Експерти встановили такі тілесні ушкодження:

- синець із забоєм м'яких тканин лівого передпліччя та закритий перелом лівої ліктьової кістки на межі середньої та нижньої третин; закрита травма грудної клітки; синець правої бокової поверхні тулуба з переходом на поперекову область справа; два синці грудної клітки зліва по передньо-пахвинній лінії; перелом тіла грудини в 4 міжребер’ї з крововиливом у переднє середостіння; переломи ребер: зліва — 7,8 по навкологрудинній лінії. 7.8.9,10 ребер — по середньо-ключичній з переходом на середньо-пахвинну; справа: переломи 6 ребра по середньо-ключичній, 7.8 — по хребтовій лінії, 9,10 — по середньо-пахвинній, 11,12 — по хребтовій лінії,

— синець в області верхньої та нижньої повік правого ока із забійною раною верхньої повіки; синець із забоєм м'яких тканин на тильній поверхні правої кисті; садна із забійними поверхневими ранами передніх поверхонь обох гомілок

— тілесні ушкодження у вигляді садна в області правого лобного бугра; синець в області верхньої та нижньої повік правого ока із забійною раною верхньої повіки; синець нижньої повіки лівого ока; садно кінчика носа; крововилив слизової оболонки верхньої губи зліва; синець у проекції правого кульшового суглобу по зовнішній поверхні; садно на боковій поверхні здухвинної кістки справа; множинні садна тильних

"З огляду на висновок судмедекспертів, повідомлення МВС України про те, що причиною смерті гр. Вербицького Ю.Т. стало переохолодження, абсолютно не відповідає його травмам", - зазначив Москаль.

"Українська правда"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-02-10 20:24:03 ]
Світлій пам'яті новітнім Героям України присвячується

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2014-02-14 13:43:19 ]
Після смерті став таким рідним для багатьох українців... Молимося за світлу душу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Робак (Л.П./Л.П.) [ 2015-06-03 15:28:08 ]
Герої України! Вічна пам,ять.