ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.07.04 06:15
Тіло огорне шовк,
вітер погладить плечі,
день передчасно змовк,
плине проспектом вечір,
пахощами духів
біля фонтана віє,
поміж водиці спів
дме тополина завія.

Артур Курдіновський
2024.07.04 01:34
Оплакуючи те, чого немає,
Я ніби сам зникаю звідусіль.
Дорога за скасованим трамваєм -
Моя планіда та незмінний стиль.

Пригадуючи все святе, що втратив,
Задав собі питання: "Чи було?"
Надія вже відправлена за ґрати,

Микола Дудар
2024.07.03 20:19
Сприятливі умови без умов…
Відновиться прадавній Правди Тин
Зустрітися б у колі молитов —
І я додав би кілька сот цеглин…
Кошторис — наше з вами забуття
Минуле відгукнулось в самий раз,
І дідове пророче: — Внук, затям…
Чекай і ти на добрезвісний ск

Юрій Гундарєв
2024.07.03 16:41
Якась дивна свобода слова на сайті «Поетичні майстерні» - лише для «своїх»… Як сказали би на Євро-24: гра в одні ворота! От, скажімо, ніхто не блокує серіал «Банальна гундарівщина» одного поета-вчителя фізкультури, який щотижня виливає на мене цілі пото

Юрій Гундарєв
2024.07.03 16:36
Вірш «Під ковдрою», що був розміщений у 110-ому випуску «Юркодару» і який не містить жодного прізвища чи образи на чиюсь адресу, ЗАБЛОКОВАНО на ПМ.
Але цей текст можна прочитати на Українському порталі поезії з відповідною приміткою: Заблоковано на сайті

Олена Побийголод
2024.07.03 15:22
Із Т.Г.Шевченка

Воєвода престарілий,
трохи маючи ще сили,
на війну гайнув.
За дубовими дверима,
за запорами твердими
він жону замкнув.

Самослав Желіба
2024.07.03 12:29
Я спитав ім’я,
У відповідь: «Марія».
Яке цнотливе!

Володимир Бойко
2024.07.03 12:23
Демократія (грецькою – влада народу) потрібна народу. Якщо замість народу – отара, то для кого і для чого демократія? Сильні покладаються на справедливість, слабкі – на підлість. Що більше втрачається можливостей, то більше виникає бажань. Бочка

Микола Соболь
2024.07.03 11:55
Верба плакуча стихла над ставком,
проміння сонця гладить їй волосся,
рясним багрянцем небо налилося,
зове лелека вечір за селом,
летить тріскучий клекіт увсебіч
і затишно стає, аж донезмоги,
благословенна всемогутнім Богом
спускається на землю тиха

Самослав Желіба
2024.07.02 22:41
Тихо станеш межи нами в центрі людяної зали,
Бо бажаєш, щоби люди твої чари приховали;
Та не вдасться задум хитрий, адже вій твоїх кинжали
Нам красу твою відкриють, дивну вроду Тані Бали.
   Хоч на самім краю світу заховайся від усіх
    Ти

Хельґі Йогансен
2024.07.02 13:45
Спекотний літній день, спекотна літня ніч.
В перервах де-не-де танцює літня злива.
Все начебто окей, та літні комарі
З любові до людей романтику накрили...



Дата сьогоднішня

Козак Дума
2024.07.02 10:26
Цикади влаштували бенефіс
під гомінливу музику прибою.
Лунає у Іраклії каприс
на фоні саг зеленого розвою!.

Заслухались реліктові ліси,
у них дрімає ще дідівська сила.
Оаза невимовної краси

Віктор Кучерук
2024.07.02 09:53
Спекотний день… Ані шелесне
Понад водою очерет, –
Ніщо в блакиті піднебесній
Не поривається у лет.
Ані хмарини, ні пташини,
Ні повівання вітерця, –
Лиш тільки сонце цілу днину
Пашить нестерпно без кінця.

Володимир Каразуб
2024.07.02 09:32
Ти повинен написати про вітер цієї весни
Залишити для неї оте мерехтіння світла
Написати жовтоокі кульбаби і солодке гудіння бджіл
Про те як птахи у польоті торкаються чорним пір’ям.
Як в саду опадає його білосніжна кужіль,
Не забудь про цвітіння б

Микола Соболь
2024.07.02 07:04
Зітруть ідентичність, націю втоплять у крові,
варвари мову відправлять на історичний смітник.
Зросійщені кажеш? Значить до цього готові.
Не треба цідити крізь зуби заїжджене – звик.
Куриво степом та чорні дими над ланами,
пліч-о-пліч стоять ратоборці

Надія Тарасюк
2024.07.02 02:29
Колись росли ромашки і човни.
Колись і ми з троянди народилися.
По піднебессю - трішки білизни:
хмарки веселі дихають в потилицю.
Зелений край до солоду густий -
липнево мед лоскоче усміх вусами.
Переболить, як вистоїть настій,
бо жити треба, жити
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тетяна Стовбур
2024.07.02

рута птаха
2024.06.26

Олекса Скрипник
2024.06.20

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Костюк (2013) / Вірші

 Для найдорожчих


відкривайте мене в моїх посмішках сонцем цілованих
ніжних кутиках вуст до яких не торкнулись роки
ще у книгах у віршах на згадку колись подарованих
у бездонні очей і легкому тремтінні руки...

не вивчайте мене все одно залишуся загадкою
у тайнописі серця - акорди надривно сумні
я зостанусь для вас тихим світлом чи світлою згадкою
білі тіні і вітер гойдатимуть тишу мені...

я в ромашкових веснах напевно колись заблудилася
у смарагдовім царстві зеленої вічно сосни
мене тут не було я літала я просто наснилася
ви не вірте у дійсність яка роз_чаровує сни...

не шукайте слідів моїх марно вони ще невидимі
просто слухайте вітер і шепіт пшеничних колось
просто будьте душі моїй навіть на відстані вірними
пам`ятайте...та так... як нікому іще не вдалось...

2015





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-02-18 21:07:50
Переглядів сторінки твору 8319
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.272 / 5.86)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.290 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.744
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2016.07.13 19:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-02-18 21:36:46 ]
Чудовий глибокий вірш, але оцей тон заповіту жахає, дорога наша Світлано! Вірю в те, що ти наслідуєш приклад свого земляка - Ігоря Павлюка, ЛГ якого часто говорить про смерть щоб пам"ятати, що життя швидкоплинне і треба встигнути багато зробити. Ми нагадуємо собі про смерть, щоб бути готовими до неї в будь-яку хвилину і в цьому чеканні жити якомога довше, чого щиро бажаю тобі і твоїй ЛГ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-02-21 11:41:42 ]
Ярославчику, це не заповіт. це- замовляння :) Дякую ТОБІ)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Кисельов (Л.П./М.К.) [ 2015-02-18 21:46:10 ]
Невимушено, просто і дуже гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-02-21 11:41:58 ]
Дякую Вам)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2015-02-18 21:50:52 ]
Дуже гарно, щиро і тепло. ...Часто беру до рук збірочку подаровану Вами... Миру Вам і міцного здоров'я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-02-21 11:42:17 ]
Приємно...Дякую, Лесю)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-02-18 22:30:45 ]
Це не заповіт, а одкровення душі, яка болить різними речами - духовно-намріяними, позамежним прагненням до гармонії... Може, це - внутрішній неспокій, сум'яття творчості у світі реалій? Здоров'я вам і снаги жити, любити, творити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-02-21 11:42:51 ]
Так...Дякую Вам)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-02-19 00:27:01 ]
Гарно, трепетно, дійсно - як для найдорожчих. Хай пам'ятають і люблять і це додає сили та наснаги до багатьох-багатьох-багатьох нових рядків, в яких захочеться Вас відкривати!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-02-21 11:43:10 ]
Дякую щиро)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2015-02-19 14:47:42 ]
Дуже файно! Особливо, "я в ромашкових веснах напевно колись заблудилася".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Ох (Л.П./Л.П.) [ 2015-02-19 17:11:18 ]
Вірш серйозний, дістає до самого дна. Може так і треба писати кожен вірш - як найголовніший.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-02-21 11:43:30 ]
Можливо...Дякую, Вікторе)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2015-02-19 18:14:14 ]
Прочитавши - заплакала...
Це - справжнє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-02-21 11:43:42 ]
Дякую Вам)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-02-20 14:39:42 ]
Ми ніколи не встигнемо сказати найголовнішого і особливо для найдорожчих, бо завтра все зміниться і дай, Боже, на краще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-02-21 11:43:57 ]
Дякую Вам)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2015-02-20 21:57:46 ]
Колись світлої пам'яті Тедеуш Ружевич казав, що за багатьма важливими справами він забув про Смерть. Те, що вона неминуча,- знаємо, а от заповітне не завжди встигаємо донести...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-02-21 11:44:14 ]
Напевно...Дякую Вам)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-02-22 14:25:29 ]
Ось вони - крила...
Гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-05-11 23:51:21 ]
Дякую, Люб...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2015-02-23 22:33:30 ]
Так може написати любляча душа...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-05-11 23:51:45 ]
Дякую, Наталю