ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2019.11.14
15:59
Уздовж якдовших ґалерей
із тисячів картин
проходив завжди сон один,
старенький, мов хорей.
Опісля сну вдаряла яв,
мов блискавичний грім!
Знов промінь дня, мов піліґрім,
із тисячів картин
проходив завжди сон один,
старенький, мов хорей.
Опісля сну вдаряла яв,
мов блискавичний грім!
Знов промінь дня, мов піліґрім,
2019.11.14
15:15
Сідає сонце. Мов ченці, дерева
До неба голі руки простягли.
І жовті хмари, як загривок лева,
Над обрієм низенько прилягли.
Минулий день втікає від спокуси
Земних принад - пірнув за горизонт...
Луг вкритий оксамитовим обрусом.
До неба голі руки простягли.
І жовті хмари, як загривок лева,
Над обрієм низенько прилягли.
Минулий день втікає від спокуси
Земних принад - пірнув за горизонт...
Луг вкритий оксамитовим обрусом.
2019.11.14
12:45
Змінності не збороти.
Згаснуть у заметілі
Осені катафоти -
Жовті, червоні, білі.
Скриються "габарити" -
Парних вогнів сигнали.
Марно себе корити:
Згаснуть у заметілі
Осені катафоти -
Жовті, червоні, білі.
Скриються "габарити" -
Парних вогнів сигнали.
Марно себе корити:
2019.11.14
06:18
Хоч у венах голки - обманув таки я лікарів,
Полетів на могили святих крізь прочинену браму.
Запечалені спогади в льолях утрачених мрій,-
Там немає ні доні, ні батька, ні сивої мами.
Є глуха самота і пелюстя поламаних рож,
Горепад проминув. Скоро че
Полетів на могили святих крізь прочинену браму.
Запечалені спогади в льолях утрачених мрій,-
Там немає ні доні, ні батька, ні сивої мами.
Є глуха самота і пелюстя поламаних рож,
Горепад проминув. Скоро че
2019.11.14
05:52
Г. С...
Ти мене стражденного не любиш,
Хоч до тебе жадібно приник,
Бо зімкнула невситимі губи
І відводиш погляд зримо вбік.
Стримано й вимогливо долоні
Упираєш у мої вуста,
Мов будуєш поміж нас заслони
Ти мене стражденного не любиш,
Хоч до тебе жадібно приник,
Бо зімкнула невситимі губи
І відводиш погляд зримо вбік.
Стримано й вимогливо долоні
Упираєш у мої вуста,
Мов будуєш поміж нас заслони
2019.11.14
05:33
Це шелест опалого листя
Зцілив мою душу сьогодні,
Здається, дістав із безодні…
Ось небо всміхається чисте,
Біжать у блакиті високій,
Зцілив мою душу сьогодні,
Здається, дістав із безодні…
Ось небо всміхається чисте,
Біжать у блакиті високій,
2019.11.13
22:01
Прости мені, Боже, дитячу провину.
Було по війні це, в голодну годину.
Крім Отченашу, не знав я тоді,
Що птахи, як люди, теж у біді.
У пошуках марних що-небудь поїсти
Я ліз на дерева, шукаючи гнізда.
Я брав лише яйця і їх випивав,
Пташенят голопузи
Було по війні це, в голодну годину.
Крім Отченашу, не знав я тоді,
Що птахи, як люди, теж у біді.
У пошуках марних що-небудь поїсти
Я ліз на дерева, шукаючи гнізда.
Я брав лише яйця і їх випивав,
Пташенят голопузи
2019.11.13
20:49
Та перша зустріч із ним, як і остання, здається була спонтанна.
Твій божевільний янгол із крові й плоті, його подоба в мені двоїться.
Весною пахло в ту ніч у ліжку й на простирадлах цвіли каштани.
Я відчувала його вогонь на твоїх плечах. Ти казав «Ду
Твій божевільний янгол із крові й плоті, його подоба в мені двоїться.
Весною пахло в ту ніч у ліжку й на простирадлах цвіли каштани.
Я відчувала його вогонь на твоїх плечах. Ти казав «Ду
2019.11.13
19:34
Я таки, панянки, пришелепа,
Розуму нема, хоч вік прожив.
У жінок усе таке як треба,
Не таке як треба у мужів.
Точені у мавки ноженята,
Гордовито вип'ячена грудь.
А у мене вухо волохате,
Розуму нема, хоч вік прожив.
У жінок усе таке як треба,
Не таке як треба у мужів.
Точені у мавки ноженята,
Гордовито вип'ячена грудь.
А у мене вухо волохате,
2019.11.13
17:04
На твоєму березі вже осінь...
Надзвичайна -
ніжно-золота.
Іі сонце у моім волоссі -
як цілунок перший на устах.
На моєму березі -
тумани,
Надзвичайна -
ніжно-золота.
Іі сонце у моім волоссі -
як цілунок перший на устах.
На моєму березі -
тумани,
2019.11.13
15:48
На слові "ніколи" замкнулося коло.
Моя аномалія – ніби Австралія.
Могло б моє серце поїхати в Грецію.
І вже до печінки дісталися б інки.
Мізки б захотіли в часи до Аттіли.
Та тіло по спину впряглось в Україну.
Чому я не вірю у смерть ніколи?
Моя аномалія – ніби Австралія.
Могло б моє серце поїхати в Грецію.
І вже до печінки дісталися б інки.
Мізки б захотіли в часи до Аттіли.
Та тіло по спину впряглось в Україну.
Чому я не вірю у смерть ніколи?
2019.11.13
14:39
А чи варто з тим дружити,
хто ножа стромляє в спину.
Друг не той, що оковиту
наливає в чорну днину.
Не дратуйся, май терпіння,
не суди щоразу інших.
Нащо кидатись камінням,
хто ножа стромляє в спину.
Друг не той, що оковиту
наливає в чорну днину.
Не дратуйся, май терпіння,
не суди щоразу інших.
Нащо кидатись камінням,
2019.11.13
12:25
Ти вибираєш "не плакати"
Я вибираю твій сміх
На "ельдорадо" потрапити -
Буде, їй-богу, не гріх…
Наші з тобою коштовності -
Щирість і вірність обох
Щодо і жертв, і жертовності
Тут не про Сина, як Бог…
Я вибираю твій сміх
На "ельдорадо" потрапити -
Буде, їй-богу, не гріх…
Наші з тобою коштовності -
Щирість і вірність обох
Щодо і жертв, і жертовності
Тут не про Сина, як Бог…
2019.11.13
11:06
О, радосте моя, кільчастий дим!
Ні клопотів, ані керунку.
Які запросини до смутку.
Я полюбив свій дерев'яний дім.
Західне сонце пестить піч, ослін,
недопалок, затерплі пальці.
У синій дим обмотуються п'яльці
Ні клопотів, ані керунку.
Які запросини до смутку.
Я полюбив свій дерев'яний дім.
Західне сонце пестить піч, ослін,
недопалок, затерплі пальці.
У синій дим обмотуються п'яльці
2019.11.13
10:44
Скільки незгод - розбігаються очі.
Тільки чомусь я відчайно не хочу
Правду і кривду зливати в одне.
Не продихне
Світ цей лукавий, тривожно-сумнівний,
Де у "цукерки" закладено міни
Та підміняється всує святе.
Тільки чомусь я відчайно не хочу
Правду і кривду зливати в одне.
Не продихне
Світ цей лукавий, тривожно-сумнівний,
Де у "цукерки" закладено міни
Та підміняється всує святе.
2019.11.13
09:54
Я воюю за Неньку, черпаючи ложкою борщ,
Гладжу перса коханій у ліжку з м'якеньким матрасом.
Перемога вже близько! І ти так воюєш? Отож.
НавзаЄм рукопашної - з тещею точаться ляси.
Ох війна і тяжка! Набираю потроху ваги,
Обирати між салом і шинкою
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Гладжу перса коханій у ліжку з м'якеньким матрасом.
Перемога вже близько! І ти так воюєш? Отож.
НавзаЄм рукопашної - з тещею точаться ляси.
Ох війна і тяжка! Набираю потроху ваги,
Обирати між салом і шинкою
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Новини):
2018.01.02
2017.03.14
2016.03.25
2015.04.08
2014.03.11
2014.03.10
2013.10.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Мирослав Артимович (1949) /
Новини (Поезія)
«Осіни мене, осене…»
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
«Осіни мене, осене…»
Так називається моя нова – третя - збірка поезій, яку щойно взяв у руки і яка ще пахне таким знайомим і неповторним запахом поліграфічної фарби. Очікувалася вона ще торішньої осені, але тривожні доленосні події нашої країни, які, на жаль, ще й досі не згасли, відтермінували її матеріальне втілення.
Переважна більшість поезій трьохрічного періоду (друга збірка - «З весною в серці» - побачила світ 2010-го року) пройшла «громадську експертизу» на ПМ, тож велика вдячність вам, шановні колеги і друзі, за зірке око, влучні коментарі та небайдужість, що вселяє надію на прихильність майбутніх читачів.
Особлива дяка шановному Анатолієві Криловцю за теплі слова передмови.
Звичайно, готуючи збірку, я не міг обійти увагою талановитих - і серйозних, і дотепних - ваших поезії, тому сподіваюся, що мої враження, втілені у коментаторські віршові мініатюри, експромти, імпровізації, незлобливі пародії, що увійшли до двох (зі семи) окремих розділів збірки, викличуть дружній усміх і схвалення. Щоб не тримати інтриги, уклоняюся персонально тим, хто «впав мені в око»:
Багрянцевій Олені
Бенедишин Любові
Вірлан Роксолані
Гентошу Іванові
Дубініній Уляні
Дударю Миколі
Дудок Уляні
Ільїній Катерині
Ковальчук Інні
Коливашаласці Парасці
Криловцю Анатолію
Кримовській Софії
Кузану Василеві
Кучеруку Вікторові
Лазіркові Юрію
Мазур Наталі
Манюку Богданові
Менському Олександру
Михайлик Галині
Мілєвській Тетяні
Низовому Іванові (світлої пам’яті)
Овчар Олесі
Озерній Ксенії
Павлюку Ігореві
Редчицю Іванові
Світлому Василеві
Сірому Володимирові
Скосаревій Наталії
Станіславській Аделі
Цибульській Таїсії
Шкіндер Тамарі
Чорногузові Ярославу
Чубенкові Віктору
Шушняк-Федоришин Ірині
Звісно, цей перелік талантів не вичерпний, тож, сподіваюся, коли Бог дасть здоров’я, він знайде продовження у майбутньому.
Вірю, що скрутні часи минуть, Христове Воскресіння забезпечить нам остаточну перемогу, і я з часом зможу запросити вас на презентацію цієї збірки.
Наразі - тримаймося!
Принагідно, сердечно вітаю усіх чарівних, милих, талановитих і таких потрібних нам, чоловікам мисткинь ПМ з настанням весни і зичу любові, кохання, усмішок, теплих вітальних тирад, палких поцілунків, тремтливих обіймів і абсолютного відчуття щастя!!!
А усіх нас – зі славним ювілеєм Великого Кобзаря!
Переважна більшість поезій трьохрічного періоду (друга збірка - «З весною в серці» - побачила світ 2010-го року) пройшла «громадську експертизу» на ПМ, тож велика вдячність вам, шановні колеги і друзі, за зірке око, влучні коментарі та небайдужість, що вселяє надію на прихильність майбутніх читачів.
Особлива дяка шановному Анатолієві Криловцю за теплі слова передмови.
Звичайно, готуючи збірку, я не міг обійти увагою талановитих - і серйозних, і дотепних - ваших поезії, тому сподіваюся, що мої враження, втілені у коментаторські віршові мініатюри, експромти, імпровізації, незлобливі пародії, що увійшли до двох (зі семи) окремих розділів збірки, викличуть дружній усміх і схвалення. Щоб не тримати інтриги, уклоняюся персонально тим, хто «впав мені в око»:
Багрянцевій Олені
Бенедишин Любові
Вірлан Роксолані
Гентошу Іванові
Дубініній Уляні
Дударю Миколі
Дудок Уляні
Ільїній Катерині
Ковальчук Інні
Коливашаласці Парасці
Криловцю Анатолію
Кримовській Софії
Кузану Василеві
Кучеруку Вікторові
Лазіркові Юрію
Мазур Наталі
Манюку Богданові
Менському Олександру
Михайлик Галині
Мілєвській Тетяні
Низовому Іванові (світлої пам’яті)
Овчар Олесі
Озерній Ксенії
Павлюку Ігореві
Редчицю Іванові
Світлому Василеві
Сірому Володимирові
Скосаревій Наталії
Станіславській Аделі
Цибульській Таїсії
Шкіндер Тамарі
Чорногузові Ярославу
Чубенкові Віктору
Шушняк-Федоришин Ірині
Звісно, цей перелік талантів не вичерпний, тож, сподіваюся, коли Бог дасть здоров’я, він знайде продовження у майбутньому.
Вірю, що скрутні часи минуть, Христове Воскресіння забезпечить нам остаточну перемогу, і я з часом зможу запросити вас на презентацію цієї збірки.
Наразі - тримаймося!
Принагідно, сердечно вітаю усіх чарівних, милих, талановитих і таких потрібних нам, чоловікам мисткинь ПМ з настанням весни і зичу любові, кохання, усмішок, теплих вітальних тирад, палких поцілунків, тремтливих обіймів і абсолютного відчуття щастя!!!
А усіх нас – зі славним ювілеєм Великого Кобзаря!
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1547 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1547 seconds