Оригінально, Романе :)
Дайте, будь-ласка, посилання, а ще краще вишліть нам http://maysterni.com/contact.php трохи своєї музики із Трініті.

Never! The Uki's society has been totally corrupted for so long that, generally speaking, being honest in Ukraine means being stupid. That's my personal view of course.

Frankly yours,

NeverСело :-)))))))

Так, Романе, думка Святослава бачиться мені (якщо я правильно її зрозумів) у т.ч. і історично, обгрунтованою - як вимагати "Коли ж ми поховаємо брехню?", коли рівень розбещеності нашого суспільства тільки зростає? :(
Ось, якби ми сказали, що з нашими плодами кількість добра примножиться, це було б вірогідніше? Утім, ці роздуми зовсім не стосуються вашого вірша.

А скажіть, Романе, як фахівець - ось я налаштований вважати, що справжня Поезія не може бути провідником Зла, Брехні, не може обманювати - А МУЗИКА може обманювати?

Майстерні,
Поезія і музика є різною.
Часто зустрічаю сатанинську поезію (англійською мовою) -
доречі часом дивує сила "злого" слова...
Як і релігія. Хтось же вірить з Сатану...

Як можна вірити в Бога і не вірити у Сатану?

Це справді сильна поезія

Цікаве питання... Музика може бути усякою, вона може бути облесливою, мона може формулювати якісь речі непрямо, зрештою в епоху тоталітаризму радянські композитори писали музику, яка проходила цензуру, але вдумливий слухач чув у ній протест, гротеск, викриття і таке інше, а відтак вона обманювала. Музика - як і слово - це інструмент. У чиїх він руках, на те й працює. Видяється тільки (скорше навіть хочеться сподіватися), що у геть потвориних руках він не працюватиме взагалі, але не факт. Це питання частково про провідника і те, що він проводить. Те, що проводить провідник завжди більше за самого провідника і ніколи ним не може бути повністю контрольоване. Лишається сподіватися на Провидіння і намагатися не бути геть вже паскудним провідником.

З іншого боку - музика - це безпосередньо вібрація, більш бнзпосередньо, ніж слово, тут немає семантики (принаймні у лінгвістичному розумінні), а відтак композитор чи виконавець безпосередньо формує вібрацію, а не якйись подвійний чи потрійний смисл. з огляду на це видається, що ні - не може вона обманювати. Вона є тим, чим є. А взагалі, складно сказати однозначно.

Знову ж таки, згадаймо, логічний парадокс про те, що усі Критяни - брехуни. Він безсенсовний, у випадку, якщо немає самого твердження, про яке треба сказати - брехня воно чи ні.

Обманювати у чому? Чи може за благородною музикою ховатися сволота-композитор? Може, але недовго. Чи можна щось зашифрувати у музиці - можна. Чи може красива музика бути провідником зла - я не знаю як вона це може робити. Вагнера любив Гітлер, але ж Вагнер не писав Фашистської музики...

то чи може музика обманювати? НЕ ЗНАЮ :))) Такий от потік свідомості...

Згідний, Юрію, буває різне, не знаю щодо англомовної, але щодо нашої поезії цікаво було б побачити зразок Прекрасної Поезії, яка б містила обман, зло, - особисто мені не доводилося з таким явищем зіштовхуватись.

Тріаду Істина-Добро-Краса складно розірвати. Треба дуже майстерно підмінити щось чимось. Втім спокуси бувають різними. питання тільки в тому, чи має той, хто сприймає критерії істинності доброти і краси, чи вони не підмінені "добреньксітю" "красівостями" і "правдоматкістю" даруйте за не дуже доладну лексику, але наче ясно що я маю на увазі.

Дякую, Романе за розлогу відповідь. За відповідь людини, яка сама пише хорошу музику. Так, ваше зауваження справедливе:"логічний парадокс про те, що усі Критяни - брехуни. Він безсенсовний, у випадку, якщо немає самого твердження".
Отож, потрібно говорити про конкретні твори.
Поетичні чи музичні.
Мені, як особі із вищими освітами в галузі фізики, математики, щоправда, здається, що "вібрація" дуже точна штучка і за нею ховаються точність відтворення тих чи інших речей, яким саме ця вібрація характерна?
І поезія має таку ж красу. Тому питання напевно можна уточнити, - чи може зло і обман мати нескінченну красу? Чи проблема тільки в нашому небажанні, невмінні - бачити, чути...

Добро і зло як на мене лише дві сторони однієї медалі. А краса, вона стоїть окремо від цих двох понять. Крім того, мені здається, це не дуже добре судити, що є добром і злом. Бо те, що може бути для когось добром, для іншої людини може бути злом.А краса є більш загальним поняттям. така моя думка

А приклади? Наведіть поетичні приклади "добра" :)

Тріади... Чи не основна "Любов-Свобода-Творчість" - знані божественні атрибути, які недосяжні і непояснимі тут?
Можливо далі було упрощення "Любов-Істина, Свобода-Краса, Творчість-Добро", а потім Рівність, Справедливість, Братерство революцій і тираній - "Любов-Істина-Братерство?, Свобода-Краса-Справедливість, Творчість-Добро-рівність" - така собі видумана проекція Божественного на цивілізаційну побутову площину, і це вже містить обман?

Наші уяви (нажаль) є застереотиповані. І коли вухо не є звиклим до чогось - то вважаємо, що це фальш. Наш Всесвіт складається з частинок запозиченої у когось свідомості і власної підсвідомості. Все решта - це вже питання віри.
Глибоко-віруючі люди скажуть вам, що Правда є одна - це я єдино-праведна відповідь. Але маючи і відтворюючи певну особистість мо` вважати, що Правда у кожного своя. А отже і поняття "краси" є поняттям суто суб`єтивним. :-)))

Бачите Романе, до чого приводить ваше невинне запитання:"Коли ж ми поховаємо брехню?" :)

Юрію, а наведіть приклад поетичного ідеалу краси, який можна заперечити ? :)

Ось, наприклад, Юрій Липа - чи можна тут заперечити красу?

"Ввійди до церкви. Ріжноколірово
Горять серця довкола, плинуть гимни в світлі.
Стань - наче в райдузі, і жди, мов наречений,
Котра хвилина - брама.
А, пізнавши, - йди
В відчиненість Відвічного й Нового.
То - нагорода днів твоїх. То - дар найвищий."

Тому я й вважаю музику найвідповідальнішим з мистецтв, бо вона - вібрація. А усі решта речей з "тріадами" - це вже слова і в них легко заплутатися.

Істина! :)

А ніхто не заперечує ніяких ідеалів. Просто кожен бачить і оцінює красу зі "своєї дзвіниці". Можливо хтось бачить і приводить до рівня мистецтва вбивство - "art of killing", можливо комусь до вподоби відтворення Образу Божого зі слонячого лайна (була така виставка в Нью Йорку), а хтось назве неперевершеним у своїй красі образ Люцифера. Для когось сила і краса - синоміми. :-)

Без музики ми проживемо, Слава Богу.
А от без слів - Ні!

А як щодо німих? Як щодо тварин? Вони фактично живуть без слів. Для них є звуки. Для них є природа. А хіба природа це не музика. Зрештою, слова це також музика. І ця музика в інтонації.

Романе - достатньо мишкою клікнути по іконці коментарю і ви зможете його видалити - асенізацією у нас займаються домовласники. :)

Юрію - без музики, боюсь, теж не проживемо, бо вона, схоже, є обов'язковим атрибутом природи речей -вібрація ж, вона належна кожному з нас, і корпускулярною своєю природою точно характеризує кожну матеріальну субстанцію. Не виключено, що є і квантова музика. Думаю, що нікуди діватись, потрібно нам навчатися і слухати, і чути :(

Звичайно, коли підійти до питання дефіниції слова "музика" - то сукупність звуків - це "музика". Але я чомусь думав, що ми говоримо про мистецьке значення "музики" - не фізичне. Тобто звуки "витягнені" з музичних інструментів.
Без них ми проживем. Німі "говорять" рухами - це їхні слова.
Ми відрізняємось від тварин інтелектом, інтелект є в здатності розкодовувати інформацію, як і закодовувати її з і у слово.

Добре, мистецьке значення музики. Музика, як така приносить нам задоволення (мистецьке), надихає, заспокоює або ж кличе до дії. Ви б могли від цього відмовитися? Я наприклад обожнюю грати на фортепіано. І чесно, я не уявляю свого життя без цього інструменту.
Німі говорять рухами - це їхні слова.Не хай так. Погоджуюсь. Але ви не переконаєте мене нізащо, що людина набагато інтелектуальніша за тварин. Людина - це також тварина.Частинка природи. Ми просто любимо себе чимось відрізняти від інших і вважати себе кращими. Тільки от якщо ми такі розумні, то чому ніяк не можемо вжитися разом. І більше того руйнуємо себе. Це ознака інтелекту? Слово і вміння говорити це ще не ознака інтелекту. А що як ознакою інтелекту є вміння обходитися без цього.

Дуже цікаве спостереження, але люди наразі є обраними істотами, але не всі гомо сапієнси є людьми, що теж очевидно? :(

Бог надав нам привелійований статус.
Жодна тварина не має такого статусу, як людина.
А значить - ми вибранці і стоїмо на крок ближче до Істини, аніж
мій пес Сірко. В чомусь ми уступаємо (сенсорно,фізично) тваринному світови - це безперечно, але наші вміння піднятись вище простого інстинкту є на декілька щаблинок угору в порівнянні до будь-якої іншої земної істоти.
Що з того, що Сірко біжить швидше мене - ніц! Я маю придумане людиною авто, яке перегонить його в секунду часу, і т.д. Ми правимо балом. Це вже зовсім інше питання, як ми правимо...
А слухати музику - я теж меломан, але всеж слово на першому місці, бо музику ми сприймаємо просто десь на духовному рівні підсвідомо - розуміємо настрій, заражаємось настроєм, бачимо її кольори, образи. Всеж не музика, а слово заставляє свідомость розростати, рости і бачити світ у глибшому спектрі.

О, Майстерні - наші думки зустрілись...
Хіх! Музика інтелекту! :-))))))))

А Ви будучи в поганому настрої дуже захочете розвивати свідомість? Хіба слова це не є, щось придумане нами щоб виразити ці кольори, настрій, весь це навколишній світ. Тобто слова - це відображення, зрештою як і музика. І я все таки стою на тому, що вони є невід'ємною часткою нашого життя.
А щодо привілейованого статусу... Знаєте є багато думок щодо божественності чи не божественності. І загалом це філософія. І якщо чесно, не пом'таю дея це прочитала, але ось суть цього. Є філософія де закон карми визначає ким тобі народитися хробаком чи людино, чи іншою істотою. Але це не означає привілегію якогось із видів. Як Вам така філософія?

Файні!
А тепер візьміть і награйте те, що Ви зараз сказали мовою музики на Вашім фортепіано - цікаво скільки людей Вас зрозуміє. :-))))
Я рідко коли заспокоюю себе слухаючи музику - це Ваш метод заспокоєння.
Мене швидше заспокоює, прикладово, зелень навколо дому, або добра плящина бургундського. :-)
Слова - це назви, коди. Коли мені кажуть "зелений" - я це розумію, коли мені кажуть, що "до-мі-мі-сі-ля" це той самий зелений - не розумію, але коли мені заспівають і вжиють це саме слово - я це сприйму (музику,пісню), як фактор підсилення емоційності слова, а не як сприйняття "зеленого".
Я вірую Христові - тому інші увірування вважаю припустимими, але всеж неПравдивими.

Привіт, Ромчику! Чув їм той твір вживу, але так приємно прочитати ще раз! Слухали твої диски всім лікувальним закладом і балділи від неймовірної релаксації, так що починаю використовувати твою музику для сеансів масажу! Отако!
Що ж до суперечки, яка тут розгорілась, вважаю, що істина десь посередині, бо слово саме по собі теж річ відносна! От Юрцьо накалякав щось по-англійськи, а я того не розумію, і навпаки - моїх віршів зовсім не розуміє більшість людства планети. А музика, як і ДУМКА (як абсолют) - більш інтернаціональна.

Привіт, Ярославе. Масажисти полюбляють мою музику - це стає закономірністю. Вочевидь маю записати диск - "Мелодії для ваших кісток" чи щось таке:)

Панове Редакція, Лисиця та Юрко - ну ви тут напалили про музику і слово! з приводу того, що мжемо прожити без музики. Проіснувати - так. прожити - ні! Інакше наші пращури не переймалися б калатанням по кістках мамонтів і шкурах козлів первісних ритмів і мелодій. Така моя думка.
А взагалі цікаво як модулює тема розмови...
тема примату слова і музики взагалі то не нова. Власне якщо взяти католиків і православних, то якраз одна з відмінностейі полягає у тому, що у одних у храмі звучить інструментальна музика, а у інших тільки вокальна - причому нодмінно з текстом і регенти, з якими я спілкувався з цього приводу вказують на те, що суто інструментальній мелодії довіряти не можна, бо хто його зна, що вона там має на увазі. як би не впасти у спокусу, а от коли хор проспівує текст - інша справа. Від себе додам, що будь-який текст можна пропівати так, що його смисл зміниться до протилежного.

Були музиканти, які вміщували сім основних кольорів в сім нот. Тобто картину таки можна зіграти на інструменті.
Прошу вибачення, але ж Ви не думаєте, що усі тут є віруючими. Зрештою, ні на чиє віровчення я не зазіхаю. Я вважаю, що як в ситуації є завжди як мінімум два виходи, так і в питанні щодо слова. Якщо нема слів, значить це можна відобразити і пояснити іншим способом. Інша річ, що ми не знаєм як.

Ромцю! Класна ідея з кістками! А ще можна "Музика для Ваших тельбухів!" Я перший в черзі на закупку такого прикольного диска! Запиши, не забудь!

Добре, диск буде двотомний;) Записую в чергу.

х Лисиця - вмістити сім кольорів у сім нот і зіграти картину - не однге й теж. Кажу це як музикант що має досвід перформенсів із художниками (я імпровізував музику, відчуваючи як художник при мені пише картину).

Напочатку, зрештою, таки було Слово. Але ризикну стверджувати, що це було слово, яке абсолютно, у тому числі, чи навіть передовсім, на рівні вібрацій відбивало свою Божественну сутність, а відтак було одночасно й досконалою музикою, чи то пак первісною музичною монадою (о, Господи, які я слова вживаю:)) Чого не можна сказати про ті слова, якими послуговуються люди сьогодні. Тому наша дискусія видаєтсья суперечкою про яйце та курку.

Візьмемо слово, чому воно різне у різних народів? Кожний звук (як складова слова) - це певне звучання зі своєю тембровою характеристикою - його можна розкласти на спектр, форманти і т.д. Для кожного народу один і той же смисл відбивають різні поєднання таких звуків - різні лінгвістичні "мелодії", тому говорити про абсолют слова після Вавілонської вежі я б не брався.

Це щось дуже близьке до того, що я хтів сказати, тому замість поняття слово і вжив ДУМКА, що, на мій погляд є предтечею слова і ближча до АБСОЛЮТУ.

Цікава розмова панни-пані-панове,
Все ж ставлю музику, як похідну від слова/думки.
Думка - це ширше поняття слова. А тембр - це ще не думка.

На разі погоджуюсь з Романом Колядою. (Ну переконали...) А загалом, думаю, що по суті кожен і так залишиться при своїй думці. Але мені було дуже цікаво. Дякую за розмову. Просто думаю, що на цьому дискусію можна вважати закритою(Ну мені так здалося...)

"Найперше - музика у слові"... (Поль Верлен, здається)