ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2017.09.27
00:26
тут не бракує глибини
ночей & днів тоді & зараз
тони порожні тіней плазуни
а часом як натиснуть хмари
еґреґор дуплікує сни
тут ми дорослі та одні
міркуємо про карму та при брамі
покурюємо пітьмою вогні
ночей & днів тоді & зараз
тони порожні тіней плазуни
а часом як натиснуть хмари
еґреґор дуплікує сни
тут ми дорослі та одні
міркуємо про карму та при брамі
покурюємо пітьмою вогні
2017.09.26
23:15
пройти крізь рай
намилувавшись вдосталь
світлинами наповнившись ущерть
любові трунком розчинити щем
залишити на пам’ять тиші дотик
і усміхаючись піти за край
26.09.2017
намилувавшись вдосталь
світлинами наповнившись ущерть
любові трунком розчинити щем
залишити на пам’ять тиші дотик
і усміхаючись піти за край
26.09.2017
2017.09.26
16:39
Пора пустити носом бульку,
Втомився, вимотався - жах!
Поскручувало крижні в рульки,
У прірву зсовується дах.
Ламає велетня робота,
Здоров'я майже на нулі.
Думки, неначе в банці шпроти,
Мертвіють у моїм чолі.
Втомився, вимотався - жах!
Поскручувало крижні в рульки,
У прірву зсовується дах.
Ламає велетня робота,
Здоров'я майже на нулі.
Думки, неначе в банці шпроти,
Мертвіють у моїм чолі.
2017.09.26
16:35
Праця робить людину щасливою?
Особливо коли задарма?
В цю сентенцію майже не вірую,
Для поета в ній сенсу нема.
Щире Слово - дитятко непрошене.
Плід гіркий, що обламує віть.
Помирає в гіллі недоношене,
Марно ліра поези дзвенить.
Особливо коли задарма?
В цю сентенцію майже не вірую,
Для поета в ній сенсу нема.
Щире Слово - дитятко непрошене.
Плід гіркий, що обламує віть.
Помирає в гіллі недоношене,
Марно ліра поези дзвенить.
2017.09.26
15:01
Це осінь насилає чари.
Так римовириться-гуркоче голова...
...Все напливає,
Все сплива –
І товариство, і думки, і мрії…
І я десь поміж травами і птаством
Блідою цяткою впаду,
З’єднають лінії безмовні
Політ, буяння і ходу...
Так римовириться-гуркоче голова...
...Все напливає,
Все сплива –
І товариство, і думки, і мрії…
І я десь поміж травами і птаством
Блідою цяткою впаду,
З’єднають лінії безмовні
Політ, буяння і ходу...
2017.09.26
15:00
Крихтами хліба й небесною манною
Землю вкриває сніг.
Янголи славлять людину осанною,
Туляться їй до ніг.
Сніг пролітає крізь янголів, бавиться,
Та не лоскоче крил.
Сніг їх не сповнить і не приласкавиться -
Сипле для душ-мірил.
Землю вкриває сніг.
Янголи славлять людину осанною,
Туляться їй до ніг.
Сніг пролітає крізь янголів, бавиться,
Та не лоскоче крил.
Сніг їх не сповнить і не приласкавиться -
Сипле для душ-мірил.
2017.09.26
14:57
Не хочу сьогодні суму, не хочу, пробач!
Я така незакохана і така відверто нічийна.
Я сьогодні рудіша ніж завжди й рішучіше вільна.
Чи змогла б я заплакати? Наче виклик ти кидаєш: плач!
Я програю в цій битві, бо, знаєш, руді не плачуть.
Зможеш справжн
Я така незакохана і така відверто нічийна.
Я сьогодні рудіша ніж завжди й рішучіше вільна.
Чи змогла б я заплакати? Наче виклик ти кидаєш: плач!
Я програю в цій битві, бо, знаєш, руді не плачуть.
Зможеш справжн
2017.09.26
14:48
Мне нравится моя свобода. Об этом я могу заявить, так как более трех лет в отношениях стали опытом, обретая который я пришла к данным выводам.
Мне нравится быть необремененной бесконечными «должна», в области приготовления пищи, супружеского долга, созво
2017.09.26
09:00
В вечірню сутінь осінь погаса.
Багряно клен прощається із листом.
І Покрова крилом своїм Пречистим
манить у вирій: ось тобі яса!
Суєтні тіні в сутінковій млі
кудись зникають, звідкись виринають…
Кити на спинах Землю обертають –
полюддя вбоге… бла
Багряно клен прощається із листом.
І Покрова крилом своїм Пречистим
манить у вирій: ось тобі яса!
Суєтні тіні в сутінковій млі
кудись зникають, звідкись виринають…
Кити на спинах Землю обертають –
полюддя вбоге… бла
2017.09.26
07:29
Якби дати тобі силу
обрубати гілки ще тоді,
чи стало б мужності?
Не важливо. Пощади.
Пройти від зерняти яблука
по тонкому стеблу
порівно до середини
і зламати. Пощади.
обрубати гілки ще тоді,
чи стало б мужності?
Не важливо. Пощади.
Пройти від зерняти яблука
по тонкому стеблу
порівно до середини
і зламати. Пощади.
2017.09.26
00:21
люб’язний серцю сплін
усталено без діла
& ти отак хотів
хіба не там
з весілля всяк
вертався сам
усталено без діла
& ти отак хотів
хіба не там
з весілля всяк
вертався сам
2017.09.25
23:32
Ну ось і ти, півострове мій любий -
Шепочеш, закликаючи:«Прийди!»
Молитву урочисто мовлять губи,
Гай сплескує вітаннями води.
І вітерець утомлений не дише,
І листям не шурхоче вже ніде...
Мене оповиває люба тиша,
Коханою припавши до грудей.
Шепочеш, закликаючи:«Прийди!»
Молитву урочисто мовлять губи,
Гай сплескує вітаннями води.
І вітерець утомлений не дише,
І листям не шурхоче вже ніде...
Мене оповиває люба тиша,
Коханою припавши до грудей.
2017.09.25
20:18
Жаских літавиць ласки неземні,
Чар андромед і андромах.
А я у слові – як у бурштині
Найнепримітніша з комах.
2017
Чар андромед і андромах.
А я у слові – як у бурштині
Найнепримітніша з комах.
2017
2017.09.25
20:08
Справжня самотність - розкіш
Розкіш не - дефіцит
Сонце у ранці з ложки -
Заздрить весь краєвид…
Цькуйте своїми псами
Скільки їх розвелось
Вам відповім тим самим
Осінь в обіймах ось…
Буду збирати листя
Розкіш не - дефіцит
Сонце у ранці з ложки -
Заздрить весь краєвид…
Цькуйте своїми псами
Скільки їх розвелось
Вам відповім тим самим
Осінь в обіймах ось…
Буду збирати листя
2017.09.25
19:27
Ти пішла і затихла буря,
втихомирилась люта хуга,
на вікно зачепили штори
днесь угідливі трударі.
За дверима лишилась чорна,
неласкава колюча смуга,
і нарешті прозріло небо
затуманене угорі.
втихомирилась люта хуга,
на вікно зачепили штори
днесь угідливі трударі.
За дверима лишилась чорна,
неласкава колюча смуга,
і нарешті прозріло небо
затуманене угорі.
2017.09.25
19:19
Не поспішай іти по світу,
Іще гірка надійде мить.
Послухай перелив трембіти,
Небесну удихни блакить.
Втопися у зелених травах,
Погладь легенько вітерця.
І заспіваєш в три октави,
І віднайдеш в собі митця.
Іще гірка надійде мить.
Послухай перелив трембіти,
Небесну удихни блакить.
Втопися у зелених травах,
Погладь легенько вітерця.
І заспіваєш в три октави,
І віднайдеш в собі митця.
2017.09.25
18:17
Ти ба, який пустунчик цей дідок,
Одразу руку всовує під блузку!
Зібрати хоче любощів медок,
Напружує давно усохлий мускул.
Як соловій співа на всі лади,-
Моєї плоті задрижала шибка.
Я не дивлюсь, що він немолодий,
І у кишенях геть нема готівки.
Одразу руку всовує під блузку!
Зібрати хоче любощів медок,
Напружує давно усохлий мускул.
Як соловій співа на всі лади,-
Моєї плоті задрижала шибка.
Я не дивлюсь, що він немолодий,
І у кишенях геть нема готівки.
2017.09.25
12:55
Квадрати ринкових площ тримаються кістлявими кронами дерев за небо.
Так вони випрошують у променів тепла на свої рамена,
Чи, може, благають у хмар прогнати куряву подалі в закапелки.
Годинники розбазікують на всі чотири боки про час,
Наче ніхто не зна
Так вони випрошують у променів тепла на свої рамена,
Чи, може, благають у хмар прогнати куряву подалі в закапелки.
Годинники розбазікують на всі чотири боки про час,
Наче ніхто не зна
2017.09.25
12:18
серед ночі...
Проснулась, похнюпилась - сніг в коліно.
Зостались, о, лишенько, три поліна!
Топила би пічку я, - де там - лінь.
Повисли, химеряться сажа й тінь.
Заскочила в чоботи, та й із хати,
Мені б моє серденько підлатати.
Та хто ж з моїм горе
Проснулась, похнюпилась - сніг в коліно.
Зостались, о, лишенько, три поліна!
Топила би пічку я, - де там - лінь.
Повисли, химеряться сажа й тінь.
Заскочила в чоботи, та й із хати,
Мені б моє серденько підлатати.
Та хто ж з моїм горе
2017.09.25
10:47
Ну що ж, стріляй! Так навіть буде краще:
не встигне й відболіть – розверзнеться пітьма.
Ти, щастячко, чиє? Злиденно струменяще –
катма в тобі зізнань, то, може, й куль катма!
Розщедрись, не скупись, з’явись на полі бою,
рви тіло на шматки, впивайс
не встигне й відболіть – розверзнеться пітьма.
Ти, щастячко, чиє? Злиденно струменяще –
катма в тобі зізнань, то, може, й куль катма!
Розщедрись, не скупись, з’явись на полі бою,
рви тіло на шматки, впивайс
2017.09.25
09:59
Сирої дощової днини
У тихому вагоні
Тепло ковдра ноги гріє
І чай смакує, як ніколи.
А зі мною ввічливим
Усі чемні дуже,
Випадкові зустрічні
Наче давні друзі.
У тихому вагоні
Тепло ковдра ноги гріє
І чай смакує, як ніколи.
А зі мною ввічливим
Усі чемні дуже,
Випадкові зустрічні
Наче давні друзі.
2017.09.25
08:27
Розібрати безлад у голові
від кого тікати,
до чого йти.
Кадр за кадром засвіченою плівкою
рухатись по минулому,
ніби картою дивних пропорцій,
чудернацьких проекцій.
Із сходу на захід,
від кого тікати,
до чого йти.
Кадр за кадром засвіченою плівкою
рухатись по минулому,
ніби картою дивних пропорцій,
чудернацьких проекцій.
Із сходу на захід,
2017.09.25
08:08
Ще будуть дні веселі цугом
орати кривду чорних днів.
Ітиме правдонька за плугом
від мавзолею до хрестів.
Дахи зриває вітер часу,
устої нищить і мости.
Ми живемо в полоні гласу.
Тендітна дівчинко, рости…
Рости з надії у НАДІЮ,
орати кривду чорних днів.
Ітиме правдонька за плугом
від мавзолею до хрестів.
Дахи зриває вітер часу,
устої нищить і мости.
Ми живемо в полоні гласу.
Тендітна дівчинко, рости…
Рости з надії у НАДІЮ,
2017.09.25
06:00
Аура осіннього дощу
Віяла розлогими шляхами.
Наберу собі у пригорщу –
Срібла, розрахуюся з боргами.
Цю краплинку людям за добро,
Ця для тих, що бережуть у серці…
Заховаю трохи у цебро,
А частину поверну веселці.
Віяла розлогими шляхами.
Наберу собі у пригорщу –
Срібла, розрахуюся з боргами.
Цю краплинку людям за добро,
Ця для тих, що бережуть у серці…
Заховаю трохи у цебро,
А частину поверну веселці.
2017.09.24
22:10
Любов минула. Сірий смуток ліг
На віти снів, похилені безсило...
...ти прихились, до мене притули
Своє вологе і жадане тіло!..
Ми знову поєднаємо серця,
Немов тоді, коли були щасливі,
Із потаємних виймемо дверцят
Минулої закоханості диво,
На віти снів, похилені безсило...
...ти прихились, до мене притули
Своє вологе і жадане тіло!..
Ми знову поєднаємо серця,
Немов тоді, коли були щасливі,
Із потаємних виймемо дверцят
Минулої закоханості диво,
2017.09.24
21:41
Il pleure dans mon coeur
Comme il pleut sur la ville ;
Quelle est cette langueur
Qui pntre mon coeur ?
bruit doux de la pluie
Par terre et sur les toits !
Pour un coeur qui s'ennuie,
le chant de la pluie !
Comme il pleut sur la ville ;
Quelle est cette langueur
Qui pntre mon coeur ?
bruit doux de la pluie
Par terre et sur les toits !
Pour un coeur qui s'ennuie,
le chant de la pluie !
2017.09.24
21:23
коли проснуться люди до зорі
і їх покличе каятись Марія
настане мир у кожному дворі
і може вдруге явиться Месія
коли проснуться люди на зорі
якщо за обрій полум'я завіє
і передохнуть змії упирі
а на Дону прокинеться надія
що вже і їм молитись на
і їх покличе каятись Марія
настане мир у кожному дворі
і може вдруге явиться Месія
коли проснуться люди на зорі
якщо за обрій полум'я завіє
і передохнуть змії упирі
а на Дону прокинеться надія
що вже і їм молитись на
2017.09.24
16:53
у шторм поламане стерно
і навігація до біса
все шкереберть але кіно
механік п’яний от гульвіса
ще крутить в час коли не п’є
у трюмі наче в кінозалі
вгорі борвій знамена рве
а тут лунає «тралі-валі»
закрити очі синемА
і навігація до біса
все шкереберть але кіно
механік п’яний от гульвіса
ще крутить в час коли не п’є
у трюмі наче в кінозалі
вгорі борвій знамена рве
а тут лунає «тралі-валі»
закрити очі синемА
2017.09.24
16:40
І де ж ота хвалебна твердь?…
Переспіви повітря милозвучні
Розмиті береги нарешті вщерть
Хвилює лейб-мотив бесаме мучо…
І де ж ота хвалебна рать -
На всі часи їх гуркіт войовничий?..
Палац… фуршет… ось так святкує знать -
На краєвидах душ, що смерті
Переспіви повітря милозвучні
Розмиті береги нарешті вщерть
Хвилює лейб-мотив бесаме мучо…
І де ж ота хвалебна рать -
На всі часи їх гуркіт войовничий?..
Палац… фуршет… ось так святкує знать -
На краєвидах душ, що смерті
2017.09.24
16:19
Щасливі сім'ї, ой, не часті –
і невеликі, і малі,
та економимо на щасті,
забуті генами землі.
***
У першому коханні
шукаємо основ,
але любов остання –
і невеликі, і малі,
та економимо на щасті,
забуті генами землі.
***
У першому коханні
шукаємо основ,
але любов остання –
2017.09.24
10:29
Таки не по-буденному вершить
над нами суд блаженна веремія –
Нам жить і задихатися ... і жить,
по-іншому не можем, чи не вмієм?
Пропащі ми – над яром летимо,
над товщами, гнітючо навісними ...
Для чого живемо – куди йдемо! –
обмерзлі душі з крила
над нами суд блаженна веремія –
Нам жить і задихатися ... і жить,
по-іншому не можем, чи не вмієм?
Пропащі ми – над яром летимо,
над товщами, гнітючо навісними ...
Для чого живемо – куди йдемо! –
обмерзлі душі з крила
2017.09.24
01:08
моцарт усе ніяк за реквієм не сяде
щось в ньому убивають вальси ті
а хто він є тим більше по житті
від музики окремо ~ тільки вади
в його меню занюховий паштет
шато демонтеклер із витримкою навіть
куди тепер стопи свої направить
легкий який балет
щось в ньому убивають вальси ті
а хто він є тим більше по житті
від музики окремо ~ тільки вади
в його меню занюховий паштет
шато демонтеклер із витримкою навіть
куди тепер стопи свої направить
легкий який балет
2017.09.24
00:25
Біля клубу дід пасе козу.
А мене гризуть важкі печалі.
Бо ж народ вподобав ковбасу -
Майже пусто у помпезній залі.
Двадцять душ окучує поет,
Сил немає слухати це "чудо".
Декламує задом наперед -
Так сьогодні, модно, стильно, круто.
А мене гризуть важкі печалі.
Бо ж народ вподобав ковбасу -
Майже пусто у помпезній залі.
Двадцять душ окучує поет,
Сил немає слухати це "чудо".
Декламує задом наперед -
Так сьогодні, модно, стильно, круто.
2017.09.23
19:43
Сюжети снів приходять уві сні.
Іде вистава у порожній залі.
Герой один у марення на дні.
Але який! У Божому кварталі
рятує не індиго – цілий світ
і, навіть, трохи більше… Забагато,
як на одного, праведних побід:
усі для миру, жодної – Ерато.
Іде вистава у порожній залі.
Герой один у марення на дні.
Але який! У Божому кварталі
рятує не індиго – цілий світ
і, навіть, трохи більше… Забагато,
як на одного, праведних побід:
усі для миру, жодної – Ерато.
2017.09.23
16:10
Сіє-віє мрякою погода.
Не чекає згоди у народу.
Ранками – туманами ріки,
вечорами – бурею зі сходу
спеку надолужує природа
розою вітрів на всі боки.
На дуель запізнюється осінь.
Може, блокували по дорозі,
Не чекає згоди у народу.
Ранками – туманами ріки,
вечорами – бурею зі сходу
спеку надолужує природа
розою вітрів на всі боки.
На дуель запізнюється осінь.
Може, блокували по дорозі,
2017.09.23
16:01
Нові рекорди ставить осінь.
Четвертий рік іде війна.
Які мімози у морози,
така й реформа затяжна.
Ніщо так довго не триває
як обіцяння, – все мине.
Вогню без диму не буває.
Але куди ведуть мене?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Четвертий рік іде війна.
Які мімози у морози,
така й реформа затяжна.
Ніщо так довго не триває
як обіцяння, – все мине.
Вогню без диму не буває.
Але куди ведуть мене?
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори на сторінці:
2017.09.22
2017.09.17
2017.09.17
2017.09.14
2017.09.13
2017.09.09
2017.09.05
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
 Огляд |
Дата |
|---|---|
|
Майстерень Редакція :
"Якщо є що сказати з приводу дивовижної відповідності французьких топонімів, і, ясно, не тільки топонімів, євангельським ..."
|
2017.06.12 |
Огляди - Останні надходження за 7 днів
Вибачте, але за цей період немає надходжень. Повернутися на Головну сторінку?
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ | Підтримка сайту "Altopix"
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0858 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0858 seconds