ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2019.05.23
08:09
Усім відомо, – де війною віє,
чекай із «іхтамнєтами» Москву.
Конаюча в агонії Росія
колонізує «вату» світову.
Де не посій, усюди суне рило.
Уже й своє – і те гноїть капрал,
а кривославна мафія Кирила
чекай із «іхтамнєтами» Москву.
Конаюча в агонії Росія
колонізує «вату» світову.
Де не посій, усюди суне рило.
Уже й своє – і те гноїть капрал,
а кривославна мафія Кирила
2019.05.23
07:10
З’явилася у нас на сайті химерна пані: вірші пише. І не просто вірші, а ВІРШІ! Сама про себе нашкребла резюме: ікона стилю! Взірець вишуканості! Естетичний ляпас несмаку товпи!
Почитав увечері на сон грядущий її нетлінки, дійшов до сторінки надцятої
2019.05.23
00:12
Вітрилами на хвилях трав
тополі луками пливли,
у відблисках нічних заграв
котився грому перелив.
Шмагали блискавки по склі,
спливали за струмком струмок
лавини недвозначних слів
тополі луками пливли,
у відблисках нічних заграв
котився грому перелив.
Шмагали блискавки по склі,
спливали за струмком струмок
лавини недвозначних слів
2019.05.22
23:44
Ніч збирається на гілках. Що ти назвала страхом?
Шурхотить у траві, біжить зі струмком, зазирає у дім.
Роздягайся, ходімо.
Не ставай на листок, обійди колосок, не торкайся кори,
на твоєму боці і чорні гори, і їхні вітри.
Як ітимеш повз жовту скелю
Шурхотить у траві, біжить зі струмком, зазирає у дім.
Роздягайся, ходімо.
Не ставай на листок, обійди колосок, не торкайся кори,
на твоєму боці і чорні гори, і їхні вітри.
Як ітимеш повз жовту скелю
2019.05.22
11:52
Як це сталося... Літній день
І кульбабок щасливі личка...
Пригадалося нині, де
Заколисувала травичка,
Нам нашіптуючи казки
Про кохання, і ми кохались,
Приховавши у квіточки
Тіл оголення, і ховались
І кульбабок щасливі личка...
Пригадалося нині, де
Заколисувала травичка,
Нам нашіптуючи казки
Про кохання, і ми кохались,
Приховавши у квіточки
Тіл оголення, і ховались
2019.05.22
09:23
Навколішках спокутую провину,
а в чому винна, Боже, в чому ж винна?
Плекала літепло пташиним клекотом.
В'язала спицями з альпаки шалі,
із сонця - китиці, з роси - коралі.
Вкривала маківки сусальним золотом.
Стікала по свічі сльозою в храмі,
а в чому винна, Боже, в чому ж винна?
Плекала літепло пташиним клекотом.
В'язала спицями з альпаки шалі,
із сонця - китиці, з роси - коралі.
Вкривала маківки сусальним золотом.
Стікала по свічі сльозою в храмі,
2019.05.22
09:03
Тихий київський ранок, гроза відгриміла вночі,
Пахне листом зеленим, людва поспішає на працю...
на Донбасі війна, чорт із кров'ю пече калачі.
Трупи з раю везуть, а води по коліна у шанцях.
Голубіють думки, небеса і широкий Дніпро,
Тополина юга об
Пахне листом зеленим, людва поспішає на працю...
на Донбасі війна, чорт із кров'ю пече калачі.
Трупи з раю везуть, а води по коліна у шанцях.
Голубіють думки, небеса і широкий Дніпро,
Тополина юга об
2019.05.22
08:53
Будує Лелека гніздо на стовпі,
Сім"ю йому треба створити,..
Гілки тихо падають, падають вниз,
Нема їм за що зачепитись.
Той стовп гордовито і струнко стоїть
Туманами весь оповитий,
Електромережива він захисник
Сім"ю йому треба створити,..
Гілки тихо падають, падають вниз,
Нема їм за що зачепитись.
Той стовп гордовито і струнко стоїть
Туманами весь оповитий,
Електромережива він захисник
2019.05.22
08:35
Стихає «Отче наш...» у хороводі націй.
І не байдуже тим, кому не все одно,
як будуть павуки кусатися у банці,
які з усіх усюд окупували дно.
Оточення одне міняється на інше.
Куди не подивись – однаково брудне.
Банкіри і бомжі хвилюються найбільш
І не байдуже тим, кому не все одно,
як будуть павуки кусатися у банці,
які з усіх усюд окупували дно.
Оточення одне міняється на інше.
Куди не подивись – однаково брудне.
Банкіри і бомжі хвилюються найбільш
2019.05.21
19:44
Каже внук: - Прийшов кінець роздраю,
Керівник держави - вищий клас!
Гетьман цей країну об'єднає,
Ощасливить кожного із нас...
Кличе дід онука до порога
І у лоба гепає перстом:
- Будеш ти гигикати недовго,
Керівник держави - вищий клас!
Гетьман цей країну об'єднає,
Ощасливить кожного із нас...
Кличе дід онука до порога
І у лоба гепає перстом:
- Будеш ти гигикати недовго,
2019.05.21
14:59
Як же ми?.." - нашіптує художник.
Приблукав укотре, обійма.
Музонька ошлюблена, тривожна.
Близнюки лепечуть: "...моні... ма..."...
Повагався, розстелив єдваби,
кликав за тополі, став, дуби.
Знову стан русальний зрадця вабив.
Приблукав укотре, обійма.
Музонька ошлюблена, тривожна.
Близнюки лепечуть: "...моні... ма..."...
Повагався, розстелив єдваби,
кликав за тополі, став, дуби.
Знову стан русальний зрадця вабив.
2019.05.21
14:19
Якби Ісус не зупинив Павла
Винищувать усіх його ревнителів у Сірії,
Не знать, чи церква загалом була,
Чи варвари в Христа повірили б.
Винищувать усіх його ревнителів у Сірії,
Не знать, чи церква загалом була,
Чи варвари в Христа повірили б.
2019.05.21
13:03
Люблю тебе усіма барвами багряних кольорів:
палітрою ніжно-рожевою,
пурпуровими хвилями червоних морів,
відтінками клена порою листопадневою.
Люблю тебе глибокою синявою:
пірнаю у небо, біжу волошковими долинами,
в обіймах твоїх розтікаюся блакит
палітрою ніжно-рожевою,
пурпуровими хвилями червоних морів,
відтінками клена порою листопадневою.
Люблю тебе глибокою синявою:
пірнаю у небо, біжу волошковими долинами,
в обіймах твоїх розтікаюся блакит
2019.05.21
12:09
Знов зустрілись на межі доречності.
(Час портали спрощує і звужує).
Примха долі. Чудеса у решеті…
Ти – мій сон. А я – твоя ілюзія.
21.05.2019
(Час портали спрощує і звужує).
Примха долі. Чудеса у решеті…
Ти – мій сон. А я – твоя ілюзія.
21.05.2019
2019.05.21
08:09
Бузковий час, травнева заметіль,
Серед смарагду – золоті кульбаби.
Гуде святково від нектару джміль,
А від весни повсюди зваби, зваби.
Уже не спить пухнаста сон-трава,
Конвалія видзвонює в дзвіночки.
Під сонценебом отакі дива,
Серед смарагду – золоті кульбаби.
Гуде святково від нектару джміль,
А від весни повсюди зваби, зваби.
Уже не спить пухнаста сон-трава,
Конвалія видзвонює в дзвіночки.
Під сонценебом отакі дива,
2019.05.21
07:24
Уперте серце не зворушу,
а доля милує мене...
У неї небо ще ясне,
а я уже чекаю стужу.
Якщо недоля омине,
то завоюю юну душу,
зігрію кам'яне.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...а доля милує мене...
У неї небо ще ясне,
а я уже чекаю стужу.
Якщо недоля омине,
то завоюю юну душу,
зігрію кам'яне.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Новини):
2018.01.02
2016.03.25
2015.04.08
2014.03.11
2014.03.10
2013.10.24
2013.05.28
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Мирослав Артимович (1949) /
Новини (Поезія)
«Осіни мене, осене…»
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
«Осіни мене, осене…»
Так називається моя нова – третя - збірка поезій, яку щойно взяв у руки і яка ще пахне таким знайомим і неповторним запахом поліграфічної фарби. Очікувалася вона ще торішньої осені, але тривожні доленосні події нашої країни, які, на жаль, ще й досі не згасли, відтермінували її матеріальне втілення.
Переважна більшість поезій трьохрічного періоду (друга збірка - «З весною в серці» - побачила світ 2010-го року) пройшла «громадську експертизу» на ПМ, тож велика вдячність вам, шановні колеги і друзі, за зірке око, влучні коментарі та небайдужість, що вселяє надію на прихильність майбутніх читачів.
Особлива дяка шановному Анатолієві Криловцю за теплі слова передмови.
Звичайно, готуючи збірку, я не міг обійти увагою талановитих - і серйозних, і дотепних - ваших поезії, тому сподіваюся, що мої враження, втілені у коментаторські віршові мініатюри, експромти, імпровізації, незлобливі пародії, що увійшли до двох (зі семи) окремих розділів збірки, викличуть дружній усміх і схвалення. Щоб не тримати інтриги, уклоняюся персонально тим, хто «впав мені в око»:
Багрянцевій Олені
Бенедишин Любові
Вірлан Роксолані
Гентошу Іванові
Дубініній Уляні
Дударю Миколі
Дудок Уляні
Ільїній Катерині
Ковальчук Інні
Коливашаласці Парасці
Криловцю Анатолію
Кримовській Софії
Кузану Василеві
Кучеруку Вікторові
Лазіркові Юрію
Мазур Наталі
Манюку Богданові
Менському Олександру
Михайлик Галині
Мілєвській Тетяні
Низовому Іванові (світлої пам’яті)
Овчар Олесі
Озерній Ксенії
Павлюку Ігореві
Редчицю Іванові
Світлому Василеві
Сірому Володимирові
Скосаревій Наталії
Станіславській Аделі
Цибульській Таїсії
Шкіндер Тамарі
Чорногузові Ярославу
Чубенкові Віктору
Шушняк-Федоришин Ірині
Звісно, цей перелік талантів не вичерпний, тож, сподіваюся, коли Бог дасть здоров’я, він знайде продовження у майбутньому.
Вірю, що скрутні часи минуть, Христове Воскресіння забезпечить нам остаточну перемогу, і я з часом зможу запросити вас на презентацію цієї збірки.
Наразі - тримаймося!
Принагідно, сердечно вітаю усіх чарівних, милих, талановитих і таких потрібних нам, чоловікам мисткинь ПМ з настанням весни і зичу любові, кохання, усмішок, теплих вітальних тирад, палких поцілунків, тремтливих обіймів і абсолютного відчуття щастя!!!
А усіх нас – зі славним ювілеєм Великого Кобзаря!
Переважна більшість поезій трьохрічного періоду (друга збірка - «З весною в серці» - побачила світ 2010-го року) пройшла «громадську експертизу» на ПМ, тож велика вдячність вам, шановні колеги і друзі, за зірке око, влучні коментарі та небайдужість, що вселяє надію на прихильність майбутніх читачів.
Особлива дяка шановному Анатолієві Криловцю за теплі слова передмови.
Звичайно, готуючи збірку, я не міг обійти увагою талановитих - і серйозних, і дотепних - ваших поезії, тому сподіваюся, що мої враження, втілені у коментаторські віршові мініатюри, експромти, імпровізації, незлобливі пародії, що увійшли до двох (зі семи) окремих розділів збірки, викличуть дружній усміх і схвалення. Щоб не тримати інтриги, уклоняюся персонально тим, хто «впав мені в око»:
Багрянцевій Олені
Бенедишин Любові
Вірлан Роксолані
Гентошу Іванові
Дубініній Уляні
Дударю Миколі
Дудок Уляні
Ільїній Катерині
Ковальчук Інні
Коливашаласці Парасці
Криловцю Анатолію
Кримовській Софії
Кузану Василеві
Кучеруку Вікторові
Лазіркові Юрію
Мазур Наталі
Манюку Богданові
Менському Олександру
Михайлик Галині
Мілєвській Тетяні
Низовому Іванові (світлої пам’яті)
Овчар Олесі
Озерній Ксенії
Павлюку Ігореві
Редчицю Іванові
Світлому Василеві
Сірому Володимирові
Скосаревій Наталії
Станіславській Аделі
Цибульській Таїсії
Шкіндер Тамарі
Чорногузові Ярославу
Чубенкові Віктору
Шушняк-Федоришин Ірині
Звісно, цей перелік талантів не вичерпний, тож, сподіваюся, коли Бог дасть здоров’я, він знайде продовження у майбутньому.
Вірю, що скрутні часи минуть, Христове Воскресіння забезпечить нам остаточну перемогу, і я з часом зможу запросити вас на презентацію цієї збірки.
Наразі - тримаймося!
Принагідно, сердечно вітаю усіх чарівних, милих, талановитих і таких потрібних нам, чоловікам мисткинь ПМ з настанням весни і зичу любові, кохання, усмішок, теплих вітальних тирад, палких поцілунків, тремтливих обіймів і абсолютного відчуття щастя!!!
А усіх нас – зі славним ювілеєм Великого Кобзаря!
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1842 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1842 seconds