Доброго вечора! Дуже чуттєво й проникаюче, і трішки сумно.
З повагою

Дякую за відгук, Василю! Що поробиш, сум - неодмінна ознака осені.)

Я думав тільки у Ліни є патенти на основні теми.
У зв'язку з цим народилось:
:) Мокне й сохне піднебесна просинь.
З усіма по черзі до вінця
йде не до кінця віджата осінь,
поки не доплаче до кінця.

А якщо без жартів, то хороші слова до чергової Вашої пісні. Єдине - можливо сивина багряна трошки занадто?

Марино, дякую, що завітали. Щоб Вас менше бентежила перша строфа, я у ній замінив слово "тривожний" на більш точне - "солодкий", то хай тепер вона Вам посолодить трохи життя! Мені все більше подобаються Ваші нові фото!))

"Шаленіє барвами кохання
Фантастичний осені вогонь".
Піднесено-лірично! Натхнень Вам!

Ігорю, дякую за цікавий відгук. Невже це у Ліни справді є такі слова, ну геть чисто пародійні:
йде не до кінця віджата осінь,
поки не доплаче до кінця.

Хоча вона - Ліна - може бути саркастичною. Дякую за підказку щодо пісні. Нині у мене повінь на пісні, не знаю чи до цього тексту руки дійдуть, але в чергу поставлю за Вашою порадою. Щодо "багряної сивини" - цілком нормально для осені. У людей сивина - біла, а у осені - жовта і багряна, навіть - темнокоричнева може бути, коли листя тьмяніє.)

Юрію, дуже дякую тобі! Будьмо!))

Любуюсь, милуюсь, печатаю і друкуюсь і любкаю Вас в лобик і у щічку, як кажуть у Вас на Закарпатті!))

Фантастично...

Дякую, Інночко!))

Точно - ще одну (або дві строфи)Ю і буде чудова пісня-ода осені!
Файно, Друже!

Чудова осіння лірика. А осінь - жінка, кохання прагне.

Дякую, друже Іване! Допишу, як треба буде. Але можна два останні рядки в кожній строфі зробити приспівом та й вже по справі!))

Спасибі, Олександре! Вона така - осінь - чарує і пригортає - як востаннє!))

нелегко було витримати звалений на свої плечі труд донести на люди хорей, щоб він не трансформувався в анапест, а з нього в хорей або ще страшніше - подекуди в ямб.
та все одно читається. осінні поетичні жнива врожайні як ніколи добірним зерном високої авторської лірики.

Этот ямб или хорей
Видно выдумал... злодей - цитую жарт київських "Кроликів".
Давно мене не пробивало на хорей - все ямбую у сонетах. Спасибі, що звернули на це увагу. І навіть анапестом зашкалює. Дякую, що читаєте і вчитуєтесь!)

Закінчення, Ярославе, просто супер, дуже сподобалося!
Радує, що надихаю...)

Так, друже, твій вірш породив ідею мого вірша, дякую подвійно і за натхнення, і за коментар!))