ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Лариса Пугачук (1967) / Вірші

 Несподіванка

лікарям з вдячністю

Щось нудота підступає хвилею,
ніздрі часто запахом дратуються,
вивертає, падаю знесилено,
але треба вибратись на вулицю.

Йду в лікарню, роздягаюсь догола
iз надiєю страхи ослабити.
«Ты от страха, мать, совсем с ума сошла?! –
К гинекологу да не пошла бы ты…»

01.04.2017


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2017-03-30 21:52:06
Переглядів сторінки твору 11650
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.689 / 6  (4.941 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.551 / 6  (4.875 / 5.55)
Оцінка твору автором 4
* Коефіцієнт прозорості: 0.807
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Автор востаннє на сайті 2021.05.10 03:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-03-31 12:42:04 ]
Ой, блін........................


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-03-31 12:52:20 ]
що си стало, шановний? Вам i цей кут зору не подобаэться? якщо Ви такий перебiрливий,то зачекайте, з часом може й третiй пласт проявитися (колись Галя Каранда казала, що таку властивiсть мають генiальнi твори)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-03-31 12:54:33 ]
i да, я передивилась своi твори знову - ну, з iншого кутка (бо ж мене в рiзнi ставили), то подумала - таки генiально! з якого боку не пiдiйди - всяк своэ бачить i бере))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-01 06:33:24 ]
Скажу єдине - тримайся!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-01 14:33:33 ]
що і роблю, з усмішкою)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2017-04-01 11:34:17 ]
вот и пиши вирши - твори свое майбутне...
все очень, а рифма "зустрічей-очей" - особенно!
только вот эпиграф и последняя строчка...))) прочитать эпиграф и конец - вот и настроение первоапрельское!)))
вы молодец.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2017-04-01 11:43:27 ]
а рифма вышеупомянутая напомнила Пастернаковское:
"Не трогать, свежевыкрашен",-
Душа не береглась,
И память - в пятнах икр и щек,
И рук, и губ, и глаз... (с)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-01 14:43:01 ]
радію, що розвеселила, Марто, старалась)
ну і за комплімент вдячна, приємно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-01 20:28:00 ]
Подумала над Вашими словами і змінила вірш. Основа, власне, та ж, але життя внесло свої корективи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2017-04-02 06:28:15 ]
ну в смысле оксюморона посыла и итога - стало еще круче наверное) но мне то больше нравилось) причем доской по морде очень часто-густо заслуживают эти самые, кому "благодарны"( Поэтомуу я так сама для себя составила (я вообще кольцовки люблю) и порадовалась) Но это субъективное.
Теперь что осталось от стиха? ничего не осталось. зачем?.. для меня такие "переделки" - предательство. лучше новый написать. что по сути и произошло.
оценивание. от него отказалась сразу же, бесповоротно. ничего не советую)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-02 18:57:30 ]
Марто, я переробила цей вірш, тому що буквально сприйняла Ваші слова "вот и пиши вирши - твори свое майбутне". Як уявила, що напророчила собі "Дай наркоз!" - "А дошкою по писку?", то аж підскочила і за п'ять хвилин завагітніла))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-04-01 22:11:29 ]
Ларисо, не знаю чи сміятися з останньої фрази, чи плакати! Можу виправити оцінку тільки на 6 балів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-01 23:03:15 ]
Таню, я повністю згодна з Світланою. І прошу Вас видалити цю шістку. Не впевнена, що в мене є хоч один твір на цю оцінку.
До речі, коли я виставляла цю річ, то сама його оцінила, гадаю, справедливо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-04-01 23:15:34 ]
Нізащо, Ларисо, я не видалю цю шістку. Я плакала над цим віршем. Рима - чудова! Текст - зворушливий! Щиро від серця написано, передали біль, розгубленісь, жах.
Може, когось налякала остання фраза, але не мене.
З повагою та теплом,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-04-01 23:18:03 ]

http://maysterni.com/rules_main.php#6
оцінювання................


"6" - прекрасно.
Застерігаємо від чуттєвої зливи цих "6". Аби захистити наш ресурс від войовничої сірості і посередності, ми ставимо наступні умови: кожну "6", як правило, потрібно кваліфіковано обгрунтувати. Хіба що ставите одним і тим самим, про кого вже все кваліфіковано написали раніше. Якщо "5" - це просто "гарно", і "вам подобається", то "6" - це вже "взірець для всіх"!
Отож, потрібно пояснювати, чому це взірець, які прекрасні риси краси осягнуто у конкретному вірші, які порівняння і метафори вас зачарували, які ідеї майстерно втілені, трохи про красу слова, про красу фото на обложці і т.д., і т.п.... І не забути вказати у своєму коментарі, яку оцінку ви поставили.
Звичайно, ваші коментарі допоможуть нам точніше оцінити ваш рівень.

..............




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-04-01 23:27:22 ]
http://makrus-studio.com/node/1211


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-01 23:49:49 ]
Завтра послухаю обов'язково, зараз не можу.
Таню. пробачте, що втягнула Вас ненавмисне у таке.
Просто цей вірш тягнеться ще з 2015 року і виставивши його тепер у зміненому вигляді (у тому, котрий Ви спочатку побачили) я хотіла вибачитись перед людьми, котрих колись образила по нерозумінню ситуації.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-04-02 00:05:33 ]
Ларисочко, не хвилюйтесь, бережіть здоров"я. Мене не було на сайті п"ять років, бо все дуже близько приймала до серця, аж поки не захворіла на рак. Ми нікому не переходимо дорогу, хочемо людяно спілкуватися, писати і читати вірші, які нас хвилюють. Ми живимо, вчимося, а це головне! Обіймаю, Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-01 23:38:03 ]
Пані Світлано, Ви закрили від мене свою сторінку, тому, гадаю, було б гречно і Вам не заходити на мою. Чи так тут прийнято - поставити високого плота і звідти викрикувати?
Якщо Вас так хвилює неправильне оцінювання на сайті, то справедливості ради може Ви пройдетеся по усіх шістках, виставлених авторам за кілька місяців (до речі, це перша моя шістка і я дійсно їй не рада, хай пробачить мене Таня).
Я дозволяю собі робити Вам зауваження тільки тому, що Ви собі їх дозволяєте робити іншим людям.
Ще одне. Я точно не досягну такої поетичної майстерності, як Ви. Бо рівень володіння словом у Вас неймовірно високий, і гадаю художній світ це вповні це зрозуміє трішки пізніше, бо Вас на мою думку ще не оцінили по-справжньому.
Але я молю Бога, щоб він ніколи не довів мене до таких викидів жовчі і отрути, котрі Ви вкладаєте у деякі свої твори (Ви делікатно називаєте їх сарказмом, не розуміючи можливо, як вбивчо діють Ваші отруєні слова).
Не розумію, чому Ви так пристрасно слідкуєте за моєю творчістю, бо на сайті дійсно більшість авторів пише в рази краще мене і Ви могли б тратити свій час більш якісно. Але вольному воля.
Одначе, якщо Ви і надалі будете мене пресингувати - відкрито чи замасковано, то я по пораді Суворого закрию Бібл і відповім відповідно.
Прошу Вас, як Майстра, не принуджуйте мене перетворюватись у звіра. Я хочу залишатися людиною.
Якщо Ви мене почуєте, то я видалю цей комент, бо шаную Вашу гідність.
З повагою і сподіванням на розуміння Лариса.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-04-01 23:47:14 ]
Пані Ларисо, я закрила сторінку тоді, як Ви написали звинувачення на адресу Ірини Кримської-Лузанчук та мене, бо Вам видалися її есеї...(уявити не вдається) висміюванням Вашого особистого, про яке я ніц не знала, не чула.
Потім Ви щиро вибачалися прилюдно, письмово.
Тоді я закрила сторінку.
Коментар про оцінювання лишила для Т.Левицької, не звертайте уваги, якщо Вам зайвий.
............


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-04-01 23:54:03 ]
Щодо Ваших погроз, то мені вони дивні, бо я не викидала ніякої жовчі, текстів Ваших не читала ніколи, окрім двох, які мені показали, бо декого шокували... Ви можете писати що хочете, для мене цікавого нема, от про отруту дивно читати...
Пристрасно слідкувати за Вашими текстами нема ні бажання, ні часу. Все на головну сторінку йде, видно.
Пресингували мене саме Ви, не я.
Чесно кажу: воліла б Вас не знати і не чути.
Бо уявити палку прихильницю, яка згодом без причини обернеться на...майже ворога - це кінематографічно, але жаско.
Обходьте мене десятою дорогою, а я вас стонадцятою.
Повірте, нічого до Вас не маю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-04-02 01:46:07 ]
Після роздумів додаю: Ларисо, а було ж у Вас отаке зачудування... І писали Ви мені коментар:

"Колись спостерігала картину: малюк підійшов до вітрини з дуже гарними тістечками (це було в кафе-кондитерській) і від захвату, від подиву, від бажання взяти все-все-все – ну все – дитина слова не могла сказати і тільки обома руками й носом притулилась до тої вітрини і дивилась. Ну, то я десь так стою перед Вашими творами. І знаю, що все за раз не влізе, але очей відірвати не можу. Хай хтось скаже, що то "нагойдані у безвітря казки лелечі", а чи що я сиротливо чогось шукаю, та хай кажуть. А я вже живу Вашим. І кому яка справа до моїх смаків...".
Лариса Пугачук

Несказанно дивує нинішня...зневага, іншого слова не знаходжу, на яку Ви змінили оце зачудування.
Чому ж поет підозрюється, залякується?
Якщо "рівень володіння словом у Вас неймовірно високий" - пишете про мене, то невже я не маю права зауважити, вказати, нагадати?
Що і зробила - реплікою. Бо хтось мусить.
Відслідковувати усі 6-ки за місяць проблематично.
Письменник має один взірець - правду, які ж саме слова мої "отруйні"? Мої погляди можуть не збігатися із Вашими чи загалу. А Ваше побоювання перетворитися на звіра...це взагалі нонсенс. "Прошу Вас, як Майстра, не принуджуйте мене перетворюватись у звіра. Я хочу залишатися людиною" - цитую.
Я таких прерогатив не маю - обертати на звіра тощо........Навпаки, нагадую людині про її призначення. Де ж мої слова, що вбивчо діють? На кого? Я слугую Поезії.
Коментарі ці не видаляйте, хай бачать.
Сторінку від мене можете закрити.
Щиро бажаю душевного спокою і умиротворення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-02 18:35:19 ]
Та в тому й справа, Світлано, що зачудування Вашими творами залишилось, вони фантастичні своїм словом, своєю мозаїчністю.
Але післясмак у них важкий. От про що я Вам кажу. Так, Ви майстер слова. І так, Ви маєте право вчити інших. Але поезія це не тільки слово. І яким би Ви майстром не були, не спиняйтеся, вчіться, змінюйте кут зору. Це важко, особливо у зрілому віці, але це не неможливо. Спробуйте ложку сарказму замінити на краплю любові - можливо тоді не прийдеться постійно анонсувати 600 сторінок з проханням їх купити. Можливо тоді Ви не встигатимете їх продавати.
Все це я пишу з великим болем. Бо спричиняти біль іншій людині мені набагато важче, аніж собі. Але справжня любов до людини проявляється в тому, щоб показати людині її недоліки і допомогти їх виправити. І я кажу про це в очі.
Я бачила, що Ви з багатьма авторами мали сутички і розумію, що той сарказм не з неба впав, але спробуйте довіритися людям, відкрийтеся для них, може вони і Вас підлікують. Це довгий процес і болючий, але Вам легше буде його пройти, бо Ви словом зможете змінювати свою реальність.
Відкрийте в собі нову грань, подаруйте світу нову Світлану-Майю. Ви насправді чудові і на сьогодні для мене Ви найкращі на цьому сайті. Але хто не йде вперед, той іде назад. Не спиняйтеся, Світлано, підніміться вище і Вам тоді ні від кого не прийдеться закривати свою сторінку.
З повагою і любов'ю, Лариса.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-04-02 09:39:22 ]
А якби в опції "Потреба в оцінюванні" стояло "Не оцінювати" - скількох неприємних нюансів можна було б уникнути...
Те, про що я й говорила раніше...
Нехай це буде уроком нам усім.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-02 18:53:21 ]
Любове, я видалила Ваш коментар по причині зміни вірша. Вибачте, я не хотіла Вас образити. Шаную Вашу думку і Ви могли переконатись, що практично завжди дослухаюсь до Ваших порад. Разом з тим мушу нагадати Ваші ж слова, що кожен автор має право поставити оцінку, змінити її або взагалі видалити. Гадала, що це стосується і коментарів.
Також прошу вибачення у Миколи Кума. Я не сподівалася, що його оцінка зникне разом з коментарем. А відгук видалила принципово - не хотіла, щоб ім'я світлої людини потрапило у цей пласт. Вона заслуговує кращої пам'яті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-04-02 19:29:07 ]
Я й не відмовляюсь від своїх слів.
І було б добре, якби при оцінювання автори теж цими словами керувались. І пам'ятали, що на емоціях посталену не зовсім адекватну оцінку завжди можна відкоригувати. Щоб не було соромно ні оцінювачу, ні оціненому.

Щодо видалення коментарів - це теж, звісно, на совісті авторів сторінок.
У мене на сторінці коментарі зникають лише з повністю видаленим віршем (опція "знищити"). Це моє розуміння)
Але, звісно, кожен сам собі господар на своїй сторінці. Я не ображаюсь. Чого б то хтось мав трепетно ставитись до моїх коментарів))) Просто роблю висновки...





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-04-02 19:14:49 ]
Ви мене усміхнули.....дякую.
Колись видайте свою книгу, Ларисо, і побачите, чи стане черга. За графоманією вона буде завжди, на жаль, незміримо довшою, аніж до справжньої поезії. Я чула від відомих поетів, що книги нині ніхто не хапає...як овочі чи хліб насущний... А читач деградує - попереджав мене хороший, нині покійний місцевий поет...
Особисто Ви мені писали двічі, просили для Вас лишити дві книги. Не забули?
С. Козаченко вважає, що я здійснюю мистецький подвиг - творю серед сліпоглухонімого читацького обширу.
Щодо любові, то у мене її обмаль до руйнівників, бевзнів, збоченців тощо.
А до розумних - взаємна, сподіваюся.
Якби я була однаковою, то не писав би про мій доробок Б.Завідняк: «Місія поезії — кликати, вести, запалювати крилатими формулюваннями смолоскип правди, щоб чистим її словом очищувати і облагороднювати людське єство. І добре, коли такими якостями володіє сам поет. Про таких говоримо — у них на ночівлі сама Поезія. Коли ж сам катарсис з царини поетики. Ще Аристотель це збагнув і віддав перевагу поезії над улюбленими ним предметами: метафізикою та історією. Муза полтавської поетеси Світлани-Майї Залізняк неприховано володіє усіма цими якостями високої поезії, водночас вражає нас стереометричною глибиною наскрізного бачення народження поезії: їй не так важливо показувати себе в повний ріст, як вдається строфа за строфою народжувати ідеальні поетичні світи у присвяченому ритуалі віршованого дійства. В таку поезію закохуєшся з першого погляду, знаючи, що вона не зрадить твій смак, не опромінить зухвалим поглядом неофіта, а по звичаю ранніх церковних отців, подарує духовну іскрину і полегшу від тягот земного існування.

В авторки знаходимо їй притаманну лексику, звороти, неологізми, архаїзми, метафори. Її Муза родом з сьогодення: говорить добірною українською, однак не рідко то сленгом, то на інґліш… освітлена театральною рампою мегаполісного інтерконтинентального світу уся напоказ бентежить відвертими сальвадордалівськими маскарадними костюмами, все приховуючи за сюрреалістичним макіяжем від модних кутюр'є вродливу дівчину, яка знає високу ціну своїй природній калокагатії середньоукраїнського Едему, втираючи носа давньоелладській скульптурній красуні.

Можна лише порадіти, що сіризна буднів пройшла очищення, мов зазнавши трутизну ціанідів, лягла золотими крупицями правдивої поезії. Читати ці поезії стає за честь. Не знати їх — дурним тоном. На них виховуватиметься майбутнє волелюбне покоління Вкраїни. У Світлани-Майї Залізняк не зауважується повторів.

…збірка „Птахокардія“ не укладена з розрізнених жанрово віршованих етюдів, а є антологією епічних перлин. Такого високого рівня монументалізму письма рідко кому вдається дотриматися».

Чомусь майже кожен нападник вважає, що обороняється.
Я ніколи, Ларисо, не нападаю, а зауважити маю право, при бажанні. Все менше бажання коментувати, бо не всі автори готові бачити огріхи своїх текстів і працювати.
Щодо найкраща на сайті ....Тому й жаба декого душить, я це постійнно відчуваю. Але ж мені заздрити нікому. Та й не умію, Бог милував.
Я не зупинялася: наступна книга має опаперитися, я тут перебувала - і паралельно працювала над нею. Були радіопередачі...
Ось передмову показую, якщо цікаво, читайте.

http://maysterni.com/publication.php?id=124071

Там пишеться про малювання світлом, бо саме такою мене бачать інші.
А Вам ще варто пригледітися - при бажанні порозумітися.
Але...як я можу вірити зокрема Вам...після нападки тієї... не виходить нам дружити.
Післясмак важкий? А життя нині яке? все шкереберть. Війна...втрати...офіри...Мене це не радує.
І лиш Поезія лікує мозок - писала я. Щодо зрілого віку, то я набагато молодша за багатьох, і зовні...і душею.....відчуваю потенціал невичерпний. На сайті чимало бешкетників, тож сторінку закривати доводиться.
Не турбуйтеся. Все ок.
Чекайте нової книги. Наостанок - епатаж теж має бути дозованим, бо деякі Ваші тексти у мене викликають непозбувну бентегу.
Та Ви мене слухати не схильні, а я - Вас.
Я самодостатня. Сутички? відстоювання своєї позиції і лише.
Звичайно, у всі часи були паяци, я не належу до них, у мене драматичне світобачення.
Ось рецензії, можливо, цікаво прочитати, якою мене бачать однодумці.
http://poezia.org/ru/personnels/325/reviews/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-02 23:08:11 ]
Вибачте, що з запізненням: інтернет пропадав.

"Там пишеться про малювання світлом, бо саме такою мене бачать інші. А Вам ще варто пригледітися - при бажанні порозумітися."

Я готова, Світлано. Приношу свої вибачення. Пропоную продовжити знайомство на основі взаємоповаги і бережного ставлення до співрозмовника.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
поціновувач поезії (Л.П./Л.П.) [ 2017-05-14 18:17:57 ]
...у Вас навіть однодумці є?... чи може то накручені запрграмовані Вами ж роботи?..перечитав Вашу поезію, переслухав радіопередачі...о, Світлано...але ж Ви самозакохана жіночка! є у Вас поезія, є...і є набір слів іншомовного походження, який і читати важко, і сприймати...вибачайте, коли що, але не кпиньте над людьми, які мають душу і яких люблять люди...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-04-02 19:30:08 ]
Згода


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кум Микола (Л.П./Л.П.) [ 2017-04-03 07:11:07 ]
Ларисо, я рідко раджу щось авторам - частіше пишу пародії на їхні твори. На цей не писатиму із-за теми, яка відома усім.
Ви дарма мого коментаря видалили. Він не нівечив пам'яті Світлани, навпаки їй приємна згадка.
Коментар у мене зберігся, а оцінки не пригадую.
Отже по віршу. Після зміни, як і до неї, вірш не відповідає назві. Ви або ще одну строфу допишіть або зноску із поясненням додайте, щоб читач зразу здогадався те, що написано в одному з коментарів.
І по римах. В першій строфі гарно. В другій вижити-пошла би ти не звучить. Проситься інше.
Як вам таке:
Йду в лікарню, роздягаюсь догола,
Із надією страхи ослабити.
- «Ты от страха, мать, совсем с ума сошла?!
К гинекологу да не пошла бы ты…»

К. М.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-03 11:26:50 ]
З вдячнiстю приймаю "страхи ослабити", не так через риму, як через суть, бо попереднэ "у надii вижити таки було прив*язане до iншого i перероблюючи вiрш, я це пропустила.
А от вiдносно невiдповiдностi назви, то дозвольте не погодитися. "Нудота-токсикоз - жартiвливе посилання до гiнеколога - приэмна несподiванка", бiльш розжовувати не хочеться)
Буду рада Вашим пародiям, якщо знайдете серед моiх творiв тему для них. Ну а якщо пародiя надто зачепить нiжнi струни моэi душi, то я теэ, i зворотньо обiйму))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
поціновувач поезії (Л.П./Л.П.) [ 2017-05-14 18:12:33 ]
Ларисо, а Ви світла жінка...душею світла... а оті, що пишуть про бевзнів - не здатні любити...це сухі, черстві, замозакохані ляльки, які не мають ні душі, ані чистих почуттів...щасти Вам

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
поціновувач поезії (Л.П./Л.П.) [ 2017-05-14 18:34:22 ]
пс. Ларисо, з усієї поваги до Вас, над віршем таки попрацюйте і все буде гаразд, бо наразі кпини на Вашу адресу мають сенс...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-05-15 23:26:46 ]
Та не буду я над цим вiршем працювати, бо нема над чим. Ця річ має історію, Серго Сокольник її знає)) Але продовжувати нема сенсу, і так суперечок більше, аніж смислу у рядках написаних.
А кпини, то вони ж не від нездалості вірша))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-05-14 20:21:40 ]
Поціновувачу Поезії

З анонімами, клонами, ніками не варто спілкуватися.
Якщо людина ХОВАЄ лице, не називає себе, то яку поезію вона цінує, чию? Хто ви? Навіщо тут?
Чи цікаві мені коментарі такої особи?
Перед ким я маю вибачатися і за що?
"о часи...а чи вміє просити вибачення пані Світлана? чи вважає себе надвищою від простого люду?...та їй образити, як в море плюнути... щойно на сайті і куди не зайду, а всюди насліджено...та про що я саме отут?...світла, світлій душі..." читаю коментар ПП.

Чи це не та людина, яка звинувачувала мене безпідставно за використання слова "вельбучний", хіба ж знаєш? це відомо лише модератору сайту.
Мені нема за що вибачатися.
Так, вважаю себе іншою. Кожен митець має на це право.
Авжеж..... зауважувала подеколи, вказувала на хиби...хвалила......
якщо тут є майстерніші, то з радістю передам місію.
Мені набридли оці підгризання, обливання болотом.
Чесно. Жодного бажання бути поряд із непорядними.
Коли наважувалася піти із сайту, хтось пише: Не йдіть, лишайтеся, Вас читають сотні...

От як бути? навіщо мені сайт, де ти беззахисний...де ти фрашка для графомана...бевзня...тощо.
А потім ще звинувачують у самозакоханості. Та невже я маю відчувати себе сірою?!
На коментарі відповілдати не буду.
Шановна пані Ларисо, довелося тут відповісти поціновувачу поезії (чи базгранини).
Написала тут, бо у цього поціновувача поезії нема де написати на сторінці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2017-05-15 01:59:23 ]
Вельмивельбучна пані Світлано Залізняк.
Що Ви нещодано писали про паранойю? Тепер Вам всюди увижається моя присутність?
Пишіть модератору сайту і дізнавайтеся, хто ховається під ніком "поціновувач поезії". А тоді не забудьте попросити вибачення у мене за безпідставні звинувачення.

Вибачте, Ларисо, мусила відповісти тут, бо тут є цей смішний закид в мою адресу.

А стосовно Вашого вірша, то я б лишила у назві тільки слово "Несподіванка", але то вже, як Вам до душі.
Всього доброго.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-05-15 23:42:34 ]
Дослухалася до Вашої поради)
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-05-14 20:29:07 ]
На коментарі відповідати не буду.
Проршу мені не писати тут. У разі потреби - на пошту.
/////////////////////////////////


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-05-14 20:34:51 ]
Проршу - прошу.


Наголошую: На сайті відсьогодні не коментую. Працюю над книгою. Цейтнот.
пошта:
zaliznyak-63@ukr.net

Щасти усім!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-05-15 08:46:58 ]
Авторко сайту Галино Михайлик, варто відрізняти закид, підкріплений посиланням на мій вірш і таке припущення
"Чи це не та людина, яка звинувачувала мене безпідставно за використання слова "вельбучний", хіба ж знаєш? це відомо лише модератору сайту".

Авжеж, це знає лише модератор: хто ховається за ніками-клонами. Мені сайт був цікавим, але стомлює засилля осіб певної категорії.

Притулити свій закид на сторінку, де про відхід у вічність письменника......, а потім ще й вимагати вилучення слова "вельбучний" із чужого тексту може не смішна людина...а здагадайтеся - яка.
Вибачення написали Ви в такому тоні, що ліпше б і не починали. Нещире воно, це ж видно.
Ось і зараз виказуєте неповагу. Мені нема за що вибачатися перед Вами. А Ви б таки визнали, що кидали тінь на моє ім"я безпідставними звинуваченнями і прилюдно.
Шануйтеся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-05-15 08:54:31 ]
здагадайтеся-здогадайтеся.
І Поціновувач поезії, і всі інші,
не пишіть мені отут на сторінці Лариси Пугачук.
Розумному - досить. Я ж написала адресу.
Тут, на чужій сторінці, дискутувати не варто.
Гарного настрою зичу всім, натхнення, творення поетичних світів. Нагадую: варто шанувати ще й ЖИВИХ поетів.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-05-15 23:39:13 ]
Згодна з Вами, Світлано, на чужій сторінці дійсно не варто дискутувати на теми, котрі не стосуються автора сторінки, але десь мусять же люди стосунки вияснити, раз позакривалися одне від одного на своїх сторінках)) Хоча який в цьому сенс, от чесно - не розумію.
А відносно шанування живих поетів, то тут не все просто. Вірші оцінюються, як твори. І при житті поета і потім також. А сам поет при житті є просто людиною і шанувати його тільки за те, що гарно пише... ну та можна, чого б ні, але дозволяти творчій людині робити все, що їй заманеться і пробачати все - ніхто не зобов'язаний.
А зважаючи на те, що тут зібралися тільки творчі люди, то мають бути взаємні увага, повага і розуміння. Рівні зі всіх сторін. Без винятку.
Дякую за хороші побажання, Світлано. Навзаєм)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-05-16 08:32:42 ]
Зайду в гості ще раз, відповім грунтовно, якщо в когось буде бажання відповісти, прошу на пошту.


Пані Ларисо, за кілька років перебування на сайті я бачила тут різне. Казку, в якій я була принцесою, що не хоче дивитися на авторів - авторства пані Галини Ф.
Тоді сайт на кілька днів роботу припиняв... Перекрути моїх рядків, які автори називали пародіями, бачила...А ще...звинувачення у використанні фактів особистого життя осіб, про існування яких я не знала. Не могла знати...... Сила мистецтва... Мої тексти життєві, сюрреалістичні...
Тепер мене звинувачують у небайдужості: то я зауважила хиби, то я не пройшла повз текст автора, у потенціал якого забаглося повірити...а він не вельми росте... Єдина моя вина: я не залишила сайт, коли виявилася заяскравою... Чи багато тут лишилася відомих поетів? Піду я... Вмовкну... І відразу свобода писати будь-як...сяке-таке...
Зауважать, можливо, Любов Бенедишин, якщо не стомиться вчити авторів...... та ще кілька майстрів. Інші промовчать. Чи мені цікаве перебування тут?
Апогеєм стала вимога пані Галини викинути слово із вірша, бо воно авторці нагадує назву села, де жив шановний письменник. Дикість: посилання на мій вірш на сторінці, де про смерть письменника. Воно ж і зараз там! Тон вибачення зневажливо-зверхній...Чи мені здалося? Вельмивельбучна - пише, звертається до мене пані Галина.
Скажіть, будь ласка, Ларисо. а що саме я повинна загалу, читачеві, щоб мене шанували клони, ніки, автори пересічних віршів, випадкові люди...що зареєструвалися від нічого робити...... А мабуть, є й такі...?
Що заманеться - властиво робити усім. Є свобода пересування, творчості... Ви грієтеся біля вірша свого автора, близького по духу, а я презентую Поезію.
Заблоковані сторінки. Їх багато. Скільки залишило сайт...перерісши його...
Мені пишуть автори...коли я вирішую піти із сайту. Зупиняють...
Перманентно на сайті бучі, я намагаюся не вмішуватися. Чоловіки самі порозуміються.
Але коли на мене безпідставно нападе хтось, ніколи не змовчу. Бо я людина. Про це писав В. Симоненко. А людині властиво ще й вірити у порядність. Я вважаю себе порядною жінкою. митцем. І прошу, вимагаю порядного ставлення. Пан, імені якого я не називатиму, тримає мої слова про його вірші, звичайний коментар у відповідь, кілька років на головній сторінці. Людина вважає це важливим. Я бачу, як радіють автори моїй похвалі. Я ж сама росла, знаю всі етапи, сходинки...
Ми всі тут існуємо у віртуалі. Як можна ліпити ярлики, не знаючи сутності речей, душ, обставин...
Щодо коментаря якогось аноніма "поціновувача поезії" - такі коментарі не мають жодного сенсу. Чи й не поціновувач: без імені, фото... пише мені "чи здатна вибачатися...".
За що? За вивищення над болотом сьогодення, пошуки краси, служіння мові...
І наостанок: мої книги, Ларисо, Ви придбали. Телефонували, захопливо дякували, писали коментарі хороші.
Нема жодної причини зневажати мене за справжність. Єдина моя вина: я не зачинилася у вежі зі слонової кістки, була людяною. Мабуть, таки варто дистанціюватися.
Шануймося!