ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2018.11.14
17:06
Осінь є епопея дощів.
Ця нездаро написана повість...
Цей поезій загаслий порив...
Ось і зустрічі невипадковість
У промінні мережених днів
Поцілунками споминів літа.
Відігрітись тобі і мені,
Поки душу не вистудив вітер
Ця нездаро написана повість...
Цей поезій загаслий порив...
Ось і зустрічі невипадковість
У промінні мережених днів
Поцілунками споминів літа.
Відігрітись тобі і мені,
Поки душу не вистудив вітер
2018.11.14
12:03
як у фейсбуці – просто... в зворотньому порядку...)
... давня бАтьківщина – пагорб Гора серед села – довкола люди – але вкруг Гори - не видно хто-де?... багато довкола... двоє показались... старі – некрасиві... але з справедливими обличчями... і голосн
2018.11.14
11:48
Якби не дощ - життя ішло б інакше...
Не треба сліз, бо злива змила слід
І від страждань, і спогадів, тим паче,
І від надій дитячо-ніжних снів.
Не треба сліз, бо злива змила слід
І від страждань, і спогадів, тим паче,
І від надій дитячо-ніжних снів.
2018.11.14
05:41
Доста в чаті докучати людям,
Писунам влаштовувать парник.
Умощусь калачиком на грудях
У моєї любоньки-жони.
Скинув із Пегаса, врешті, шлею,
Був з сідлом, тепер стрибає без.
Відпочину тілом і душею,
Притулюся серцем до небес.
Писунам влаштовувать парник.
Умощусь калачиком на грудях
У моєї любоньки-жони.
Скинув із Пегаса, врешті, шлею,
Був з сідлом, тепер стрибає без.
Відпочину тілом і душею,
Притулюся серцем до небес.
2018.11.14
05:07
Коли в повітрі запахів ніяких,
І, звичних вуху, шелестів нема, –
Це – часом перевірена ознака
Того, що вже проснулася зима.
Вона ще не пишається красою
Та свіжістю невпинною снігів,
А лиш лякає землю мерзлотою
І тишею дрімотних полинів.
13.11.18
І, звичних вуху, шелестів нема, –
Це – часом перевірена ознака
Того, що вже проснулася зима.
Вона ще не пишається красою
Та свіжістю невпинною снігів,
А лиш лякає землю мерзлотою
І тишею дрімотних полинів.
13.11.18
2018.11.13
17:43
Селюк не знав, що сталося в далеку давнину.
Музики два змагались. І ось у того,
Кому вже провіщали перемогу,
На арфі раптом луснула струна...
Закам’яніли слухачі. Та після паузи
Знов порвана струна заговорила...
І тільки потерпілець знав, що стало
Музики два змагались. І ось у того,
Кому вже провіщали перемогу,
На арфі раптом луснула струна...
Закам’яніли слухачі. Та після паузи
Знов порвана струна заговорила...
І тільки потерпілець знав, що стало
2018.11.13
08:36
Т. І...
Межи рядків і слів, і літер,
І розмаїття плинних тем, –
Мені ти пахнеш пізньоцвітом
І нетривким осіннім днем.
А в час жаского падолисту,
За охололим враз вікном, –
Здаєшся папороті листям
І не упійманим вінком.
Межи рядків і слів, і літер,
І розмаїття плинних тем, –
Мені ти пахнеш пізньоцвітом
І нетривким осіннім днем.
А в час жаского падолисту,
За охололим враз вікном, –
Здаєшся папороті листям
І не упійманим вінком.
2018.11.13
06:03
Із мене досить ґвалту, революцій,
Кажу "Привіт!" - відповідають "Гав!".
А поруч осінь. Кущик глоду куций
Безлисті віти з розпачу підняв.
У гетьмана скінчилась п'ятирічка,
А хоче править ще стонадцять літ.
Вчепилася у ягідку синичка,
Подзьобу
Кажу "Привіт!" - відповідають "Гав!".
А поруч осінь. Кущик глоду куций
Безлисті віти з розпачу підняв.
У гетьмана скінчилась п'ятирічка,
А хоче править ще стонадцять літ.
Вчепилася у ягідку синичка,
Подзьобу
2018.11.13
01:18
знадвору скиглить негода
вогні стираючи кир’є
елейсон а втім не шкода
неакцентована доля
колоратурну кволість
демонізує у мріях
покинь рукописи втомні
вогні стираючи кир’є
елейсон а втім не шкода
неакцентована доля
колоратурну кволість
демонізує у мріях
покинь рукописи втомні
2018.11.12
17:55
Якщо я не охолов,
річ у твоїй долоні
на глупої ночі лоні,
коли до чола чоло.
В тому, що долілиць
звиділось тобі ясним:
в абрисі невиразнім,
перегодом – із рис.
річ у твоїй долоні
на глупої ночі лоні,
коли до чола чоло.
В тому, що долілиць
звиділось тобі ясним:
в абрисі невиразнім,
перегодом – із рис.
2018.11.12
15:11
Звучить орган в соборі Магдалени.
Бах... Фуга і токата ре мінор.
Я слухаю. Сьогодні є для мене
Лиш музика і цей старий собор.
І ще… І ще…гігантський відгук нерва,
І буря мислі, і гроза страждань,
І повінь жалю, повінь безперервна…
І раптом ніжнос
Бах... Фуга і токата ре мінор.
Я слухаю. Сьогодні є для мене
Лиш музика і цей старий собор.
І ще… І ще…гігантський відгук нерва,
І буря мислі, і гроза страждань,
І повінь жалю, повінь безперервна…
І раптом ніжнос
2018.11.12
14:18
Ще календарна осінь на порі,
А вже зима Батиєм наступає.
У вітряній її холодній грі
Ні пестощів, ні м`якості немає.
Вона така безжальна, мовби ніж,
Що увіходить у розм`якле тіло.
І з кожним днем стає дедалі зліш,
Обшмульгує дерева знавісніло.
А вже зима Батиєм наступає.
У вітряній її холодній грі
Ні пестощів, ні м`якості немає.
Вона така безжальна, мовби ніж,
Що увіходить у розм`якле тіло.
І з кожним днем стає дедалі зліш,
Обшмульгує дерева знавісніло.
2018.11.12
10:50
Дебет і кредит. Виводжу сальдо.
Чого ще хочеш? Смертельне сальто?
Ішла по линві, спала на цвяхах,
за волосину від прірви й краху
кришила серце тобі на манну,
й не сподіваючись на осанну.
Не шкодувала ні сліз, ні крові,
не рахувала страхів, паролів…
Чого ще хочеш? Смертельне сальто?
Ішла по линві, спала на цвяхах,
за волосину від прірви й краху
кришила серце тобі на манну,
й не сподіваючись на осанну.
Не шкодувала ні сліз, ні крові,
не рахувала страхів, паролів…
2018.11.12
09:31
Сьогодні млявий. День рахую ґав.
Не вистачає, мо', тестостерона...
Не вдовольняє муз моя снага,
Можливо, їм жорстке потрібне порно?
На ліжко Мельпомену погукав,
Поцілував їй родимку на пупі.
Включив TV. А тамко голяка
Танцюють піп із попадею вк
Не вистачає, мо', тестостерона...
Не вдовольняє муз моя снага,
Можливо, їм жорстке потрібне порно?
На ліжко Мельпомену погукав,
Поцілував їй родимку на пупі.
Включив TV. А тамко голяка
Танцюють піп із попадею вк
2018.11.12
04:28
Т. І...
Поза увагою зоряне небо,
Звично одягнуте в сизу пітьму, –
Наче в надію, вдивляюся в тебе
І намагаюсь збагнути – чому?..
Вітер повільно гойдає на травах
Ниті сріблясті тонких павутин, –
Чом ти постійно не тільки в уяві,
А проникаєш до се
Поза увагою зоряне небо,
Звично одягнуте в сизу пітьму, –
Наче в надію, вдивляюся в тебе
І намагаюсь збагнути – чому?..
Вітер повільно гойдає на травах
Ниті сріблясті тонких павутин, –
Чом ти постійно не тільки в уяві,
А проникаєш до се
2018.11.11
23:56
стривай ~ нагрянуть без реклами
злі клоуни із хижаками
та стане поціновувачам лож
непереливки ще й за власний кошт
спішать покинути ці стіни
у штовханині & екстрімі
не дочекавши акробатів міць
ні декольте пікантних танцівниць
злі клоуни із хижаками
та стане поціновувачам лож
непереливки ще й за власний кошт
спішать покинути ці стіни
у штовханині & екстрімі
не дочекавши акробатів міць
ні декольте пікантних танцівниць
2018.11.11
15:58
Днів слизька тягуча гуща
...Доля нить рядків снує...
Що мені життя минуще?
Не моє, раз не твоє.
Не хвилює: спала?.. їла?..
І біда - нема чи є...
Що мені до тліні тіла?
Не моє, раз не твоє.
...Доля нить рядків снує...
Що мені життя минуще?
Не моє, раз не твоє.
Не хвилює: спала?.. їла?..
І біда - нема чи є...
Що мені до тліні тіла?
Не моє, раз не твоє.
2018.11.11
14:10
«На початку XX ст. над Гніздною стояв двоповерховий будинок пана Оскерка,
навколо будинку чеськими садівниками було створено парк,
горіховий сад, каштанові та липові алеї »,- сказано у Вікіпедії.
А я пригадую ще й «SALVE»,
себто «Здрастуй» на фрон
навколо будинку чеськими садівниками було створено парк,
горіховий сад, каштанові та липові алеї »,- сказано у Вікіпедії.
А я пригадую ще й «SALVE»,
себто «Здрастуй» на фрон
2018.11.11
12:37
https://www.facebook.com/100002932615183/videos/2062543123853421/
Т. І...
Покажи мені дорогу
Без печалі і біди, –
Без одвічної тривоги
І відрадну для ходи.
Покажи, якщо ходила
Чи донині йдеш по ній,
Т. І...
Покажи мені дорогу
Без печалі і біди, –
Без одвічної тривоги
І відрадну для ходи.
Покажи, якщо ходила
Чи донині йдеш по ній,
2018.11.11
12:17
Ранок. Спить утомлена столиця,
Сигаретний вруниться димок.
В ліжку осінь. Гарна молодиця,
З нею третій місяць живемо.
Хорошулі-молодиці "Аве!",
Стягую із литки чобітка.
А зима підморгує лукаво,
Їй шепчу: - Білявко, зачекай.
Сигаретний вруниться димок.
В ліжку осінь. Гарна молодиця,
З нею третій місяць живемо.
Хорошулі-молодиці "Аве!",
Стягую із литки чобітка.
А зима підморгує лукаво,
Їй шепчу: - Білявко, зачекай.
2018.11.11
11:33
Хтось десь мене засуджує до страти…
Димляться
біля спалених мостів
взірці барокові,
готичні грати
і строга красота
астропортів.
Димляться
біля спалених мостів
взірці барокові,
готичні грати
і строга красота
астропортів.
2018.11.11
11:02
Не розумію тих страждалиць...
Стоять - як вази - край вікна.
Вже відпустив обручку палець,
прикрита шаллю сивина.
Стежки зрадливців несходимі,
ідуть, лисіючі, на клич...
(А десь у млі - борщі та рими...).
Шукають юність між облич.
Стоять - як вази - край вікна.
Вже відпустив обручку палець,
прикрита шаллю сивина.
Стежки зрадливців несходимі,
ідуть, лисіючі, на клич...
(А десь у млі - борщі та рими...).
Шукають юність між облич.
2018.11.10
23:44
Ой, мовчать у своїй хаті
І правда, і сила,
Чорні хмари кострубаті
Небо затулили.
Тяжко зиму зимувати
Завше на Вкраїні,
Тяжко думу римувати
У сумній хатині.
І правда, і сила,
Чорні хмари кострубаті
Небо затулили.
Тяжко зиму зимувати
Завше на Вкраїні,
Тяжко думу римувати
У сумній хатині.
2018.11.10
20:34
Цілувало голівоньку сонце-
Золотило руде волосся,
Наречена у білій сукні
Танцюватиме як повелося.
Очі карі в яскринах світла,
І червоні медові вуста.
Матіолою наче заквітла
Ніжноусмішка золота.
Золотило руде волосся,
Наречена у білій сукні
Танцюватиме як повелося.
Очі карі в яскринах світла,
І червоні медові вуста.
Матіолою наче заквітла
Ніжноусмішка золота.
2018.11.10
20:22
…«Мудрець» від овацій - застиг.
Поміж слів - маячня…
...Цвяхи забиває у тих,
Хто «живе не як я,
Хто ходить по іншому,
Бачення має своє»…
І в того, хто пише
Із радістю цвяха заб’є…
Поміж слів - маячня…
...Цвяхи забиває у тих,
Хто «живе не як я,
Хто ходить по іншому,
Бачення має своє»…
І в того, хто пише
Із радістю цвяха заб’є…
2018.11.10
17:10
Я потрібна тобі як причаєна муза,
Як натхненням Далі самовідданість Гали,
Що із Долі Горгони зв’язала би вузол,
А тобі присвятила за це мадригали.
Хто б не був біля тебе, вона – Королева.
О, ця статусна річ на обламках імперій!
Де на книзі правиця
Як натхненням Далі самовідданість Гали,
Що із Долі Горгони зв’язала би вузол,
А тобі присвятила за це мадригали.
Хто б не був біля тебе, вона – Королева.
О, ця статусна річ на обламках імперій!
Де на книзі правиця
2018.11.10
14:35
Ти рефлексуєш, ниєш, кусаєш губи в кров, голишся сумно у ванній -
Порожнє життя без любові твоє подібне до голого короля на старім протисненім дивані
Орле! Вимий вже вуха, щоки виголи! Мачо! - ти бездоганний, життя - небездоганне, ти - небездоганний, ж
Порожнє життя без любові твоє подібне до голого короля на старім протисненім дивані
Орле! Вимий вже вуха, щоки виголи! Мачо! - ти бездоганний, життя - небездоганне, ти - небездоганний, ж
2018.11.10
12:17
Дивних історій - снопи -
Посеред кави і рому.
Шепче: "Сюжет ухопи..."
Жінка у кріслі старому.
Дочки лишили в саду
напризволяще, бо зайва.
Менша вивчає урду,
старша допродує айви.
Посеред кави і рому.
Шепче: "Сюжет ухопи..."
Жінка у кріслі старому.
Дочки лишили в саду
напризволяще, бо зайва.
Менша вивчає урду,
старша допродує айви.
2018.11.10
10:55
Мене цікавить: чому мій рейтинг відучора упав на кілька позицій - без оцінок, без коментарів...
Як таке може бути?
хто може оті цифри самотужки без коментування і оцінювання робити нижчими?
Навіщо? у мене оцінювання закрите.
Любителі не оцінювали. Вчо
Як таке може бути?
хто може оті цифри самотужки без коментування і оцінювання робити нижчими?
Навіщо? у мене оцінювання закрите.
Любителі не оцінювали. Вчо
2018.11.10
08:48
Зів'яли мрії. Отже восени
ще є надія маятись журою,
як це мені навіювали сни
далекою весняною порою.
Життя на перекаті мілини
змиває течія, а за водою
два наші неприв'язані човни
гойдає вир на лінії прибою.
ще є надія маятись журою,
як це мені навіювали сни
далекою весняною порою.
Життя на перекаті мілини
змиває течія, а за водою
два наші неприв'язані човни
гойдає вир на лінії прибою.
2018.11.10
07:00
Історія страшна. Тож я присяду
І вип'ю для відваги грамів сто.
Підкралася зима підступно ззаду,
Пегасика гризнула під хвостом.
У листопаді з пущі тхне морозом,
Скінчився романтичний падолист.
В поета є штанці зимові з ворсом,
А у лошаки - тільк
І вип'ю для відваги грамів сто.
Підкралася зима підступно ззаду,
Пегасика гризнула під хвостом.
У листопаді з пущі тхне морозом,
Скінчився романтичний падолист.
В поета є штанці зимові з ворсом,
А у лошаки - тільк
2018.11.10
02:25
Все більш розходимось, як в небі – літаки,
Як два автомобілі – на дорозі.
Твоє життя – в реальності, у прозі,
Моє – в поезії, за хмарами таки.
Все більш розходимось. І дітися куди
Від самоти, що болем горло тисне?
Лиш ви мене – поезіє і пісне –
Р
Як два автомобілі – на дорозі.
Твоє життя – в реальності, у прозі,
Моє – в поезії, за хмарами таки.
Все більш розходимось. І дітися куди
Від самоти, що болем горло тисне?
Лиш ви мене – поезіє і пісне –
Р
2018.11.10
01:11
Т. І...
Боюсь, що скоро скажеш: “Досить
Обманювать самим себе…”, –
І хилиткий місток відносин
Життя безслідно погребе.
Боюсь, що більше не побачу
Любов, дзвінку і осяйну, –
І несподівану нестачу
Її ніким не заміню.
Боюсь, що скоро скажеш: “Досить
Обманювать самим себе…”, –
І хилиткий місток відносин
Життя безслідно погребе.
Боюсь, що більше не побачу
Любов, дзвінку і осяйну, –
І несподівану нестачу
Її ніким не заміню.
2018.11.10
00:13
Холоди насуваються, люба...
Обійми, поетесонько мила,
І не будемо лаяти сніг,
Що волосся покрив...
...голова Іоанна на блюді
Красномовно про це говорила...
Хочеш, люба, послухать? Мені
Передтеча відкрив,
Обійми, поетесонько мила,
І не будемо лаяти сніг,
Що волосся покрив...
...голова Іоанна на блюді
Красномовно про це говорила...
Хочеш, люба, послухать? Мені
Передтеча відкрив,
2018.11.09
21:46
після провального сюжету «Сонцемісячні хлипи»,
із шедевральними, не побоюся такого епітету, одкровеннями, зокрема:
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском...
(авжеж бо, у дзеркалі)
&
Звик стр
2018.11.09
20:51
- Нічия!
__________Наступний крок спіралі,
оптимістичний нуль нової точки «z».
Що мить, то швидше миготять педалі -
позмінно: тренажер/велосипед.
Лиш не спинятись у життєвім русі!
І не згубити драйву й куражу
до обрію, зорі на виднокру
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...__________Наступний крок спіралі,
оптимістичний нуль нової точки «z».
Що мить, то швидше миготять педалі -
позмінно: тренажер/велосипед.
Лиш не спинятись у життєвім русі!
І не згубити драйву й куражу
до обрію, зорі на виднокру
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори на сторінці:
2018.11.12
2018.11.10
2018.10.29
2018.10.20
2018.10.14
2018.10.06
2018.10.06
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
 Огляд |
Дата |
|---|---|
|
Майстерень Редакція :
"Якщо є що сказати з приводу дивовижної відповідності французьких топонімів, і, ясно, не тільки топонімів, євангельським ..."
|
2017.06.12 |
Огляди - Останні надходження за 7 днів
Вибачте, але за цей період немає надходжень. Повернутися на Головну сторінку?
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ | Підтримка сайту "Altopix"
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0815 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0815 seconds