ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.10.10 07:22
* * *
За межею літа -
Осені пора, -
Прохолодний вітер
І земля сира.
Жовтий лист кружляє,
Падає до ніг, -
І жура безкрая
Стала на поріг.

Артур Курдіновський
2026.10.09 22:01
Уламки сну (рондо)
Уламки сну розкидані повсюди.
Вони - про щастя, світло та весну.
Нема на мене ні судді, ні суду.
Покинуту й забуту ляльку вуду
В далекий кут розлючено жбурну.
Приречений, ніколи не забуду
Уламки сну.

В Горова Леся
2026.10.09 17:17
Вігна
У квасолі джміль гуде:
Квіти там ще де-не-де.
А плоди дозріти встигнуть?
Так! Квасоля зветься вігна.

В серпні квітне - в самий раз!
Буде смакота у нас!
То ж старайся, джмелю милий,

Борис Костиря
2026.10.09 14:37
Магія сну
Я не хочу уже прокидатись.
Хочу бути у магії сну.
Я забуду паролі і дати
І спалю на майдані весну.
Я не хочу вертатись із казки,
Із уяви, чарівних споруд,
Із феєрій, туманів і ласки,
Феєрверків, містерій і пут.

Вячеслав Руденко
2026.10.09 10:48
Контур егрегора часу прадавнього
— Що до пояснення ранку звитяжного
Лису шпаркому у сутінках вечора
Станє зі мною дзвеніти розважливо
Епосом скіфів пательня розпечена.
Контур егрегора часу прадавнього
Темне минулого - зваба незвідана,
Болотоходами стежка уславлена
Долі забутої

С М
2026.10.09 10:39
Змій-Король (The Doors)
Я – Змій-Король, що повзає
По кублі своєму
Змій-Король, що повзає
По кублі своєму
Маю подруг, але знай
Що я маю, все для мене

Ось повзу на підвіконня

хома дідим
2026.10.09 09:02
* 226 *
іще палітурка сезонна
при вогкій стіні цегляній
у досвіт
фабричні освітлені вікна
залізнодорожні вогні
і цвинтар за переїздом
останній притулок мерця
під ґрунтом жорстким

Віктор Кучерук
2026.10.09 06:11
* * *
Від листя, очищена вітром, дорога
Блищить під ногами, як вимите скло.
Від ранньої стужі зростає тривога:
Чи встигну догнати минуле тепло?
Воно уночі подалося в безодню
Оту, що стіною оточує ліс,
В якому шукатиму в дні прохолодні
Тепло межи сосен,

Євген Федчук
2026.10.08 17:56
За чужі «гріхи…»
Сидять діди із бабами, згадують минуле.
Та не те, що десь від когось мимохідь почули,
А те, що самим малими прийшлось пережити,
З рідних країв податися ледь не на край світу.
Сидять, слухають всі мовчки, не перебивають,
Видно, заново минуле те пережи

Артур Сіренко
2026.10.08 17:02
Міра для тиші
Я продаю тишу
Дірявими шотландськими міхами,
Я міняю тишу
На мідні крейцери,
Карбовані в країні глиняній.
Купіть хоч трохи тиші
Ви, погоничі білих верблюдів -
Альбіносів пустелі необачності.

Володимир Мацуцький
2026.10.08 16:52
Критичний аналіз вірша Володимира Мацуцького Всесвітній громе, де ти
Головний посил вірша Володимира Мацуцького «Всесвітній громе, де ти?» — це не звільнення чи «порятунок» росіян від їхнього власного рабства, а заклик до справедливості, захисту України та покарання агресора. Автор звертається до вищих сил («Всесвітнього

Ольга Садкова
2026.10.08 15:49
Непридумане
Поспішав Славко до школи,
запізнитись не хотів:
мав здавати реферата про
породистих котів.

Біг охоче і бадьоро,
хоч портфель був заважкий.
Ось і школа, перший поверх,

Михайло Укран
2026.10.08 15:35
Осінні славні
Оксамитами квітчана Панна
Самобутньо вкривала поля.
І ліси, і водойми старанно
Ніжний усміх вбирали здаля.

Не списати словами пейзажі
І прекрасні, барвисті вбрання
Сонцесяйних блискіткових пажів

Ігор Шоха
2026.10.08 15:13
Руськоязичеська мелодрама
                        І
Розбійники з великої дороги
трамбують меншу із усіх боків,
ніде не припиняються тривоги...
ніхто не кликав їх, а хто привів
неважко здогадатися – це строгі
третейські судді – жупел демагогів
у вигляді ґарантів і братів.

Володимир Ляшкевич
2026.10.08 14:17
Співзвуччя (поліхтон)
У вогняні знемоги дні - провіщені, наснажені,
залюблені в меди життя - відроджені і ти, і я.
Це дивний збіг, як оберіг, як долі сміх, дороги біг,
де понад сни - лади струни, і з пелени - синь далини.

І лине буднів тятива туди, де пісня горлова,
де

Сергій Губерначук
2026.10.08 13:52
Огляд віршів, на які створено пісні і відео (4)
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Золота Жінка (1973) / Вірші

 Малюнок на склі
Синім – церква. Жовтим – вогні.
Мокро-сірим – холодний став.
Ти не кинув мене, ні!
Ти ніколи мене не мав.
І розхристано-чорні світи…
І розідрано-сонна земля…
Білим-білим, як сніг — ти.
Синім-синім, як сон — я.




Найвища оцінка Наталія Клименко 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Мирослава Меленчук 4.5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-04-20 10:57:32
Переглядів сторінки твору 12153
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.495 / 5.29  (5.019 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.554 / 5.38  (5.027 / 5.52)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.708
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 20:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-20 11:07:39 ]
Як гарно!!! Я теж люблю "малювати" :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Клименко (Л.П./М.К.) [ 2007-04-20 11:36:01 ]
Прекрасно. Лише трохи збилась на "Ти не кинув мене, ні!" - мо' краще "Ти мене не покинув, ні!" - мені здається так ритм чіткіший... Хоча, звісно, Вам видніше. А вірш просто чудовий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-20 12:46:07 ]
Ритм вибудуваний так яе цього вимагає текст. Я би нічого не міняв. Я знову в захваті!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Клименко (Л.П./М.К.) [ 2007-04-20 12:55:01 ]
Я ж ніц не нав'зую. Перепрошую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Клименко (Л.П./М.К.) [ 2007-04-20 12:56:28 ]
Тобто не нав'язую... ще раз вибачте. Вірш справді прекрасний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-04-20 13:52:19 ]
Тут явне недоопрацювання. Сюжетної лінії - немає, якихось взаємозв'язків теж не видно, окрім кольорів. Та й відповідність кольорів означенням конкретних апралелей незрозуміле.
Святославе, тут не пахне наближенням до геніальності. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Клименко (Л.П./М.К.) [ 2007-04-20 14:09:18 ]
Ну, щодо сюжетної лінії, то я не згодна - сюжет є, можливо я піймала не зовсім те, що авторка мала на увазі, але... мені здається, що Він пішов від Неї, але Вона не може змиритись, що її покинули, тому каже, що ніколи і не належала йому... та як би Вона не вдавала байдужість - їй боляче - про це свідчить і ХОЛОДНИЙ став, і РОЗХРИСТАНО-ЧОРНІ світи, і РОЗІДРАНО-сонна земля... Хоча, знову ж таки, я нікому нічого не нав'язую - то просто моє бачення ситуації.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-04-20 14:24:32 ]
Погоджуюся з Мирославою щодо змісту, і з Наталкою щодо форми. Зрештою, і мовно вірш не є надто сильним. Попередня поезія п'яти хвилин була значно кращою. А ще, враховуючи деяку схожість звучання (принаймні яким воно мені зараз видається) з Іриною Білик чи Алсу - зовсім зле, як на мене. Оцінка Святослава щодо цієї поезії надто висока це точно. Вірш дуже приємний, сказано лаконічно і багато. Але це не той випадок, коли все геніальне просте чи вайс верса. Тим не менше, я в захваті од Ваших інших поезій, Жінко Золота. Успіхів


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-04-20 14:25:45 ]
Люба Наталю!
"Синім – церква. Жовтим – вогні." - щось мені не уявляється синя церква. Ну, гаразд. Навіть, якщо вона дерев'яна і пофарбована у синій колір - допускається. Вогні, я так розумію, полум'я свічки в церкві. Приймаю пропозиції, оскільки багато-чого не розумію.

"Мокро-сірим – холодний став." - нічого собі перенесення. Як з церкви побачити став. Тут хтось має точно літати, оскільки вікна у церквах явно високо і мало хто може через них щось побачити.
"Ти не кинув мене, ні!
Ти ніколи мене не мав." - все ясно.
"І розхристано-чорні світи…
І розідрано-сонна земля…
Білим-білим, як сніг — ти.
Синім-синім, як сон — я." - чомусь хочеться більшого сплетіння цих рядків. Світи, земля - надто розмито все. І той мокрий сірий став мішає сприймати належно білий сніг без пояснень.
Гарні паралелі між синьою церквою і синім сном. Хоча проситься запитати, а чому синім? Тільки одне логічне пояснення спало на думку - спорідненість із синім птахом щастя...
Досить незрозуміло.
Думаю, автор на такі твори затрачає дуже мало часу. Майстерність проглядується стовідсотково, але інколи мені це видається блюзнірством. Тому вибачайте, що я не надто підтримую такі вірші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Клименко (Л.П./М.К.) [ 2007-04-20 14:46:38 ]
Перепрошую, синя церква - то, напевно, вечірні тіні. Стоячи десь побіля церкви можна легко побачити і вогники вікон (а мо' то ліхтарні вогники?), і мокро-сірий осінній чи весняний став, і перший осінній, чи останній весняний сніг...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-04-20 15:05:03 ]
Отож, гарний малюнок - сині вечірні тіні церкви, вогні (ввечері будь-які підійдуть), мокро-сірий став і сніг (кому який більше подобається)...

Він ніколи її не кидав, оскільки ніколи вона не була його. - можливо, потрібно якось було виокремити цю частину, оскільки це вже не малюнок, а роздуми на іншу тему, що спонукали до малювання.

"І розхристано-чорні світи…
І розідрано-сонна земля…" - тут чесно вагаюсь із побудовою. Це віднести до малюнку чи все-таки до роздумів-переживань? Важко намалювати "розхристано-чорні світи" і "розідрано-сонну землю"...
Мабуть, це поетичний малюнок, а не малюнок на склі.
І чому сон синій? Наталко, Ви знаєте? А то я така необізнана в цьому.
І ще, Наталю, а Золота Жінка, то випадково не Ви? - тримаєте таку потужну оборону.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2007-04-20 15:20:00 ]
Ого, яка дискусія навколо такого малесенького віршика:). Усім вдячна за участь і варіації пояснення. Віршик дуже автобіогрфічний (як, певно, й усі інші), і розмитий, як весняні акварелі - тому, певно, й важко щось точно означити. Пам"ять і спогади. Давні та вже не болючі. Але пригадую точно - тоді, коли було ще боляче і не все-одно - того вечора тієї зимної весни усе було саме так: мокро-сірий став, давня церква на березі того ставу, Він - такий жалюгідно-ніжний, безглуздий, що було аж не шкода і таке інше... Страшенно всім вдячна:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Клименко (Л.П./М.К.) [ 2007-04-20 15:23:50 ]
Ні, то не я :) Я швидше мідна - на брухт здати можна, але дорогоцінністю і не пахне :)
Синій сон... то щось з народного... "синій сон край вікон"... Мо' синій - бо не яскраво-життєрадісний, не кольоровий, але й не чорно-білий беземоційний... синій смуток... Сумний колір, в деяких країнах навіть траурний...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Клименко (Л.П./М.К.) [ 2007-04-20 15:24:58 ]
О, от і винуватиця дискусії :) Дуже дякую за чудовий вірш! Гарно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2007-04-20 15:39:17 ]
Наталю, Ви себе недооцінюєте! Усі Жінки - Золоті! А Ви - ти паче!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-04-20 19:07:14 ]
Вірш сприймається легко і гарно, причому десь на рівні підсвідомості відчуваєш - тут все вірно написано. Не розумію - для чого маніакально шукати тверду логіку у цьому вірші і розбирати його по мікронах - авторка ж не претендувала на геніальність - звідки стільки жовчі? - чітко ж написано "Любитель поезії" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-20 20:28:53 ]
Пані Мирослава, Браво!!!
Так препарувати художній твір може справжній Критик, з добрим філологічним підгрунтям. Мій Вам респект!
Стосовно моїх оцінок. Я не філолог, а любитель поезії, мені більш до вподоби поезіофіл :-), тому сприймаю поетичний текст як цілісність, на яку реагує моя психіка з усіма її рівнями, які я усвідомлюю і не усвідомлюю.
Я не знаю як можна "об'єктивно" оцінювати поетичні тексти.
Cуб'єктивно для мене тексти Золотої Жінки вартують набагато більше, ніж тексти багатьох "профі" на цьому сайті і на папері в українських книжках і журналах.
Ну все, забалакався я чомусь. Піду краще далі читати любі моєму серцю твори ЗЖ :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-04-23 09:19:28 ]
Ярославе, дякую за "жовч"! Ви, схоже, стали моїм ненависником. :) Якщо це Ви "покусали" мій рейтинг за вихідні, то дякую іще раз. Що ж, Ваше право. Хоча ображати нікого не мала на меті - ні Вас (щодо Вашої поезії), ні Золотої Жінки. Тут багато у кого написано "Любитель поезії", а є ще рівень R2, розмежування для якого немає, хоча для редакторів він існує. Я відчуваю майстерність Золотої Жінки, тому піднімаю планку її рівня. До всього ж Жінка, як Ви бачили, нічого мені не заперечила. Якщо Ви маєте конкретне, а не розпливчасте означення вищої оцінки для даного вірша, то прошу - завжди готова вислухати, а якщо ні, то вибачайте - як сприймаю, так і оцінюю, так і коментую. Ярославе, можете звернутися до редакторів з проханням оцінити цей вірш без "жовчі" і наказати мене за безвідповідальну критику. Я не зобов'язана гладити когось по голівці, якщо мені щось не подобається. Це зараз на цьому сайті штиль, а раніше редактори ставилися до кожного більш суворіше, за що їм і вдячна. В кінці-кінців автор твору може стерти мій коментар будь-коли.

Святославе, сподіваюсь, Ви не знущаєтесь. :)
Річ у тому, що написання таких творів для майстра, яким вважаю ЗЖ, все одно, що "раз плюнути". Цим варто захоплюватись, але великої цінності для мене вони не несуть. Вони буденно прості і водночас такі милі для сприйняття, але великої геніальності у них не бачу. Автор в потенціалі набагато краще може писати. А про більш об'єктивне оцінювання можете прочитати в розділі "Оцінки та оцінювання".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-23 09:37:18 ]
Та ні, не знущаюся ;-) Я завжди з пошаною ставлюся до Критиків, бо сам об'єктивно не вмію оцінити поетичних текстів.
До Вас, пані Мирославо, як до філолога закид. "Великої геніальності" в мові не існує, це все одно, що сказати "дуже прекрасний". Про потенціал Автора: звідки Ви знаєте як може писати автор? Може у Вас є якийсь об'єктивний спосіб визначення того потенціалу. Мені дуже цікаво. Дайт відповідь, якщо можете.
З незмінною повагою,
Святослав.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-04-23 10:11:11 ]
Святославе, від закиду не відмовляюсь, хоч я і не є філологом за освітою. Не говорила про "велику геніальність" у мові, висловилась щодо літератури. У мові все досить чітко обумовлено правилами, а літератира змушує поглянути на твір змістовно, де правила диктують автори. В деяких творах висловила свій захват, а у даному вірші не відчула сумісності обраному стилю, от і намагалась збагнути все через критику.

Щодо потенціалу, то загляньте, будь ласка, до своєї скриньки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-04-27 00:36:37 ]
О! Бачу мені тут присвячено рядків найбільше! :)
Мирославо, даремно Ви зачислили мене в ряди своїх ненависників, та й ніяких Ваших рейтингів я не "кусав" - це ж очевидно для кожного - адже, наскільки мені відомо - видко прізвища кусачів :) Ви б ще в державній зраді мене звинуватили - це вже занадто!