ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Костянтин Ватульов
2026.04.21 08:53
Голуб мене долонями, як вогку глину
Гончар бере та ліпить вправно груди, стегна…
Якщо колись я все-таки десь раптом зникну,
Не зможеш відчувати: як у ребрах б’ється

Сердечний ритм, відлуння, досить сильний стукіт;
Приємність рук, що зачепили кожен

Віктор Кучерук
2026.04.21 05:57
Ні людини, ні собаки,
І ніщо ні грим, ні блим, -
Тільки зрана висне мряка
Понад берегом крутим.
Всюди холодно і тьмяно
Так, що гепну сторчака
Отуди, де у тумані
Зачаїлася ріка.

Охмуд Песецький
2026.04.20 20:28
Бігти, наче за тобою гнались,
Щоб успіти там, де вже не встиг -
І застав би, може, сніжну навись,
Вісницю потеплень і відлиг.

Це була зима грудневих тижнів
З мороком сердечних потрясінь,
Гірша, ніж усі позаторішні,

Світлана Пирогова
2026.04.20 20:16
Під очеретом хата зустрічала
Свічу вечірню, місяць ночі.
Здавалося, доволі в неї часу,
І не лякали поторочі.

Рожеві абрикоси обіймали
Тим цвітом, що пахтів сміливо.
Пережила старенька вже чимало.

хома дідим
2026.04.20 17:51
усе це буде не про нас
хіба що раптом
бо час
який минає зна
не сильно фактор
ми дивні
і чого би не
десь-божевільні

Іван Потьомкін
2026.04.20 17:42
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Ігор Терен
2026.04.20 17:30
Чи прислухаєшся до зір,
чи чуєш грому канонади,
а з юності і до сих пір
лягають думи на папір
і цьому вже немає ради.

А по ночах тривожать сни
і сюр-реальні, і пророчі,

Борис Костиря
2026.04.20 15:08
Долинають спогади тремтливі
Із туманності німих зірок.
Долинають болі нескоримі,
Як старий невивчений урок.
І, напевно, душі нелюдимі
Віднайдуть спочинок в певний строк.

Долинають образи трмвожні,

Олена Побийголод
2026.04.20 10:33
Олександр Чуркін (1903-1971)

В дальнім полі любонька
    жде мене,
а вже сходить сонечко
    весняне,
обрій світлом сяючим
    залило...

Юрій Гундарів
2026.04.20 09:27
Сум… Зупинилося серце чарівної жінки, знакової телеведучої, кінознавиці. Саме вона у вересні 1995 року першою оголосила: «Вітаємо вас! В ефірі — "Студія 1+1!». Ми разом вчилися на факультеті журналістики Київського університету імені Тараса Шевченк

М Менянин
2026.04.19 23:17
Насипана Юрку могила*
колись, багато літ тому,
але і досі в ній та сила,
що Бог послав тоді йому.

Тож хочу жити в тій країні
де весь народ – одна сім’я,
в козацькому зростать корінні,

Роксолана Вірлан
2026.04.19 22:59
Вона умовчує тайноти -
вино немов
у часі вистояне в гротах -
якось бо мо'....
бо може мить прийде дозріла -
хтось надіп'є
на смак терпке, з дубових діжок,
вино оте.

С М
2026.04.19 21:41
Мій друг питав мене
Де він бував
Куди потрапив?
Я казав, його звільнили
Ділитися зі світом жартами

Так, ніби він створив ореол
Я чув, як його радість плине

Борис Костиря
2026.04.19 21:32
Нескінченні, тривалі дощі
І сльота, ніби магма мовчання.
Так вода досягає душі
У бездушнім німім проминанні.

Так вода досягає єства,
Найсвятіших основ і законів.
І народиться думка жива

Мирон Шагало
2026.04.19 18:56
Сакура біла розквітла!
Світло зробилось і чисто.
Звуки і запахи квітня
легко котились крізь місто.

Ей, зупинись незнайомцю
і охмілій з її світла.
Місто скорилося сонцю —

Костянтин Ватульов
2026.04.19 17:21
Вона завітала під час вересневих дощів,
Коли все свистіло й жбурляло під ламаним дахом.
Чим міг пригостити її я в квартирі своїй?
Вином молодим та густим обліпиховим чаєм.

Вона не просила ніколи мене ні про що,
Дивилась в вікно, як стікають потока
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Лелека
Образ твору У блакиті лелека біла
світлу стежку шукає в рай.
Наболіло і відболіло.
На все воля... Нехай, нехай...

В низині мапа долі степом,
річка злетів, багно падінь,
сітка чорних доріг. Лелекам -
уготована голубінь.

Птах занурюється в нетлінно
льоноцвітно-безмежну шаль.
Пахне зливою, вітром, сіном
синьоока його душа.

Що тілесне - вода і кості
з плоті сонця, землі, роси.
Для пір’їни Бог на погості
не встановлює терези.

2017 р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-02-22 10:34:38
Переглядів сторінки твору 6069
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.591 / 6.23)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.672 / 6.32)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.04.18 10:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 10:52:09 ]
От уже і лелеки прилетять...Відзимували зиму, а далі на все воля Божа. Гарний вірш, тільки лелеки нехай все ж шукають стежки до людських осель. Потребуємо поповнення.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 12:06:56 ]
Дякую, Ксеніє! Я ж не проти, хай селяться на дахах молоді лелеки, а старі вимушені шукати стежку у вічність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 11:30:24 ]
Так, лелеки достойні поетичного слова. Бо символи людських почуттів. Вірш на "ок!"... Але може замість ...льоноцвітно-безмежну шаль.
Пахне зливою, вітром, сіном
синьоока його душа. - такий варіант:
...неозоро-прозору шаль.
Пахне зливою, вітром, сіном
синьоока лелеча даль.
Бо то Льоноцвітне важко читати і рима трохи краща.
Утім, автору, як завжди, видніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 12:13:48 ]
Дякую, Олександре, за допомогу! У мене спочатку була ,"даль", та мені здалося, що душа більш глибше." Неозоро - прозора" - прохи масляно. Тож, вибачте :).
З повагою до Вас!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-02-22 11:53:36 ]
Гапно! І льоноцвітно-безмежна шаль мені подобається.
Тільки чому вУзьку? - вузькУ, треба щось з наголосом робити, бо псує ідилічну картинку)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 12:22:04 ]
Любочко, як Вам замість "вузьку", "стислу", або "куцу".?
Дякую, що написали і помітили неправильний наголос!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-02-22 12:49:03 ]
якщо чесно,Тетяно, "куцу" мені найменше подобається, не до такої високої теми це словечко, нмд

та й сумніваюсь, що дорога в рай може бути куцою

Вона, радше, довга)
Тож варто ще трохи подумати - яку саме стежку і чому шукає Ваш лелека


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 12:51:28 ]
Дякую, буду ще думати.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2017-02-22 12:40:45 ]
Це - один із найкращих Ваших творів. Тішуся: у Вас, Тетяно, прогрес! Ось тільки закінчення для мене - не дуже. Якось лелека зникає, а є - пір'їна. Логічно.
Але у даному закінченні - ця пір'їна ніби сама по собі, а тому вона для мене якось зайва. Вибачте, якщо не зрозумів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 12:46:53 ]
Я хотіла сказати, що пір"їна невагома, і така ж чиста душа - легка...
Дякую, Сергію, за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 12:58:52 ]
Таню, сподобалось!))) Тому деякі варіати. А там дивись.
Пахне зливою, вітром плинним? Те сіно якось...))) І другу строфу можна видалити і тим самим позбавитись мапи і багна...))) Таню, дивись сама...))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 13:51:16 ]
"Пахне зливою, вітром плинним" - мені подобається!
Вітрику, лелеки в"ють гнізда з гілочок. Раніше ці гнізда були на дахах хатин. А дахи були із соломи, тому така асоціація. Але ж виправлю, так, як ти пропонуєш.
Дякую, дуже вдячна! Щодо "багна" і мапи не згодна. "Багно падінь" - реалістично. Мапа з пташиного зору у мене теж не викликає сумнівів.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 14:04:37 ]
Вітрику, поки залишу так, як є. ВітроМ ПЛинним збіг приголосних, ще подумаю.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 14:18:16 ]
Да оставь всё как есть)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-02-22 13:19:12 ]
Чудово, незважаючи на ледве помітні порушення ритміки у одному-двох рядках. На місці куцу проситься колір. Наприклад:
...лелека біла
білу стежку шукає в рай.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 13:57:28 ]
Дякую, Ігоре, за схвальний відгук та допомогу! А ритм перевіряла, так задумано.
!-!--!-!-
!-!--!-!
Ще подумаю, як краще. Не хотілось би повторюватись з білим, або синім.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 18:49:41 ]
Тетяно, вірш насправді гарний, сюжетний!
Кожен читає і, оскільки не автор, знаходить для себе деякі невизначеності. Мені, наприклад, вода і кості - не поетизуються, хоча, зрозуміло, що вони тілесні (як і пір'їна). Але якщо я чогось не второпав - не зважайте, бо сам поважаю першенство автора:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 21:03:00 ]
Дякую, Мирославе, за відвертість!
Людина з кісток та води і птах так само. Намагалася провести паралелі. Можливо, деякі слова ріжуть слух, але я цей вірші не намагалася зробити гарним, приємним на смак та дотик. Це мої потойбічні думки,Їх можна сприймати чи ні у кожного своя точка зору. Коли я буду переробляти усе підряд, то від мене нічого не залишиться. Я думаю, що Ви мене розумієте.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-02-23 04:56:29 ]
Ось мій Лелека, Таню) З "ранніх" моїх)))
Лелека

Лелека в небі! І вірте, люди-
Усе здійсниться. Усе ще буде.
У пір"я вбився уже лелека.
Його не спинить ворожий клекіт.

Не налякає кубло зміїне.
Дивись спокійно! Злітай спокійно!
Польоту радість одвічно знає,
Він, вічно юний, у вись злітає.

Не гоже вічно в гнізді зростати-
Прямуй у небо! Учись літати!
Обрало щастя тебе одного.
Злітай у небо. Єднайся з Богом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-23 09:48:17 ]
Чудово, Серго!
Оптимістично! Дякую за гарний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-02-23 15:51:03 ]
Світла стежка - чудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-23 18:55:18 ]
Дуже дякую, Любо, за Ваше чуйне, щедре серце!