ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.06.12 22:23
Невипадково
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.

Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла

хома дідим
2026.06.12 20:11
* 110 *
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій

Олена Побийголод
2026.06.12 18:47
1934. Марш веселих хлоп’ят
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.

    Нам пісня в праці й житті помагає,

Борис Костиря
2026.06.12 13:39
Імла
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.

Розпливаються сталі поняття

Татьяна Квашенко
2026.06.12 12:40
Майже сонет
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.

У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене

Іван Потьомкін
2026.06.12 09:23
Професору з Лозоватки
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н

Віктор Кучерук
2026.06.12 07:05
* * *
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.

Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -

С М
2026.06.11 21:50
Про книгу (Fairport Convention)
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це

Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про

Роксолана Вірлан
2026.06.11 20:02
Відлюдник - 9 аркан
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась і ти стезі отій довіряв.

Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі під но

Євген Федчук
2026.06.11 17:34
Битва біля Білої Весі у грудні 1154 року
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при

Ігор Терен
2026.06.11 15:56
Злободенні факти
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.

***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...

Борис Костиря
2026.06.11 15:44
Ялинки
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.

Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,

Володимир Ляшкевич
2026.06.11 13:22
Посткавафісне. Бібліотекар
Щоденність – тиха, непримітно-звична плином.
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.

Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.

Злітають звідтіля провіщення всілякі -

Тетяна Левицька
2026.06.11 08:10
Кара
Везувій винищив Помпеї
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.

Охмуд Песецький
2026.06.11 07:41
Рецепт з тобою
Як інакше назвати довге чекання чогось для тебе важливого? Певно, хворобою, яку треба перенести, знаючи, що вона не марна і колись відпустить. Ти ковтаєш казенні ліки у палаті своєї байдужості до всього, що є довкола, і слухаєш лікаря часу. Він лікує мов

хома дідим
2026.06.11 06:54
* 109 *
верлібри дуже навіть
експортний артикул
якщо у тебе є
чого продати
їм
читачам трактатів
молодняку на слемі
панночкам серпанковим
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Опанас Драпан (1945 - 2014) / Вірші

 сиджу-палю
Образ твору кінець

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-11-29 16:59:43
Переглядів сторінки твору 13859
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.381 / 5.5  (4.590 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.446 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.667
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2025.07.17 23:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-29 18:16:36 ]
Теплою, задушевною смутинкою озвався Ваш вірш в мені. Соромно стало за себе, ніколи не писала паперових листів, та й нема кому..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-29 18:31:23 ]
якщо не ходили ядерним човном у далекі підводні походи, а були при батьках, то чи треба було писати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-29 18:46:00 ]
думаю практика написання листів має мати місце в житті кожної нормальноі людини, і не обов'язково перебувати на ядерних підводниках, а я певно не вжоджу в ряд нормальних, звичних

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-29 18:56:54 ]
мені довелось спочатку пережити втрату батька (участь у другій світовій війні не сприяла зміцненню фізичного та психічного здоров'я. вона виплеснула в мир алкоголіків і психічно розбалансованих осіб), затим мою трирічну практично втрату переживала моя матуся. листи (тоді телефонувати було неможливо. хіба що через переговорні пункти - природно, крізь матусині сльози і щастя, що почула, і горя, що синочок через місяць буде на Кубі) - це єдине, що якось підтримувало комунікацію. не знаю, писалось би мені чи ні, якщо мати залишалась би в Києві, а я би босякував або працював, скажімо, в Яготині.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-29 18:49:57 ]
вибачте за помарки, з телефона сиджу)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-29 18:58:28 ]
знайома ситуація, навіть якщо це флагман LG G2.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-29 19:07:33 ]
Йой! Ну і доля у Вас. Точно не писалось би, а якби і писали то не мали б вони того наповнення.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-29 19:23:28 ]
не ми поети або прозаїки. ними декого з нас робить життя, якщо є з чого (кого) робити (ліпити). іноді цю функцію (робити/ліпити) на себе беруть самі автори. у них може не бути хисту, а може бути настрій на звершення, щаблі тощо. і їм теж дещо вдається. або більше, ніж дещо, бо є настрій, запал тощо. а в мене, крім життєвих стимуляторів (події/враження/стезя) нічого іншого немає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-29 20:42:53 ]
Вас Боженько поцілував в чоло, і більше ніц придумувати не треба.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-29 21:56:42 ]
як казав мій онучок, коли йому було шість років, коли ми вийшли з церкви, де я йому пошепки пояснював, що ні батюшка, ні диякон - це ще не бог, мовляв, "бога тут немає". маля, напевне, гадало, що його побачить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-29 22:43:49 ]
... побачить, як у аптеці провізора, у майстерні - майстра, а у храмі господньому - відповідно, Господа Бога, Отця Небесного у всіх його іпостасях.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-11-29 22:52:32 ]
і я палила...але серцю від цього не спокійніше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-29 23:20:58 ]
це мої листи, які залишились у батьківському скарбі. кіт віддав душу котячому богу позаторік. чобіт при ньому не було змалку. це і чернетки віршів-присвят, які зазвичай пишуть аматори своїм коханим того чи іншого періоду. повмирали і ці адресати. а було їм колись і по 20, і по 30, і по 50. так само як існує вічне кохання, існує і вічна краса. та всьому перешкоджає вік...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-11-30 12:35:59 ]
Якщо ми про це говоримо, то це ще не безнадія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-30 13:33:43 ]
так. хотілось би, щоб це було так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-11-30 14:44:51 ]
З ноткою щирого жалю. Але не заупокійно )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-30 16:05:39 ]
ще валянки, привезені з моєї першої та, напевно, і останньої столиці, не спалив. зимуватиму під вологими вітрами не дуже далекого Гольфстріму.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2014-11-30 15:18:27 ]
Дуже щиро! Ваш вірш надихнув у душу море теплих спогадів. ...листи з минулого...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-30 16:13:43 ]
так склалося, що добра частина з них побачила свого адресанта вдруге. за свого життя ніхто не повертав. може, шматували. а коли адресати залишали своє місце на Землі нащадкам, наказуючи їм довго жити, то ця добра частина примножувалась. не листувались би, у коханні б не освідчувались, то не було б пам'ятних віх.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-30 16:15:28 ]
з листами до батьків склалось так само. може, з димом щось і підніметься до небес.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Швед (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-30 20:20:36 ]
хороша поезія


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-30 21:26:27 ]
радше сказати, лірика людини похилого віку, схожа на поезію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-01 22:43:22 ]
актуалітет, Опанасе. Хоча непросто все, ні

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-02 13:04:36 ]
якщо подивитися з одного боку, то треба палити, щоб не довелось це робити комусь іншому. щоправда, про всяк випадок можна було б відсканувати (я ще не зневірився у можливості наступного життя, коли я зможу повернутись до цих листів знову. генетичної пам'яті може бути замало. наприклад, московіти, напевно, назавжди залишаться загарбниками, і це може бути саме за рахунок генетичної пам'яті), після чого розмістити в якій-небудь сховці Інтернету.
а з другого боку, не треба палити. бо все, що є на Землі, одного разу якщо не згорить, то зотліє чи потоне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-02 21:08:55 ]
але ж рукописи ніби не горять, Опанасе