ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2025.10.20 09:01
Передбачив я і зупинивсь…
І приліг хутесенько за ширму.
Безумовно, виділось колись
Вже встрічав покладисту і смирну…
…уяви себе ти Королем,
Годен, то одінься в Падишаха!?
…видно переплутав хтось Едем.
Шахмати це все таки не шахи…

Віктор Кучерук
2025.10.20 06:29
Родить спогади печальні
Біль гірких утрат, -
Додається поминальних
Заходів і дат.
В боротьбі за виживання
Гинемо щодня, -
Голосіння і прощання
Звідуєм сповна.

М Менянин
2025.10.20 01:28
Відчує кожен весь цей жах:
орел, як лев – одвічний птах,
крилом де маше – там війна,
нещастя наше, в нас вона.

Це та війна, це та війна,
де з двох голів лише одна,
лиш та, де вдача леВова,

Тетяна Левицька
2025.10.20 01:14
Вона поїхала у сутінки далекі, 
У невідомість, пристрасність і страх, 
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах. 

Вона поїхала в кохання, як у морок, 
В жагу, немов невигасла пітьма. 
Невдовзі їй виповнюється сорок, 

Павло Сікорський
2025.10.19 22:50
Слова твої, мов кулі - лента за лентою;
Склеюю серце своє ізолентою.

Борис Костиря
2025.10.19 22:25
Вона поїхала у сутінки далекі,
У невідомість, пристрасність і страх,
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах.

Вона поїхала в кохання, як у морок,
В жагу, немов невигасла пітьма.
Невдовзі їй виповнюється сорок,

Іван Потьомкін
2025.10.19 22:01
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?

Ірина Білінська
2025.10.19 20:45
Женуть вітри рябі отари хмар
в безкрає поле зоряного неба,
де музикує змучений Ремарк,
Адамові Творець рахує ребра…

Сади стрічають пахощами груш,
і яблуням лоскоче сонце скроні -
це Осені портрети пише Труш,

Віктор Насипаний
2025.10.19 18:44
Я думаю про тебе дні та ночі,
Почути хочу голос твій, будь ласка.
І погляд жду і , наче зорі, очі.
Бо ти для мене, ніби добра казка.

Приспів:
Я пам’ятаю очі, твої очі.
Тебе зустріти, мила, знову хочу.

Микола Дудар
2025.10.19 16:33
Нічого такого. Кащель, не більш…
Зідки узявся? Бог його знає
Жовтню присвята худощавий цей вірш
Наче ж не лає?
Ти вже проснувся… частково проснувсь
Дякуєш Богу, біжиш за кермо
І знову не їдеш… сумуєш чомусь
Буває. Клеймо…

Євген Федчук
2025.10.19 15:21
Як створив Господь Адама, то пустив до раю
І він там у тому раї і турбот не знає.
Є що їсти, є що пити, де лягти, поспати.
Та вже скоро Адам в раї почав сумувати.
Ніщо йому не цікаво, все набридло досі.
- Дай мені якесь заняття?! – у Господа просить.

Світлана Пирогова
2025.10.19 14:53
Димчастий дощ зливається із жовтнем:
То дріботить, то плаче водоспадом.
Не просушив ніхто сльозину жодну,
І омиває кожна - листя саду.

Осінній холод і мокрінь журлива
Закрастися у душу підло прагнуть,
А сад почув мелодію тужливу,

Володимир Мацуцький
2025.10.19 13:54
Тліє третя світова
і не тільки тліє.
Запалає і Москва,
світ зігріє.
Кочегарять два чорти:
Дональд Трамп і Путін.
Від чортячої чети
всі країни скуті.

Леся Горова
2025.10.19 11:48
Ти візьми мою руку, коли в тому буде потреба.
Якщо я захитаюся навіть від зайвої ноші,
То не бійся, устоюй. Тонкі під ромашками стебла,
А негода лише нагинає, зламати не може.

Опирайся на плечі. Вагаєшся - що за рамена,
Бо на них ніби й хустка шаля

Тетяна Левицька
2025.10.19 09:43
Для тебе також, любий, я змогла б
зірвати з хмари айстри вересневі;
вмочити у безмежжя два весла
і витягти з безодні повний невід;
звільнити з сіті рибку золоту,
серпанок непроглядний загадати,
щоб ворог не знайшов і за верству
на мапі всесвіту коо

Сергій СергійКо
2025.10.19 09:25
Я мало жив і жив у лісі.
Це вам не те, що в шоубізі,
Де завжди їжу знайде ніс.
А тут, у лісі – тільки ліс.
Щось їстівне шукаю завжди –
Усі стежинки перетовк.
Куди не глянь – сумний пейзаж, де
Онука, Бабка є і Вовк.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Рудокоса Схимниця (1976) / Вірші

 Апокриф

Хай не грають оркестри, хай стихнуть пісні солов'їні!
Хо́ри наших чуттів не триматимуть ніжності стрій

Не шукай! Не розпитуй! На наших лазурних дорогах
Непролазними хащами бігають хижі вовки

Марґо Ґейко


Він вкотре її забував назавжди й остаточно,
До пральки вкидаючи постіль з легким ароматом
Розтріпаних кіс і розведених ніг. Кровоточив,
Ривком видираючи з себе, і криючи матом

Нервові заломлення губ, зацілованих звіром.
Стиралась помада, звивалася шия Горгони,
Як летом вітрильника вільного входив у біле
Захмар’я гори, а долоня стискала патрони.

Козацькою чайкою різко врізався в заплаву,
Не брав полонених, бо пощо їх співи надривні.
Триножив, вганяючи нігті у спину хлипкаву,
А в горлі у неї скипали жоржини і рими,

Бо в неї всі війни свої, бо гештальт перемоги
Один на мільйон, не такий, що прописано в книгах:
Отой полководець ввижався, як мінімум, богом…
Хотіла піддатись, спадаючи снігом так тихо,

Аж хрускіт фаланг видавався гучнішим за вибух,
А стріли ключиць поціляли точніше образи.
…Мій соколе сизий, опівночі снилися риби, –
Дивилися тяжко, зрізаючи литки алмазом.

О сизий сокОле, жорстокий, коханий! Твій постріл
Пласким животом загніздився, пораненим птахом
Звиває кубельце. Намулами ліпиться острів.
Покинеш лиш мертвим – без жалю, без болю, без страху…

Ламаючи крила, стираючи ступні до струпів,
Укотре навічно ішов в чорні храми на требу,
Де виклично-гордо гінкою струною прикута
Та сука, та відьма, нагноєна скалка між ребра.
3.12.2016




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-01-12 17:11:27
Переглядів сторінки твору 13228
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.241 / 6  (4.901 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 5.178 / 6  (4.924 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.04 13:12
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-01-12 17:13:16 ]
люба Марго, я трохи схалявила, виклавши вірш, якому вже рік з хвостиком, але ваш текс виявився суголосним аж з трьома моїми уже написаними...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-01-12 21:43:17 ]
Який сильний вірш, дорога Схимнице! Дякую, що виклали! Спричиняє лінгвістично-акустичний оргазм (якщо я Вас не ображу таким порівнянням). Ваші вірші взагалі треба кілька разів перечитувати, бо вони надто ємні, щоб все одразу декодувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-01-12 17:42:00 ]
"На наших лазурних дорогах
Непролазними хащами бігають хижі вовки" - уявляю с трудом)))
Розведених ніг аромати - досить сексуально)))

Взагалі, вірш - супер. "... сплетенье ног...")))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-01-12 18:25:38 ]
ну про вовків все ясно: там, де колись було добре, тепер стало зле...
про ноги - шо тут коментувати, всі дорослі)))
дякую!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-01-12 21:35:56 ]
"...непролазними хащами бігають..." це оксюморон. Абсурд. Навмисний. Гарно, що помітили. І так, дійсно "там, де колись було добре..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2018-01-12 17:52:45 ]
ух... ледве видихнув...

червоно перед очима...

о Руді...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-01-12 18:24:15 ]
то добре чи зле?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2018-01-12 19:00:32 ]
то чудесно...
такі неймовірні енергії життя...

така радість, врешті...

о Руді


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2018-01-12 19:10:40 ]
позавимірно-незмірно )
Жорстокий романс...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-01-12 22:02:28 ]
ох, Любо... було...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-01-12 21:27:51 ]
це вже якби експресіонізм, на мій скромний смак


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-01-12 22:01:45 ]
ти мій персональний класифікатор))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-01-12 22:28:51 ]
Ахем фон Арнім, гайдельберзький романтик, на початку ХІХ ст.,
вживав був такі штуки, як ’було так нудно, що він відчував,
як видовжуються його ноги’, чи якось так
це приблизно вже десь початок експресіонізму

звісно, і в Цахесі яких тільки трансформацій не відбувається...

тому, бачачи ’звивається шия’, одразу ж
уявляєш собі такий стиль, ну і - дальше-більше...



а от оціночка 5 від захопленої пані, це хуліганство із рейтингом

можна і пожалітися Редакції, запросто


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2018-01-12 21:57:14 ]
Чудовий твір, о Рудокоса Схимнице!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-01-12 21:58:56 ]
дякую за люб"язність) але я під ніком... ще й в масці...)
але таки дякую щиро)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2018-01-12 22:03:12 ]
Я давно знаю, хто Ви в реальності!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-01-12 22:21:29 ]
я думаю, що нічого поганого в тому, аби люди творили собі альтернативну реальність нема) це ж трохи гра... може є сенс так все і сприймати?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2018-01-14 12:49:58 ]
звучить погрозливо


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-01-12 23:01:09 ]
Шановна Редакціє Майстерень! Я ніколи раніше такого не просила, але зараз таки попрошу: просто підтвердити, що я і Марго - різні люди. У мене все. Буду вдячна. А зауваги, рейтинги - то для душі і для шліфування, їх ніхто не заперечує. Особливо я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2018-01-13 23:45:13 ]
Пробачте, не зауважив цієї проблеми, бо був досить далеко ці дні від сайту.
Звичайно, наша Марго Гойко - цілком самостійна авторка, з якою я маю чудову можливість спілкуватися, наприклад, і на ФБ. Та й стилістика промовляє сама за себе.
Маю принести вам вибачення, шановна наша Р.Схимнице, за цю ситуацію, що якось в емоційному тлі розгорнулася аж надто вражаюче.
Думаю, що єдиний вихід, якщо адміністрація ПМ видалить всі емоційні моменти коментарів, і усуне можливість повторення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2018-01-14 11:03:29 ]
Схимниця - розумниця. Техніку вдосконалить - і буде супер! Хто така Марго - не знаю...
Шкода, що мій коментар видалили. той, що у напрямку С.Залізняк...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-01-13 08:41:43 ]
Нема хвороби, друзі, нема. Є інший світ, інше світобачення, інші думки, інші смаки. Чим приваблює твір? Пластикою. А чим не дуже? Лукавством. І те, і те має право бути.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-01-13 21:01:27 ]
Розведені ноги – се дуже поетично та виклично... Кожний чоловік теє потвердить!..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-01-13 21:48:41 ]
Це хльостко, це – навідмаш...
Кожен знає, про який аромат йдеться)
А ноги – то найпрекрасніша частина!..
"Коль прекрасны ноги благовествующих" – Біблія))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-01-13 23:34:52 ]
Іноді, аби когось привести до тями, доводиться навіть давати ляпаса...
Зваба жінки може виявлятись у таких дрібничках, що навіть законний чоловік (зі штампом у паспорті) не помітить...
Але коли жінка каже про "розведені ноги", жоден чоловік не залишиться байдужим!..
Ave "аромату розведених ніг"!
Що може бути ліпше за таке привітання?..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2018-01-14 01:50:52 ]
Перепрошую і вас, після видалення деяких коментарів так виглядає, що ви ведете монолог, але тема достойна і цілком зрозумілі ваші слова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-01-14 12:11:46 ]
Дякую – за Вашу оцінку...
Тема – більш ніж достойна, адже за нею саме життя!..
Ніколи не припиню оспівувати жіночої зваби!..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2018-01-14 01:17:54 ]
Ну от, адміністрація рішуче видалила коментування цього твору в частині особливо експресивних відгуків. Чому? Бо це таки сторінка твору, опублікованого, не в останню чергу, з покладанням на вроджений чи набутий аристократизм читачів. У цьому важливий ключик до розуміння моментів, котрі деякими коментаторами були перенесені в іншу сферу буття.
Ще раз хочу нагадати, що мова просто народу - це одне, а мова , наприклад, представників Ордену маньєристів - це дещо інше, як у специфіці потрактування, так і в розширенні образів суто в напрямку аристократизму.

Взагалі, постає проблема після всього, що раптово отримала на свої плечі авторка і що так хижо повидаляла адміністрація, - проблема виникнення надто вже простої мови критики на рівні зовсім іншому, аніж рівень і стилістика твору. Звичайно, в кожному нашому творі є недоліки, ми їх бачимо чи не бачимо, але вони є. Як у тому анекдоті про жителів степів (і читачах української поезії, напевно).
Отже, у творі є суто своя проблематика, і на цю проблематику потрібно дивитися не очима читача, а саме очима героїні - вона так це бачить, так відчуває. Це перевтілення в героїню, нмсд, - найперша потреба для критика. Тільки так, думаю, можемо бути корисними авторові, та й собі. Бо коментувати в інших цілях, навіщо? Коментар обов`язково, як на мою скромну думку, повинен бути у співтворчості, принаймні в колі таких ж бо авторів. Начебто DIXI?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-01-14 22:01:46 ]
дякую Редакції Майстерень за втручання в ситуацію


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-01-28 14:49:37 ]
О, Дорога Схимнице, я оспівала тему аромату, який Ви мали на увазі. І Вашу героїню теж.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-01-30 20:17:21 ]
дякую)
я просто до цього свого вірша уже маю якийсь страх тепер...((