Гостро, влучно, дотепно, Любове! Поменьше б таких мух, і життя б засяяло б любов"ю. Дякую!

Чому у лісі мухи у тривозі?
Шукають, як би правильно летіти
Поміж дерев, що в пахощах амброзій
І у сучках, що ніби сталактити.

Безглуздий рух, молекулярно-сірий.
А я – спинився і звернув увагу:
Поети скрізьно оспівали вирій,
Де інші виміри і сенс, і благо.

Засилля мух – щербата випадковість.
По-кафкіанськи мислю і кайфую.
Якщо заплатять, напишу і повість
«Про Мỳха, Муху, плямку золотую».

Прочитала цю дотепну влучну рiч, уявила себе на місці ЛГ, далі уява притягнула пародію. Сподiваюсь, що вона Вам сподобається не менше, аніж мені Ваша суперова сатира)

Люба Любо, перед Світланою-Майєю я вже вибачилась, сподіваюсь, що її пропозиція порозумітися була щирою.
Якщо я якимось необережним словом або рухом Вас образила, пробачте мені. Це я кажу вголос і щиро. Дуже хочу, щоб всі непорозуміння залишилися в минулому. Шаную Вас, як мудру людину.
З повагою Лариса.

Лариса Пугачук
2017.04.05 20:57
Ослiплена світлом

Коментарі чоловічі дивні. Хто тут найпотенційніший автор - на сьогодні? От хай покаже майстер-клас.
Щоб і від плінтуса незміримо вище, і кисню ще вистачало.

І дуже на те сподіваюсь, що "багатьм видно".
Хто має очі, хай дивиться...

Дехто у рейтингу піднімається стрімко, незабаром до Гомера Іонійськог дійде...
Сподіваюся, що зразки поезії високої, змістовної ми на ПМ прочитаємо. А то "частівки", перекрути...
Щодо вірша Любові, то я замислилася, перечитувала, пояснення увиразнило. Це аж ніяк не "мислення на рівні плінтуса".

(Іонійського)

А ще ж тактовність, пошанівок і толерантність.

Колись давно я на ПМ писала, що проти перекрутів, написаних кимось...брався рядок з моєї поезії, автор домислював, наділяв свого свою ЛГ рисами, не притаманними моїй ЛГ.
Коли я протестувала, то отримувала на горіхи.
Я й досі стоїчно вважаю, що довільно трактувати рядок можна подумки, але друкувати перекрут, називати пародією, висмикувати рядки з чужих текстів - зась. Пародист повинен бути не менш майстерним, ніж автор першотвору!
У випадку з текстом, де перекушується муха...я промовчу, автор першотвору висловився.
Розуміти по-своєму ніхто не заборонить, але публікувати, ставити поряд із вимислом рядок з чужого тексту...Певно, варто запитувати дозволу.
Маю преценденти. М. Базів писав пародію, брав рядок з мого вірша "Літній збудник летаргії хрукмкає дівоче...".
Розумному досить. А є схильні шукати пріапічне навіть у сумному.
Я б не хотіла, щоб із моїми першотворами поводилися так вільно, перекручували фабулу.
Якщо автор не спроможний сам писати яскраво, кортить смикати чуже, компонувати "отсєбятіну", прославлятися за рахунок відомішого.
Я так бачу проблему недолугих пародій-перекрутів.
Про текст "Осліплена світлом" я промовчу. Не моя прерогатива.

(хрумкає)

(прецеденти)
Даруйте, поспішала, не перечитала уважно.

Любо, все думала, що не дало мені зрозумiти, що мова йде про дитину. Тільки "щічка" на це натякала, але і жінка так може про свою щоку сказати. Уважно придивилась до вірша. І ось що побачила.
"Красива мушка золотава
(колиска, снів яйце-райце)" -------- слова, котрі в дужках, я віднесла до "мушки", саме завдяки дужкам вони перетворились у пояснення, що це мушка - снів яйце-райце, тим більше, що вона у Вас золотава.
Спробуйте виточнити вірш, бо задум дійсно хороший.
І не зовсім зрозуміло, що автор має на увазі під "і кіт-воркіт не дме у вус", якщо мова йде про онкологію.