ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
у чесність повернути віру,
не красти і багатим буть!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Костюк (2013) / Вірші

 Для найдорожчих


відкривайте мене в моїх посмішках сонцем цілованих
ніжних кутиках вуст до яких не торкнулись роки
ще у книгах у віршах на згадку колись подарованих
у бездонні очей і легкому тремтінні руки...

не вивчайте мене все одно залишуся загадкою
у тайнописі серця - акорди надривно сумні
я зостанусь для вас тихим світлом чи світлою згадкою
білі тіні і вітер гойдатимуть тишу мені...

я в ромашкових веснах напевно колись заблудилася
у смарагдовім царстві зеленої вічно сосни
мене тут не було я літала я просто наснилася
ви не вірте у дійсність яка роз_чаровує сни...

не шукайте слідів моїх марно вони ще невидимі
просто слухайте вітер і шепіт пшеничних колось
просто будьте душі моїй навіть на відстані вірними
пам`ятайте...та так... як нікому іще не вдалось...

2015





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-02-18 21:07:50
Переглядів сторінки твору 8553
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.272 / 5.86)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.290 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.744
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2016.07.13 19:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-02-18 21:36:46 ]
Чудовий глибокий вірш, але оцей тон заповіту жахає, дорога наша Світлано! Вірю в те, що ти наслідуєш приклад свого земляка - Ігоря Павлюка, ЛГ якого часто говорить про смерть щоб пам"ятати, що життя швидкоплинне і треба встигнути багато зробити. Ми нагадуємо собі про смерть, щоб бути готовими до неї в будь-яку хвилину і в цьому чеканні жити якомога довше, чого щиро бажаю тобі і твоїй ЛГ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-02-21 11:41:42 ]
Ярославчику, це не заповіт. це- замовляння :) Дякую ТОБІ)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Кисельов (Л.П./М.К.) [ 2015-02-18 21:46:10 ]
Невимушено, просто і дуже гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-02-21 11:41:58 ]
Дякую Вам)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2015-02-18 21:50:52 ]
Дуже гарно, щиро і тепло. ...Часто беру до рук збірочку подаровану Вами... Миру Вам і міцного здоров'я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-02-21 11:42:17 ]
Приємно...Дякую, Лесю)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-02-18 22:30:45 ]
Це не заповіт, а одкровення душі, яка болить різними речами - духовно-намріяними, позамежним прагненням до гармонії... Може, це - внутрішній неспокій, сум'яття творчості у світі реалій? Здоров'я вам і снаги жити, любити, творити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-02-21 11:42:51 ]
Так...Дякую Вам)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-02-19 00:27:01 ]
Гарно, трепетно, дійсно - як для найдорожчих. Хай пам'ятають і люблять і це додає сили та наснаги до багатьох-багатьох-багатьох нових рядків, в яких захочеться Вас відкривати!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-02-21 11:43:10 ]
Дякую щиро)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2015-02-19 14:47:42 ]
Дуже файно! Особливо, "я в ромашкових веснах напевно колись заблудилася".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Ох (Л.П./Л.П.) [ 2015-02-19 17:11:18 ]
Вірш серйозний, дістає до самого дна. Може так і треба писати кожен вірш - як найголовніший.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-02-21 11:43:30 ]
Можливо...Дякую, Вікторе)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2015-02-19 18:14:14 ]
Прочитавши - заплакала...
Це - справжнє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-02-21 11:43:42 ]
Дякую Вам)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-02-20 14:39:42 ]
Ми ніколи не встигнемо сказати найголовнішого і особливо для найдорожчих, бо завтра все зміниться і дай, Боже, на краще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-02-21 11:43:57 ]
Дякую Вам)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2015-02-20 21:57:46 ]
Колись світлої пам'яті Тедеуш Ружевич казав, що за багатьма важливими справами він забув про Смерть. Те, що вона неминуча,- знаємо, а от заповітне не завжди встигаємо донести...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-02-21 11:44:14 ]
Напевно...Дякую Вам)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-02-22 14:25:29 ]
Ось вони - крила...
Гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-05-11 23:51:21 ]
Дякую, Люб...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2015-02-23 22:33:30 ]
Так може написати любляча душа...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-05-11 23:51:45 ]
Дякую, Наталю