ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Опанас Драпан (1945 - 2014) / Вірші

 сиджу-палю
Образ твору кінець

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-11-29 16:59:43
Переглядів сторінки твору 12247
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.381 / 5.5  (4.590 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.446 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.667
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2020.12.07 19:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-29 18:16:36 ]
Теплою, задушевною смутинкою озвався Ваш вірш в мені. Соромно стало за себе, ніколи не писала паперових листів, та й нема кому..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-29 18:31:23 ]
якщо не ходили ядерним човном у далекі підводні походи, а були при батьках, то чи треба було писати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-29 18:46:00 ]
думаю практика написання листів має мати місце в житті кожної нормальноі людини, і не обов'язково перебувати на ядерних підводниках, а я певно не вжоджу в ряд нормальних, звичних

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-29 18:56:54 ]
мені довелось спочатку пережити втрату батька (участь у другій світовій війні не сприяла зміцненню фізичного та психічного здоров'я. вона виплеснула в мир алкоголіків і психічно розбалансованих осіб), затим мою трирічну практично втрату переживала моя матуся. листи (тоді телефонувати було неможливо. хіба що через переговорні пункти - природно, крізь матусині сльози і щастя, що почула, і горя, що синочок через місяць буде на Кубі) - це єдине, що якось підтримувало комунікацію. не знаю, писалось би мені чи ні, якщо мати залишалась би в Києві, а я би босякував або працював, скажімо, в Яготині.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-29 18:49:57 ]
вибачте за помарки, з телефона сиджу)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-29 18:58:28 ]
знайома ситуація, навіть якщо це флагман LG G2.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-29 19:07:33 ]
Йой! Ну і доля у Вас. Точно не писалось би, а якби і писали то не мали б вони того наповнення.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-29 19:23:28 ]
не ми поети або прозаїки. ними декого з нас робить життя, якщо є з чого (кого) робити (ліпити). іноді цю функцію (робити/ліпити) на себе беруть самі автори. у них може не бути хисту, а може бути настрій на звершення, щаблі тощо. і їм теж дещо вдається. або більше, ніж дещо, бо є настрій, запал тощо. а в мене, крім життєвих стимуляторів (події/враження/стезя) нічого іншого немає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-29 20:42:53 ]
Вас Боженько поцілував в чоло, і більше ніц придумувати не треба.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-29 21:56:42 ]
як казав мій онучок, коли йому було шість років, коли ми вийшли з церкви, де я йому пошепки пояснював, що ні батюшка, ні диякон - це ще не бог, мовляв, "бога тут немає". маля, напевне, гадало, що його побачить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-29 22:43:49 ]
... побачить, як у аптеці провізора, у майстерні - майстра, а у храмі господньому - відповідно, Господа Бога, Отця Небесного у всіх його іпостасях.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-11-29 22:52:32 ]
і я палила...але серцю від цього не спокійніше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-29 23:20:58 ]
це мої листи, які залишились у батьківському скарбі. кіт віддав душу котячому богу позаторік. чобіт при ньому не було змалку. це і чернетки віршів-присвят, які зазвичай пишуть аматори своїм коханим того чи іншого періоду. повмирали і ці адресати. а було їм колись і по 20, і по 30, і по 50. так само як існує вічне кохання, існує і вічна краса. та всьому перешкоджає вік...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-11-30 12:35:59 ]
Якщо ми про це говоримо, то це ще не безнадія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-30 13:33:43 ]
так. хотілось би, щоб це було так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-11-30 14:44:51 ]
З ноткою щирого жалю. Але не заупокійно )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-30 16:05:39 ]
ще валянки, привезені з моєї першої та, напевно, і останньої столиці, не спалив. зимуватиму під вологими вітрами не дуже далекого Гольфстріму.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2014-11-30 15:18:27 ]
Дуже щиро! Ваш вірш надихнув у душу море теплих спогадів. ...листи з минулого...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-30 16:13:43 ]
так склалося, що добра частина з них побачила свого адресанта вдруге. за свого життя ніхто не повертав. може, шматували. а коли адресати залишали своє місце на Землі нащадкам, наказуючи їм довго жити, то ця добра частина примножувалась. не листувались би, у коханні б не освідчувались, то не було б пам'ятних віх.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-30 16:15:28 ]
з листами до батьків склалось так само. може, з димом щось і підніметься до небес.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Швед (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-30 20:20:36 ]
хороша поезія


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-30 21:26:27 ]
радше сказати, лірика людини похилого віку, схожа на поезію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-01 22:43:22 ]
актуалітет, Опанасе. Хоча непросто все, ні

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-02 13:04:36 ]
якщо подивитися з одного боку, то треба палити, щоб не довелось це робити комусь іншому. щоправда, про всяк випадок можна було б відсканувати (я ще не зневірився у можливості наступного життя, коли я зможу повернутись до цих листів знову. генетичної пам'яті може бути замало. наприклад, московіти, напевно, назавжди залишаться загарбниками, і це може бути саме за рахунок генетичної пам'яті), після чого розмістити в якій-небудь сховці Інтернету.
а з другого боку, не треба палити. бо все, що є на Землі, одного разу якщо не згорить, то зотліє чи потоне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-02 21:08:55 ]
але ж рукописи ніби не горять, Опанасе