ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.05
22:16
Мене тягне чомусь у минуле,
В ті епохи, які відцвіли,
Мене тягне у мушлі заснулі,
Мене тягне у сон ковили.
Мене тягне в забуті сторінки,
У пожовклі книжки, в патефон.
Мене тягне в далекі століття,
В ті епохи, які відцвіли,
Мене тягне у мушлі заснулі,
Мене тягне у сон ковили.
Мене тягне в забуті сторінки,
У пожовклі книжки, в патефон.
Мене тягне в далекі століття,
2025.12.05
17:03
місячного сяйва мілина
ти і я
не випиті до дна
ти і я
бурхлива течія
ти моя ти моя ти моя
приспів:
ти і я
не випиті до дна
ти і я
бурхлива течія
ти моя ти моя ти моя
приспів:
2025.12.05
15:26
Потанцюймо полонез палкий,
Пристрасний, примхливий... Прошу, пані!
Перший поцілунок пестить пряно,
Перервавши пафосні плітки.
Потіснився пірует п'янкий
Подихом повільної павани.
Потанцюймо полонез палкий,
Пристрасний, примхливий... Прошу, пані!
Перший поцілунок пестить пряно,
Перервавши пафосні плітки.
Потіснився пірует п'янкий
Подихом повільної павани.
Потанцюймо полонез палкий,
2025.12.05
14:59
Ти жарина з циганського вогнища,
давно відгорілого, відспіваного.
Його розтоптали дикі коні.
І ти вирвалася з-під їхніх копит
і врятувалася.
Була ніч, ти нічого не бачила.
Тільки те, що могла осяяти
давно відгорілого, відспіваного.
Його розтоптали дикі коні.
І ти вирвалася з-під їхніх копит
і врятувалася.
Була ніч, ти нічого не бачила.
Тільки те, що могла осяяти
2025.12.05
14:15
Ви, звісно, пам'ятаєте, безсила
забути саме той, один із днів.
Схвильована кімнатою ходили,
Різке в обличчя кидали мені.
"Нам треба розлучитись", - Ви казали.
Життя моє шалене не для Вас.
Мені донизу падати і далі,
забути саме той, один із днів.
Схвильована кімнатою ходили,
Різке в обличчя кидали мені.
"Нам треба розлучитись", - Ви казали.
Життя моє шалене не для Вас.
Мені донизу падати і далі,
2025.12.05
11:02
Почнімо так сей раз, хоча й не хочеться.
«Пташиний базар» на Куренівці – ключове всьому. Завжди я просив батьків туди хоча би подивитися. На вході корм, нашийники, сачки, гачки, вудки, піддувалки та інші причандали: а за тим поступово – черва на ловлю, р
2025.12.05
09:16
Не джерело, джерельце ти…
Живого всесвіту, що поруч
Розквіт, цвіту, сто літ цвісти
До того як рвану угору…
Нірвана всіх нірван моїх,
Що поруч квітли розцвітали
Чужі сприймались за своїх
Ми їх не радужно сприймали…
Живого всесвіту, що поруч
Розквіт, цвіту, сто літ цвісти
До того як рвану угору…
Нірвана всіх нірван моїх,
Що поруч квітли розцвітали
Чужі сприймались за своїх
Ми їх не радужно сприймали…
2025.12.05
09:00
Не ламай мене під себе —
Хмара сіра на півнеба,
Інша чорна, наче слива,
Мабуть, буде скоро злива.
Не цілуй мене жадано,
Поцілунок не розтане.
Звикну дихати тобою,
Укривати сон габою,
Хмара сіра на півнеба,
Інша чорна, наче слива,
Мабуть, буде скоро злива.
Не цілуй мене жадано,
Поцілунок не розтане.
Звикну дихати тобою,
Укривати сон габою,
2025.12.04
21:40
Вишні кудлаті - клубки єгози,
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.
Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.
Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів
2025.12.04
19:59
Обступили парубки дідуся старого
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех
2025.12.04
17:58
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...
2025.12.04
13:42
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.
2025.12.04
13:12
В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.
У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.
У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,
2025.12.04
10:51
Привіт, зима! Я знову входжу в тебе.
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров
2025.12.04
06:06
Щось ухопив на око, гадав, що збагнув
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г
2025.12.04
05:01
Вкрути ж мені, вкрути,
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,
Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,
Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Новини):
2023.12.07
2018.01.02
2017.03.14
2016.03.25
2015.04.08
2014.03.11
2014.03.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Мирослав Артимович (1949) /
Новини (Поезія)
«Осіни мене, осене…»
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
«Осіни мене, осене…»
Так називається моя нова – третя - збірка поезій, яку щойно взяв у руки і яка ще пахне таким знайомим і неповторним запахом поліграфічної фарби. Очікувалася вона ще торішньої осені, але тривожні доленосні події нашої країни, які, на жаль, ще й досі не згасли, відтермінували її матеріальне втілення.
Переважна більшість поезій трьохрічного періоду (друга збірка - «З весною в серці» - побачила світ 2010-го року) пройшла «громадську експертизу» на ПМ, тож велика вдячність вам, шановні колеги і друзі, за зірке око, влучні коментарі та небайдужість, що вселяє надію на прихильність майбутніх читачів.
Особлива дяка шановному Анатолієві Криловцю за теплі слова передмови.
Звичайно, готуючи збірку, я не міг обійти увагою талановитих - і серйозних, і дотепних - ваших поезії, тому сподіваюся, що мої враження, втілені у коментаторські віршові мініатюри, експромти, імпровізації, незлобливі пародії, що увійшли до двох (зі семи) окремих розділів збірки, викличуть дружній усміх і схвалення. Щоб не тримати інтриги, уклоняюся персонально тим, хто «впав мені в око»:
Багрянцевій Олені
Бенедишин Любові
Вірлан Роксолані
Гентошу Іванові
Дубініній Уляні
Дударю Миколі
Дудок Уляні
Ільїній Катерині
Ковальчук Інні
Коливашаласці Парасці
Криловцю Анатолію
Кримовській Софії
Кузану Василеві
Кучеруку Вікторові
Лазіркові Юрію
Мазур Наталі
Манюку Богданові
Менському Олександру
Михайлик Галині
Мілєвській Тетяні
Низовому Іванові (світлої пам’яті)
Овчар Олесі
Озерній Ксенії
Павлюку Ігореві
Редчицю Іванові
Світлому Василеві
Сірому Володимирові
Скосаревій Наталії
Станіславській Аделі
Цибульській Таїсії
Шкіндер Тамарі
Чорногузові Ярославу
Чубенкові Віктору
Шушняк-Федоришин Ірині
Звісно, цей перелік талантів не вичерпний, тож, сподіваюся, коли Бог дасть здоров’я, він знайде продовження у майбутньому.
Вірю, що скрутні часи минуть, Христове Воскресіння забезпечить нам остаточну перемогу, і я з часом зможу запросити вас на презентацію цієї збірки.
Наразі - тримаймося!
Принагідно, сердечно вітаю усіх чарівних, милих, талановитих і таких потрібних нам, чоловікам мисткинь ПМ з настанням весни і зичу любові, кохання, усмішок, теплих вітальних тирад, палких поцілунків, тремтливих обіймів і абсолютного відчуття щастя!!!
А усіх нас – зі славним ювілеєм Великого Кобзаря!
Переважна більшість поезій трьохрічного періоду (друга збірка - «З весною в серці» - побачила світ 2010-го року) пройшла «громадську експертизу» на ПМ, тож велика вдячність вам, шановні колеги і друзі, за зірке око, влучні коментарі та небайдужість, що вселяє надію на прихильність майбутніх читачів.
Особлива дяка шановному Анатолієві Криловцю за теплі слова передмови.
Звичайно, готуючи збірку, я не міг обійти увагою талановитих - і серйозних, і дотепних - ваших поезії, тому сподіваюся, що мої враження, втілені у коментаторські віршові мініатюри, експромти, імпровізації, незлобливі пародії, що увійшли до двох (зі семи) окремих розділів збірки, викличуть дружній усміх і схвалення. Щоб не тримати інтриги, уклоняюся персонально тим, хто «впав мені в око»:
Багрянцевій Олені
Бенедишин Любові
Вірлан Роксолані
Гентошу Іванові
Дубініній Уляні
Дударю Миколі
Дудок Уляні
Ільїній Катерині
Ковальчук Інні
Коливашаласці Парасці
Криловцю Анатолію
Кримовській Софії
Кузану Василеві
Кучеруку Вікторові
Лазіркові Юрію
Мазур Наталі
Манюку Богданові
Менському Олександру
Михайлик Галині
Мілєвській Тетяні
Низовому Іванові (світлої пам’яті)
Овчар Олесі
Озерній Ксенії
Павлюку Ігореві
Редчицю Іванові
Світлому Василеві
Сірому Володимирові
Скосаревій Наталії
Станіславській Аделі
Цибульській Таїсії
Шкіндер Тамарі
Чорногузові Ярославу
Чубенкові Віктору
Шушняк-Федоришин Ірині
Звісно, цей перелік талантів не вичерпний, тож, сподіваюся, коли Бог дасть здоров’я, він знайде продовження у майбутньому.
Вірю, що скрутні часи минуть, Христове Воскресіння забезпечить нам остаточну перемогу, і я з часом зможу запросити вас на презентацію цієї збірки.
Наразі - тримаймося!
Принагідно, сердечно вітаю усіх чарівних, милих, талановитих і таких потрібних нам, чоловікам мисткинь ПМ з настанням весни і зичу любові, кохання, усмішок, теплих вітальних тирад, палких поцілунків, тремтливих обіймів і абсолютного відчуття щастя!!!
А усіх нас – зі славним ювілеєм Великого Кобзаря!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.4599 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.4599 seconds