Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Таміла Леськів (1959)
Я - старе, самотнє, хворе стерво.
Я люблю поезію і квіти.
Ще охоче дію всім на нерви.
Навколишні мусять це терпіти.



Інфо
* Народний рейтинг 4.786 / 5.44
* Рейтинг "Майстерень": 4.412 / 5.38
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Переглядів сторінки автора: 13549
Дата реєстрації: 2015-03-22 15:24:36
Школа та стилі: Та як вже римується, то й добре. А стилі... Це для мене занадто складно.
У кого навчаюсь: Не навчаюся, бо занадто тупа, щоб щось засвоїти
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2021.08.17 20:35
Автор у цю хвилину відсутній

Найновіший твір
Зруйнований світ
Хотіла б я потрапити в той край
Серед степів, порослих ковилою.
Там пінивсь невеличкий водограй
Над річкою з прозорою водою.
А береги, скелясті і круті,
Природа пишним різнотрав"ям вкрила.
Над бистриною верби у воді
Свої розкішні коси розпустили,
Латаття жовте в коси заплели
І слухали історії кохання.
Водяник ними з мавками діливсь
Під хвиль неспішний шепіт і зітхання.
Неподалік стояв густий гайок.
Там розквітали проліски весною,
І соловейка ніжний голосок
В гайку лунав погожою порою.
Чудовий світ, загублений в степах
Прекрасної моєї України,
Тепер існуєш ти лише у снах.
Нещадний час вкрив бур"яном стежини.
Зустріла нещодавно я одну
Гарненьку мавку в одязі дівчини,
Натомлену, печальну і сумну.
Вона розповіла страшні новини:
"Загиджена, засмічена ріка
Вражає каламутною водою.
Зрубали верби. Вже нема гайка
І тих степів, зарослих ковилою.
Наш соловей в Італію подавсь,
Піснями іноземних фей чарує.
Водяник вже у Польщі прописавсь,
На полі полуничному гарує.
А мавки всі по світу розбрелись,
В путанах, у прислузі на чужині.
Чарівний край, знайомий вам колись,
Змінивсь.Його ви не впізнали б нині."
"Хто це зробив? Хто знищив цю красу?-
Спитала я,-негідники-чужинці?"
Змахнула мавка зі щоки сльозу:
"Свої красу згубили. Українці."
5 серпня 2021року