ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Проза / ЛхжД

 Дівчина з обкладинки
- Перепрошую, біля вас не зайнято? - зверху вниз на мене запитально дивилась юна струнка красуня у вишуканому купальнику, що наче зійшла з обкладинки гламурного журналу. Краплі морської води вкривали ледь засмагле дівоче тіло.
Здавалось, різнобарвні веселки проблискували у кожній з них.
Вона настільки зненацька з'явилась з густої юрби відпочивальників, що я не встиг помітити, звідки і коли саме. Ганьба мені!
Мій промах не вибачає навіть те, що сьогодні на пляжі з самого ранку аншлаг: сонце нарешті виглянуло з-за хмар після двох довгих тижнів штормової негоди.
- Ні, звісно, прошу, влаштовуйтесь, - відповів я розгублено, трохи піднявшись і спершись на лікті.
- Дякую! - усміхнулась дівчина, - потримайте це місце для мене, будь ласка, поки я швиденько збігаю за одягом, - і знову зникла в юрбі. Я провів її поглядом, затримавши його на довгих ногах та звабливих округлостях сідниць незнайомки.
За мить, повернувшись із пляжною сумкою в одній руці і ледь вологим рушником в іншій, білявка постелила останній і зручно вмостилась горілиць поруч мене на двомісному лежаку. Заплющила очі і підставила красиве обличчя та ідеально збудоване тіло гарячому сонцю.
Я тихенько повернувся на бік, спираючись на лікоть, підклав зігнуту долоню під підборіддя і заходився вивчати чудовий екземпляр людської породи, що так несподівано з'явився поряд. Правильний класичний профіль, ледь припухлі губи, які враз нестерпно захотілось поцілувати, гарна зачіска, зроблена, певно, призером, а то й переможцем міжнародних конкурсів перукарського мистецтва. Отримавши вдосталь насолоди від споглядання рис прекрасного обличчя, пройшовся поглядом по звабливих опуклостях невеликих грудей з гострими сосками, наполовину прикритих дорогою матерією і, зачарований лініями тонкої дівочої талії, прикипів поглядом до низу купальника, точніше, до тоненької прогалини між його верхнім краєм і впадиною животика.
Несподівано для мене красуня розплющила очі і, впіймавши мій погляд, який я не встиг відвести, лукаво усміхнулась.
- Ну що, детальне вивчення моїх анатомічних особливостей закінчено? - весело запитала вона.
- Теоретично - так, але не завадило б трохи і практики, - заскочений зненацька, пожартував я у відповідь і зашарівся.
- Овва, які ми прудкі! - засміялась незнайомка, - І коли плануються практичні заняття?
- Чим швидше, тим краще, - ледь-ледь підняв я градус жарту, уважно слідкуючи за виразом обличчя дівчини - чого доброго, образившись, вона може зникнути швидше, аніж з'явилась, а мені б цього так не хотілось!
- Ну і чого ми чекаємо? - з готовністю підтримала білявочка мій жарт, в той час як її очі на мить запломеніли неймовірною звабою.
- А й справді... Гаття, в-йо, бо дощ, коні мокнуть! - перейшов я на сільську тематику і вдав, що піднімаюсь з лежака.
- Невже знову дощ? - весело засміялось дівча, широко розплющивши блакитні очі, і лукаво запитало, - До речі, а ми знайомі?..
- My name is Валерій! - чинно представився я, простягаючи їй широку долоню.
- Very nice, мy name is Марина! - підтримала мою нову гру послідовниця культу Венери, вклавши свою ніжну долоньку у мою правицю.
- Навзаєм! - радісно усміхаючись, відповів я і запропонував, - То що, йдемо?..
Помітивши її легеньке, наче хвилі під морським бризом, вагання, додав аргументації, наполегливо дивлячись в очі супутниці:
- Поки будемо роздумувати, не помітимо, як сонце зайде за небосхил, день скінчиться, непомітно промайне ніч, а там і до кінця відпустки рукою подати - і ось тоді ми гірко пожалкуємо за втраченими можливостями, але буде вже надто пізно...
- Ну добре, добре, умовив! - перейшовши на "ти", несподівано легко пристала на мою пропозицію звабливиця, і сміливо продовжила, - До кого - до тебе чи до мене?..
- До мене! - ошелешений її несподіваною згодою, на автоматі відповів я.
- А чому саме до тебе?.. - грайливо допитувалась Марина, тішачись з мого розгубленого і щасливого вигляду.
- Ну, - задумався я, - хоча б тому, що в мене неймовірний краєвид із вікна дванадцятого поверху - видно і гори, і море, деколи і круїзні лайнери або військові кораблі на горизонті.
- А, ну це все міняє, - грайливий настрій зник із її обличчя і вона пильно глянула мені в очі, перевіряючи, чи правильно зрозуміла натяк. Я відповів довгим ствердним поглядом.
Моя нова знайома, стараючись нічим не видати свого хвилювання, непомітно озирнулась навкруги і піднялась з лежака, залишивши рушника на ньому. Взявшись за руки, наче закохана парочка, ми, не вдягаючись, швидко покинули пляж.


16.07.17

Примітки:

- My name is... (англ.) - Мене звати...

- Very nice, мy name is... (англ.) - Дуже приємно, мене звати...


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-07-18 15:45:48
Переглядів сторінки твору 8876
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.983 / 5.5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 4.896 / 5.5  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ФАНТАСТИКА
РОМАНТИЧНА ПРОЗА
ІРОНІЧНИЙ РЕАЛІЗМ, НЕОРЕАЛІЗМ
Еротична проза
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-07-18 20:57:35 ]
Пане Валерію, якщо Ви розкриваєте тему, згідно заголовку, то фінал мав би бути таким:
Я взів її під руку і, захопивши з собою одяг, швидко покинув пляж.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2017-07-19 10:01:49 ]
такий фінал був би більше схожий на таємний арешт, мені здається ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-07-19 18:09:32 ]
"підставивши гарячому сонцю красиве обличчя, а руки простягла вдовж тіла долонями догори, намагаючись отримати рівномірну засмагу" --- читаэться, як наче засмагою вiзьмуться тiльки обличчя i руки))

"Вона настільки зненацька з'явилась.."..."що так зненацька з'явився поряд" --- дублювання заважаэ

"які враз чомусь нестерпно захотілось поцілувати" ---"чомусь" заважаэ

"прикипів поглядом до низу купальника, точніше, до широкої ущелини між його краєм і впадиною животика, де ховались ще більш спокусливі місця звабливої незнайомки"--- нi про що, заплутано, неоковирно, якесь технiчне описання

"- Поки будемо роздумувати, не помітимо, як сонце зайде за небосхил, день закінчиться і ми гірко пожалкуємо за втраченою можливістю..." - аргумент дiсно "залiзни" хiба на погляд ЛГ)), бо ж вночi нi-нi!

це дрiбнички, а твiр пречудовий, пiзнiше напишу, чим сподобався



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2017-07-20 09:49:31 ]
вдячний за уважне прочитання, Ларисо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2017-07-21 09:28:32 ]
підказками скористався і підправив, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-07-20 14:05:44 ]
Тепер чим взяв твiр.
Прекрасно виписаним характером-образом головного героя i непогано змальованим - дiвчини. Практично одними дiалогами, без зайвих слiв Ви дали цих людей, як на долонi. Ще раз скажу, що чоловiка Ви висвiтлили повнiстю.
Твiр читаэться легко. До роздумiв спонукаэ, аж дуже. До полемiки. Люди будь-якого вiку вiзьмуть тут щось - кожен своэ, звiсно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2017-07-21 09:22:32 ]
головне, що про вигляд головного героя я не прохопився ані словечком, і читачі губляться у здогадах, чим же він так припав до смаку дівчині модельного вигляду :)
а щодо полеміки - вгадали! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-07-21 09:39:39 ]
Дiвчина, що змогла "зробити" себе в такому юному вiцi, маэ розум i маэ зiр. Вона сама, якщо й буде "брати" чоловiка, орiэнтуючись на зовнiшнiй вигляд, то хiба так само, як ЛГ взяв ii.
"Слюнi i соплi" ii якщо б не роздратували, то залишили б байдужою точно.
Таки гарна рiч, Грею. Добре бути вихованим на "Нема нiчого лiпшого за негоду") Ще краще вмiти жити з такою iнтонацiэю.
Писали б Ви частiше. Збiрочку б видали... для виховання потрiбнi такi речi.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-07-21 10:08:22 ]
Ха, таки вона його взяла, перепрошую, - це я ще раз перечитала.
Ви навмисне залишаэте зачiпки, Кристiане?) - "Краплі морської води вкривали..." - тобто красуня прийшла на пляж в купальнику, без сумочки з ключами. сонцезахисними окулярами i мобiлою, з ними ж шубовснула в воду, звiдти вийшла з краплями води, аж тодi пiшла шукати вiльний лежак?..
"Штормовоi негоди" - не масло масляне часом, чи то я вже надто доскiпуюсь?))))) (але "негоди" залишити обов*язково))))
"запломенiли"...зарiзке чи що... зваба вона таэмнича, хлюпаэ в очах, вона м*яка
Навiть знаючи побудову жiночого тiла, я не можу уявити "широку ущелину між краєм купальника і впадиною животика". Мiж краэм верхньоi частини купальника i пупом? - наче нi. Мiж пупом i краэм трусикiв? - ущелина?

До речi, фраза "То що, Мариночко, йдемо" вiдразу додала ЛГ кiлька десятилiть. Ви навмисне пiдкреслили вiк?

Насолоду отримала, дякую, Грею)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2017-07-21 11:37:26 ]
похейтерствую на досугє.
у вишуканому купальнику, що наче зійшла з обкладинки гламурного журналу - ну, по перше, вишуканий купальник - воно мені як елегантні плавки - що автор має на увазі хз, да, взагалі-то, маю таку стійку підозру, що й автор не знає як воно. от, а гламурний журнал з дівчиною в купальнику на обкладинці - це плейбой чи що? а чо він гламурний? ну, відповіддю, маю підозру буде - мур-мур-мур, я люблю гламур.
Краплі морської води вкривали ледь засмагле дівоче тіло. - тобто, вона ось так мокра, німфою, швендяє пляжем, навіть рушника не має витертись? а обгоріти на сонці не боїться?
Вона настільки зненацька з'явилась з густої юрби відпочивальників, що я не встиг помітити, звідки і коли саме. - ага, тобто, автор ненав'язливо каже, що лг не дрімав у лежаку, а наполегливо зирив по цій густій юрбі відпочивальників, вдаючи з себе чи то рятувальника чи то навіть не знаю кого.
сонце нарешті виглянуло з-за хмар після двох довгих тижнів штормової негоди - ну нічоси сезон задався, я ти скажу. а в лг путівка на скіко часу була, а то 14 днів - вроді і є заїздом одним. но - у багатих жизнь другая.
зручно вмостилась горілиць поряд мене на двомісному лежаку - що, ось так, мокрою голою спиною на гарячу дошку? ну-ну, єсть єщьо женщіни в рускіх селеньях, воно, звісно, не коня на скаку, но - в гарящюю ізбу - норм порівняння.
гарна зачіска, зроблена, певно, переможцем міжнародних конкурсів перукарського мистецтва - ти гляди, ото загадка - вся мокра, вода стікає, а зачісці хоч би що. окремо доставляє, що - аж тут увагу звернув - дівча на пляж навіть капелюшка не взяла, ох, як би сонячний удар не одержала, валнуюсь, як то море, з якого вона вилізла. так розумію, її день спланований так - прокидається, бере купальник і бігом до перукаря, а потім зразу ж купатись. ну, що, вірю, я не станіславський, я вірю.
грудей з гострими сосками, наполовину прикритих дорогою матерією - хм, так розумію, ліфчик був без цього вульгарного поролону. ну, питання, чого в положенні лежачи груди стриміли вгору (ну, як інакше б соски роздивився) - ну, такоє, я б на імплантанти казав, але їх не рекомендують під сонце підставляти, ну, візьмемо, що дівчина геть юна і груди не те, щоб невеличкі, а дуже невеличкі. дорогою матерією - не інакше, як фофудья, ну, це ж не може бути банальний шовк - ну, чого б тоді автор на ціні акцентував.

прикипів поглядом до низу купальника, точніше, до широкої ущелини між його краєм і впадиною животика, за якою, найпевніше, і приховувались найбільш спокусливі місця незнайомки. - о! низ купальника - то певно плавки, але - ну, так розумію, що дівчина взяла плавочки на кілька розмірів більші необхідного - ну, чого б то інакше між ними і животом ущелина була? ну і да - точно, фофудья (ну, така парча з золотим шиттям) - це твердий матеріал, того й плавки стоять таким ніби дзвоном, що між животом і ними ущелина ціла, хехе, великий каньон.
оце - найпевніше - викликало гордість за лг - ну да, світ непевний, квір всякий, он ходять, кажуть - не тільки гендер є ідеологічним конструктом, а й стать - да, може бути, що в тої німфи в плавках взагалі плоско, як в пупса пластмосового, того - найпевніше. да, і того ж у множині, більше як одне (одна?) - найспокусливіші місця - ібо, народ скаже, як зав'яже - або пусто, або густо.
наче володіючи шостим чуттям - інтуїцією? ну да, жінкам вона не притаманна, чого там, швидше в собак, да, того - наче. ну дійсно, де ж б то німфа ця мокра могла запідозрити, що чел з сусіднього лежака (двомісного, кстаті, так що він від неї за 15 см, на, на віддалі долоні) дивитиметься на неї - ну чого, он, небо яке блакитне, сонце яке сліпуче, море шумить, хтось там пахлаву продає, та вражень як в луврі - є на що подивитись і без нежданої сусідки.
ладна, весь цей діалог коментити сенсу нема (ну, хіба технічно описати - мої-я-мій-я-моє-я), а так то це парафраз відомого курортного анекдоту
"- до тебе чи до мене
- ну, якщо ти аж так вагаєшся, то краще не треба"
тут автор пішов другим путьом, хехе, певно думає, що це і є геппіенд. да нє, геппіендом тут є "ми, прихопивши з собою одяг, швидко покинули пляж" - ну, це ж і загадка тексту - ось, чий саме одяг прихопила ця дівчина, яка явилась лг у виді венери з піни морської - тобто, в купальнику і краплях води?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2017-07-21 11:41:31 ]
а, додам - "найбільш спокусливі місця незнайомки" - це настільки пошло, що навіть оце "ледь засмагле дівоче тіло" виглядає цілком прийнятним


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2017-07-21 11:47:24 ]
пестливе ім"я додає вік? дивно, ніколи б не подумав ) що цікаво, я сам в житті, наприклад, дуже рідко використовую подібні звороти, пару раз мені навіть зауваження з цього приводу робили ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2017-07-21 11:51:23 ]
додає віку лг - оце "мариночко" воно таке, поблажливо-зверхнє, інтонація так прозвучала себто, а не ім'я


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2017-07-21 14:49:08 ]
хейтерство вдалось на славу, Андрію - навіть мені як його об"єкту сподобалось, то що вже казати про інших - гадаю, в тобі криється талант видатного гумориста - при бажанні міг би переплюнути навіть Ільфа і Петрова :) а щодо порад - деякі вже врахував, над іншими - подумую :)
дякую щиро! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2017-07-25 08:18:51 ]
завжди до послуг


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-07-20 14:13:41 ]
Навздогiн.
Або "у якомусь неймовірно дорогому салоні" або "щонайменше дипломантом, а то й переможцем міжнародних конкурсів перукарського мистецтва", бо навiть не те що дублюэ, а громiздко надто.
"ліниво повернула до мене голову і лукаво усміхнулась... весело запитала вона" - вживу нормально, а в текстi "лiниво" дисонуэ з "лукаво" i "весело".
"...а хоча б і тому, що в мене кращий краєвид з вікна" - типу вiн знаэ, який в неi вид з вiкна?)))--- може "тому, що у мене чудовий вид з вiкна"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2017-07-21 09:27:09 ]
дякую, Ларисо, слушно, виправив і додав загадковості


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-07-20 14:15:18 ]
А... ще правдивiстю взяв твiр ну i чеснiстю героiв.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2017-07-21 09:48:18 ]
А, ну правдивість і чесність - наше все! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2017-07-21 10:11:25 ]
ойблять


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2017-07-21 11:06:13 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-07-21 13:33:44 ]
"мy name is Марина! - підтримала мою нову гру дівчина, вклавши свою ніжну долоньку у мою лапу.

- Навзаєм! - потиснув я її легенько і запропонував, - То що, йдемо?..

Помітивши її легеньке вагання..." --- все це даэ бачення, що ЛГ потиснув Марину легенько, а не ii долоньку. Хм... ще й "лапа" чомусь не пiшла на смак))
Сподiваюсь, що також отримуэте насолоду вiд плодотворноi працi над словом. Але й терпiння у Вас, Грею)), я б вже внутрiшньо огризалася на таку кiлькiсть мiлких покусiв))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2017-07-21 14:24:03 ]
та ну, я ж адекватний автор - щоправда, як бачу, ще надто недосвідчений - наробив таку кількість невиправданих помилок! :)
і дуже радий, що в мене такі гарні порадники і я можу на ходу покращувати текст
ще раз дякую, Ларисо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2017-07-25 08:17:20 ]
да ну, чого б то ти огризалась


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-07-25 09:23:56 ]
органiзм пручався би на автоматi, але "внутрiшньо")