ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.28 23:46
у старовиннім королівстві
всілякий має свій костюм
і певну роль і власну гідність
а музиканти королівські
уміють альбу та ноктюрн
щодня в корчмі гуляки всяко
спивають вайн лікери ссуть
хай за вікном осіння мряка

Іван Потьомкін
2026.09.28 21:07
Дві Варвари, мати й донька,
В двох геніїв закохані,
Серцем тугу розривали,
А як впоратись з недугом,
До пуття не знали.
Та настала та година,
Коли тільки їх підмога
І благословення Бога

Ірина Білінська
2026.09.28 18:30
Як же близько ми до безодні,
як ніколи —
тепер, сьогодні...
Хто збере нас усіх докупи:
слово-зброя
чи слово-купіль,
слово-лезо
чи слово-спалах?

Вячеслав Руденко
2026.09.28 16:20
Не плач у день, не голоси із примхи,
Не зазивай гірке у самоту
Життя звіринцю вздовж стрімкої ринви,
Де кров тече, як золото в Орду.

Вже зацвіли від неї злі жоржини
Між гарпій неолітових* грядок.
З’ясуй-но, спробуй відчуттям рослини,

Артур Курдіновський
2026.09.28 15:55
Я - частинка осіннього міста,
Я - молекула жовтих вітрів.
Мандрівник із душею артиста,
Сам себе на узбіччі зустрів.

Монолог мій навряд чи хтось прийме...
Прочитають, забудуть - і все.
Поринаю в осінні обійми...

Борис Костиря
2026.09.28 15:42
Проходить час крізь пальці, мов пісок.
Ми в'язнемо в багні старих ілюзій.
Із трюму виринає лютий кок,
Заплутаний у плетиво алюзій.
Година протікає, ніби мить,
Поранивши напівзабуту вічність
Стилетом непромовлених століть,
Коли ще цінували честь і

Ольга Береза
2026.09.28 15:25
Для нього подеколи Львів був листівкою з кавою,
одначе здебільшого — текстом, що будить легенди.
У велич не грав і не марив, як інші, він славою,
носив вишиванку, а не оті віденські тренди.

Десь зверхньо шептали: «Дивак той Франко нерозважливий», —

С М
2026.09.28 13:55
До підніжжя дістанусь, і вертаюсь нагору туди
Де спиняюсь, вертаюсь, і заново їду
Аж допоки дістанусь, і побачу тебе
Ей, ей, ей!

Хіба ти проти, щоб тебе любили?
Я мчу із гори на відстані милі

Володимир Бойко
2026.09.28 10:05
Влаштували дебош у Пхеньяні
Гультіпаки веселі та п’яні.
Та прийшов кім чен ин
І за пару хвилин
Всі чемнісінькі стали в Пхеньяні.

В штаб-квартирі Об’єднаних Націй
Не бувало дурних ситуацій.

Ірина Вовк
2026.09.28 07:31
Х. РОЗБИТЕ ДЗЕРКАЛО КРАСИ Ранок у розкішному домі Клодії, найвідомішої світської левиці Помпей, починався як ритуал поклоніння її власній вроді. Вона сиділа на мармуровому стільці перед великим срібним дзеркалом. Три рабині без у

Віктор Кучерук
2026.09.28 06:40
Розцвітає, ніби квітка,
Усмішка свята,
І дорослішає швидко
Пташка золота.
Тепле сяйво у долоні
Ясне сонце ллє -
Розважає люба доня
Серденько моє.

М Менянин
2026.09.28 01:28
Край рідний був місцем полону,
горнилом в потоці образ,
керманичів сіль несолону
в житті споживали не раз.

Чи має цей край оборону?
Чи зміг захиститись хоч раз?
Так виділив край Бог Арону

хома дідим
2026.09.27 23:39
на тлі віконних рам
і панорам засмучених
ні зовсім не канкан
і не кордебалет
багаторічний хлам
нехитро порядкуючи
повіщо грати як
все рівно програєш

Іван Потьомкін
2026.09.27 20:38
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

Ігор Терен
2026.09.27 17:09
Наші греблі не «той уже рве»,
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.

Борис Костиря
2026.09.27 15:07
У березні тепло таке непевне,
Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.

Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Костюк (2013) / Вірші

 Для найдорожчих


відкривайте мене в моїх посмішках сонцем цілованих
ніжних кутиках вуст до яких не торкнулись роки
ще у книгах у віршах на згадку колись подарованих
у бездонні очей і легкому тремтінні руки...

не вивчайте мене все одно залишуся загадкою
у тайнописі серця - акорди надривно сумні
я зостанусь для вас тихим світлом чи світлою згадкою
білі тіні і вітер гойдатимуть тишу мені...

я в ромашкових веснах напевно колись заблудилася
у смарагдовім царстві зеленої вічно сосни
мене тут не було я літала я просто наснилася
ви не вірте у дійсність яка роз_чаровує сни...

не шукайте слідів моїх марно вони ще невидимі
просто слухайте вітер і шепіт пшеничних колось
просто будьте душі моїй навіть на відстані вірними
пам`ятайте...та так... як нікому іще не вдалось...

2015





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-02-18 21:07:50
Переглядів сторінки твору 9965
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.272 / 5.86)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.290 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.744
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2016.07.13 19:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-02-18 21:36:46 ]
Чудовий глибокий вірш, але оцей тон заповіту жахає, дорога наша Світлано! Вірю в те, що ти наслідуєш приклад свого земляка - Ігоря Павлюка, ЛГ якого часто говорить про смерть щоб пам"ятати, що життя швидкоплинне і треба встигнути багато зробити. Ми нагадуємо собі про смерть, щоб бути готовими до неї в будь-яку хвилину і в цьому чеканні жити якомога довше, чого щиро бажаю тобі і твоїй ЛГ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-02-21 11:41:42 ]
Ярославчику, це не заповіт. це- замовляння :) Дякую ТОБІ)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Кисельов (Л.П./М.К.) [ 2015-02-18 21:46:10 ]
Невимушено, просто і дуже гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-02-21 11:41:58 ]
Дякую Вам)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2015-02-18 21:50:52 ]
Дуже гарно, щиро і тепло. ...Часто беру до рук збірочку подаровану Вами... Миру Вам і міцного здоров'я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-02-21 11:42:17 ]
Приємно...Дякую, Лесю)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-02-18 22:30:45 ]
Це не заповіт, а одкровення душі, яка болить різними речами - духовно-намріяними, позамежним прагненням до гармонії... Може, це - внутрішній неспокій, сум'яття творчості у світі реалій? Здоров'я вам і снаги жити, любити, творити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-02-21 11:42:51 ]
Так...Дякую Вам)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-02-19 00:27:01 ]
Гарно, трепетно, дійсно - як для найдорожчих. Хай пам'ятають і люблять і це додає сили та наснаги до багатьох-багатьох-багатьох нових рядків, в яких захочеться Вас відкривати!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-02-21 11:43:10 ]
Дякую щиро)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2015-02-19 14:47:42 ]
Дуже файно! Особливо, "я в ромашкових веснах напевно колись заблудилася".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Ох (Л.П./Л.П.) [ 2015-02-19 17:11:18 ]
Вірш серйозний, дістає до самого дна. Може так і треба писати кожен вірш - як найголовніший.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-02-21 11:43:30 ]
Можливо...Дякую, Вікторе)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2015-02-19 18:14:14 ]
Прочитавши - заплакала...
Це - справжнє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-02-21 11:43:42 ]
Дякую Вам)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-02-20 14:39:42 ]
Ми ніколи не встигнемо сказати найголовнішого і особливо для найдорожчих, бо завтра все зміниться і дай, Боже, на краще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-02-21 11:43:57 ]
Дякую Вам)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2015-02-20 21:57:46 ]
Колись світлої пам'яті Тедеуш Ружевич казав, що за багатьма важливими справами він забув про Смерть. Те, що вона неминуча,- знаємо, а от заповітне не завжди встигаємо донести...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-02-21 11:44:14 ]
Напевно...Дякую Вам)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-02-22 14:25:29 ]
Ось вони - крила...
Гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-05-11 23:51:21 ]
Дякую, Люб...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2015-02-23 22:33:30 ]
Так може написати любляча душа...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-05-11 23:51:45 ]
Дякую, Наталю