ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2022.06.25 18:31
Своя сорочечка до тіла ближче,
та вже навчилася терпіти біль.
Глянь, скільки бідолах на попелищі,
без рук і ніг... Не сип на рану сіль...

Недосконала, стомлена, самотня,
і зморшка невигойна на чолі.
Старіють всі, процес невідворотний,

Сергій Губерначук
2022.06.25 14:32
Актор – це месія,
а місія в тому,
що те, що посіяв
крізь радість і втому,
збираєш потому.

Збираєш потому
так, ніби востаннє,

Ігор Шоха
2022.06.25 13:23
Чи бавовна палає, чи вата –
а із пращі і нині летить
у чоло незаконного брата,
у жахливе лице Голіата
камінець, що вбиває за мить.

Мало того, що гине проклятий
в українській землі окупант...

Микола Соболь
2022.06.25 08:05
Ранок який. Тиша. За вісім п’ять.
У соннім саду пахощі м’яти.
А з Білорусі ракети летять:
українців ще сплячих вбивати.

Страшніше нацистів стали сябри,
минуле забули своє і святині.
Єдине питання: як ви могли

Віктор Кучерук
2022.06.25 06:03
Гонить вітер
Хвилі жита
Вдалеч стихача, –
Поле плідне
І погідне
Зору сівача.
Не злічити,
Стільки жита

Сергій Губерначук
2022.06.24 17:34
Та хоч би раз
мені у руки впала
із будь-яких небес,
аби мені,
у слушний час,
коли не вистачало
твоїх чудес
та імені!

Ігор Деркач
2022.06.24 15:32
Як то файно, що ми не герої
і не мічені поміж людьми –
у Європі одною ногою,
а на другу кульгаємо ми.

Рідна влада одною рукою
показала кудою іти,
але другою, від параної,

Володимир Невесенко
2022.06.24 10:38
Під сосен тремким навісом,
де вечір тамує втому,
по звивистій стежці лісом
сліпма я бреду додому.
Хтось шурхає, ніби скаче,
боюся, – кіндратій схопить…
А місяць, хлопчисько наче, –
мені язика солопить.

Віктор Кучерук
2022.06.24 05:30
Або тебе не вистачає,
Неначе міри почуття,
Чи вже наблизились до краю
Найщасливіші дні життя?
Кохання радість незабутня
Майнула швидко, ніби сон, –
Не заспіваємо в майбутнім,
Як нещодавно, в унісон.

Микола Дудар
2022.06.24 01:49
Невимовного болю надто для сліз.
Доба за добою з одними думками...
Дитяти у когось… і син вже без мами…
Дай вгамувати, заспокоїти злість

Свободо! Любове! Син рідної Нені...
Наземна...Небесна... А їм озоветься...
Підіймемо стяг душою і серця.

Тетяна Левицька
2022.06.23 22:07
Шляхетний чоловік і жіночка тендітна,
Зустрілись восени на тротуарі долі.
В минулих спогадах життя одноманітне,
Здавалося, відіграні важливі ролі.

Вона таїлася у мушлі від облуди,
А він шукав взаємності в очах блаженних.
Боялась осуду, завжди, що

Євген Федчук
2022.06.23 20:09
Лук’янівка. Спекотним днем іду.
На лавці бачу у тіньочку діда.
Дай, сяду, трохи дух переведу.
- Добридень. Можна коло вас посидіть?
- Сідай. Чого там. Місця вистача.-
Поглянув дід на мене хитрим оком,
Прицінювався, наче чи вивчав:
- Спекотне нині л

Микола Дудар
2022.06.23 12:55
Ти мирний, тихий взагалі…
Обмінний фонд душі - стабільний.
Якби то, ой, не москалі -
Не нервував би… не доцільно.

На вигляд… свіжий як карась,
Що тільки витягли із річки…
Якби московія якась

Микола Соболь
2022.06.23 10:06
Безпритульні душі, огрубілі,
зранені, спаплюжені війною
доживають свого віку в тілі
оповиті смутком та журбою.

А колись летіли ген у небо,
плани будували на майбутнє…
Висохли. Як винограду стебла.

Віктор Кучерук
2022.06.23 05:32
Вона, мов сонця світіння ждане,
До неї кожен колись іде, –
Не знаю досі чим церква манить
До себе душі живі людей.
І невелику, і невисоку,
Неначе диво – не обійти, –
Тут слово Боже несуть пророки,
Почути віще бажаєш ти.

Ігор Деркач
2022.06.22 13:02
                       І
Яке химерне є оце, – ніколи,
коли його уявиш уночі,
у присмерки, у сутінки ранкові,
у дні війни... воюють орачі
і кров'ю поливають власне поле
укотре за історію... і знову
орала поміняли на мечі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Саша Серга
2022.02.01

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Тарас Ніхто
2020.01.18

Станіслав Настенко
2019.11.12

Євген Чорний
2019.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Редакція Майстерень (1963) / Публіцистика

  Семен Глузман: Лікування депресії

Як ми , українці, дійшли до такого життя?

Образ твору 26 січня 2014 21:53

Все це вже було. Відносно недавно . Радянська влада боролася з інакомисленням - з'явився Самвидав. У кримінальний кодекс ввели статтю про заборону самогоноваріння - народ відповів збільшенням виробництва домашнього хмільного напою.
Дрібні і великі ідеологи говорили про торжество методу соціалістичного реалізму - в жаданні справжнього мистецтва народ відвідував підпільні домашні та клубні виставки молодих і літніх авангардистів. Прем'єр Косигін звертався (не в газетах , зрозуміло) до розуму старіючих комуністичних лідерів , передбачаючи неминучий крах радянської економіки , старці відповіли йому жорстким «ні». Радянський Союз упав , помер. Швидко і майже безкровно.
Нам , державі Україна , загрожує колапс. Усілякий , економічний - в першу чергу. Колапс , як результат огидного , хижацького , цинічного управління країною. Ми , громадяни , ненавидимо владу , вона відповідає нам тим же важким неконструктивним почуттям . В результаті у багатьох з нас депресія , пригнічений стан відсутності життєвої перспективи . Ті , хто називає себе політичною опозицією , істинними демократами , європейськи орієнтованими діячами , насправді , такі ж брехливі, метушливі імпотенти, котрі переслідують виключно свої корисливі цілі. Ми все це бачимо, знаємо, тому наша депресія стає все глибшою і важчою.

Молодим психіатрам в період професійного навчання задають таке питання: якщо у вашого пацієнта з важкою депресією , що знаходиться в стаціонарі , раптово гине дуже близька йому людина , в який період ви будете повідомляти йому про втрату , зараз, коли він ще перебуває в стані клінічної депресії , або пізніше , коли завдяки вашому лікуванню вийде з хворобливого стану ? Правильна відповідь така: зараз , коли пацієнт у депресії. Зараз , саме зараз , не чекаючи кращих часів , ми повинні задати собі запитання і чесно відповісти на нього : як ми , українці, дійшли до такого життя ?

А живемо ми зле. Нечесно живемо. Не думаючи про наслідки. Щось у нас не склалося із самого початку нашої незалежної державності . Ми пасивно спостерігали , як дрібні злодюжки і бандити , безперервно , ревно збагачуючись , йшли у владу. Ми сподівалися на розум і совість заблядованих радянських літераторів, що призначили себе глашатаями патріотизму.
Ми сподівалися на розум і совість колишніх радянських дисидентів , які посунули до парламенту та місцевих рад , не бачачи , що пережиті ними страждання далеко не завжди навчили їх толерантності та іншим європейським цінностям. Ми сподівалися на розум і совість комсомольсько-партійної раті , котрі стрімко ставали банкірами , депутатами і власниками побудованих руками мільйонів радянських рабів заводів , фабрик , шахт , не розуміючи , що вся ця рать націлена лише на одне - на особисте збагачення і кланову владу.

Що нам подарував перший наш Президент? Оголену , відверту корупцію , раніше, в радянські роки, прикриту тонким покровом «Кодексу будівельника комунізму» (так, молоді люди , був у нас і такий скарб світової думки ...).
Що нам залишив другий наш Президент? Досить чітко структуровану поліцейську державу , не менше чітко структуровану соціальну несправедливість і , нарешті , загрозу громадянської війни , прямо пов'язану з його гострим бажанням бути Президентом завжди.

Що дав нам наш Президент № 3? Депресію , розчарування , міфологізовану історію. Він , « перший український Президент України» (так його досі шанобливо називають шанувальники!), здійснив найбільше зло стосовно країни, убивши Надію, що не скориставшись нашим , народу України, прагненням назавжди піти з СРСР до Європи. Упевнений , в підручниках історії через десятиліття саме він , Президент № 3 , буде описаний самими гіркими , сумними словами. І поруч з ним , я також впевнений , знайдуть місце і для його соратниці - руйнівниці, що сьогодні відбуває кримінальне покарання в умовах цілком комфортабельній лікарні .
А що залишить нам Президент № 4? Щирі , але дуже короткочасні наміри провести, нарешті, соціальні реформи в країні, руйнування і без того слабких основ судової системи і, боюся , кров на вулицях. Безглузду, зовсім не життєдайну кров ...

Про це слід говорити . Вголос , чи не пошепки. Називати імена конкретних творців піраміди української влади. Депутатів парламенту , які спокусилися на безкоштовний приз від Президента № 1 - легковий автомобіль (взяли все , і колишні партійці , і колишні політичні в'язні , і літератори з інженерами , один лише вічний революціонер Степан Хмара , як я пам'ятаю , відмовився) . Моральних авторитетів , що визначали якість претендента на державну посаду за мовним критерієм , а не за професійними і етичними якостями . Мільйонерів , які одночасно є лідерами комуністичної ідеї , й інших, не менш екзотичних мільйонерів правозахисників. Організаторів «незалежної» вищої освіти , що видавило із системи і з країни найсерйозніших математиків , фізиків і хіміків , і що дозволило тисячам радянських політруків , в тому числі і армійських , стати викладачами політології .

Якщо ми не навчимося розглядати себе в дзеркалі , нам загрожує крах. Залишиться земля , залишаться люди на ній , напевно залишаться наші численні базари і базарчики . Забудеться і кров , і ненависть одних українців до інших . Багато чого забудеться. Навіть міжмовні чвари , оскільки мовою , повноцінним літературною мовою стане суржик . Історія мовознавства такі приклади пам'ятає. На жаль , постарілий народний депутат української пори Вадим Колесніченко не залишить правдивих спогадів про свою вмілу роботу з руйнування української державності , не залишить правдивих , щирих спогадів і народний депутат Володимир Яворівський. І знову історикам доведеться відновлювати минуле , викриваючи міфи , продираючись крізь сталактити і сталагміти державної та індивідуальної брехні. Так буде .

А що робити сьогодні ? Не говорити вголос , не писати, щоб не потрапити в розряд кримінально караних наклепників ? Не їздити колоною більше п'яти автомобілів? Вголос любити і пошановувати ненависну владу? Чи не бачити корумпованості та правової неспроможності судової системи? Відповідь існує : вибори. Не референдум , чи не вуличне протистояння . Тільки вибори. Ну , а якщо ми знову у вільних виборах візьмемо собі в начальники Черновецького з Кернесом ...

Семен Глузман




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-01-27 10:25:09
Переглядів сторінки твору 2900
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.489 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.497 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.758
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2022.06.22 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2014-01-27 10:26:06 ]
як ми , українці, дійшли до такого життя ?

"А живемо ми зле. Нечесно живемо. Не думаючи про наслідки. Щось у нас не склалося із самого початку нашої незалежної державності . Ми пасивно спостерігали , як дрібні злодюжки і бандити , безперервно , ревно збагачуючись , йшли у владу. Ми сподівалися на розум і совість заблядованих радянських літераторів, що призначили себе глашатаями патріотизму.
Ми сподівалися на розум і совість колишніх радянських дисидентів , які посунули до парламенту та місцевих рад , не бачачи , що пережиті ними страждання далеко не завжди навчили їх..."

З цим важко не погодитись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2014-01-27 10:28:04 ]
"А що робити сьогодні ? Не говорити вголос , не писати, щоб не потрапити в розряд кримінально караних наклепників ? Не їздити колоною більше п'яти автомобілів? Вголос любити і пошановувати ненависну владу? Чи не бачити корумпованості та правової неспроможності судової системи? Відповідь існує : вибори. Не референдум , чи не вуличне протистояння . Тільки вибори. Ну , а якщо ми знову у вільних виборах візьмемо собі в начальники Черновецького з Кернесом ...

Семен Глузман"

А ось із - лише вибори. Тут пан Семен дуже неправий - в неправовій системі влади не існує можливості проведення чесних виборів. Навряд чи пан Семен цього не знає. Значить обманює, і він обманює?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-01-27 13:04:33 ]
Вибори? А чим вони відрізнятимуться від попередніх?
Ми вже вибирали і вибрали... Януковича!
За п'ятдесят грн, за сто гривень, за сто п'ятдесят, двісті грн...за можливість бути в комісії на виборах (бо там тисяча грн), за можливість бути спостерігачем на виборах (те ж якась копійка в сім'ю). Так продавалися всі мої знайомі цілими сім'ями і родинами не десь там на далекій Донеччині чи Луганщині, а тут - на Львівщині, Тернопільщині, по всій Західній Україні...
Ви думаєте зараз, ті, хто отримує мінімальну пенсію, або хто зараз чекає на оту пенсію ще кілька додаткових років і практично зараз на грані виживання - думаєте не братимуть гроші? Братимуть! І чи можна звинувачути тих, кого довели до життя "нижче плінтуса". Хоча продавалися однаково - і бідніші, і заможніші. І вчителі, і прості робітники, і селяни..
Звідси і починається(чи, вірніше, закінчується, бо риба псується із голови)... хочеш бути в комісії на виборах, загітуй ще 10 проголосувати за відповідну партію чи особу.. І отак вибудовується піраміда - що вище, то більше...

....Щось з нами було не так.. Бо мовчки спостерігали..
Невже треба було дійти до того, щоб почали гинути світлі невинні особистості, щоб ми перестали мовчати і чи перестали??? Чи не замовкнемо знову?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Олещенко (Л.П./Л.П.) [ 2014-01-27 13:08:12 ]
П. Глузман не обманює, він обманюється. Не дай, Боже, виборів за умови панування бандитсько-олігархічного режиму: буде 101% за Я. Намалюють як захочуть, ми це вже проходили. "Коли диктатура - факт, революція стає обов'язком".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-01-27 13:21:58 ]
«Те, що відбувається сьогодні, - уже не просто Євромайдан, а це революція гідності на всіх просторах незалежної України. І доки той (чи то влада, чи опозиція), хто захоче представляти цей народ в органах державної влади чи в політичних партіях, не зрозуміє відчуття його гідності, українці ніколи не висловлять своєї довіри», - зауважив Предстоятель УГКЦ.
http://news.ugcc.org.ua/news/te_shcho_v%D1%96dbuvaietsya_sogodn%D1%96_vzhe_ne_prosto_yevromaydan_a_revolyuts%D1%96ya_g%D1%96dnost%D1%96__glava_ugkts_68963.html

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-01-27 13:37:33 ]
Реакція світових ЗМІ не відповідає тому, що насправді відбувається в Україні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2014-01-27 14:38:01 ]
Світові ЗМІ відомо в чиїх руках, та ось що цікаво - нині це загальний уже, всесвітній тренд - і Україна його чи не очолює! Відмова від глобалізму і створення національно відповідальних спільнот.